Рішення

від 13.03.2017 по справі 203/383/15-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

13.03.2017

Справа № 203/383/15-ц

2/0203/73/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2017 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська

у складі: головуючого- судді Карпенка С.Ф.

при секретарі Ркоян Ю.А.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРО-ЕКСПЕРТ про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

23 січня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з вищевказаним позовом, посилаючись на слідуючи обставини.

09 грудня 2013 року сторони уклали договір №11 оренди належного позивачу нежитлового приміщення № 206 за адресою м.Дніпропетровськ, вул.Благоєва, буд.31 Г, відповідно до якого відповідач ТОВ ДНІПРО-ЕКСПЕРТ отримав в оренду на період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року вказане нежитлове приміщення, зобов'язався повернути вказане приміщення після закінчення строку оренди, а протягом оренди був зобов'язаний сплачувати орендну плату в розмірі 2 700 грн. 00 коп. щомісячно. Відповідач з серпня 2014 року перестав сплачувати орендну плату, а після спливу строку оренди не повертає орендоване приміщення, тому позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати з урахуванням неустойки відповідно до ст.785 ЦК України , а також пеню, інфляційні нарахування та 3% річних - всього на загальну суму 30 370 грн. 36 коп. Також просив суд зобов'язати відповідача повернути орендоване приміщення, та стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

26 березня 2015 року Кіровським районним судом винесено заочне рішення по справі, згідно якого позов було задоволено. З відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за договором №11 оренди нежитлового приміщення від 09 грудня 2013 року в розмірі 30 370 грн. 36 коп., з яких 26 216 грн. 14 коп.- заборгованість з орендної плати з урахуванням розміру неустойки, 1 568 грн. 70 коп. - інфляційні нарахування, 218 грн. 88 коп. - 3% річних від простроченої суми боргу, 2 366 грн. 64 коп. - пеня, та в рахунок повернення судових витрат 547 грн. 30 коп., а всього - 30 917 грн. 66 коп.

Зобов'язано відповідача повернути позивачу вказане орендоване нежитлове приміщення.

22 вересня 2015 року відповідач звернувся до суду з заявою про перегляд вказаного заочного рішення.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2015 року заочне рішення судом було скасовано.

В подальшому позивач уточнював позовні вимоги, в останній редакції просив суд винести рішення, яким стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за договором №11 оренди нежитлового приміщення №206 за адресою м.Дніпропетровськ, вул.Благоєва (на теперішній час м.Дніпро, вул.Сергія Подолинського), буд. 31 Г від 09 грудня 2013 року- 23 857 грн. 12 коп., яка складається з заборгованості по орендній платі- 14 719 грн. 36 коп, інфляційних нарахувань- 8 291 грн. 23 коп., 3 % річних від простроченої суми боргу- 846 грн. 53 коп., а також в рахунок повернення судових витрат- 547 грн. 30 коп., та зобов'язати відповідача повернути позивачу орендоване нежитлове приміщення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач по справі ТОВ ДНІПРО-ЕКСПРЕРТ в судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся неодноразово належним чином, причину неявки суду не повідомив, заяв щодо розгляду справи тощо не надав.

Суд, заслухав пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступних підстав.

Власником нежитлового приміщення за адресою м.Дніпропетровськ, вул.Благоєва (на теперішній час м.Дніпро, вул.Сергія Подолинського), буд. 31Г є позивач, що підтверджено Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1 а.с.87-88), Свідоцтвом про право власності на рерухоме майно ( т.1 а.с.89), технічним паспортом (т.1 а.с.17-20).

Судом встановлено, що 09 грудня 2013 року між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір №11 оренди нежитлового приміщення, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати орендарю в оренду належне йому на праві власності нежитлове приміщення за адресою м.Дніпропетровськ, вул.Благоєва (на теперішній час м.Дніпро, вул.Сергія Подолинського), буд. 31 Г на період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року. В свою чергу орендар зобов'язався сплачувати орендну плату щомісячно не пізніше 05 числа за поточний місяць в розмірі 2 700 гривень, звільнити орендоване приміщення протягом 15 календарних днів після припинення договору оренди, а також виконувати інші передбачені договором обов'язки. Також договором передбачено право орендодавця в односторонньому порядку розірвати даний договір оренди у випадку несвоєчасної сплати орендарем орендної плати більш ніж за один повний місяць, що не звільняє орендаря від сплати своєї заборгованості за договором. (т.1 а.с.12-15, 17-20, 51-59).

03 січня 2014 року сторонами підписано акт приймання-передачі в оренду вказаного нежитлового приміщення, що підтверджує виконання позивачем свого договірного обов'язку в повному обсязі (т.1 а.с.16).

Позивачем доведено, що з серпня 2014 року відповідач перестав сплачувати позивачу обумовлену договором оренди орендну плату, а після закінчення встановленого договором строку оренди нежитлового приміщення не звільнив його, у зв'язку із чим 15 січня 2015 року позивачем направлено на адресу відповідача письмове повідомлення про розірвання укладеного між сторонами договору оренди разом із вимогою звільнити орендоване приміщення та погасити заборгованість з несплаченої орендної плати (т.1 а.с.60-61, 62-64). Однак, вказана вимога відповідачем виконана не була, приміщення не звільнено, а розмір боргу перед позивачем станом на 11 березня 2015 року складав 30 370 грн. 36 коп.

Відповідно до ст.ст. 15 , 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.ст. 11 , 525 , 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є акти цивільного законодавства та договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.ст.759-761 ЦК України за договором найму (оренди), різновидом якого є договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Нормами ст.ст. 793 , 795 ЦК України визначено, що Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ст.ст. 762 , 763 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 764 ЦК України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник, у відповідності до ст.612 ЦК України , вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 610 , 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки, різновидом якої є пеня (ст.549 ЦК України ).

Ст.651 ЦК України передбачає, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним.

Ст. 782 ЦК України передбачає, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються, що передбачено ст.653 ЦК України.

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, відповідно до умов ст.785 ЦК України. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

З урахуванням сукупності доказів, наданих позивачем, які є належними та допустимими, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, які були уточнені стороною позивача.

Так, суд визнає доказаним укладання сторонами договору оренди, у відповідності до наданих суду відповідних документів. Визнається повністю аргументованими вимоги позивача, викладені ним в уточненій позовній заяві (т.2 а.с.216-219), де розмір вимог зменшений. Так, позивач правомірно вимагає стягнути з відповідача суму заборгованості за договором оренди в розмірі 23 857 грн. 12 коп., яка складається із заборгованості по орендній платі- 14 719 грн. 36 коп., інфляційних нарахувань- 8 291 грн. 23 коп., 3 % річних від простроченої суми боргу- 846 грн. 53 коп. Розрахунки позивача (т.2 а.с.220-222) визнаються правильними.

Приймається до уваги, що факт укладання спірного договору сторонами відповідач підтвердив своїми діями: протягом 2014 року відповідач сплачував орендну плату, що вбачається з копії банківської виписки по особовому рахунку (а.с.161-173), тобто відповідач здійсняв дії на виконання укладеного договору.

Вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути йому орендоване нежитлове приміщення є також правомірною і обґрунтованою.

Суд критично розцінює позицію сторони відповідача, який не визнаючи позов, з посиланням на те, що оспорюваний договір є недійсним, звертався до суду із зустрічним позовом від 11 листопада 2015 року (т.1 а.с.139-140), в якому просив визнати оспорюваний договір недійсним. Відповідач не спростував доводів сторони позивача. Суд визнав, що всі подальші дії сторони відповідача (позивача за зустрічним позовом) свідчили про намір затягування процесу розгляду справи по суті, ухвалою суду від 13 березня 2017 року зустрічний позов залишений без розгляду.

Артументованими є доводи позивача на заперечення відповідача стосовно часткової оплати боргу, оскільки відповідач не надав належних доказів такого погашення. Платіжне доручення державним виконавцем видавалось , однак відсутні документи, що підтверджують фактичне здійснення погашення, а квитанція від 01 червня 2011 року (т.1 а.с.181) містить конкретну вказівку на те, що призначення платежу є оплата за послуги оренди за травень 2011 року, а не предоплата .

Суд, у відповідності до ст.88 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у сумі 547 грн. 30 коп., які складаються з витрат на оплату судового збору (т.1 а.с.1, 2, 70) .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3 , 10 , 11 , 57- 64 , 88 , 208 , 209 , 212-215 , 218 , ЦПК України, ст.ст. 11 , 15 , 16 , 525 , 526 , 530 , 610-612 , 625 , 629 , 651 , 653 , 759-764 , 782 , 785 , 793 , 795 ЦК України , суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпро-ЕКСПЕРТ про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРО-ЕКСПЕРТ (ЄДРПОУ 37620395) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) суму заборгованості за договором №11 оренди нежитлового приміщення №206 за адресою м.Дніпропетровськ, вул.Благоєва (на теперішній час м.Дніпро, вул.Сергія Подолинського), буд. 31 Г від 09 грудня 2013 року- 23 857 грн. 12 коп., яка складається з:

-заборгованість по орендній платі- 14 719 грн. 36 коп;

-інфляційні нарахування- 8 291 грн. 23 коп.;

-3 % річних від простроченої суми боргу- 846 грн. 53 коп.

а також в рахунок повернення судових витрат- 547 грн. 30 коп., всього стягнути 24 404 (двадцять чотири тисячі чотириста чотири) грн. 42 коп.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю ДНІПРО-ЕКСПЕРТ повернути ОСОБА_2 орендоване нежитлове приміщення №206 за адресою м.Дніпропетровськ, вул.Благоєва (на теперішній час м.Дніпро, вул.Сергія Подолинського), буд. 31 Г.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особою, яка приймала участь у справі адле не була присутньою в судовому засіданні в такому ж порядку з дня отримання копії рішення.

Суддя: Карпенко С.Ф.