Постанова

від 10.03.2017 по справі 826/530/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

10 березня 2017 року 08:50 справа №826/530/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до 1. Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та місті Києві 2. Головного управління Держпраці у Київській області треті особи 1. ОСОБА_2 2. ОСОБА_3 3. ОСОБА_4 4. ОСОБА_5 5. ОСОБА_6 6. ОСОБА_7 7. ОСОБА_8 8. ОСОБА_9 9. ОСОБА_10 10. ОСОБА_11 11. Проектно-технічний центр у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка" 12. ОСОБА_12 провизнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування акта ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та місті Києві (далі по тексту - відповідач 1), в якому, враховуючи заяву про зменшення позовних вимог від 20 березня 2014 року, просить: 1) визнати протиправним здійснене відповідачем 1 спеціальне розслідування групового нещасного випадку, що стався 17 лютого 2013 року у ресторані "Апрель", яке було проведене з порушенням Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року за №1232; 2) визнати протиправним та скасувати акт за формою Н-5 від 14 червня 2013 року проведення спеціального розслідування нещасного випадку (аварії), що стався, та який затверджено начальником Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві (код ЄДРПОУ 37994394).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2014 року у справі №826/530/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року, адміністративний позов задоволено.

Ухвалою ж Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2016 року №К/800/50262/14 попередні судові рішення у справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Кузьменку В.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2016 року адміністративну справу №826/530/14 прийнято до провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2016 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 (далі по тексту - третя особа 1), ОСОБА_3 (далі по тексту - третя особа 2), ОСОБА_4 (далі по тексту - третя особа 3), ОСОБА_5 (далі по тексту - третя особа 4), ОСОБА_6 (далі по тексту - третя особа 5), ОСОБА_7 (далі по тексту - третя особа 6), ОСОБА_8 (далі по тексту - третя особа 7), ОСОБА_9 (далі по тексту - третя особа 8), ОСОБА_10 (далі по тексту - третя особа 9), ОСОБА_11 (далі по тексту - третя особа 10), Проектно-технічний центр у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка" (далі по тексту - третя особа 11) та ОСОБА_12 (далі по тексту - третя особа 12).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2016 року залучено до участі в адміністративній справі Головне управління Держпраці у Київській області в якості співвідповідача (далі по тексту - відповідач 2), оскільки останнє є правонаступником Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та місті Києві відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №100 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України".

В судовому засіданні 26 грудня 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідача 2 та третіх осіб 9 і 11 проти задоволення позову заперечили; інші представники осіб, що беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про розгляд справи; на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

17 лютого 2013 року у приміщенні кухні ресторану "Апрель", розташованого у підвальному приміщенні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, господарську діяльність у якому здійснює ФОП ОСОБА_1, стався нещасний випадок (вибух газового балону до грилю моделі RGC 660), внаслідок якого постраждали 10 осіб, з яких 9 - працівники ФОП ОСОБА_1, 1 - працівник ПП "БАТ ГРУП".

Наказом начальника територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та місті Києві від 19 лютого 2013 року №26 утворено комісію із спеціального розслідування групового нещасного випадку, який стався 17 лютого 2013 року з працівниками закладу громадського харчування "Апрель", розташованому за адресою: АДРЕСА_1, (далі по тексту - Комісія), до складу якої увійшли: заступник начальника територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та місті Києві (голова комісії), а також члени комісії - головний державний інспектор державної інспекції нагляду у соціально-культурній сфері територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та місті Києві, головний державний газотехнічний інспектор державної інспекції нагляду у газовому комплексі та хімічній промисловості територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та місті Києві, завідувач сектору розслідування нещасних випадків - страховий експерт з охорони праці відділу організації профілактики нещасних випадків на виробництві та профзахворювань УВД ФССНВ у м. Києві, заступник голови Печерської районної у м. Києві державної адміністрації та головний спеціаліст сектору охорони праці Печерської районної у м. Києві державної адміністрації.

Наказами начальника територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та місті Києві від 05 та 28 березня 2013 року №26/2 та №26/3 внесено зміни до вищевказаного наказу від 19 лютого 2013 року №26, додатково включено до складу спеціальної комісії три представники роботодавця ФОП ОСОБА_1, а саме: ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15.

14 червня 2013 року утвореною відповідачем 1 Комісією проведено спеціальне розслідування зазначеного вище нещасного випадку (аварії), за наслідками якого складено акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (аварії), що стався (сталася) 17 лютого 2013 року о 15 год. 20 хв. у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (форма Н-5) (далі по тексту - акт спеціального розслідування).

Вивчивши обставини і причини нещасного випадку, Комісія встановила, що нещасний випадок стався в робочий час на території закладу громадського харчування, при виконанні потерпілим їх трудових обов'язків та роботи в інтересах підприємця ОСОБА_1, та визнала даний випадок таким, що пов'язаний з виробництвом, на кожного з десяти потерпілих складаються акти за формою Н-1, які беруться на облік роботодавцями.

Як вбачається із акта спеціального розслідування, Комісія, серед іншого вважає, що ФОП ОСОБА_1 є особою, дії або бездіяльність якої призвели до нещасного випадку, а саме позивач:

видав завдання на встановлення без проектної документації та самовільне введення в експлуатацію індивідуальної газобалонної установки зрідженого вуглеводневого газу (далі по тексту - ЗВГ) у приміщенні кухні ресторану (порушено пункти 3.2, 3.17 Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 01 жовтня 1997 року №254 (далі по тексту - ПБСГУ);

видавав завдання на заправку балонів для виробничих потреб, яка була здійснена на автомобільному газозаправному пункті (порушення пункти 4.8.57, 4.8.58 ПБСГУ);

допустив до виконання робіт підвищеної небезпеки з транспортування, зберігання, експлуатації балонів ЗВГ та газового гриля осіб, які не пройшли необхідну підготовку і перевірку знань з безпечних методів і прийомів виконання робіт у газовому господарстві у відповідності із вимогами Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (порушено статтю 18 Закону України "Про охорону праці" та пунктів 1.2.1, 1.2.3 ПБСГУ);

не забезпечив функціонування системи управління охороною праці, а саме, не створив відповідні служби та не призначив посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, не затвердив інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, та не здійснював контроль за їх додержанням, не розробив виробничі інструкції та інструкції з охорони праці з безпечних методів робіт при транспортуванні, зберігання та експлуатації балонів ЗВГ (порушено статтю 13 Закону України "Про охорону праці").

Згідно вказаного акта від 14 червня 2013 року за формою Н-5 комісія визнала даний випадок таким, що пов'язаний із виробництвом, на кожного з десяти потерпілих складаються акти за формою Н-1.

Позивач вважає протиправними здійснене відповідачем 1 спеціальне розслідування групового нещасного випадку та акт спеціального розслідування виходячи з наступного: територіальний орган не мав компетенції проведення спеціального розслідування замість Держгірпромнагляду; оскаржуваний акт складено та підписано неналежною комісією, до складу якої не було включено керівників державних органів; акт не було надано для підписання усім членам комісії; акт затверджено в порушення пункту 49 Порядку розслідування; відповідачем 1 безпідставно відмовлено у приєднанні до акта окремої думки членів комісії та у проведенні повторного спеціального (додаткового) розслідування; відповідачем 1 під час проведення розслідування не враховано та не оцінено суттєві обставини, вказані позивачем; висновки акта спеціального розслідування не відповідають фактичним обставинам нещасного випадку та матеріалам спеціального розслідування.

Представник відповідача 2, як правонаступника відповідача 1, а також третіх осіб 9 і 11 просили відмовити у задоволенні позову з підстав відповідності проведеного спеціального розслідування нещасного випадку та акта, складеного за його результатами, вимогам закону.

Скасовуючи попередні рішення у справі та направляючи справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 23 лютого 2016 року №К/800/50262/14 зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на те, що ФОП ОСОБА_1 не навів обґрунтування щодо існування реального негативного впливу на його конкретні права чи інтереси відповідачем при створенні комісії щодо спеціального розслідування чи оскаржуваним ним актом за формою Н-5, та в порушення вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України не з'ясували у чому ж конкретно полягає порушення прав позивача; також не з'ясували, чи підлягає розгляду вказаний спір в порядку адміністративного судочинства; не з'ясували чи звертався позивач з вимогою провести додаткове розслідування, чи приймав відповідач таке рішення; не перевірили доводів відповідача щодо можливості приєднання до акта Н-5 окремих думок членів комісії лише за умови підписання ними такого акта.

Відповідно до частини п'ятої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Досліджуючи питання щодо підсудності даного спору адміністративному суду, а також правового значення спеціального розслідування нещасного випадку та акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку для позивача (роботодавця), суд виходить з наступного.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці визначаються Законом України "Про охорону праці", який регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про охорону праці" (тут і далі нормативно-правові акти в редакції, чинній на момент спірних відносин), державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Згідно з пунктами 1, 2, 6 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №408/2011, (далі по тексту - Положення №408/2011), Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України, (Держгірпромнагляд України), є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України, (далі - Міністр).

Держгірпромнагляд України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Держгірпромнагляд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства надзвичайних ситуацій України (МНС України), іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра, а також цим Положенням.

Держгірпромнагляд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у місті обласного значення Кривий Ріг.

Пунктом 4 Положення №08/2011 передбачено, що Держгірпромнагляд України відповідно до покладених на неї завдань, окрім іншого, проводить розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам.

Поряд з цим, процедура проведення спеціального розслідування визначається Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232 (далі по тексту - Порядок №1232).

Згідно вимог пункту 36 Порядку №1232 спеціальному розслідуванню підлягають, зокрема, групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості отриманих ними травм.

Пунктом 47 Порядку №1232 передбачено, що за результатами спеціального розслідування складаються акти за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом), картка за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) стосовно кожного потерпілого, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування, зазначені у пунктах 50 і 51 цього Порядку.

При цьому згідно пункту 49 Порядку №1232 керівник органу, який утворив спеціальну комісію, повинен розглянути і затвердити примірники актів за формою Н-5 і Н-1 протягом доби після надходження матеріалів спеціального розслідування.

Суд звертає увагу, що інших документів, які складаються за результатами спеціального розслідування, законом або Порядком не передбачено, а тому акт за формою Н-5, затверджений керівником органу, який призначив спеціальну комісію, вважається рішенням спеціальної комісії і може бути оскаржений до суду.

Згідно з частинами першої та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У даному випадку, остаточний розгляд і затвердження оскаржуваного акта здійснювався начальником територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та місті Києві Румежак О.М. на виконання своїх повноважень, передбачених пунктом 49 Порядку №1232, а, отже, він діяв як суб'єкт владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій.

Суд звертає увагу й на те, що обов'язковою ознакою правового акта індивідуальної дії є створення ним юридичних наслідків у формі прав та обов'язків, їх зміни чи припинення.

Водночас згідно пункту 52 Порядку №1232 роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний строк після затвердження акта за формою Н-5, окрім іншого, видати наказ про вжиття запропонованих спеціальною комісією заходів та запобігання виникненню подібних нещасних випадків, який обов'язково додається до матеріалів спеціального розслідування, а також притягти згідно із законодавством до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, посадових інструкцій та інших актів підприємств з цих питань. Про вжиття запропонованих заходів роботодавець повідомляє у письмовій формі органи, які брали участь у проведенні розслідування, у зазначені в акті за формою Н-5 строки.

Також пунктами 57 та 58 Порядку №1232 передбачено, що роботодавець на підставі актів за формою Н-5 і Н-1 подає державну статистичну звітність про потерпілих за формою, затвердженою Держстатом, та несе відповідальність за її достовірність. Роботодавець зобов'язаний провести аналіз причин настання нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя і року та розробити і виконати план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам.

Відтак, суд приходить до висновку, що висновки спеціального розслідування нещасного випадку та, відповідно, акт про нещасний випадок, затверджений начальником територіального управління Держгірпромнагляду, впливають на права та обов'язки позивача (роботодавця), зокрема щодо вжиття запропонованих комісією заходів, здійснення аналізу причин настання нещасних випадків тощо, та безпосередньо призводить до виникнення певних прав та обов'язків у інших учасників цих правовідносин (потерпілих), а тому є рішенням у розумінні пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України і підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Наведене узгоджується із практикою Вищого адміністративного суду України, зокрема, викладеною зокрема в ухвалах від 08 квітня 2015 року №К/800/1510/15 та від 26 листопада 2015 року №К/800/31125/15.

При цьому суд враховує, що в даному випадку згідно висновків спеціальної комісії, викладених в оскаржуваному акті спеціального розслідування, остання вважає ФОП ОСОБА_1 особою, дії або бездіяльність якої разом з іншими особами також призвели до нещасного випадку, тому такі висновки спеціальної комісії прямо впливають на права, інтереси та обов'язки позивача, у тому числі щодо вчинення дій, передбачених пунктами 52, 57 та 58 Порядку №1232, що, власне, і зумовило звернення останнього до суду за захистом порушених на його думку прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, враховуючи при цьому висновки Вищого адміністративного суду України по даній справі, суд приходить до наступного.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно, рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень мають відповідати наведеним вище критеріям та, у разі невідповідності хоча б одному з них, рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень визнаються судом протиправними.

Положеннями пункту 39 Порядку №1232 закріплено, що спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло від двох до чотирьох осіб, проводиться спеціальною комісією, яка утворюється Держгірпромнаглядом або за дорученням його територіальним органом і до складу якої входять представники органів, зазначених в абзацах третьому - дев'ятому пункту 37 цього Порядку, за погодженням з такими органами.

Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло п'ять і більше осіб або травмовано десять і більше осіб, проводиться спеціальною комісією, яка утворюється Держгірпромнаглядом. До складу такої комісії входять керівники Держгірпромнагляду, органу управління підприємства, місцевого органу виконавчої влади, виконавчої дирекції Фонду, галузевого або територіального об'єднання профспілок, представники роботодавця, відповідних первинних організацій профспілок, уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці (у разі відсутності на підприємстві профспілки), а також представники відповідного органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, закладів та установ охорони здоров'я та інших органів (у разі необхідності).

Суд встановив, що спеціальне розслідування групового нещасного випадку, який стався 17 лютого 2013 року у ресторані "Апрель" та внаслідок якого постраждали 10 працівників вищезазначеного ресторану, проводилося спеціальною комісією, утвореною наказом начальника територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та місті Києві, а не наказом керівника Держгірпромнагляду (центрального органу виконавчої влади), як передбачено у пункті 39 Порядку №1232; до того ж, до складу комісії включено не керівника Держгірпромнагляду, а заступника начальника територіального органу Держгірпромнагляду, що також не відповідає приписам пункту 39 Порядку №1232.

Тобто, спеціальна комісія створена неналежним органом та у неналежному складі, що вже саме по собі свідчить про недотримання відповідачем 1 положень статті 19 Конституції України при проведенні спеціального розслідування групового нещасного випадку.

Крім того, відповідно до положень пункту 47 Порядку №1232 за результатами спеціального розслідування складаються акти за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом), картка за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) стосовно кожного потерпілого, а також оформляються інші матеріали спеціального розслідування, зазначені у пунктах 50 і 51 цього Порядку.

Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою і всіма членами спеціальної комісії протягом п'яти днів після оформлення матеріалів спеціального розслідування. У разі незгоди із змістом акта (актів) член спеціальної комісії підписує його (їх) з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово. Окрема думка додається до акта за формою Н-5 і є його невід'ємною частиною.

Судом встановлено, що до складу спеціальної комісії, окрім інших, входили представники роботодавця ФОП ОСОБА_1, а саме: ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, однак, як вбачається з акта спеціального розслідування за формою Н-5 від 14 червня 2013 року, вказаними особами він підписаний не був.

В матеріалах справи відсутні докази виклику представників роботодавця - членів комісії на засідання спеціальної комісії та запрошення їх до підписання акта цього розслідування, а тому суд погоджується з твердженнями позивача, що дані особи протиправно були позбавленні можливості захищати права та інтереси осіб, яких представляли. Посилання ж відповідача на обставини повідомлення вказаних осіб про засідання комісії в телефонному режимі та їх відмову від підписання акта розслідування суд не приймає до уваги, оскільки в порядку виконання обов'язку, встановленого частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України для суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, останнім не надано суду жодних доказів, які б підтверджували зазначене.

До того ж, з матеріалів справи вбачається, що 09 серпня 2013 року ОСОБА_13 та ОСОБА_14 направлено відповідачу 1 окрему думку до акта спеціального розслідування для приєднання до нього, однак, листом від 13 вересня 2013 року №04-10/5064 відповідач 1 відмовив у приєднанні окремої думки, пославшись на можливість приєднання окремої думки до акта Н-5 лише у разі його підписання.

В контексті наведеного суд звертає увагу, що положення вищевказаного законодавства не забороняють приєднання окремої думки члена спеціальної комісії до акта спеціального розслідування у разі відсутності його підпису на такому акті, на що безпідставно посилається відповідач, а тому, враховуючи встановлені судом обставини щодо позбавлення представників роботодавця (позивача) права на участь у засіданні спеціальної комісії та на підписання акта, складеного за його результатами, суд вважає протиправною відмову відповідача 1 у приєднанні зазначеної вище окремої думки до акта спеціального розслідування та порушення ним положень пункту 47 Порядку №1232 у зв'язку із цим.

Що ж до обставин подання позивачем скарги на висновки спеціальної комісії та проведення відповідачем повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку, на необхідність встановлення яких звернув увагу Вищий адміністративний суд України у даній справі, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до пункту 54 Порядку №1232 у разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім'ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держгірпромнагляду або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 і Н-1, притягти до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держгірпромнагляду, які порушили вимоги цього Порядку.

Рішення спеціальної комісії в іншому складі щодо результатів повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і причин настання нещасного випадку може бути оскаржено лише у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що 20 серпня 2013 року позивачем направлено відповідачу скаргу на висновки комісії, зазначені в акті спеціального розслідування, в якій позивач просив відповідно до пункту 54 Порядку №1232 з метою забезпечення об'єктивності проведення спеціального розслідування нещасного випадку від 17 лютого 2013 pоку в закладі громадського харчування "Апрель", а також достовірності висновків складеного за його наслідками акта за формою Н-5, призначити (додаткове) спеціальне розслідування вищезазначеного нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акт за формою Н-5 від 14 червня 2013 року та скласти новий акт за формою Н-5, із врахуванням зазначених у цій скарзі доводів та наданням їм належної оцінки у висновках комісії.

Зокрема, у вищенаведеній скарзі позивач зазначив, що при проведенні спеціального розслідування нещасного випадку не було всебічно досліджено обставини справи, а саме: не було враховано, що між позивачем та Проектно-технічним центром в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка" укладено договір №160/2008, за умовами якого останнє зобов'язалось поставити на користь ФОП ОСОБА_1 обладнання, в тому числі газовий гриль моделі RGC 660; здійснити монтаж та введення в експлуатацію обладнання, (зокрема газового грилю моделі RGC, навчання персоналу, передачу документів і гарантійне супроводження, зобов'язалося виконати та передати технічний проект щодо встановлення обладнання (зокрема газового грилю моделі RGC 660); не враховано, що між позивачем та ОСОБА_12 укладений цивільно-правовий договір від 15 травня 2011 року та від 15 березня 2012 року, згідно умов якого, ОСОБА_12 зобов'язувалась на свій ризик виконати наступні роботи: організацію роботи кухні, нагляд за виконанням обов'язків персоналом кухні, контроль за якістю та технологією страв; не було враховано наявність інструкцій з охорони праці тощо.

Відповідно до листа від 13 вересня 2013 року №04-07/507, докази направлення якого позивачу в матеріалах справи відсутні, відповідач 1 за результатами розгляду зазначеної вище скарги повідомив про відсутність підстав для призначення повторного спеціального розслідування зазначеного нещасного випадку. При цьому вказана відмова відповідача 1 містить лише загальні посилання на положення Закону України "Про охорону праці" без зазначення обґрунтованих причин такої відмови з аналізом наведених позивачем у скарзі обставин.

Як передбачено у пункті 42 Порядку №1232, спеціальна комісія зокрема зобов'язана: обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чи усні пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівників підприємства, потерпілого (якщо це можливо), опитати осіб - свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нещасного випадку; з'ясувати обставини і причини настання нещасного випадку;

Проте, на думку суду, спеціальна комісія не дослідила обставини, на які посилався позивач щодо взаємовідносин із Проектно-технічним центром в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка" та ОСОБА_12, тому проведене розслідування не може вважатися повним та об'єктивним; так само відповідач 1, не скористався правом призначення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, та скасувати відповідний акт.

З огляду на викладене, враховуючи створення спеціальної комісії неналежними органом та проведення спеціального розслідування комісією у неналежному складі, суд приходить до висновку, що здійснене відповідачем 1 спеціальне розслідування групового нещасного випадку не відповідає критеріям оцінювання правомірності дій суб'єкта владних повноважень, встановлених частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки здійснене не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством, тому вважає, що дії Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та місті Києві по проведенню спеціального розслідування є протиправними, а позовні вимоги - такими, що підлягають задоволенню.

У свою чергу протиправні дії щодо проведення спеціального розслідування не можуть мати законних правових наслідків, зокрема щодо фіксування обставин порушення позивачем вимог законодавства.

Вирішуючи долю позовних вимог про скасування акта спеціального розслідування, суд виходить із наступного.

Як вказав Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 23 лютого 2016 року №К/800/50262/14, вимога скасувати акти за формою Н-5 і Н-1 ставиться в залежність від наслідків розгляду заяви щодо призначення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку та результатів його проведення.

Разом з тим, як встановлено вище, в силу пункту 54 Порядку №1232, керівник Держгірпромнагляду або його територіального органу має право, але не зобов'язаний, призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі та скасувати акт за формою Н-5, однак, не дивлячись на проведення спеціального розслідування неповноважною комісією та з порушенням процедури Порядку, за результатами розгляду скарги позивача потроєного розслідування не призначено та відповідний акт не скасовано.

Наведене свідчить, що єдиним можливим способом захисту (відновлення) порушеного права позивача є скасування акта спеціального розслідування, однак лише у частині, що стосується висновків щодо допущення порушень ФОП ОСОБА_1, тому що в іншій частині, він не можу вважатись таким, що порушує права чи інтереси позивача, з огляду на що суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову.

При цьому суд звертає увагу, що у межах спірних правовідносин відповідний орган, уповноважений на створення спеціальної комісії згідно з вимогами Порядку №1232 не позбавлений можливості створити повноважну комісію, яка, в свою чергу, матиме право провести спеціальне розслідування групового нещасного випадку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку в порядку виконання обов'язку, передбаченого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено законності проведеного спеціального розслідування групового нещасного випадку та складеного за його результатами акту за формою Н-5 від 14 червня 2013 року проведення спеціального розслідування нещасного випадку (аварії), у зв'язку з чим суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно, беручи до уваги положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та місті Києві щодо проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 17 лютого 2013 року у ресторані "Апрель".

3. Визнати протиправним та скасувати акт за формою Н-5 від 14 червня 2013 року проведення спеціального розслідування нещасного випадку (аварії), що стався 17 лютого 2013 року у ресторані "Апрель", господарську діяльність у якому здійснює фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), в частині, що стосується висновків щодо допущення порушень Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

5. Присудити з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 36,54 грн. (тридцять шість гривень п'ятдесят чотири копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко