Постанова

від 23.03.2017 по справі 922/3520/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2017 р. Справа № 922/3520/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М. , суддя Гребенюк Н. В. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Бєлкіній О.М.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (голова)

ОСОБА_2 (дов. № 02-18/70 від 30.01.2017)

відповідача - ОСОБА_3 (директор)

ОСОБА_4 (дов. б/н від 02.11.2016)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Підприємства "Золочівський ринок" Харківської облспоживспілки (вх. №187 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 26.12.16 у справі № 922/3520/16

за позовом Золочівської селищної ради Харківської області

до Підприємства "Золочівський ринок" Харківської облспоживспілки

про визнання недійсним акту та зобов'язання виконати певні дії.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.12.2016 у справі № 922/3520/16 (суддя Ольшанченко В.І.) в позові Золочівської селищної ради Харківської області до Підприємства "Золочівський ринок" Харківської облспоживспілки" про визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХР №001103 від 02.09.2000 р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №57, який виданий СП "Золочівський ринок" відповідно до рішення Золочівської селищної ради Харківської області від 12.09.2000 р., відмовлено повністю.

Решту позову задоволено повністю. Зобов'язано Підприємство "Золочівський ринок" Харківської облспоживспілки звільнити та привести до стану, придатного для використання за цільовим призначенням, земельну ділянку відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХР №001103 від 02.09.2000 р., зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №57, що була надана в постійне користування СП "Золочівський ринок", площею 0,8756 га, по вул. Коника та пров. Танкістів, смт. Золочів Харківської області. Стягнуто з Підприємства "Золочівський ринок" Харківської облспоживспілки на користь Золочівської селищної ради Харківської області судовий збір в сумі 1378,00 грн.

Підприємство "Золочівський ринок" Харківської облспоживспілки" звернулось з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 26.12.2016 у справі № 922/3520/16, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та припинити провадження у справі.

В обґрунтування викладених вимог відповідач посилається на те, що постановою господарського суду Харківської області від 28.03.2007 у справі № АС-46/63-07 було скасоване рішення Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області ХІІ сесії V скликання від 31.01.2007 «Про припинення права користування земельною ділянкою СП «Золочівський ринок» та було визнано чинним державний акт на право постійного користування землею ІІ-ХР № 001103 від 12.09.2000 року за Підприємством «Золочівський ринок» Харківської облспоживспілки. Як зазначає відповідач, у даній постанові було визнано ПХО «Золочівський ринок» правонаступником СП «Золочівський ринок» , а Державний акт було визнано чинним. Таким чином, відповідач вважає, що ПХО «Золочівський ринок» є правонаступником всіх прав та зобов'язань СП «Золочівський ринок» в силу приписів ст. 108 ЦК України, у тому числі і прав щодо володіння земельною ділянкою. Крім того, відповідач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції положень рішення Золочівської селищної ради від 12.02.2014 № 2408 та порушення судом положень ст. 212 ЗК України щодо процедури звільнення земельної ділянки.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з наведеними відповідачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Позивач вважає, що провадження у справі не може бути припинено на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України, оскільки позовні вимоги про визнання чинним та визнання недійсним Державного акту є різними спорами з різними предметами та різними підставами. Також, позивач посилається на те, що ПХО «Золочівський ринок» не має права користуватися земельною ділянкою, що надавалася СП «Золочівський ринок» , на підставі відповідного Державного акту.

15.02.2017 позивач надав додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу, в яких зокрема зазначає про те, що ПХО "Золочівський ринок" не має права користування земельною ділянкою, що надавалися СП "Золочівський ринок", на підставі відповідного державного акту, оскільки не є правонаступником всіх прав та обов'язків СП "Золочівський ринок".

01.03.2017 відповідач надав додаткове обґрунтування апеляційної скарги щодо відсутності прав у позивача на звернення до суду; щодо ігнорування судом першої інстанції положень рішення від 12.02.2014 № 2408; щодо посилання позивача на наявність будівель на земельній ділянці.

01.03.2017 позивач також надав додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу, в яких посилається на те, що відповідач не довів набуття ним права на спірну земельну ділянку у встановленому законодавством порядку. Наявності цієї земельної ділянки, як об'єкта речового права у земельних відносинах.

23.03.2017 відповідач надав додаткове обґрунтування апеляційної скарги щодо відсутності порушених прав позивача на звернення до суду з приводу спірної земельної ділянки.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, згідно з державним актом на право користування земельною ділянкою серії ІІ-ХР №001103 від 02.09.2000 СП "Золочівський ринок" надано у безстрокове платне користування земельну ділянку комерційного використання площею 0,8756 га по вул. Коника та пров. Танкістів в смт. Золочів Харківської області, на підставі рішення Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області №138-1 від 12.09.2000.

31.07.2007 Золочівська селищна рада Харківської області прийняла рішення Про припинення права користування земельною ділянкою СП "Золочівський ринок".

Постановою господарського суду Харківської області від 28.03.2017 по справі № АС-46/63-07 скасовано рішення Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області від 31.01.2007 Про припинення права користування земельною ділянкою СП "Золочівський ринок" та було визнано чинним державний акт на право постійного користування серії ІІ-ХР №001103 від 02.09.2000. Дане рішення залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду Харківської області від 26.09.2007 по справі № 22-а-587/07.

Матеріали справи свідчать про те, що Підприємство «Золочівський ринок» Харківської облспоживспілки (відповідач у справі) створено виділенням з облспоживспілки на базі майна СП «Золочівський ринок» (код ЄДРПОУ 01563314), реорганізованого приєднанням до облспоживспілки відповідно до рішення зборів Ради Засновників спільних підприємств облспоживспілки від 06.07.2001 р., протокол №5, та постанови правління облспоживспілки від 29.01.2003 р. №64 «Про створення підприємства «Золочівський ринок» Харківської облспоживспілки з передачею йому прав та зобов'язань облспоживспілки в межах прав та зобов'язань СП «Золочівський ринок» (код ЄДРПОУ 01563314), які перейшли до облспоживспілки в результаті його реорганізації.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 31.10.2016 відповідач (ПХО «Золочівський ринок» ) зареєстрований 16.03.2004, як підприємство споживчої кооперації.

Звертаючись до господарського суду, позивач, посилаючись на п. 3 ч. 1 ст. 27 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час видачі спірного державного акту на право постійного землекористування), ст. 37 Цивільного кодексу УРСР та ст. 34 Закону України Про підприємства в Україні (в редакції, що діяла на момент реорганізації), ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України(в редакції 25.10.2001) зазначив про те, що Підприємство «Золочівський ринок» Харківської облспоживспілки безпідставно користується спірною земельною ділянкою на підставі Державного акту на право користування земельною ділянкою серії ІІ-ХР №001103 від 02.09.2000, який виданий СП "Золочівський ринок" відповідно до рішення Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області №138-1 від 12.09.2000, оскільки вважає, що Земельним кодексом України не передбачено правонаступництва відносно прав на землю, тоді як реорганізація підприємства (в даному випадку СП «Золочівський ринок» ) є юридичним фактом припинення права на користування земельною ділянкою, а набуття права на землю відбувається відповідно до ст.ст. 116, 123 Земельного кодексу України

Крім того, позивач посилається на те, що відповідно до Інструкції Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі , затвердженою наказом Держкомзему № 43 від 04.05.1999, у випадку припинення прав власності чи користування земельною ділянкою документ, який посвідчує це право, повертається до архіву державного органу земельних ресурсів.

Зазначені обставини стали підставою звернення позивача до господарського суду з позовом про визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХР №001103 від 02.09.2000, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №57, який виданий СП "Золочівський ринок" відповідно до рішення Золочівської селищної ради Харківської області від 12.09.2000, та про зобов'язання Підприємства "Золочівський ринок" Харківської облспоживспілки звільнити та привести до стану, придатного для використання за цільовим призначенням, земельну ділянку відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХР №001103 від 02.09.2000, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №57, що була надана в постійне користування СП "Золочівський ринок", площею 0,8756 га, по вул. Коника та пров. Танкістів, смт. Золочів Харківської області.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХР №001103 від 02.09.2000, суд першої інстанції виходив з обставин, за яким встановив, що даний акт втратив чинність 12.02.2014 на підставі п. 3 рішення Золочівської селищної ради Харківської області № 2408 від 12.02.2014 Про передачу земельної ділянки в оренду підприємству "Золочівський ринок" Харківської облспоживспілки для обслуговування будівель ринку, розташованої за адресою: смт. Золочів, вул. Коника 6Б . Крім того, судом зазначено, що на момент реорганізації СП "Золочівський ринок", яка відбулася 16.03.2004 діяв Земельний кодекс України в редакції від 25.10.2001 з новими підставами припинення права користування земельною ділянкою.

Задовольняючи позовні вимоги про зобов'язання Підприємства "Золочівський ринок" Харківської облспоживспілки звільнити та привести до стану, придатного для використання за цільовим призначенням, земельну ділянку відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, суд першої інстанції вважав, що відповідач не мав права користуватися земельними ділянками, що зазначені у спірному Державному акті та відповідно до п. 3.10 Інструкції "Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі", затвердженої наказом Держкомзему №43 від 04.05.1999, відповідач для оформлення правонаступництва повинен був повернути спірний Державний акт до архіву державного органу земельних ресурсів і отримати новий на себе. В зв'язку з чим, суд дійшов висновку про те, що за відсутністю правовстановлюючих документів на земельні ділянки та доказів правомірного користування земельними ділянками, відповідач самовільно використовував земельні ділянки загальною площею 0,8756 га по вул. Коника та пров. Танкістів, смт. Золочів Харківської області на підставі спірного Державного акту.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичним обставинами справи.

Так, п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 23.12.2012 р. № 6 Про судове рішення передбачає, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, т а якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Колегія суддів вважає, що вказаним вимогам рішення суду першої інстанції в даній справі не відповідає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Згідно свідоцтва про державну реєстрацію, Спільне підприємство "Золочівський ринок" (код 01563314) зареєстроване Золочівською РДА Харківської області 15.07.1998.

Рішенням виконавчого комітету Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області №138-1 від 12.09.2000 було надано Спільному підприємству «Золочівський ринок» у постійне користування земельні ділянки по вул. Коника та пров. Танкістів в смт. Золочів Харківської області загальною площею 0,8756 га для комерційного використання.

Відповідно до вищевказаного рішення Золочівською селищною радою 12.09.2000 видано Державний акт на постійне користування землею серії ІІ-ХР №001103.

Підприємство "Золочівський ринок" Харківської облспоживспілки створено виділенням з облспоживспілки на базі майна СП «Золочівський ринок» (код ЄДРПОУ 01563314), реорганізованого приєднанням до облспоживспілки відповідно до рішення зборів Ради Засновників спільних підприємств облспоживспілки від 06.07.2001, протокол №5, та постанови правління облспоживспілки від 29.01.2003 №64 "Про створення підприємства "Золочівський ринок" Харківської облспоживспілки з передачею йому прав та зобов'язань облспоживспілки в межах прав та зобов'язань СП "Золочівський ринок" (код ЄДРПОУ 01563314), які перейшли до облспоживспілки в результаті його реорганізації.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 31.10.2016 відповідач (ПХО "Золочівський ринок") зареєстрований 16.03.2004 як підприємство споживчої кооперації.

Відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Відповідно до Господарського кодексу України (редакція від 16.01.2003) у разі перетворення одного суб'єкта господарювання в іншій до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попередньої юридичної особи.

Як вбачається з пунктів 1.1, 1.2 статуту підприємства "Золочівський ринок" Харківської облспоживспілки, перереєстрованого Золочівською РДА Харківської області 16.03.2004, підприємство «Золочівський ринок» Харківської облспоживспілки є підприємством, створеним Харківською обласною спілкою споживчих товариств, яка є його засновником та власником всього майна, та є правонаступником СП "Золочівський ринок" (а.с. 192, т. 1).

Варто відзначити, що припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення підприємства, установи, організації допускається лише у випадку, коли припинення останніх виключає правонаступництво, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 21.02.2011 в адміністративній справі за позовом Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора до Фороської селищної ради.

Отже, оскільки право постійного користування для СП "Золочівський ринок" не припинилось, а Підприємство "Золочівський ринок" Харківської облспоживспілки є правонаступником СП "Золочівський ринок", а отже останній міг володіти земельною ділянкою на праві постійного користування.

Також, правонаступництво підприємства "Золочівський ринок" Харківської облспоживспілки визнане відповідачем, що підтверджується відповідачем шляхом внесення змін до акту постійного користування землею, у якому зазначено селищним головою та скріплено печаткою Золочівської селищної ради те, що згідно статуту п.1.2 ПХО "Золочівський ринок" є правонаступником СП "Золочівський ринок".

Відповідно до п. 2.7 постанови Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", статтею 92 ЗК України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування". Однак ця норма не обмежує і не скасовує право постійного користування земельними ділянками, набуте іншими особами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002 (див. Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005).

Згідно з п. 6 (в редакції Закону України № 2059-IV від 06.10.2004) Перехідних положень Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Пунктом 1 статті 92 Земельного кодексу України (в редакції 25.10.2001) визначено, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.

При цьому, відповідно до рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 року, використання терміну «набувають» у ст. 92 Земельного кодексу України після набрання ним чинності свідчить, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках за станом на 01.01.2002 року право постійного користування є безстроковим і може бути припинено лише з підстав, передбачених законодавством. А права та обов'язки постійних землекористувачів визначені чинним земельним законодавством та не можуть бути звужені.

У рішенні Конституційного суду України також зазначено, що відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» від 2 квітня 2002 року № 449 раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб. Чинний кодекс серед підстав набуття права на землю юридичними особами не називає оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки.

Рішенням Конституційного суду України положення п. 6 розділу X «Перехідних положень» Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення було визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Отже, з наведеного вбачається, що положення пункту 6 розділу Х Земельного кодексу України втрачають чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення на підставі рішення Конституційного суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005 року.

Відповідно до абзацу 11 п. 5.3 цього рішення стаття 92 Земельного кодексу України не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках за станом на 01.01.2002 року до його переоформлення.

Право користування земельною ділянкою, набуте особою в установленому законом порядку до 01.01.2002, не втрачається внаслідок його не переоформлення підприємством, яке за новим Земельним кодексом не є суб'єктом права постійного землекористування, а зберігається за ним до приведення прав та обов'язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства як за правонаступником того землекористувача, якому було видано державний акт на право постійного землекористування, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26.09.2011 у цивільній справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Чинадіївської селищної ради.

Згідно приписів ст. 92, ст. 125 Земельного кодексу України, право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством України.

Статтею 141 Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою, а саме:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

За змістом ст.ст. 142, 149 Земельного кодексу України право постійного користування землею припиняється в разі добровільної відмови від права постійного користування землекористувачем та у разі вилучення для суспільних та інших потреб за рішенням органів місцевого самоврядування у разі згоди землекористувача.

Позивачем в даному випадку не доведено наявності правових підстав, з якими закон пов'язує можливість припинення права користування земельною ділянкою.

Твердження позивача та його посилання на те, що основні засоби ПХО "Золочівський ринок" були продані іншій особі на підставі постанови № 33 від 06.03.2007 не спростовує факту законного набуття Підприємством «Золочівський ринок» Харківської облспоживспілки права постійного користування земельною ділянкою на підставі державного акта на право постійного користування серії ІІ-ХР №001103 від 02.09.2000 шляхом правонаступництва та факту законного користування земельною ділянкою. Позивачем не доведено, а матеріалами справи не підтверджено факту відсутності на спірній земельній ділянці об'єктів права власності позивача - нежитлових приміщень (торгових павільйонів, будівель ринку, складу, сараїв інших приміщень). Більш того, матеріалами справи підтверджено факт використання відповідачем земельної ділянки для обслуговування будівель ринку.

Посилання позивача та суду першої інстанції на рішення Золочівської селищної ради № 2408 від 12.02.2014, зокрема на пункт 3 цього рішення, яким селищна рада визнала Державний акт на землю таким, що втратив чинність, є безпідставним. Так, п. 3 рішення містить посилання на те, що Державний акт вважати таким, що втратив чинність згідно чинного законодавства (а.с. 131, т. 1). Проте позивачем не зазначено жодної норми права, яка дає підстави визнати даний акт таким, що припинив свою дію, а також відсутні будь-які посилання на положення ст. 141 Земельного кодексу України, яка чітко встановлює підстави припинення права користування земельною ділянкою.

Пунктом 2.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 (в редакції постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 10) "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" наведено наступне: "Право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою."

Виходячи з наведеного, рішення Золочівської селищної ради № 2408 від 12.02.2014, зокрема на пункт 3 цього рішення, яким Державний акт визнано таким, що втратив чинність, не може мати юридичним наслідком визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХР №001103 від 02.09.2000, зважаючи на встановлений судом факт законного набуття Підприємством «Золочівський ринок» Харківської облспоживспілки права постійного користування земельною ділянкою на підставі державного акта на право постійного користування серії ІІ-ХР №001103 від 02.09.2000 шляхом правонаступництва та за відсутністю підстав, визначених у статті 141 ЗК України.

Колегія суддів звертає увагу, що чинність державного акту на право постійного користування землею підтверджена постановою господарського суду Харківської області від 28.03.2017 по справі № АС-46/63-07, якою скасовано рішення Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області від 31.01.2007 Про припинення права користування земельною ділянкою СП "Золочівський ринок" та було визнано чинним державний акт на право постійного користування серії ІІ-ХР №001103 від 02.09.2000. Дане рішення залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду Харківської області від 26.09.2007 по справі № 22-а-587/07.

Також, як встановлено судом апеляційної інстанції в постанові від 02.12.2015, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2016 у справі № 922/4418/15, Підприємство «Золочівський ринок» Харківської облспоживспілки не зверталось з заявою про відмову від свого права користування земельною ділянкою, що належить йому на підставі Державного акта на право постійного користування землею, а Золочівська селищна рада не приймала відповідного рішення про припинення права користування згідно вимог частини 3, 4 статті 142 Земельного кодексу України, тому на час звернення Підприємства «Золочівський ринок» Харківської облспоживспілки до суду у останнього існує право постійного користування на земельні ділянки площею 0,2018 га та площею 0,0270 га, які входять до спірної земельної ділянки на підставі державного акта (а.с. 65, т. 1).

Крім того, рішенням господарським судом Харківської області від 28.11.2016 у справі № 922/3191/16 (яке набрало законної сили та на даний час не було оскаржено в установленому законом порядку) встановлено факт законного набуття Підприємством «Золочівський ринок» Харківської облспоживспілки права постійного користування земельною ділянкою на підставі державного акта на право постійного користування серії ІІ-ХР №001103 від 02.09.2000 шляхом правонаступництва (а.с. 222, т. 1).

Слід зазначити, що питання, з яким пов'язує позивач втрату чинності державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХР №001103 від 02.09.2000 відбулося 16.03.2004, коли діяли положення нового Земельного кодексу України від 25.10.2001, а тому є недоречним посилання позивача на п. 3 ч. 1 ст. 27 Земельного кодексу України та норми ст. 37 Цивільного кодексу УРСР.

Статті 12, 27, 78, 92, 116, 125, 126, 212 Земельного кодексу України від 25.10.2001 не містять жодних норм, які б свідчили про недійсність державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХР №001103 від 02.09.2000.

Отже, колегія суддів зазначає, що позивачем не доведено жодних правових підстав для визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХР №001103 від 02.09.2000.

Враховуючи вищевикладене та факт законного набуття Підприємством «Золочівський ринок» Харківської облспоживспілки права постійного користування земельною ділянкою на підставі державного акта на право постійного користування серії ІІ-ХР №001103 від 02.09.2000 шляхом правонаступництва, о скільки відповідач в силу вищезазначених положень закону та з урахуванням рішення Конституційного суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005 року не позбавляється права постійного користування спірною земельною ділянкою внаслідок не переоформлення вказаного права, яке до нього перейшло як до правонаступника СП "Золочівський ринок", відповідач із заявою про добровільну відмову від земельної ділянки до Золочівської селищної ради не звертався та державний акт на право постійного користування землею їй не повертав, також земельна ділянка у відповідача не вилучалася, тому право Підприємства «Золочівський ринок» Харківської облспоживспілки постійного користування земельною ділянкою на підставі державного акта на право постійного користування серії ІІ-ХР №001103 від 02.09.2000 не є припиненим.

За таких обставин, позовні вимоги про зобов'язання Підприємство "Золочівський ринок" Харківської облспоживспілки звільнити та привести до стану, придатного для використання за цільовим призначенням, земельну ділянку відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХР №001103 від 02.09.2000 р., зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №57, що була надана в постійне користування СП "Золочівський ринок", площею 0,8756 га, по вул. Коника та пров. Танкістів, смт. Золочів Харківської області, також є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

В зв'язку з викладеним, рішення господарського суду Харківської області від 26.12.2016 по справі № 922/3520/16 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

З огляду на зазначене та керуючись 32-34, 43, 49, 84, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Підприємства "Золочівський ринок" Харківської облспоживспілки задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.12.2016 по справі № 922/3520/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Стягнути з Золочівської селищної ради Харківської області (62203, Харківська обл., смт. Золочів, вул. Комсомольська, 13-А. Код ЄДРПОУ 25175462) на користь Підприємства "Золочівський ринок" Харківської облспоживспілки (62203, Харківська область, смт. Золочів, вул. Коника, 6-Б. Код ЄДРПОУ 01563314) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги в розмірі 3 031,60 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Медуниця О.Є.