Рішення

від 24.03.2017 по справі 742/512/17

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/422/17

Єдиний унікальний № 742/512/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2017 року

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря Риндя Л.А., представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірних відомостей, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірних відомостей.

Аргументує свої вимоги тим, що 14 лютого 2017 року о 19 год.42 хв. на веб-сайті Національного антикорупційного порталу АНТИКОР власниками якого є відповідачі була опублікована стаття, автором якої зазначено ОСОБА_5 Хто і як дерибанить тендерні гроші, прикриваючись ім ям Тoshiba .(httр://аntікоr.соm.uа), в якій викладено негативну та недостовірну інформацію стосовно нього.

Позивач у судове засідання не з явився, хоча був повідомлений про час та місце слухання справи належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечував проти заочного розгляду справи у разі неявки відповідачів у судове засідання.

Відповідачі в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суду не повідомили.

У зв'язку з цим, суд на підставі ст.224 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши представника позивача та дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на веб-сайті Національного антикорупційного порталу АНТИКОР (http://antikor.com.ua) розміщено статтю Хто і як дерибанить тендерні гроші, прикриваючись ім ям Toshiba від 14 лютого 2017 року наступного змісту: Відомий у світі бренд Toshiba, який, зокрема, спеціалізується на виробництві і медичного обладнання, в Україні - повністю дискредитований. Заслуга такої участі відомої компанії належить відомим у колах фармацевтичної мафії бізнесменам - ОСОБА_1, його поплічникам ОСОБА_6, ОСОБА_7, і не менш відомому аферисту Гранатіру Желько (хорват за походженням). Про це пише Український медіа центр. Справа в тім, що всі вище перераховані особи мають прямий стосунок до ТОВок, які в Україні значаться дистриб'юторами медичної техніки Toshiba. Спочатку таких фірм в Україні було 2-3, на сьогодні рахунок йде на десятки. На старті своєї діяльності всі ці компанії, а саме УМТ+ код ЄДРПОУ 38716926), ПрАТ УМТ (код ЄДРПОУ 23718196), ТОВ Медторг (код ЄДРПОУ 32735938), ПП НВО ДІКСІОН Україна код ЄДРПОУ 37355747), ТОВ Сінергус (35986575), ТОВ Новафарм (31736679), ТОВ Ель Фарма (31017810) тощо - отримували право на дистрибуцію медичної техніки Toshiba від офіційного українського представництва компанії.

Згодом, головний схемач у справі - ОСОБА_1 вирішив піти у вільне плавання . Він зареєстрував у Словаччині декілька компаній, отримав на них право продажу Toshiba від словацького представництва, а вже далі сам делегував його собі ж - підконтрольним юридичним особам в Україні.

Така схема знижує ризики контролю з боку українського офісу Toshiba, а також дозволяє робити різноманітні перекиди коштів з рахунку на рахунок, частково виводячи їх зі Словаччини вже на офшорні структури.

Більше того, подібна плутанина у підрядниках і субпідрядниках значно ускладнює пошук істини, на випадок, якщо правоохоронці вирішать щось перевірити. Іноземна держава Словаччина - все ж надійніша в цьому плані, і може не одразу надати згоду, наприклад на відкриття банківської таємниці..

Вказана схема ОСОБА_1 була побудована не спроста. Протягом щонайменше 5-7 останніх років він грав тендери з українськими лікарнями і департаментами охорони здоров'я. За ними - постачав медичне обладнання від Toshiba за значно завищеними цінами. Різниця між реальною вартістю апарату МРТ або рентгену, як правило, осідала на словацьких фірмах, щоб в українських податкових деклараціях та на українських рахунках - часом не спалитися. Складала ця різниця в середньому від 30% до 50%. Та були і такі випадки, коли ангіограф купувався удвічі дорожче реальної вартості.

На сьогодні, проти компанії ОСОБА_1 вже порушено чимало кримінальних проваджень в різних правоохоронних органах і різних регіонах. Деякі з них датовані ще 2011, 2012 роками, деякі 2016.

На фоні діючих розслідувань, та після серії обшуків на своїх компаніях, ОСОБА_1 вирішив трохи знизити напругу навколо підшефних фірм.

Для цього він прийняв рішення поставити в Києві нового куратора своїх компаній. Раніше ці функції виконував відомий у колі фарми ОСОБА_8, а сьогодні - ця почесна місія дісталася Гранатіру Желько.

Маючи на меті продовжити планову роботу дерибану тендерних коштів під час поставки медичного обладнання Toshiba, Гранатір Желько з перших днів роботи пішов до КМДА - домовлятися про умови грудневого тендера поставку томографів (2016 рік).

На його умови (значно завищені ціни і надвелика маржа з однієї одиниці техніки) ніхто не погодився. Тому, яка доля далі спіткала дистриб'юторів Toshiba на цих закупівлях - варто вже питати правоохоронців.

Окрім цієї біди, Гранатір Желько накликав на свого господаря й іншу.

Справа в тому, що цей персонаж вже аж занадто дискредитований скандалами і корупційними закупівлями. Саме його справі рук належать махінації з так званими реанемобілями Тимошенко (тоді хорват Желько очолював фірму ІСС Україна ). Тож, саме через його тендери в 2011 році арештували начальника Департаменту МЧС України.

Власне, тому поява Желько в столиці не на жарт зацікавила правоохоронців. Це фактично стало поштовхом до чергового витка розслідувань корупційних справ з тендерами медичної техніки Toshiba.

За попередніми оцінками слідства (прокуратури), за роки махінацій на медичній апаратурі команда ОСОБА_1 нанесла державі збитків у розмірі більше 5 мільярдів гривень.

Тож, скоро подивимося, чим завершиться слідство ... Тим часом, офіційній Toshiba, напевно, вже варто готуватися до сприяння українському слідству. ОСОБА_5

Відповідно до ст. ст. 94, 277 ЦК України, ч. 4 ст. 32 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.

Відповідно до п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 ЦПК).

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.

Відповідно до законодавчого визначення, яке закріплене у 1.3. Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади, затвердженого Наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 25.11.2002 № 327/225, веб-сайт - це сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб'єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет; веб-портал це веб-сайт, організований як системне багаторівневе об'єднання різних ресурсів та сервісів для забезпечення максимальної можливості доступу до інформації та послуг.

Згідно абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України Про телекомунікації домен - частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється.

Відповідно до абз. 9 п. 2 Порядку підключення до глобальних мереж передачі даних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 р. № 522 доменне ім'я - буквено-цифровий вираз, що ідентифікує будь-який комп'ютер абонента у мережі Інтернет.

Таким чином, доменне ім'я, зареєстроване у відповідному домені використовується для позначення відповідного сайту. Для того, щоб сайт був позначений конкретним доменним іменем, спочатку необхідно зареєструвати доменне ім'я у відповідному домені.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про інформаційні агентства , державній реєстрації підлягають усі інформаційні агентства та представництва іноземних інформаційних агентств, що засновуються або діють в Україні. Друкований засіб масової інформації може видаватися після його державної реєстрації.

Згідно до ст.11 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні, державній реєстрації підлягають всі друковані засоби масової інформації, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу його виготовлення.

З наведеного вбачається, що реєстрація веб-сайту, як засобу масової інформації, передбачає його обов'язкову державну реєстрацію уповноваженими органами в особі Міністерства юстиції України.

Матеріали справи не містять доказів щодо державної реєстрації, як засобу масової інформації, електронного ЗМІ на сайті Національного антикорупційного порталу АНТИКОР .

Під час розгляду справи в суді встановлено, що на момент здійснення публікацій статті : Хто і як дерибанить тендерні гроші, прикриваючись ім ям Toshiba від 14 лютого 2017 року, реєстратором доменного імені аntіkоr.соm.uа власником веб-сайту httр://аntіkоr.соm.uа являється ОСОБА_4(а.с.67).

Жодних доказів на підтвердження, що ОСОБА_3 на момент здійснення вищевказаних публікацій являється власником веб-сайту httр://аntікоr.соm.uа, позивачем в судовому засіданні не надано, за таких обставин позовні вимоги до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірних відомостей задоволенню не підлягають, оскільки останній не є власником веб-сайту httр://аntікоr.соm.uа.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем вірно визначено ОСОБА_4 відповідачем по справі в частині визнання недостовірною інформації, поширеною на сайті http://antikor.com.ua.

Згідно п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Отже, з наведеного вбачається, що при розгляді справ про захист гідності та честі, ділової репутації фізичної особи, суду необхідно встановити наявність чи відсутність наступних юридично важливих обставин: поширення інформації, наявність особи стосовно якої поширена інформація, недостовірність поширеної інформації, порушення особистих немайнових прав особи.

Так, поширенням інформація, зокрема, є її поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку.

Згідно зі ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Частина 1 ст. 299 Цивільного кодексу України закріплює особисте немайнове право фізичної особи на недоторканість ділової репутації.

Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Частиною 2 зазначеної статті Закону передбачено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно - стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведеності їх правдивості.

Відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009 року № 1, роз'яснено, що відповідно до статті 277 ЦК, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У зв'язку з цим статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Беручи до уваги зазначені конституційні положення, при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації необхідно забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009 року № 1, зазначено, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Таким, чином, згідно з положеннями ст.277 ЦК України, статті 10 ЦПК України, роз'яснень Пленуму, обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте, позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Дослідивши матеріали справи суд вважає встановленим, що інформація викладена на сайті Національного антикорупційного порталу АНТИКОР (http://antikor.com.ua) в статті Хто і як дерибанить тендерні гроші, прикриваючись ім ям Toshiba від 14 лютого 2017 року, а саме у реченнях: Протягом щонайменше 5-7 останніх років ОСОБА_1 грав тендери з українськими лікарнями і департаментами охорони здоров'я, за якими постачав медичне обладнання від Toshiba за значно завищеними цінами. Різниця між реальною вартістю апарату МРТ або рентгену, як правило, осідала на словацьких фірмах… Складала ця різниця в середньому від 30% до 50 %. Та були і такі випадки, коли ангіограм купувався удвічі дорожче реальної вартості; на сьогодні, проти компаній ОСОБА_1 вже порушено чимало кримінальних проваджень в різних правоохоронних органах і різних регіонах. Деякі з них датовані ще 2011,2012 роками, деякі 2016; за попередніми оцінками слідства (прокуратури), за роки махінацій на медичній апаратурі команда ОСОБА_1 нанесла державі збитків у розмірі більше 5 мільярдів гривень є недостовірною інформацією щодо позивача. Дана інформація, за своїм змістом фактично вказує на вчинення протиправної поведінки ОСОБА_1, і зокрема звинувачення його у вчиненні протиправних дій, що сприймається негативно в суспільстві та порушує особисті його немайнові права.

Виходячи із змісту положень ч.6 ст.277 ЦК України, відповідно до якого спростування здійснюється, зазвичай у такий самий спосіб, у який була поширена недостовірна інформація, та відсутні докази, що розміщена в вищенаведених реченнях інформація відповідає дійсності, необхідно зобов язати відповідача протягом 10 днів з моменту вступу рішення в законну силу, опублікувати на веб - сайті Національного антикорупційного порталу АНТИКОР (http://antikor.com.ua) спростування недостовірної інформації щодо ОСОБА_1, шляхом опублікування статті про визнання вищезазначених відомостей недостовірними.

Водночас вирішуючи питання про визнання всієї інформації викладеної в статті Хто і як дерибанить тендерні гроші, прикриваючись ім ям Toshiba від 14 лютого 2017 року як недостовірної як про це зазначає в позові ОСОБА_1, суд визначивши характер такої інформації, крім інформації зазначеної вище і визнаної судом недостовірною, в якій наявні висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, є вираженням суб єктивної думки і поглядів відповідача, суд вважає, що такі висловлювання відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено судове рішення з іншої сторони стягуються понесені і документально підтверджені витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог.

Враховуючи кількість заявлених ОСОБА_1 вимог немайнового характеру в позовній заяві, та документально підтверджену сплату ним судового збору (а.с.1), виходячи із результатів розгляду справи, необхідно стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 320 грн. судового збору в рахунок відшкодування сплаченого при подачі позову судового збору.

Керуючись ст.32 Конституції України, ст.ст.16, 277 ЦК України, ст.ст. 15, 16, 275,277,297 ЦК України, ст.ст.10,11,60,88,208,209, 212 - 215, 218,224-226 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірних відомостей - задовольнити частково.

Визнати недостовірною інформацію, викладену на сайті Національного антикорупційного порталу АНТИКОР (http://antikor.com.ua) в статті Хто і як дерибанить тендерні гроші, прикриваючись ім ям Toshiba від 14 лютого 2017 року, а саме у реченнях: Протягом щонайменше 5-7 останніх років ОСОБА_1 грав тендери з українськими лікарнями і департаментами охорони здоров'я, за якими постачав медичне обладнання від Toshiba за значно завищеними цінами. Різниця між реальною вартістю апарату МРТ або рентгену, як правило, осідала на словацьких фірмах… Складала ця різниця в середньому від 30% до 50 % . Та були і такі випадки, коли ангіограм купувався удвічі дорожче реальної вартості; на сьогодні, проти компаній ОСОБА_1 вже порушено чимало кримінальних проваджень в різних правоохоронних органах і різних регіонах. Деякі з них датовані ще 2011,2012 роками, деякі 2016; за попередніми оцінками слідства (прокуратури), за роки махінацій на медичній апаратурі команда ОСОБА_1 нанесла державі збитків у розмірі більше 5 мільярдів гривень .

Зобов язати ОСОБА_4 протягом 10 днів з моменту вступу рішення в законну силу, опублікувати на веб - сайті Національного антикорупційного порталу АНТИКОР (http://antikor.com.ua) опублікувати статтю наступного змісту: На веб-сайті Національного антикорупційного порталу АНТИКОР (http://antikor.com.ua) було опубліковано статтю під назвою: "Хто і як дерибанить тендерні гроші, прикриваючись ім"ям Toshiba від 14 лютого 2017 року, в якій викладені твердження про те, що Протягом щонайменше 5-7 останніх років ОСОБА_1 грав тендери з українськими лікарнями і департаментами охорони здоров'я, за якими постачав медичне обладнання від Toshiba за значно завищеними цінами ; різниця між реальною вартістю апарату МРТ або рентгену, як правило, осідала на словацьких фірмах… Складала ця різниця в середньому від 30% до 50 % ; на сьогодні, проти компаній ОСОБА_1 вже порушено чимало кримінальних проваджень в різних правоохоронних органах і різних регіонах ; за попередніми оцінками слідства (прокуратури), за роки махінацій на медичній апаратурі команда ОСОБА_1 нанесла державі збитків у розмірі більше 5 мільярдів гривень . Повідомляємо, що дані твердження є недостовірними.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 320 (триста двадцять) грн. в рахунок відшкодування сплаченого при подачі позовної заяви судового збору.

В іншій частині позовних вимог до ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірних відомостей відмовити.

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірних відомостей - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та повторне заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд, протягом 10 днів з моменту його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Суддя А.В. Коваленко