Рішення

від 29.03.2017 по справі 742/514/17

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/424/17

Єдиний унікальний № 742/514/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря Риндя Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1, Inmed s.r.o. Товариства з обмеженою відповідальністю Інмед до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

Аргументують свої вимоги тим, що 07 лютого 2017 року о 23 год. 02 хв. на веб-сайті Національного антикорупційного порталу АНТИКОР власниками якого є відповідачі була опублікована стаття ОСОБА_1 погорів на корупційних тендерах: в Україну ввезли сотні старих медапаратів Тoshiba .(httр://аntікоr.соm.uа), в якій викладено негативну та недостовірну інформацію стосовно них.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з явився, хоча був повідомлений про час та місце слухання справи належним чином.

Представник позивачів в судове засідання не з явився, але попередньо надав заяву в які просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, у разі неявки відповідачів в судове засідання проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі в судове засідання не з»явилися, про причину неявки суду не повідомили.

У зв'язку з цим, суд на підставі ст.224 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутністю осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на веб-сайті Національного антикорупційного порталу АНТИКОР (http://antikor.com.ua) розміщено статтю ОСОБА_1 погорів на корупційних тендерах: в Україну ввезли сотні старих медапаратів Тoshiba від 07 лютого 2017 року наступного змісту: СБУ та прокуратура розслідують кримінальне провадження проти керівництва компаній - посередників, які всі належать фарм-бізнесмену ОСОБА_1.

ОСОБА_1 відомий тим, що вже понад 10 років є фактично одним постачальником медичного обладнання фірми Тoshiba на територію України. Мова про МРТ - апарати, УЗІ, рентгени тощо.

Спочатку ОСОБА_1 очолював представництво Тoshiba в Україні. Далі пішов, як кажуть на вільні хліба. Створив низку фірм, деякі з них за кордоном, зокрема у Словаччині. На Словацькі фірми отримав ексклюзивне право продажу обладнання Тoshiba і продовжив його постачати в Україну через такі свої компанії як ТОВ УМТ + ЄДРПОУ 38716926), ПрАТ УМТ (код ЄДРПОУ 23718196), ТОВ Медторг (код ЄДРПОУ 32735938), ПП НВО ДІКСІОН Україна код ЄДРПОУ 37355747).

Продаж медичної техніки відбувався за тендерними процедурами процедури МОЗу і обласних департаментів охорони здоров я. Працювала така схема щонайменше останні 5 років, якщо не більше.

Однак, як сьогодні з ясувало слідство, ОСОБА_1 весь цей час постачав до українських лікарень старі, вже вживані, і часто не придатні до експлуатації апарати Тoshiba під виглядом нових за значно завищеними цінами.

Схема попрацювало не без допомоги обласних департаментів охорони здоров я та головних лікарів окремих мед закладів. Деяким з них вже повідомлено про підозру в розтраті бюджетних коштів в особливо великих розмірах.

Окрім цього, в СБУ дослідили, що компанії ОСОБА_1 ( УМТ + , УМТ , Медторг , НВО ДІКСІОН Україна ) під час переміщення на територію України застарілого обладнання Тoshiba надавали органам митного контролю недостовірні відомості щодо вартості апаратів.

Крім того, власники вказаних фірм ОСОБА_1 і Фенін використовували підконтрольні їм компанії в Словаччині ( In Мed s.r.o. Словаччина - засновник ОСОБА_1 та ОСОБА_4, In-X medical s.r.o. Словаччина, SVS T002 S.R.O. , Словаччина) з метою незаконного виведення коштів державного та місцевих бюджетів в особливо великих розмірах.

Насправді ж, скандали із обладнанням Тoshiba від ОСОБА_1 траплялися і раніше. Наприклад, у ЗМІ набула розголосу справа із головлікарем Запорізької обласної клінічної лікарні .

Тоді правоохоронці обшукали ОСОБА_5 за закупівлю антіографа Тoshiba за ціною, що удвічі перевищувала ринкову. Чим завершився скандал наразі - не відомо, однак, тоді мала місце не лише завищена ціна, але й купівля одного апарату під виглядом іншого (старий продали як новий).

Загалом масштаби афери ОСОБА_1 правоохоронці лише підраховують. Рахунок йде на сотні мільйонів. Також вже відомо, що медичний секонд-хенд Тoshiba ОСОБА_1 зумів поставити щонайменше до лікувальних закладів у 10 областей.

Додамо, що в рамках кримінального провадження проти ОСОБА_1 правоохоронці згодом планують додати ще одну кваліфікацію Кримінального Кодексу, а саме - створення смертельної загрози життю людини.

Наразі вже збираються заяви і свідчення пацієнтів, які так і не отримали якісного лікування та діагностики на неприродних до роботи медапаратах .

Відповідно до ст. ст. 94, 277 ЦК України, ч. 4 ст. 32 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.

Відповідно до п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 ЦПК).

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.

Відповідно до законодавчого визначення, яке закріплене у 1.3. Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади, затвердженого Наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 25.11.2002 № 327/225, веб-сайт - це сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб'єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет; веб-портал це веб-сайт, організований як системне багаторівневе об'єднання різних ресурсів та сервісів для забезпечення максимальної можливості доступу до інформації та послуг.

Згідно абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України Про телекомунікації домен - частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється.

Відповідно до абз. 9 п. 2 Порядку підключення до глобальних мереж передачі даних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 р. № 522 доменне ім'я - буквено-цифровий вираз, що ідентифікує будь-який комп'ютер абонента у мережі Інтернет.

Таким чином, доменне ім'я, зареєстроване у відповідному домені використовується для позначення відповідного сайту. Для того, щоб сайт був позначений конкретним доменним іменем, спочатку необхідно зареєструвати доменне ім'я у відповідному домені.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про інформаційні агентства , державній реєстрації підлягають усі інформаційні агентства та представництва іноземних інформаційних агентств, що засновуються або діють в Україні. Друкований засіб масової інформації може видаватися після його державної реєстрації.

Згідно до ст.11 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні, державній реєстрації підлягають всі друковані засоби масової інформації, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу його виготовлення.

З наведеного вбачається, що реєстрація веб-сайту, як засобу масової інформації, передбачає його обов'язкову державну реєстрацію уповноваженими органами в особі Міністерства юстиції України.

Матеріали справи не містять доказів щодо державної реєстрації, як засобу масової інформації, електронного ЗМІ на сайті Національного антикорупційного порталу АНТИКОР .

Під час розгляду справи в суді встановлено, що на момент здійснення публікацій статті: ОСОБА_1 погорів на корупційних тендерах: в Україну ввезли сотні старих медапаратів Тoshiba від 07 лютого 2017 року, реєстратором доменного імені аntіkоr.соm.uа власником веб-сайту httр://аntіkоr.соm.uа являється ОСОБА_3(а.с.105-107).

Жодних доказів на підтвердження, що ОСОБА_2 на момент здійснення вищевказаних публікацій являється власником веб-сайту httр://аntікоr.соm.uа, позивачем в судовому засіданні не надано, за таких обставин позовні вимоги до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірних відомостей задоволенню не підлягають, оскільки останній не є власником веб-сайту httр://аntікоr.соm.uа.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачами вірно визначено ОСОБА_3 відповідачем по справі в частині визнання недостовірною інформації, поширеною на сайті http://antikor.com.ua.

Згідно п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Отже, з наведеного вбачається, що при розгляді справ про захист гідності та честі, ділової репутації фізичної особи, суду необхідно встановити наявність чи відсутність наступних юридично важливих обставин: поширення інформації, наявність особи стосовно якої поширена інформація, недостовірність поширеної інформації, порушення особистих немайнових прав особи.

Так, поширенням інформація, зокрема, є її поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку.

Згідно зі ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Частина 1 ст. 299 Цивільного кодексу України закріплює особисте немайнове право фізичної особи на недоторканість ділової репутації.

Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Частиною 2 зазначеної статті Закону передбачено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно - стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведеності їх правдивості.

Відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009 року № 1, роз'яснено, що відповідно до статті 277 ЦК, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У зв'язку з цим статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Беручи до уваги зазначені конституційні положення, при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації необхідно забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009 року № 1, зазначено, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Таким, чином, згідно з положеннями ст.277 ЦК України, статті 10 ЦПК України, роз'яснень Пленуму, обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте, позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Дослідивши матеріали справи суд вважає встановленим, що інформація викладена на сайті Національного антикорупційного порталу АНТИКОР (http://antikor.com.ua) в статті: ОСОБА_1 погорів на корупційних тендерах: в Україну ввезли сотні старих медапаратів Тoshiba від 07 лютого 2017 року, а саме у реченнях: ОСОБА_1 весь цей час постачав до українських лікарень старі, вже вживані, і часто не придатні до експлуатації апарати Тoshiba під виглядом нових за значно завищеними цінами; … компанії ОСОБА_1 ( УМТ+ , УМТ , Медторг , НВО Діксон Україна ) під час переміщення на територію України застарілого обладнання Тoshiba надавали органам митного контролю недостовірні відомості щодо вартості апаратів; власники вказаних фірм ОСОБА_1 і Фенін використали підконтрольні їм компанії в Словаччині ( In Мed s.r.o. Словаччина - засновник ОСОБА_1 та ОСОБА_4, In-X medical s.r.o. Словаччина, SVS T002 S.R.O. , Словаччина, Panax F.C.S.s.r.o Словаччина, Integral Col Servis s.r.o. Словаччина) з метою незаконного виведення коштів державного та місцевого бюджетів в особливо великих розмірах є недостовірною інформацією щодо позивачів. Дана інформація, за своїм змістом фактично вказує на вчинення протиправної поведінки ОСОБА_1 та In Мed s.r.o. , і зокрема звинувачення їх у вчиненні протиправних дій, що сприймається негативно в суспільстві та порушує особисті його немайнові права.

Виходячи із змісту положень ч.6 ст.277 ЦК України, відповідно до якого спростування здійснюється, зазвичай у такий самий спосіб, у який була поширена недостовірна інформація, та відсутні докази, що розміщена в вищенаведених реченнях інформація відповідає дійсності, необхідно зобов язати відповідача протягом 10 днів з моменту вступу рішення в законну силу, опублікувати на веб - сайті Національного антикорупційного порталу АНТИКОР (http://antikor.com.ua) спростування недостовірної інформації щодо ОСОБА_1 та In Мed s.r.o. , шляхом опублікування статті про визнання вищезазначених відомостей недостовірними.

Водночас вирішуючи питання про визнання всієї інформації викладеної в статті: ОСОБА_1 погорів на корупційних тендерах: в Україну ввезли сотні старих медапаратів Тoshiba від 07 лютого 2017 року, як недостовірної як про це зазначають в позові позивачі, суд визначивши характер такої інформації, крім інформації зазначеної вище і визнаної судом недостовірною, в якій наявні висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, є вираженням суб єктивної думки і поглядів автора статті, суд вважає, що такі висловлювання відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Стосовно вимог стягнути з відповідачів на користь позивачів моральну шкоду, суд зазначає наступне.

Згідно п.4 ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

За ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди N 4 від 31.03.95 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав,

у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Оскільки позивачами ненадано належних та допустимих доказів , які б свідчили про заподіяння позивачам моральної шкоди, крім факту опублікування недостовірної інформації, то суд приходить до висновку, що задоволення вимог позивачів про зобов язання відповідача ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію є достатньою сатисфакцією для відновлення порушених прав позивачів, а отже позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено судове рішення з іншої сторони стягуються понесені і документально підтверджені витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог.

Враховуючи кількість заявлених ОСОБА_1 та In Мed s.r.o. вимог немайнового характеру в позовній заяві, та документально підтверджену сплату ним судового збору (а.с.1), виходячи із результатів розгляду справи, необхідно стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та In Мed s.r.o. по 320 грн. судового збору в рахунок відшкодування сплаченого при подачі позову судового збору.

Керуючись ст.32 Конституції України, ст.ст.16, 23, 277 ЦК України, ст.ст. 15, 16, 275,277,297 ЦК України, ст.ст.10,11,60,88,208,209, 212 - 215, 218,224-226 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, Inmed s.r.o. Товариства з обмеженою відповідальністю Інмед до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати недостовірною інформацію, викладену на сайті Національного антикорупційного порталу АНТИКОР (http://antikor.com.ua) в статті ОСОБА_1 погорів на корупційних тендерах: в Україну ввезли сотні старих медапаратів Тoshiba від 07 лютого 2017 року, а саме у реченнях: ОСОБА_1 весь цей час постачав до українських лікарень старі, вже вживані, і часто не придатні до експлуатації апарати Тoshiba під виглядом нових за значно завищеними цінами; … компанії ОСОБА_1 ( УМТ+ , УМТ , Медторг , НВО Діксон Україна ) під час переміщення на територію України застарілого обладнання Тoshiba надавали органам митного контролю недостовірні відомості щодо вартості апаратів; власники вказаних фірм ОСОБА_1 і Фенін використали підконтрольні їм компанії в Словаччині ( In Мed s.r.o. Словаччина - засновник ОСОБА_1 та ОСОБА_4, In-X medical s.r.o. Словаччина, SVS T002 S.R.O. , Словаччина, Panax F.C.S.s.r.o Словаччина, Integral Col Servis s.r.o. Словаччина) з метою незаконного виведення коштів державного та місцевого бюджетів в особливо великих розмірах .

Зобов язати ОСОБА_3 протягом 10 днів з моменту вступу рішення в законну силу, опублікувати на веб - сайті Національного антикорупційного порталу АНТИКОР (http://antikor.com.ua) опублікувати статтю наступного змісту: На веб-сайті Національного антикорупційного порталу АНТИКОР (http://antikor.com.ua) було опубліковано статтю під назвою: ОСОБА_1 погорів на корупційних тендерах: в Україну ввезли сотні старих медапаратів Тoshiba від 07 лютого 2017 року в якій викладені твердження про те, що "ОСОБА_1 весь цей час постачав до українських лікарень старі, вже вживані, і часто не придатні до експлуатації апарати Тoshiba під виглядом нових за значно завищеними цінами; … компанії ОСОБА_1 ( УМТ+ , УМТ , Медторг , НВО Діксон Україна ) під час переміщення на територію України застарілого обладнання Тoshiba надавали органам митного контролю недостовірні відомості щодо вартості апаратів; власники вказаних фірм ОСОБА_1 і Фенін використали підконтрольні їм компанії в Словаччині ( In Мed s.r.o. Словаччина - засновник ОСОБА_1 та ОСОБА_4, In-X medical s.r.o. Словаччина, SVS T002 S.R.O. , Словаччина, Panax F.C.S.s.r.o Словаччина, Integral Col Servis s.r.o. Словаччина) з метою незаконного виведення коштів державного та місцевого бюджетів в особливо великих розмірах . Повідомляємо, що дані твердження є недостовірними.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 320 (триста двадцять) грн. в рахунок відшкодування сплаченого при подачі позовної заяви судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь In Мed s.r.o. ( ТОВ "ІНМЕД" 320 (триста двадцять) грн. в рахунок відшкодування сплаченого при подачі позовної заяви судового збору

В іншій частині позовних вимог до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди відмовити.

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та повторне заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд, протягом 10 днів з моменту його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Суддя А.В. Коваленко