Ухвала

від 28.03.2017 по справі 349/1015/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 349/1015/15-ц

Провадження № 22-ц/779/620/2017

Категорія 20

Головуючий у 1 інстанції Могила Р. Г.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Горейко М.Д.

суддів: Бойчука І.В., Ясеновенко Л.В.,

секретаря Шемрай Н.Б.

з участю представників апелянта ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_4, третя особа - реєстраційна служба ОСОБА_7 районного управління юстиції Івано-Франківської області, про визнання недійсним рішення ОСОБА_7 міської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, визнання незаконною відмову земельної комісії при ОСОБА_7 міській раді та зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Рогатинського районного суду від 02 березня 2017 року,-

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року ОСОБА_6 звернувся в суд з наведеним позовом, посилаючись на те, що маючи право на отримання земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації, він 12 травня 2015 року подав до ОСОБА_7 міської ради заяву, в якій просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі йому безоплатно у приватну власність для будівництва орієнтовною площею 0,1 га та вказав місце знаходження земельної ділянки, яка була вільною згідно відомостей Державного земельного кадастру, тобто без зазначення державної реєстрації та кадастрового номеру. За результатами розгляду заяви виконавчий комітет ОСОБА_7 міської ради повідомив, що вказана земельна ділянка знаходиться у приватній власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (відповідача в справі).

Позивач зазначав, що рішення ОСОБА_7 міської ради про продаж відповідачу спірної земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 123 кв.м по вул. Галицькій, 85а в м. Рогатині є незаконним, прийняте в порушення вимог Земельного кодексу України (глава 21), оскільки земельна ділянка була продана не на земельних торгах, а через оформлення договору купівлі-продажу.

Зазначав, що на спірній земельній ділянці не було об'єкта нерухомого майна, оскільки раніше розташований металічний склад - павільйон відноситься до малої архітектурної форми, складений з полегшених конструкцій без фундаменту. Тому Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації незаконно прийняло рішення про державну реєстрацію прав власності на об'єкт нерухомого майна, чим порушено вимоги законодавства.

Стверджував, що такі дії відповідачів порушують його право на отримання спірної земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації.

Посилаючись на наведене просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення двадцять другої сесії ОСОБА_7 міської ради від 26 грудня 2008 року Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 17 лютого 2009 року, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_8 ОСОБА_7 районного нотаріального округу за №614;

- скасувати державний акт серії ЯЖ №988737 від 27 жовтня 2009 року на право власності на земельну ділянку площею 0,0123 га, яка знаходиться за адресою: вул. Галицька, 85а м. Рогатин;

- скасувати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно - павільйон площею 42 кв.м, яка здійснена Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 29 серпня 2008 року на підставі рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2006 року;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0123 га, що знаходиться за адресою: вул. Галицька, 85а м. Рогатин, яка здійснена 03 червня 2015 року реєстраційною службою ОСОБА_7 районного управління юстиції Івано-Франківської області;

- визнати незаконною відмову земельної комісії при ОСОБА_7 міській раді у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на відведення земельної ділянки;

- зобов`язати ОСОБА_7 міську раду розглянути по суті клопотання ОСОБА_6 від 12 травня 2015 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на відведення земельної ділянки, з врахуванням ст. 21 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Рішенням Рогатинського районного суду від 02 березня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

На вказане рішення ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що висновок суду про те, що відповідачем ОСОБА_4 законно набуто право власності на павільйон, як на об'єкт нерухомого майна, та земельну ділянку не відповідає встановленим обставинам справи, а також судом допущено неповноту дослідження всіх доказів, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.

Апелянт вказує, що суд не звернув увагу на докази, які підтверджують, що павільйон не був об'єктом нерухомого майна, це, зокрема, інформація директора ОСОБА_7 коопторгу. При цьому апелянт вважає, що висновок експерта, згідно якого вказаний павільйон був об'єктом нерухомого майна, є необґрунтованим і не повинен був братися за основу. Тому не було підстав для державної реєстрації павільйону як об'єкту нерухомого майна. Крім того, апелянт стверджує, що матеріали інвентаризаційної справи неналежно оформлені, у інвентаризаційній справі відсутні основні документи, без яких ОБТІ повинно було відмовити у державній реєстрації. За таких обставин державна реєстрація павільйону як об'єкта нерухомого майна є незаконною.

Оскільки на земельній ділянці не знаходився об'єкт нерухомого майна, то продаж земельної ділянки, на думку апелянта, повинен був проводитись на конкурсних засадах, однак не проводився, що суперечить главі 21 Земельного кодексу України.

У зв'язку з наведеним апелянт вважає, що його право було порушено, оскільки відмова міської ради надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку, яка була вільною є незаконною, зважаючи на незаконність набуття відповідачем права власності на спірну земельну ділянку, тому рішення та документи, якими оформлено право власності відповідача підлягають скасуванню.

З наведених підстав просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У засіданні апеляційного суду представники апелянта доводи апеляційної скарги підтримали з наведених у ній мотивів.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги не визнав, рішення суду першої інстанції вважав законним і обґрунтованим.

Представник відповідача ОСОБА_7 міської ради та представник третьої особи Реєстраційної служби ОСОБА_7 районного управління юстиції Івано-Франківської області у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду зазначеним вимогам відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, суд виходив з того, що ОСОБА_7 міська рада у відповідності до своїх повноважень вправі була продавати спірну земельну ділянку ОСОБА_4, оскільки на ній знаходився об'єкт нерухомого майна - павільйон, що перебував у його власності і при вчиненні таких дій право чи законні інтереси позивача не були порушені, тому позовні вимоги є безпідставними.

Такий висновок ґрунтується на матеріалах справи та відповідає нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції установлено та вбачається з матеріалів справи, що 21 грудня 2006 року рішенням Рогатинського міського суду задоволено позов ОСОБА_4, визнано договір купівлі-продажу павільйону по вул. Галицькій, 85а в м. Рогатині площею 42 кв.м укладеним та визнано ОСОБА_4 власником даного павільйону (т. 1 а.с. 66).

29 серпня 2008 року, з моменту реєстрації права власності Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_4 набув право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, павільйон, що за адресою: вул. Галицька, 85а м. Рогатин Рогатинського району Івано-Франківської області (т. 1 а.с. 71).

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Законність набуття права власності ОСОБА_4 на спірний об'єкт нерухомості встановлена рішенням суду від 21 грудня 2006 року.

В силу дії ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

За даними витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (т. 1 а.с. 71) 29 серпня 2008 року Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації зареєстровано право власності ОСОБА_4 на нерухоме майно - нежитлову будівлю, павільйон, що за адресою: вул. Галицька, 85а м. Рогатин Рогатинського району Івано-Франківської області.

З урахуванням встановлених обставин справи та норм матеріального права суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що відповідач правомірно набув у власність павільйон (склад) по вул. Галицькій, 85а в м. Рогатин.

Судом також досліджені надані сторонами докази щодо правомірності набуття фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 права власності на вказаний об'єкт, зокрема обмірні креслення павільйону по вул. Галицькій, 85а в м. Рогатин, які проведені ТзОВ ГазПромСервіс на замовлення ОСОБА_4, інвентаризаційну справу №283 та технічний паспорт на спірний об'єкт нерухомого майна, складений 18 серпня 2008 року та виданий ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 55-65, 67-70, т. 2 а.с. 130-155), письмові пояснення спеціаліста - представника Обласного комунального підприємства Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації ОСОБА_9, лист-відповідь директора ОСОБА_7 кооперативного торгового об'єднання ОСОБА_7 районного споживчого товариства Івано-Франківської області за №112 від 25 листопада 2015 року, за даними якого павільйон складався із залізних стовпів, трьох стін обшитих бляхою та забетонованої підлоги (т. 1 а.с. 116), висновок судової будівельно-технічної експертизи №6 від 12 серпня 2016 року, відповідно до якого павільйон, який був розташований на земельній ділянці, що за адресою: вул. Галицька, 85а в м. Рогатині та згодом демонтований, має ознаки нерухомої речі, а саме був пов'язаний фундаментом із землею (т. 2 а.с. 18-28) та заслухано усні пояснення спеціаліста ОБТІ ОСОБА_9, експерта ОСОБА_10, яким надано правову оцінку і апеляційний суд не вправі їх переоцінювати, адже в силу ч. 2 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

На підставі наведених доказів суд правильно встановив, що вказаний павільйон був об'єктом нерухомого майна, а тому колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що вказаний павільйон не був об'єктом нерухомого майна.

За наведених обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду про безпідставність позовної вимоги про скасування державної реєстрації речових прав на спірне нерухоме майно.

Більше того, набуттям права власності відповідача ОСОБА_4 на спірний об'єкт нерухомості ніяким чином не порушено право позивача.

Також судом встановлено, що на підставі заяви приватного підприємця ОСОБА_4, рішенням тридцять першої сесії четвертого демократичного скликання ОСОБА_7 міської ради від 24 січня 2006 року йому надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження вибору земельної ділянки по вул. Галицькій загальною площею 0,0123 га для будівництва багатоповерхового житлового будинку (т. 1 а.с. 45).

Рішенням другої сесії п'ятого демократичного скликання ОСОБА_7 міської ради від 01 червня 2006 року було затверджено матеріали попереднього погодження обстеження земельної ділянки та дано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки для будівництва багатоповерхового житлового будинку по вул. Галицькій, 85а (т. 1 а.с. 46).

В подальшому рішенням п'ятої сесії п'ятого демократичного скликання ОСОБА_7 міської ради від 27 березня 2007 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва багатоповерхового житлового будинку по вул. Галицькій, 85а загальною площею 0,0123 га та надано вказану земельну ділянку приватному підприємцю ОСОБА_4 в оренду терміном на 3 роки (т. 1 а.с. 47).

На підставі заяви приватного підприємця ОСОБА_4 рішенням дванадцятої сесії п'ятого демократичного скликання ОСОБА_7 міської ради від 17 серпня 2007 року приватному підприємцю надано дозвіл на викуп вищевказаної земельної ділянки (т. 1 а.с. 48).

Згідно висновку державної експертизи землевпорядної документації від 03 грудня 2008 року №785/П вартість земельної ділянки була оцінена в розмірі 7 410 грн. (т. 1 а.с. 49).

Рішенням двадцять другої сесії п'ятого демократичного скликання ОСОБА_7 міської ради від 26 грудня 2008 року було затверджено вартість земельної ділянки згідно висновку експерта та вирішено продати приватному підприємцю ОСОБА_4 земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 123 кв.м за ціною 7 410 грн. по вул. Галицькій, 85а для будівництва багатоквартирного житлового будинку та зобов'язано його в місячний термін укласти договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки (т. 1 а.с. 50).

На підставі договору купівлі-продажу від 17 лютого 2009 року №618, який був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_8, приватний підприємець ОСОБА_4 набув права приватної власності на земельну ділянку, що за адресою: вул. Галицька, 85а в м. Рогатин (т. 1 а.с. 51-52).

В подальшому на підставі вказаного договору купівлі-продажу ним було отримано державний акт серії ЯЖ №988737 від 27 жовтня 2009 року на право власності на земельну ділянку площею 0,0123 га, кадастровий номер 2624410100:01:058:0008, яка розташована в м. Рогатині по вул. Галицькій, 85а, цільове призначення - для будівництва багатоквартирного житлового будинку (т. 1 а.с. 53).

03 червня 2015 року реєстраційною службою ОСОБА_7 районного управління юстиції Івано-Франківської області було здійснено державну реєстрацію вказаної земельної ділянки (т. 1 а.с. 54).

Відповідно до положення ст. 12 ЗК України розпорядження землями територіальних громад відноситься до компетенції рад, тому враховуючи, що спірна земельна ділянка до моменту набуття її у власність ОСОБА_4 знаходилась у розпорядженні ОСОБА_7 міської ради, судом правильно застосовано зазначену норму закону.

Також судом першої інстанції правильно застосовано до спірних правовідносин положення абзацу першого частини другої статті 134 ЗК України, відповідно до яких не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Згідно частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_4М у встановленому законом порядку набув у власність земельну ділянку по вул. Галицькій, 85а в м. Рогатині і приватизацією спірної земельної ділянки права позивача не порушені.

Наведеним спростовуються доводи апелянта про незаконність набуття відповідачем права власності на вказану земельну ділянку, які мотивовані не проведенням земельних торгів.

За наведених обставин та норм матеріального права суд першої інстанції правильно дійшов висновку про безпідставність вимог позивача про визнання незаконним та скасування рішення двадцять другої сесії ОСОБА_7 міської ради від 26 грудня 2008 року Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ; визнання недійсним договору купівлі-продажу від 17 лютого 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_8 ОСОБА_7 районного нотаріального округу за №614; скасування державного акту серії ЯЖ №988737 від 27 жовтня 2009 року та скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,0123 га, що знаходиться за адресою: вул. Галицька, 85а в м. Рогатині.

Судом також встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 12 травня 2015 року позивач ОСОБА_6 подав до ОСОБА_7 міської ради заяву, в якій просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для передачі йому безоплатно у приватну власність для будівництва орієнтовною площею 0,1 га та вказав місце знаходження земельної ділянки: площа Роксолани, 29 (загороджена парканом позаду гастроному)( т. 1 а.с. 12).

За результатами розгляду заяви, виконавчий комітет ОСОБА_7 міської ради повідомив, що заява розглянута на засіданні земельної комісії при міській раді, але оскільки вказана земельна ділянка знаходиться у приватній власності фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, то йому відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою (т. 1 а.с. 13, 15).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Частиною п'ятою цієї ж статті встановлено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

З аналізу наведеної норми слідує, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування вправі вирішувати питання безоплатної передачі в користування чи у власність тільки вільної земельної ділянки.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм матеріального права, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_7 міська рада правомірно відмовила позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на відведення земельної ділянки, у з в'язку з тим, що дана земельна ділянка знаходиться у власності ОСОБА_4 Відтак, вимога позивача про зобов`язання ОСОБА_7 міську раду розглянути по суті клопотання ОСОБА_6 від 12 травня 2015 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на відведення земельної ділянки, з врахуванням ст. 21 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , є безпідставною.

Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції і в основному зводяться до переоцінки доказів, що не узгоджується з приписами ч. 2 ст. 303 ЦПК України.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Рогатинського районного суду від 02 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча М.Д. Горейко

Судді: І.В. Бойчук

ОСОБА_11