Справа № 640/9079/13-к
н/п 1-кс/640/1472/17
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" березня 2017 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю заявника - ОСОБА_3 ,
за участю представника заявника -захисника ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
слідчого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 від здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12012220060000084 від 24.11.2012 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 190 КК України, -
встановив:
23.02.2017 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана заява, в якій заявник заявляє відвід слідчому ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12012220060000084 від 24.11.2012, за ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.190 КК України, в межах якого ОСОБА_6 вручила йому повідомлення про підозру від 25.10.2016. Заявник вважає, що слідчий ОСОБА_6 є необ`єктивною та упередженою щодо нього, тому підлягає відводу з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, вказуючи наступне:
1) маючи достовірну інформацію з висновків експертизи про факт підробки та подальшого використання ОСОБА_7 підробної розписки про нібито отримання ним від ОСОБА_7 250 доларів США, слідчий ОСОБА_6 тривалий час, а саме 6 місяців ігнорувала його письмові заяви про вчинення злочину і не вносила дані до ЄРДР навіть після відповідної ухвали Київського районного суду м. Харкова від 19.04.2016. Вказаний факт підтверджується копіями витягів з кримінального провадження № 12016220000001079 і № 12016220000001080 від 19.10.2016 про внесення до ЄРДР даних щодо вчинення ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у відношенні заявника злочинів, передбачених ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України. Але навіть після внесення даних про вчинення злочинів і до цього часу слідчий ОСОБА_6 не виконала жодної слідчої дії для їх розслідування та встановлення винних осіб;
2) в провадженні слідчого СУ ГУ НП України в Харківській області ОСОБА_6 знаходяться матеріали кримінального провадження № 12016220000000860, які були виділені з матеріалів кримінальної справи № 638/31123/13 та направлені прокурору Харківської області для проведення додаткового розслідування згідно ухвали Апеляційного суду Харківської області від 18.04.2016. Апеляційний суд Харківської області у вищезгаданій ухвалі зазначив про необхідність перевірити під час додаткового розслідування факт розтрати речових доказів, а саме зернової продукції, що належить на праві власності ТОВ ЦАПІ «Кредит-Агро», яка в жовтні 2011 року була вилучена з елеваторів та передана слідчим ОСОБА_9 для зберігання директору ТОВ «Валтар-Агро» ОСОБА_10 . Незважаючи на вказівки суду, неодноразові письмові клопотання представника ТОВ ЦАПІ «Кредит-Агро» про проведення інвентаризації зерна та його особисті звернення як керівника цього підприємства, слідчий ОСОБА_6 не провела жодної процесуальної дії щоб встановити долю майна, що визнане речовими доказами;
3) 14.11.2016 слідчий ОСОБА_6 за викликом ОСОБА_11 приїхала за адресою: АДРЕСА_1 та безпосередньо втручалась на стороні ОСОБА_11 , яка незаконно вселилась в квартиру, що належіть на праві власності його батькові ОСОБА_12 ;
4) під час досудового розслідування слідчий ОСОБА_6 , проявляючи явну необ`єктивність та упередженість, склала і звернулась до суду з клопотанням від 31.10.2016 про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише на підставі сфальсифікованих поштових повідомлень про вручення поштових відправлень, які нібито були особисто отримані заявником;
5) у зв`язку із врученням повідомлення про підозру від 25.10.2016, в якому зазначено, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), а саме придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство), він просив слідчого ОСОБА_6 в письмовому клопотанні від 19.11.2016 конкретизувати викладені нею формулювання та обставини справи, які інкримінуються йому як вчинення злочинів. Зокрема, просив слідчого по кожному із інкримінованих йому епізодів письмово роз`яснити, в який саме проміжок часу і яким чином, в якому саме місці офісів приватних нотаріусів ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 він нібито обманював потерпілих? В чому полягають саме його дії, які кваліфіковані як шахрайство? Час закінчення його нібито «злочинних» дій по кожному із інкримінованих епізодів та їхні наслідки? Просив пояснити, в чому полягає протиправність його дій щодо укладання цивільно-правових угод з так званими потерпілими? В чому виражається суспільно-небезпечний характер (суть об`єктивної сторони), форма вини та інші ознаки суб`єктивної сторони інкримінованого йому діяння? Просив конкретизувати, які саме діяння приватних нотаріусів ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 органом досудового слідства кваліфіковані як халатність? В який проміжок часу ці діяння вчинені? Чому про «халатність» приватних нотаріусів йому мало бути відомо і яким чином він міг її використати? Але слідчий ОСОБА_6 проігнорувала його право як підозрюваного знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють; бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, а також отримати роз`яснення у разі необхідності; (п.1,2 ст. 42КПК України). До цього часу слідчий ОСОБА_6 не виконала ухвалу слідчого судді від 24.12.2016, який зобов`язав її повідомити його про результати розгляду його клопотання;
6) маючи достовірну інформацію про його перебування за межами України в зв`язку із відпусткою в період з 31.01.2017 по 20.02.2017, слідчий ОСОБА_6 в цей час неодноразово зверталась до суду з метою обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Враховуючи, що він від органів досудового слідства та суду не переховувався, не впливав ані на свідків, ані на інших осіб, що визнані по справі потерпілими, не приховував документів або предметів, а також в будь-який інший спосіб не перешкоджав проведенню досудового слідства, слідчий ОСОБА_6 навмисно ввела суд в оману, що він нібито отримав повістки про виклик до слідчого і переховується на території України. Своєю поведінкою слідчий ОСОБА_6 виказує, що насправді її метою є не об`єктивне розслідування обставин справи, а лише намагання у будь-який навіть незаконний спосіб запроторити його за грати;
7) слідчий ОСОБА_6 , використовуючи свій процесуальний статус та повноваження слідчого, спонукає так званих потерпілих до самоправства, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України. Так, йому стало відомо, що 01.02.2017 ОСОБА_18 , маючи на руках рішення апеляційного суду Харківської області від 25.10.2016, що набрало законної сили та яким їй та ОСОБА_19 відмовлено у визнанні права власності на квартиру АДРЕСА_2 , достовірно знаючи, що вона не є власником цієї квартири, спільно із іншими невстановленими особами самовільно, шляхом зламу замків на вхідних дверях проникли до вищезгаданої квартири. Працівникам поліції та іншим присутнім особам уповноваженим представникам власника квартири, які прибули на місце пригоди, ОСОБА_18 повідомила, що вселитися в квартиру таким чином їй порадили слідчий ОСОБА_6 і прокурор ОСОБА_5 . Щоб мати змогу запросити «ведмежатника», який зможе професійно зламати замки, слідчий ОСОБА_6 видала ОСОБА_18 за її словами з матеріалів кримінального провадження оригінал свідоцтва про право на власність від 21.03.1995, що свого часу було вилучене слідчим із справ приватного нотаріуса. Вищезазначені факти, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України є обставинами, які викликають у заявника сумнів щодо неупередженості слідчого ОСОБА_6 та дають йому підстави заявити відвід слідчому.
В судове засідання заявник ОСОБА_3 підтримав подану заяву.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_3 захисник ОСОБА_4 підтримав доводи заяви, просив вимоги задовольнити.
Прокурор відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_5 , який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про відвід.
Слідчий СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані докази, встановив, що СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні за №12012220060000084 від 24.11.2012, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 190 КК України (а.с. 35-45).
25.10.2016 слідчим СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 складено повідомлення про підозру ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, яке погоджено 25.10.2016 прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_5 .
18.11.2016 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України (а.с. 144-160).
На теперішній час досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 КПК України, прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбаченихст. 77цього Кодексу, слідчий зобов`язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК України, учасники кримінального провадження - сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, секретар судового засідання, судовий розпорядник.
Як зазначено вище, заявник звернувся із даною заявою про відвід слідчого саме у кримінальному провадженні за №12012220060000084 від 24.11.2012, в межах якого йому повідомлено підозру. Обставини, на які посилається заявник, щодо упередженості та необ`єктивності слідчого ОСОБА_6 , на його думку, при здійсненні досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 12016220000001079, № 12016220000001080, № 12016220000001860, не можуть бути підставою для відводу слідчого у кримінальному провадженні за №12012220060000084 від 24.11.2012. При цьому, заявник не позбавлений можливості заявити такий відвід слідчому в зазначених інших кримінальних провадженнях, відповідно у встановленому нормами чинного законодавства порядку.
Доводи заявника щодо втручання слідчого ОСОБА_6 за викликом на стороні ОСОБА_11 14.11.2016 при вселенні останньої в квартиру були предметом судового розгляду, за заявою ОСОБА_3 про відвід слідчого ОСОБА_20 в даному кримінальному провадженні, яка надійшла до Київського районного суду м. Харкова 16.11.2016. В мотивувальній частині вказаної ухвали від 24.11.2016, слідчий суддя зазначив, зокрема, що свідки ОСОБА_21 , ОСОБА_12 у судовому засіданні не підтвердили факт начебто втручання слідчого ОСОБА_6 на стороні ОСОБА_22 в події, що відбувалися 14.11.2016 за вказаною адресою. Прибуття слідчого за вказаною адресою з метою вручення виклику не може свідчити про необ`єктивність чи упередженість слідчого. Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 24.11.2016 в задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 від здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12012220060000084 від 24.11.2012 відмовлено (а.с. 134-136). Тобто заявник вже звертався до слідчого судді із заявою про відвід слідчого ОСОБА_6 за аналогічними обставинами, та судом вже було винесено ухвалу про відмову в задоволенні вказаної заяви.
Щодо доводів заяви про неодноразове звернення слідчого до суду з клопотаннями про застосування до заявника запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в ході розгляду заяви про відвід з наданих даних встановлено, що дійсно, в межах даного кримінального провадження до Київського районного суду м. Харкова 21.11.2016, 07.02.2017 14.02.2017 надійшли клопотання слідчого ОСОБА_6 , погоджені з прокурором, про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (а.с. 77-79, 74-76, 71-73).
Ухвалами слідчих суддів Київського районного суду м. Харкова від 24.11.2016, 09.02.2017, 17.02.2017 ухвалено про неможливість розгляду клопотання у відсутність підозрюваного ОСОБА_3 , вважати поважними причини неприбуття його на виклик, в задоволенні клопотань відмовлено (а.с. 77-79, 74-76, 71-73).
В разі незгоди з вказаними судовими рішеннями слідчого судді про відмову у застосуванні запобіжного заходу відповідні особи у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 309 КПК України, в тому числі й ОСОБА_3 , інтересів якого стосувалися зазначені судові рішення, могли оскаржити їх до апеляційного суду Харківської області у передбачений законодавством строк та порядок.
Проте, факти звернення слідчого до слідчого судді із такими клопотаннями не може бути підставою для відводу слідчого. В ст. 40 КПК України визначені повноваження слідчого, в тому числі, відповідно до п. 5, п. 6, п. 9 ч. 2 ст. 40 КПК України, слідчий уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру, здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
Інші доводи заявника, в тому числі щодо начебто спонукання слідчим потерплих до самоправства, нероз`яснення повідомленої підозри не позбавляють заявника оскаржити рішення, дії, чи бездіяльність слідчого у встановленому норами чинного кримінального процесуального законодавства, в тому числі до слідчого судді, відповідно до положень, зокрема, ст. 303 КПК України.
Слідчому судді не надано даних, які б достовірно вказували та не, що на теперішній час існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в об`єктивності та неупередженості слідчого ОСОБА_6 при досудовому розслідуванні в вказаному кримінальному проваджені.
Обставини, на які посилається заявник, не є підставами для відводу слідчогота не свідчать про необ`єктивність чи упередженість слідчого при проведенні досудового розслідування.
З огляду на викладене, підстави до задоволення заяви про відвід слідчого ОСОБА_6 від здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12012220060000084 від 24.11.2012 відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2, 7, 77, 80, 81, 309 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 від здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12012220060000084 від 24.11.2012 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 190 КК України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Київський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2017 |
Оприлюднено | 06.03.2023 |
Номер документу | 65609346 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Київський районний суд м.Харкова
Муратова С. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні