Вирок

від 28.04.2010 по справі 1-52/2010

КРАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красилівський районний суд Хмельницької області

м. Красилів, вул. Булаєнка, 4, 31000, (03855) 4-34-75

Справа № 1-52/10

ВИРОК

іменем УКРАЇНИ

28 квітня 2010 року Красилівський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого

- судді Красняка В.І., при секретарі Федченко Л.В., з участю прокурора Сліпця В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красилові кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, Проїзд №3, будинок N94 Красилівського району Хмельницької області , громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працюючого слюсарем-ремонтником на Чернелівському Водопроводі (ВНС-10) міського комунального підприємства „Хмельницькводоканал", не військовозобов'язаного, не судимого, в скоєні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України,

встановив

07 січня 2010 року близько 13 години в с.Чернелівка Красилівського району малолітня дочка ОСОБА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, пішла набрати води до водяної колонки загального коистування, яка знаходиться на вул. Проїзд №3 біля огорожі дворогосподарства ОСОБА_1. Коли вона підійшла до колонки, сусід ОСОБА_1 почала кричати на неї, відігнав від колонки, не дав набрати води, забрав відро і відкинув його від колонки. Дізнавшись від дочки, що її не дали можливості набрати води з колонки, ОСОБА_2, який перебував в нетверезому стані, пішов до дворогосподарства ОСОБА_1 сваритися з приводу того, що його дітей не допускають до колонки набрати води. З цього приводу біля будинку N94 по вул. Проїзд N93 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ґрунті неприязних відносин виникла сварка. Під час сварки ОСОБА_1 з підсобного приміщення свого домогосподарства взяв вила з чотирма ріжками, якими наніс ОСОБА_2 удар в праву руку, внаслідок чого заподіяв йому тілесні ушкодження в вигляді різаних ран 2-3 пальців правої кисті, які відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, та удари по лівій частині тулубу в області ребер, внаслідок чого заподіяв йому тілесні ушкодження в вигляді перелому 8-9 ребер з незначним зміщенням по ширині, з точкою прикладання - гематоми лівої половини грудної клітки, які відноситься до категорії середньої степені тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я, після чого втік з місця події.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 спочатку визнавав свою вину в інкримінованому йому злочині, а потім заявив, що винним себе не визнає, як і заявлені цивільні позови потерпілого і прокурора, просив суд виправдати його, посилаючись на свою невинуватість. Пояснив, що він проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5 по сусідству з сім'єю ОСОБА_2, з членами якої перебуває в неприязних відносинах з різних причин. 07.01.2010 року близько 13 години, знаходячись в себе на подвір'ї, він побачив, що до його плоту з вулиці підійшов ОСОБА_2, який почав до нього кричати, обзивати нецензурною лайкою, звинувачувати, що нібито він не дає набирати води його дітям з колонки загального користування. У відповідь він визнав, що раніше дітей ОСОБА_2 відганяв від колонки по тій причині, що вони наливали воду біля колонки. Покричавши один на одного, він пішов на подвір'я свого господарства, звідки почув якийсь стукіт за сараєм, де знаходилася водяна колонка. Підійшовши до сараю, він побачив, що ОСОБА_2 б'є ногами по кранові колонки. На його запитання, що він робить, ОСОБА_2 почав висловлюватися на його адресу нецензурною лайкою, кликав підійти до нього ближче. Коли він підійшов до плоту, ОСОБА_2 скинув з себе куртку і хотів зловити його руками за верхній одяг, а потім відірвав з плоту штахетину і нею вдарив його по плечу. Він відбив штахетину рукою і наніс нею один удар в область грудей ОСОБА_2, який потягнув на себе секцію плоту і вона зламалася. Залишивши ОСОБА_2 біля плоту, він пішов додому і більше нічого не бачив, а лише чув, що ОСОБА_2 нецензурною лайкою висловлювався на адресу його сестри та погрожував їй фізичною розправою.

Допитавши підсудного, потерпілого, свідків, експерта, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що підсудний винний у вчиненні інкримінованого йому злочину, і, незважаючи на невизнання ним своєї вини, його винуватість підтверджується сукупністю доказів.

Потерпілий ОСОБА_2 підтвердив в судовому засіданні, що він проживає по сусідству з ОСОБА_1. 07.01.2010 року близько 13 години він повернувся з гостей від своєї матері додому в п'яному стані, де дізнався, що ОСОБА_1 відігнав від колонки загального користування його дочку і викинув відро. В зв'язку з цим він пішов до домогосподарства ОСОБА_1, щоб вияснити, чому останній не дає набрати води його дітям. Підійшовши до плоту домогосподарства ОСОБА_1, він почав сваритися з останнім за його неправомірні дії. ОСОБА_1 у відповідь сказав: „ Що я зараз тобі покажу» , зайшовши в свій сарай, звідки вийшов з вилами на чотири ріжка. Цими вилами ОСОБА_1 хотів вдарити його в область тулуба, але він схопив за гострі кінці вил. В цей час ОСОБА_1Д гострими кінцями вил проколов йому пальці та долоню правої руки. Від даного удару він впав на пліт, яким огороджена територія домогосподарства ОСОБА_1, і при падінні поломив частину дерев'яного плоту біля

2

колонки. Коли він лежав на плоті, ОСОБА_1 почав вилами наносити удари його по тулубу в область ребер з лівої сторони. З будинку вибігли його дочки та дружина, які почали кричати до ОСОБА_1. Після цього ОСОБА_1 перестав наносити йому удари і пішов до себе додому. Дружини викликала до нього карету швидкої допомоги та міліцію. В результаті побиття ОСОБА_1 в нього на тілі знаходилися тілесні ушкодження у вигляді перелому двох ребер та різаних ран кисті правої руки, з приводу яких він стаціонарно лікувався в Красилівській ЦРЛ. Крім того, зазначив, що злочинними діями ОСОБА_1 йому заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 360 гривень та моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 10000 гривень.

Малолітній свідок ОСОБА_3 підтвердила в судовому засіданні, що 07.01.2010 року близько 13 години вона пішла до розташованої на їх вулиці водяної колонки, щоб набрати води. Коли вона підійшла до колонки, на неї почав кричати сусід ОСОБА_1, висловлювався в її адресу нецензурною лайкою, забороняв набрати води, а потім підійшов до колонки і відкинув від неї відро, з яким вона прийшла по воду. Вона почала плакати , взяла відро і пішла додому. Вдома вона розповіла, що ОСОБА_1 не дає набрати води. Через деякий час, коли вона знову пішла до колонки по воду до неї вийшла сестра ОСОБА_1 ОСОБА_4, яка почала кричати на неї, висловлюватися в її адресу нецензурною лайкою, забороняла набрати воду. Вона повернулася додому, не набравши води. Через деякий час , вона почула , що на вулиці між ОСОБА_1 та її батьком проходить сварка. Матір сказала до неї та до її сестри ОСОБА_5, щоб вони забрали свого батька з вулиці. Вони пішли і побачили, що в батька з руки йшла кров, частина дерев'яного плоту, яким огороджене домогосподарство ОСОБА_1 біля водяної колонки, було поламане. Вони забрали батька і направилися додому, але батько розвернувся і знову пішов до ОСОБА_1. сваритися. Вони з сестрою пішли в будинок, але через деякий час мати знову послала їх за батьком і вони забрали його додому. Там батькові зробилося погано, він скаржився на біль в області ребер з лівої сторони. Після того мама викликала карету швидкої допомоги і батька забрали в лікарню. Він говорив, що його вилами побив ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_6, дружина потерпілого, підтвердила в судовому засіданні, що 07.01.2010 року приблизно біля 13 години вона послала свою малолітню дочку ОСОБА_3 по воду до колонки загального користування, що знаходиться на їх вулиці. Дочка повернулася додому без води і розповіла, що сусід ОСОБА_1 накричав на неї і відігнав від колонки. її чоловік ОСОБА_2, дізнавшись про цю подію, зразу ж пішов до домогосподарства ОСОБА_1. Там між її чоловіком та ОСОБА_1 виникла сварка, під час якої останній вилами почав бити ОСОБА_2. Вона зайшла в свій будинок і сказала неповнолітній дочці ОСОБА_5, щоб та забрала батька від ОСОБА_1. Коли дочка привела ОСОБА_2 додому, вона побачила, що в нього з правої руки йшла кров. Чоловік скаржився на сильний біль в лівому боці. Вона викликала до нього карету швидкої допомоги. В лікарні під час огляду лікар повідомив, що в її чоловіка перелом ребер.

Свідок ОСОБА_5 підтвердила те, що 07.01.2010 року її сестра ОСОБА_3 прийшла додому заплакана і розповіла, що пішла до колонки, щоб набрати води, але сусід ОСОБА_1 не дав їй набрати води, взяв відро і викинув його на вулицю. Дізнавшись про це, їх батько ОСОБА_2 пішов до домогосподарства ОСОБА_1 Між ними виникла сварка. В цей час мама сказала, щоб вона пішла і забрала батька. Підходячи до домогосподарства ОСОБА_1, вона побачила , що останній стояв біля її батька і вилами, які тримав руках, наносив удари по тулубу батькові. Вона та її мама з подвір'я кричали, щоб він припинив бити батька, з руки якого йшла кров. Коли вона підбігла до батька, ОСОБА_1 вдарив держаком і її по руці, від чого в неї з'явився синець. Вона хотіла забрати батька додому, але він, пройшовши декілька метрів, повернувся назад до ОСОБА_1 і знову почав з ним сваритися. Вона повернулася додому, але мати знову послала її забрати батька. Коли вона підійшла до водяної колонки, побачила, що біля неї зламана частина дерев'яного плоту, яким огороджена територія домогосподарства ОСОБА_1 Вона забрала батька і вони разом пішли додому. Там батькові зробилося погано, він скаржився на біль в області ребер з лівої сторони. Після того мама викликала карету швидкої допомоги і батька забрали в лікарню.

ОСОБА_7, допитана у справі як свідок, підтвердила, що 07.01.2010 року біля 13 години вона почула якісь крики на вулиці. Вийшовши на вулицю, побачила, що на вулиці біля домогосподарства ОСОБА_1 неподалік від водяної колонки стояв ОСОБА_2, а в себе на подвір'ї з іншої сторони огорожі стояв ОСОБА_1. Вони кричали один до одного, висловлювалися нецензурною лайкою. ОСОБА_2 хотів з секції плоту вирвати штахетину, а ОСОБА_1 тримав штахети з іншого боку, не даючи можливості ОСОБА_2 вирвати їх. Від того, що вони шарпали пліт, частина його відламалася і впала на землю. ОСОБА_1 розвернувся і пішов до себе в сарай. ОСОБА_2 взяв з землі штахетину і кинув в бік ОСОБА_1, але не влучив в нього. Вийшовши з сараю, ОСОБА_1, тримаючи в руках вила, підбіг до ОСОБА_5 і почав вилами наносити удари по спині, приблизно 3 удари, а потім ще один удар наніс по руці. В цей час до них підбігла ОСОБА_5 і почала забирати свого батька від ОСОБА_1, який в цей час замахнувся і хотів вдарити ОСОБА_2, однак ОСОБА_5 не давала йому вдарити батька і удар прийшовся їй по руці. В цей час вона зайшла в будинок, і через 5 хвилин вийшла і побачила, що ОСОБА_5 та ОСОБА_8 вели свого батька додому. В ОСОБА_2 з руки йшла кров. Після того ОСОБА_2 ще два рази вибігав з свого домогосподарства і кричав до ОСОБА_1, але доньки ОСОБА_5 і ОСОБА_8 кожен раз забирали його додому.

Свідок ОСОБА_4 підтвердила в судовому засіданні, що 07.01.2010 року приблизно біля 13 години вона знаходилася в будинку, дивилася телевізор. В цей час з магазину прийшов її брат і сказав, щоб вона

з

пішла подивилася за сарай. Вона пішла і побачила, що частина дерев'яної огорожі біля водяної колонки поламана. На подвір'ї стояв їх сусід ОСОБА_2, який побачивши її почав висловлюватися нецензурною лайкою в її адресу. Потім вирвавшись від своїх дітей, взяв штахетину і кинув в неї, але не влучив. До ОСОБА_2 підійшли його дочки і забрали батька додому. Вона бачила, що руки в нього були в крові, а сам він перебував в стані сп'яніння. її брат в той день спиртне не вживав.

Із показів свідка ОСОБА_9, який є Чернелівським сільським головою, слідує, що водяна колонка по вул. Проїзд №3 в с. Чернелівка Красилівського району особисто підсудному ОСОБА_1 не належить і він не мав права забороняти іншим сусідам брати з неї воду.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №51 у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді перелому 8-9 ребер з незначним зміщенням по ширині, з точкою прикладання - гематоми лівої половини грудної клітки, які могли виникнути від дії тупих твердих предметів і відносяться до категорії середньої степені тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я, і тілесні ушкодження у вигляді різаних ран 2-3 пальців правої кисті, які могли виникнути від дії гострого ріжучого предмету, і по своєму характеру відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Експерт ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді перелому 8-9 ребер з незначним зміщенням по ширині, з точкою прикладання - гематоми лівої половини грудної клітки не пов'язані з падінням, а колото-різані рани 2-3 пальців правої кисті не могли виникнути внаслідок поранення цвяхами на рейках плоту.

Крім цього, винність підсудного підтверджується сукупністю доказів, зібраних у справі при провадженні досудового та судового слідства, які досліджені судом, зокрема: протоколом прийняття 07.01.2010 року заяви ОСОБА_2 про вчинений ОСОБА_1 щодо нього злочин; протоколом усної заяви ОСОБА_1 від 07.01.2010 року про злочин, в якій він просив прийняти міри до ОСОБА_2 за те , що останній 07.01.2010 року пошкодив його огорожу та колонку для води, обзивав його та його сестру ОСОБА_4 нецензурною лайкою, наніс йому удар штахетиною по спині; протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, на якій потерпілий вказує, що саме підсудний наніс йому тілесні ушкодження; протоколом очної ставку між підсудним та свідком ОСОБА_6, на якій свідок вказує, що 07.01.2010 року ОСОБА_1 не допустив її малолітньої дочки до водяної колонки, а після цього вилами на вулиці побив ОСОБА_2 ; протоколами відтворення обстановки і обставин місця події та протоколами перевірки показань на місці з фототаблицями до них, виконаних у порядку судового доручення, в яких детально відображені обставини події, з яких вбачається, що істотних суперечностей між показаннями потерпілого та свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_5 немає.

Суд, оцінюючи докази в справі, критично ставиться до пояснень підсудного про непричетність до злочину, визнає їх неправдивими, спрямованими на ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки вони спростовуються викладеними доказами: показаннями потерпілого, свідків, протоколами слідчих дій, показаннями свідків про поведінку підсудного після вчинення злочину, поясненнями та висновком експерта, що не викликають у суду сумнівів у своїй об'єктивності.

До показань свідка ОСОБА_4, яка є рідною сестрою підсудного, про те, що ОСОБА_1 не причетний до злочину, суд ставиться критично, оскільки, аналізуючи їх, доходить висновку, що вони спростовуються всіма іншими матеріалами кримінальної справи, тому, враховуючи наявність родинних відносин з підсудним, вважає їх недостовірними.

Аналізуючи зібрані докази, суд вважає, що винність підсудного у вчиненні злочину цілком доведена, його дії правильно кваліфікувати за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне нанесення середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

При призначенні підсудному міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного, обставини справи, що обтяжують і пом'якшують його покарання.

Обставин, що б обтяжували покарання підсудного, не встановлено.

Підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, по місцю проживання і роботи характеризується позитивно, що визнається судом як обставини, які пом'якшують його покарання.

Враховуючи наведене, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливо без ізоляції його від суспільства, призначає йому покарання у виді виправних робіт за місцем роботи із відрахуванням частини заробітку в дохід держави.

Заявлений прокурором в інтересах Красилівської ЦРЛ позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого підлягає задоволенню в повному розмірі, оскільки суд встановив, що підсудний умисно заподіяв потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, з приводу яких ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Красилівської ЦРЛ з 07 по 15 січня 2010 року, розмір витрат на його стаціонарне лікування в сумі 960 гривень підтверджується довідкою лікарні за №223 від 18.02.2010 року.

Вирішуючи питання про заявлений потерпілим цивільний позов, суд вважає, що його позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що шкода завдана не з її вини.

' 4

Суд встановив, що підсудний умисно заподіяв потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження. З приводу тілесних ушкоджень потерпілий відчував фізичний біль, знаходився на лікуванні, поніс витрати на придбання ліків, що склали 360 гривень, з урахуванням наявних у справі підтверджувальних документів, що є для нього матеріальним збитком, тому суд вважає за необхідне стягнути з підсудного названу суму на користь потерпілого.

Відповідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданні у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, заподіяних протиправною поведінкою щодо самої особи, членів її сім'ї або близьких родичів, у душевних стражданнях у зв'язку із знищенням або пошкодженням майна фізичної особи, у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної особи.

Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка завдала цю шкоду за наявності її вини.

Суд встановив, що підсудний ОСОБА_1 безпідставно не допускав малолітню дочку потерпілого ОСОБА_3 до водяної колонки загального користування, коли та хотіла набрати відро води, умисно заподіяв ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження, з приводу чого останній відчував фізичний біль, отримав тілесні ушкодженні, знаходився на лікуванні. В зв'язку із Зазначеними діями винного потерпілий зазнав моральні страждання, почувався приниженим, що відбилося на його самопочутті, впливало на його стосунки в сім'ї, створювало нервозність, змушувало докладати додаткових зусиль до нормалізації свого життя, змушувало тривалий час лікуватися.

Заподіяння моральної шкоди підтверджується поясненнями потерпілого, свідків, медичними довідками та дослідженими судом матеріалами справи.

Доводи підсудного про те, що він ніяких протиправних дій по відношенню до потерпілого не вчинив, судом не приймаються до уваги, оскільки спростовуються вищенаведеними доказами, перевіреними в судовому засіданні.

Тому суд вважає, що підсудний зобов'язаний відшкодувати потерпілому заподіяну моральну шкоду. Розмір моральної шкоди з урахуванням обставин справи, тяжкості наслідків, що настали, суд вважає за необхідне визначити в сумі 5000 гривень.

Керуючись ст.ст.323,324 КПКУкраїни, суд

засудив:

ОСОБА_1 за ст. 122 ч.1 КК України на 2 (два) роки виправних робіт за місцем роботи із відрахуванням 20 % заробітку в дохід держави.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту приведення вироку у виконання.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Позовні вимоги прокурора в інтересах Красилівської центральної районної лікарні задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Красилівської центральної районної лікарні (розрахунковий рахунок №35421001001631 в банку ГУДКУ у Хмельницькій області, код 02004350, МФО 815013) 960 (дев'ятсот шістдесят) гривень витрат на лікування ОСОБА_2.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 360 (триста шістдесят) гривень, в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 (п'ять тисяч) гривень.

В решті позову відмовити.

На вирок може бути подана апеляція до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя