Постанова

від 21.03.2017 по справі 805/3974/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 р. Справа №805/3974/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича, при секретарі судового засідання Пидоненко Д.А., розглянувши адміністративну справу за позовом Державного підприємства Селидіввугілля м. Селидове

до Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.05.2015 року №0000051500 та №0000061500,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство Селидіввугілля , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.05.2015 року №0000051500 та №0000061500.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.08.2014 р. по 31.12.2014р. з питань взаємовідносин з ТОВ Лювіс і К , код ЄДРПОУ 37742321, ТОВ Арсенал Дон , код за ЄДРПОУ 34400110, ТОВ Євроспліт , код за ЄДРПОУ 39351765, ТОВ ОСОБА_1 трейд компані , код за ЄРПОУ 39008871, ТОВ Торговий дім Індустрія , код за ЄДРПОУ 38773958, ТОВ Експрес бюро , код за ЄДРПОУ 37757060, ТОВ Адванс центр , код за ЄДРПОУ 39291942, ТОВ Пентакль , код за ЄДРПОУ 34682857, ТОВ Петрол ЛТД , код за ЄДРПОУ 37967004. За результатами перевірки був складений Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки Державного підприємства Селидіввугілля від 18.05.2015 року № 267 /05-16-15-01/33426253. Відповідно до висновків акту перевірки з боку позивача відповідачем були встановлені наступні порушення: пп. 14.1. 36 п. 14.1 ст.14, пп.14.1.191 п. 14.1 ст.14, пп.14.1.202 п. 14.1 ст.14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200, п. 201.4 ст. 201, п. 201.6 ст. 201, п. 201.7 ст. 201, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами і доповненнями) в результаті чого:- завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду в періоді, що перевірявся, на загальну суму 486385 грн., в т.ч.: за вересень 2014 на суму 1140 грн., за жовтень 2014 на суму 485245 грн.; занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 918289 грн., в т.ч.: серпень 2014 - 17520 грн., вересень 2014 - 188045 грн., листопад 2014 - 433511 грн., грудень 2014 - 279213 грн. Крім того, відповідачем було зазначено, що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення документальної невиїзної або позапланової виїзної перевірки відповідно до Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ. Дане порушення має вплив на визначення зобов'язань з податку на прибуток ДП Селидіввугілля - у підприємства відсутнє право на формування валових витрат на суму вартості ТМЦ від вищезазначених постачальників або збільшення вартості основних засобів, що підлягають амортизації, але враховуючи, що позапланова документальна виїзна перевірка проводиться з окремого питання підтвердження (не підтвердження) реальності здійснення господарських відносин з постачальниками ТОВ Лювіс і К , код ЄДРПОУ 37742321, ТОВ Арсенал Дон , код за ЄДРПОУ 34400110, ТОВ Євроспліт , код за ЄДРПОУ 39351765, ТОВ ОСОБА_1 трейд компані , код за ЄРПОУ 39008871, ТОВ Торговий дім Індустрія , код за ЄДРПОУ 38773958, ТОВ Експрес бюро , код за ЄДРПОУ 37757060, ТОВ Адванс центр , код за ЄДРПОУ 39291942, ТОВ Пентакль , код за ЄДРПОУ 34682857, ТОВ Петрол ЛТД , код за ЄДРПОУ 37967004 та покупцем Державним підприємством Селидіввугілля (код за ЄДРПОУ 33426253) та період такої перевірки обмежений серпнем - груднем 2014, питання правомірності формування валових витрат або нарахування амортизації, що включається до складу валових витрат ДП Селидіввугілля буде розглянуто при проведенні комплексної планової або позапланової перевірки даного підприємства за відповідний період. За результатами перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 25.05.2015р: 1) №0000051500, відповідно до якого збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 918289 грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція у сумі 459145 грн. та №0000061500, відповідно до якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі - вересень 2014 року 1140 грн., жовтень 2014 року 485245 грн. Позивач вважає висновки акту перевірки безпідставними та такими, що не відповідають вимогам податкового законодавства, а податкові повідомлення-рішення від 25.05.2015 року №0000051500, №0000061500 прийняті на підставі його висновків, протиправним та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 06.03.2017 року було здійснено заміну відповідача по справі -Красноармійську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області на Покровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, надавши суду чисельні письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що актом від 18.05.2015 року № 267 /05-16-15-01/33426253 встановлені порушення позивачем пп. 14.1. 36 п. 14.1 ст.14, пп.14.1.191 п. 14.1 ст.14, пп.14.1.202 п. 14.1 ст.14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200, п. 201.4 ст. 201, п. 201.6 ст. 201, п. 201.7 ст. 201, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами і доповненнями) в результаті чого:- завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду в періоді, що перевірявся, на загальну суму 486385 грн., в т.ч.:за вересень 2014 на суму 1140 грн., за жовтень 2014 на суму 485245 грн.; занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 918289 грн., в т.ч.: серпень 2014 - 17520 грн., вересень 2014 - 188045 грн., листопад 2014 - 433511 грн., грудень 2014 - 279213 грн., за операціям з придбання товарів/послуг у ТОВ Лювіс і К , код ЄДРПОУ 37742321, ТОВ Арсенал Дон , код за ЄДРПОУ 34400110, ТОВ Євроспліт , код за ЄДРПОУ 39351765, ТОВ ОСОБА_1 трейд компані , код за ЄРПОУ 39008871, ТОВ Торговий дім Індустрія , код за ЄДРПОУ 38773958, ТОВ Експрес бюро , код за ЄДРПОУ 37757060, ТОВ Адванс центр , код за ЄДРПОУ 39291942, ТОВ Пентакль , код за ЄДРПОУ 34682857, ТОВ Петрол ЛТД , код за ЄДРПОУ 37967004. Просив відмовити в позовних вимогах в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, судового експерта, суд встановив наступне.

Позивач, Державне підприємство Селидіввугілля м.Селидове (ЄДРПОУ 334426253, Донецька область, м. Селидове, вул. Карла Маркса, буд.41) зареєстрований в якості юридичної особи 06.06.2005 року. Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість (т.1 а.с.12).

Відповідач, Покровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, є юридичною особою та у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

Посадовими особами Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.08.2014 р. по 31.12.2014р. з питань взаємовідносин з ТОВ Лювіс і К , код ЄДРПОУ 37742321, ТОВ Арсенал Дон , код за ЄДРПОУ 34400110, ТОВ Євроспліт , код за ЄДРПОУ 39351765, ТОВ ОСОБА_1 трейд компані , код за ЄРПОУ 39008871, ТОВ Торговий дім Індустрія , код за ЄДРПОУ 38773958, ТОВ Експрес бюро , код за ЄДРПОУ 37757060, ТОВ Адванс центр , код за ЄДРПОУ 39291942, ТОВ Пентакль , код за ЄДРПОУ 34682857, ТОВ Петрол ЛТД , код за ЄДРПОУ 37967004. За результатами перевірки відповідачем складно акт від 18.05.2015 року № 267 /05-16-15-01/33426253.

За висновками акту перевірки були встановлені наступні порушення норм податкового законодавства:

- пп. 14.1. 36 п. 14.1 ст.14, пп.14.1.191 п. 14.1 ст.14, пп.14.1.202 п. 14.1 ст.14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200, п. 201.4 ст. 201, п. 201.6 ст. 201, п. 201.7 ст. 201, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами і доповненнями) в результаті чого:

- завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду в періоді, що перевірявся, на загальну суму 486385 грн., в т.ч.:за вересень 2014 на суму 1140 грн., за жовтень 2014 на суму 485245 грн.;

- занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 918289 грн., в т.ч.: серпень 2014 - 17520 грн., вересень 2014 - 188045 грн., листопад 2014 - 433511 грн., грудень 2014 - 279213 грн.

Зі змісту акту перевірки вбачається що, порушення позивачем діючого законодавства, виникли з підстав недотримання законодавства його контрагентами - постачальниками ТОВ Лювіс і К , код ЄДРПОУ 37742321, ТОВ Арсенал Дон , код за ЄДРПОУ 34400110, ТОВ Євроспліт , код за ЄДРПОУ 39351765, ТОВ ОСОБА_1 трейд компані , код за ЄРПОУ 39008871, ТОВ Торговий дім Індустрія , код за ЄДРПОУ 38773958, ТОВ Експрес бюро , код за ЄДРПОУ 37757060, ТОВ Адванс центр , код за ЄДРПОУ 39291942, ТОВ Пентакль , код за ЄДРПОУ 34682857, ТОВ Петрол ЛТД , код за ЄДРПОУ 37967004.

Зокрема зазначено, що джерелом встановлення обставин та висновків контролюючого органу стосовно безтоварності господарських операцій позивача та його контрагентів - постачальників були дані матеріалів перевірок та податкових інформацій по: ТОВ Лювіс і К , код ЄДРПОУ 37742321 (податкова інформація Макіївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 18.03.2015 № 368/05-18-22), ТОВ Арсенал Дон , код за ЄДРПОУ 34400110 (податкова інформація Макіївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 20.03.2015 № 414/7/05-18-22), ТОВ Євроспліт , код за ЄДРПОУ 39351765 (лист про неможливість проведення зустрічної звірки (податкова інформація) Вишгородська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 26.01.2015 № 9/22-00/39351765), ТОВ Торговий дім Індустрія , код за ЄДРПОУ 38773958 (податкова інформація Західна ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 20.03.2015 № 1462/7/20-3-22-03-12), ТОВ Петрол ЛТД , код за ЄДРПОУ 37967004 (податкова інформація Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 05.03.2015 № 43/15/37967004), ТОВ ОСОБА_1 трейд компані , код за ЄРПОУ 39008871 (акт перевірки ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 29.07.2014 № 1695/26-59-22-08/38779902), ТОВ Експрес бюро , код за ЄДРПОУ 37757060, ТОВ Адванс центр , код за ЄДРПОУ 39291942 (податкова інформація від ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 16.03.2015 № 175/05-66-15-01/39191521), ТОВ Пентакль , код за ЄДРПОУ 34682857, інформаційні листи від Красноармійського міжрайонного відділу СБУ в Донецькій області від 21.01.2015 № 56/32-21нт, від 11.02.2015 № 56/32-91нт, якими не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з вищезазначеними контрагентами, та не надання позивачем під час проведення перевірки підприємства всіх первинних документів, що підтверджують здійснення господарських відносин з ТОВ Лювіс і К , код ЄДРПОУ 37742321, ТОВ Арсенал Дон , код за ЄДРПОУ 34400110, ТОВ Євроспліт , код за ЄДРПОУ 39351765, ТОВ ОСОБА_1 трейд компані , код за ЄРПОУ 39008871, ТОВ Торговий дім Індустрія , код за ЄДРПОУ 38773958, ТОВ Експрес бюро , код за ЄДРПОУ 37757060, ТОВ Адванс центр , код за ЄДРПОУ 39291942, ТОВ Пентакль , код за ЄДРПОУ 34682857, ТОВ Петрол ЛТД , код за ЄДРПОУ 37967004.

За висновками акту перевірки були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 25.05.2015р: 1) №0000051500, відповідно до якого збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 918289 грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція у сумі 459145 грн. та №0000061500, відповідно до якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі - вересень 2014 року 1140 грн., жовтень 2014 року 485245 грн.

Судом встановлено, що між ДП Селидіввугілля (ВП Шахта 1/3 Новогродівська ), як Покупцем та ТОВ ОСОБА_1 КОМПАНІ , як Постачальником було укладено угоду за № 1/75-14 МТС від 15.04.2014року.

Також, між ДП Селидіввугілля (ВП Шахта Росія ), як Покупець та ТОВ ОСОБА_1 КОМПАНІ , як Постачальник було укладено угоду № 1/128-14 МТС від 22.08.2014року.

Згідно умов даних угод постачальник зобов'язувався поставити у власність покупця продукцію виробничо-технічного та іншого напрямку у строки та за ціною, що узгоджена сторонами згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.

Факт виконання зазначених угод підтверджується наступними первинними документами: податковими накладними, видатковими накладними, приймальними актами, рахунками на оплату, товарно-транспортними накладними, прибутковими ордерами, актами приймання ТМЦ та обладнання, лімітно-забірними картами, актами списання ТМЦ, картками складського обліку матеріалів, журналами-ордерами по рахунку 631, оборотними відомостями руху ТМЦ, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних (т.2 а.с.190-247, т.10 а.с.1-116, т.10 а.с.130-136, т.10 а.с.142-248, т.3 а.с.1-117, а.с.132-247, т.9 а.с.31-249, т.7 а.с.1а-230).

Отримані від постачальника податкові накладні були зареєстровані позивачем в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, а у випадках порушення продавцем порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, позивачем було заповнено Додаток 8 до податкової звітності відповідного періоду, та суми ПДВ за зазначеними операціями включені до складу податкового кредиту з ПДВ за вересень у сумі 189 184,59грн. та за жовтень 2014року у сумі 223 895,25грн.

Розрахунки між сторонами за вищезазначеними угодами здійснювались в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №3438 від 29.10.2014року, №3439 від 29.10.2014року, №3450 від 30.10.2014року, №3449 від 30.10.2014року (т.2 а.с.182-183), виписками банку (т.2 а.с. 184-189, т.10 а.с.117-126, т.10 а.с.137-141, т.3 а.с.118-131).

Також, між ДП Селидіввугілля (ВП Шахта 1/3 Новогродівська ), як Покупцем та ТОВ Петрол ЛТД , як Постачальником було уклало угоду за № 1/1/141-14 МТС від 18.04.2014року, відповідно до умов якої постачальник зобов'язувався поставити у власність покупця продукцію виробничо-технічного та іншого напрямку у строки та за ціною, що узгоджена сторонами згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.

Факт виконання зазначеної угоди підтверджується наступними первинними документами: видатковими накладними від 01.10.2014року за №17 на суму 525 000грн. без ПДВ,податковими накладними: від 01.10.2014 року за №1 на суму 525000 грн. без ПДВ; від 04.10.2014 року за №2 на суму 483 333,33 грн. без ПДВ; податковими накладними; приймальними актами; рахунками на оплату; товарно-транспортними накладними; лімітними картами(т.6,а.с.53-60).

Отримані від постачальника податкові накладні були зареєстровані позивачем в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, а у випадках відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну, позивачем було заповнено Додаток 8 до податкової звітності відповідного періоду, та суми ПДВ за зазначеними операціями включені до складу податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2014року у сумі 201 666,67грн., проте в подальшому з урахуванням самостійного коригування позивачем у бік зменшення податкового кредиту з ПДВ його розмір по контрагенту ТОВ Петрол ЛТД за жовтень 2014року становив 177 067 грн.

Розрахунки між сторонами за вищезазначеною угодою здійснювались в безготівковій формі, що підтверджується виписками банку (т.6 а.с.50-52).

Крім того, між ДП Селидіввугілля (ВП Шахта Украина ), як Покупцем та ТОВ Пентакль , як Постачальником було укладено угоди за № 167/1-2014 від 08.12.2014року, №168/1-2014 від 09.12.2014року, №169/1-2014 від 10.12.2014року, відповідно до умов яких постачальник зобов'язувався поставити у власність покупця продукцію виробничо-технічного та іншого напрямку у строки та за ціною, що узгоджена сторонами згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.

Факт виконання зазначених угод підтверджується наступними первинними документами: податковими накладними, видатковими накладними, картками складського обліку матеріалів, сигнальними вимогами, дефектними актами, актами установки, прибутковими ордерами, лімітно-забірними картами, товарно-транспортними накладними (т.4 а.с.95-160).

Отримані від постачальника податкові накладні були зареєстровані позивачем в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, та суми ПДВ за зазначеними операціями включені до складу податкового кредиту з ПДВ за грудень 2014року у розмірі 48750 грн.

Розрахунки між сторонами за вищезазначеними угодами у перевіряємому періоді не здійснювались, станом на 01.12.2014 року кредиторська заборгованість по рахунку 631 перед ТОВ Пентакль становила 263 700 грн.

Судом встановлено, що між ДП Селидіввугілля (ВП Шахта Україна ), як Покупцем та ТОВ Лювіс і К , як Постачальником було укладено угоду за № 152/1-2013 від 23.12.2014року.

Також, між ДП Селидіввугілля (ВП Шахта Росія ), як Покупець та ТОВ Лювіс і К , як Постачальник було укладено угоду № 1/5 МТС - 14 від 02.01.2014року.

Між ДП Селидіввугілля (ВП Шахта Управління постачання ), як Покупець та ТОВ Лювіс і К , як Постачальник було укладено угоду № 1/77-125 УС від 12.11.2012 року.

Згідно умов даних угод постачальник зобов'язувався поставити у власність покупця продукцію у строки та за ціною, що узгоджена сторонами згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.

Факт виконання зазначених угод підтверджується наступними первинними документами: податковими накладними, видатковими накладними, картками складського обліку матеріалів, актами приймання матеріалів, лімітно-забірними картами, товарно-транспортними накладними (т.8 а.с.13-249, т.4 а.с.1-33, т.9 а.с.1-28).

Отримані від постачальника податкові накладні були зареєстровані позивачем в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, та суми ПДВ за зазначеними операціями включені до складу податкового кредиту з ПДВ за серпень 2014року у розмірі 17520,45грн., за жовтень 2014року у розмірі 50950,30 грн.

Розрахунки між сторонами за вищезазначеною угодою здійснювались в безготівковій формі, що підтверджується виписками банку (т.4 а.с.27,34, т.8 а.с.4-12).

Також, між ДП Селидіввугілля (ВП Шахта 1/3 Новогродівська ), як Покупцем та ТОВ Адванс центр , як Постачальником були укладені угоди за № 90-С від 23.12.2014року, №91-С від 24.12.2014року, №92-С від 29.12.2014року, відповідно до умов яких постачальник зобов'язувався поставити у власність покупця продукцію виробничо-технічного та іншого напрямку у строки та за ціною, що узгоджена сторонами згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною договору (т.6 а.с.152-161).

Між ДП Селидіввугілля (ВП Шахта Украина ), як Покупцем та ТОВ Адванс центр , як Постачальником були укладені угоди за № 132/1-2014 від 08.12.2014 року, №165/1-2014 від 17.12.2014 року, №17/1-2014 від 24.12.2014року, відповідно до умов яких постачальник зобов'язувався поставити у власність покупця продукцію виробничо-технічного та іншого напрямку у строки та за ціною, що узгоджена сторонами згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною договору (т.5 а.с.69-71, а.с.114-117, а.с.162-164).

Крім того, між ДП Селидіввугілля (ВП Шахта Росія ), як Покупцем та ТОВ Адванс центр , як Постачальником були укладені угоди за № 1/168 МТС від 19.12.2014року, №1/158 МТС від 10.12.2014року, №1/172 МТС від 23.12.2014року, відповідно до умов яких постачальник зобов'язувався поставити у власність покупця продукцію у строки та за ціною, що узгоджена сторонами згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною договору (т.11 а.с.76-79, а.с.105-111, а.с.142-146).

Факт виконання зазначених угод підтверджується наступними первинними документами: податковими накладними, видатковими накладними, приймальними актами, рахунками на оплату, товарно-транспортними накладними, лімітними картками, актами установки, картками складського обліку матеріалів (т.6 а.с.119-151, т.5 а.с.66-212, т.11 а.с.80-167).

Отримані від постачальника податкові накладні були зареєстровані позивачем в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, та суми ПДВ за зазначеними операціями включені до складу податкового кредиту з ПДВ за грудень 2014 року у розмірі 131 130,29грн.

Розрахунки між сторонами за вищезазначеними угодами у перевіряємому періоді не здійснювались, та відображені у складі кредиторської заборгованості підприємства.

Також, між ДП Селидіввугілля (ВП Шахта Росія ), як Покупцем та ТОВ Експрес-Бюро , як Постачальником були укладені угоди за №66- С від 29.10.2014року, №75-С від 26.11.2014року, №76-С від 27.11.2014року, №77-С від 28.11.2014року, №78-С від 01.12.2014року, №79-С від 02.12.2014року, №88-С від 09.12.2014року, відповідно до умов яких постачальник зобов'язувався поставити у власність покупця продукцію виробничо-технічного та іншого напрямку у строки та за ціною, що узгоджена сторонами згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною договору (т.6 а.с.100-113).

Факт виконання зазначених угод підтверджується наступними первинними документами: податковими накладними, видатковими накладними, приймальними актами, рахунками - фактурами, товарно-транспортними накладними (т.6 а.с.61-99).

Отримані від постачальника податкові накладні були зареєстровані позивачем в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, та суми ПДВ за зазначеними операціями включені до складу податкового кредиту з ПДВ за грудень 2014 року у розмірі 99 332,56 грн.

Розрахунки між сторонами за вищезазначеними угодами здійснювались в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (т.6 а.с.114-118) та відповідно до договору про відступлення права вимоги від 30.12.2014року за №30/12-14 між ТОВ Експрес-Бюро (первинний кредитор) та ТОВ Люкс борте (новий кредитор) заборгованість позивача у сумі 421 447,74грн. була передана новому кредитору.(т.12, а.с.)

Також, судом встановлено, що між ДП Селидіввугілля (ВП Шахта Украина ), як Покупцем та ТОВ Євроспліт , як Постачальником були укладені угоди за № 113/1-2014 від 30.10.2014року, №114/1-2014 від 31.10.2014року, №115/1-2014 від 03.11.2014року, №116/1-2014 від 04.11.2014року, №117/1-2014 від 05.11.2014року, №118/1-2014 від 06.11.2014року, №119/1-2014 від 07.11.2014року, №120/1-2014 від 11.11.2014року, №121/1-2014 від 11.11.2014року, відповідно до умов яких постачальник зобов'язувався поставити у власність покупця продукцію виробничо-технічного та іншого напрямку у строки та за ціною, що узгоджена сторонами згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною договору (т.4 а.с.38-39, а.с.45-46, а.с.50-51, а.с.55-56, а.с.60-61, а.с.65-66, а.с.70-71, а.с.75-76, а.с.81-82).

Крім того, між ДП Селидіввугілля , як Покупцем та ТОВ Євроспліт , як Постачальником були укладені угоди за № 1/196-14 МТС від 27.10.2014року, №1/199-14 МТС від 28.10.2014року, №1/202-14 МТС від 29.10.2014року, №1/205-14 МТС від 30.10.2014року, №1/207-14 МТС від 31.10.2014року, №1/209-14 МТС від 03.11.2014року, №1/211-14 МТС від 04.11.2014року, №1/213-14 МТС від 11.11.2014року, №1/219-14 МТС від 07.11.2014року, відповідно до умов яких постачальник зобов'язувався поставити у власність покупця продукцію виробничо-технічного та іншого напрямку у строки та за ціною, що узгоджена сторонами згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною договору. (т.12,13)

Водночас, між ДП Селидіввугілля (ВП Шахта Росія ), як Покупцем та ТОВ Євроспліт , як Постачальником були укладені угоди за №1/137-2014 від 23.10.2014року, №1/138-2014 від 24.10.2014року, №1/139-2014 від 27.10.2014року, №1/140-2014 від 28.10.2014року, №1/141-2014 від 29.10.2014року, №1/142-2014 від 30.10.2014року, №1/143-2014 від 31.10.2014року, відповідно до умов яких постачальник зобов'язувався поставити у власність покупця продукцію виробничо-технічного та іншого напрямку у строки та за ціною, що узгоджена сторонами згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною договору (т.11 а.с.9-12, а.с.18-21, а.с.27-30, а.с.36-39, а.с.45-48, а.с.54-57, а.с.63-66).

Факт виконання зазначених угод підтверджується наступними первинними документами: податковими накладними, видатковими накладними, приймальними актами, вимогами, картками складського обліку матеріалів, актами приймання матеріалів, звітами про використання матеріалів, прибутковими ордерами, товарно-транспортними накладними (т.4 а.с.35-80, т.11 а.с.13-75).

Отримані від постачальника податкові накладні були зареєстровані позивачем в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, та суми ПДВ за зазначеними операціями включені до складу податкового кредиту з ПДВ за листопад 2014 року у розмірі 432 553,93грн.

Розрахунки між сторонами за вищезазначеними угодами у перевіряємому періоді не здійснювались, та відображені у складі кредиторської заборгованості підприємства.

Окрім іншого, між ТОВ Євроспліт , як Поклажедавець та ДП Селидівугілля , як Зберігач були укладені договори відповідального зберігання №СУ/04/2014-Х від 15.10.2014року, №183-14 від 29.10.2014року, за умовами яких зберігач зобов'язувався зберігати товар (майно) і повернути його поклажедавцеві у цілісності та схоронності.

Факт виконання зазначених угод підтверджується актами прийому-передачі майна на відповідальне зберігання за №1 від 15.10.2014року, №3 від 11.11.2014року, б/н від 29.10.2014року, б/н від 30.10.2014року, б/н від 06.11.2014року, б/н від 07.11.2014року, б/н від 04.11.2014року, б/н від 03.11.2014року (т.11 а.с.71, а.с.52, а.с.43, а.с.34, а.с.25, а.с.16, а.с.7, а.с.5, а.с.3).

Також, між ДП Селидіввугілля (ВП Шахта Управління постачання ), як Покупцем та ТОВ Арсенал-Дон , як Постачальником були укладені угоди № 1/175-14 УС від 08.10.2014 року, №1/176-14 УС від 09.10.2014 року, відповідно до умов яких постачальник зобов'язувався поставити у власність покупця продукцію виробничо-технічного та іншого напрямку у строки та за ціною, що узгоджена сторонами згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.

Факт виконання зазначених угод підтверджується наступними первинними документами: податковими накладними, видатковими накладними, прибутковими ордерами, картками складського обліку матеріалів, актами приймання ТМЦ, товарно-транспортними накладними (т.4 а.с.206-221).

Отримані від постачальника податкові накладні були зареєстровані позивачем в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, та суми ПДВ за зазначеними операціями включені до складу податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2014 року у розмірі 33 333,33 грн.

Розрахунки між сторонами за вищезазначеними угодами здійснювались в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №443 від 14.10.2014 року на суму 109000 грн., №444 від 14.10.2014року на суму 91000 грн.

Також, між ДП Селидіввугілля (ВП Шахта 1/3 Новогродівська ), як Покупцем та ТОВ Торговий дім ПК Індустрія , як Постачальником було укладено угоду за №260914/3 від 26.09.2014року, відповідно до умов якої постачальник зобов'язувався поставити у власність покупця товар: РТІ, підшипники, ланцюги в асортименті, кількості, у строки та за ціною, що узгоджена сторонами згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною договору (т.6 а.с.19-21).

Факт виконання зазначеної угоди підтверджується наступними первинними документами: податковими накладними, видатковими накладними, приймальними актами, рахунками на оплату, лімітними картками (т.6 а.с.7-18).

Розрахунки між сторонами за вищезазначеною угодою здійснювались в безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №3666 від 11.11.2014 року на суму 2316грн.

Між ДП Селидіввугілля (ВП Шахта 1/3 Новогродівська ), як Покупцем та ТОВ Торговий дім ПК Індустрія , як Постачальником було укладено угоду за №84/1-2014 від 15.09.2014року, відповідно до умов якої постачальник зобов'язувався поставити у власність покупця товар: підшипники, ГТВ, кільця стопорні, ланцюги приводні, манжети та іншу продукцію виробничо-технічного призначення партіями, в асортименті, кількості, та за ціною, що узгоджена сторонами згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.

Факт виконання зазначеної угоди підтверджується наступними первинними документами: податковими накладними, видатковими накладними, приймальними актами, рахунками на оплату, лімітними картками.

Розрахунки між сторонами за вищезазначеною угодою здійснювались в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №1601 від 12.11.2014року на суму 1 468,01 грн., №1614 від 19.11.2014року на суму 1956 грн.

Отримані від постачальника податкові накладні були зареєстровані позивачем в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, та суми ПДВ за зазначеними операціями включені до складу податкового кредиту з ПДВ за листопад 2014 року у розмірі 956,67 грн.

За для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, судом ухвалою суду від 18.12.2015 року було призначено судово-економічну експертизу, на вирішення якої були поставлені наступні питання:

1.На підставі наданих для дослідження документів бухгалтерського обліку та звітності встановити документальну обґрунтованість висновків акту перевірки Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 18.05.2015 року №267/05-16-15-01/33426253 про порушення Державним підприємством Селидіввугілля пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, пп.14.1.202 п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст.200, п.201.4 ст.201, п.201.6 ст.201, п.201.7 ст.201, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, №2755-VI із змінами та доповненнями, на підставі яких винесені податкові повідомлення-рішення від 25.05.2015 року №0000051500 та №0000061500;

2.Суму податків та фінансових санкцій які підлягають донарахуванню по порушенням які підтверджено. За висновком судового експерта від 03.10.2016 року за №30/09/24, в результаті здійсненого експертом дослідження наданих документів бухгалтерського обліку та звітності висновки акту перевірки Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 18.05.2015р №267/05-16-15-01/33426253 про порушення Державним підприємством Селидіввугілля пп. 14.1. 36 п. 14.1 ст.14, пп.14.1.191 п. 14.1 ст.14, пп.14.1.202 п. 14.1 ст.14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201, п. 201.6 ст. 201, п. 201.7 ст. 201, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р №2755-VІ із змінами та доповненнями, на підставі яких винесені податкові повідомлення-рішення від 25.05.2015р №0000051500 та №0000061500 не підтвердились.

Також, експертом зазначено, що оскільки висновки акту перевірки Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 18.05.2015р №267/05-16-15-01/33426253 щодо встановлених порушень податкового законодавства ДП Селидіввугілля не підтверджуються у повному обсязі, розрахунок суми податків та фінансових санкцій які підлягають донарахуванню по вказаним порушенням експертом не здійснюється.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.46.1 ст. 46 Податкового Кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до вимог п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 188.1. ст. 188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Суд вказує, на те, що відповідачем не надано суду доказу щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі контрагентів позивача. Під час перевірки позивача відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами - постачальниками.

Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит позивача не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що відповідачем суду не доведено) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Суд погоджується з доводами Вищого адміністративного суду України, що знайшли своє відображення в Ухвалі ВАСУ від 28 липня 2015 року у справі № К/800/24214/15: поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Аналогічна позиція міститься в наступних рішеннях ВАСУ: Ухвала від 28 липня 2015 року у справі № К/800/26173/15; Ухвала від 28 липня 2015 року у справі № К/800/42947/14, Ухвала від 29 липня 2015 року у справі № К/9991/38528/12, Ухвала від 29 липня 2015 року у справі № К/800/1381/14, Ухвала від 6 серпня 2015 року у справі № К/800/52613/14.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Враховуючи викладене, на підставі наведених норм податкового законодавства, при дослідженні первинних документів суд виходять із того, що платник податку має право на декларування податкового кредиту тільки при наявності одночасно наступних умов:

- списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною

- що, відповідно до п.п.198.2 Податкового кодексу України є підставою для виникнення у платника податку права на податковий кредит;

- платник податку отримав від продавця товарів (послуг) належним чином складену та зареєстровану податкову накладну, інші подібні документи (п.201.10, 201.11 ПКУ).

Відсутність хоча б однієї з наведених вище умов не дає право платнику податку декларувати суму податкового кредиту.

Суд зазначає, що акт перевірки також містить висновки щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій позивача з підприємствами - контрагентами з урахуванням результатів зустрічних перевірок по ланцюгу постачання та податкових інформацій:

- ТОВ Лювіс і К , код ЄДРПОУ 37742321 (податкова інформація Макіївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 18.03.2015 № 368/05-18-22),

- ТОВ Арсенал Дон , код за ЄДРПОУ 34400110 (податкова інформація Макіївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 20.03.2015 № 414/7/05-18-22),

- ТОВ Євроспліт , код за ЄДРПОУ 39351765 (лист про неможливість проведення зустрічної звірки (податкова інформація Вишгородська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 26.01.2015 № 9/22-00/39351765),

- ТОВ Торговий дім Індустрія , код за ЄДРПОУ 38773958 (податкова інформація Західна ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 20.03.2015 № 1462/7/20-3-22-03-12),

- ТОВ Петрол ЛТД , код за ЄДРПОУ 37967004 (податкова інформація Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 05.03.2015 № 43/15/37967004),

- ТОВ ОСОБА_1 трейд компані , код за ЄРПОУ 39008871 (акт перевірки ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 29.07.2014 № 1695/26-59-22-08/38779902),

- ТОВ Експрес бюро , код за ЄДРПОУ 37757060, ТОВ Адванс центр , код за ЄДРПОУ 39291942 (податкова інформація від ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 16.03.2015 № 175/05-66-15-01/39191521),

- ТОВ Пентакль , код за ЄДРПОУ 34682857 (інформаційні листи від Красноармійського міжрайонного відділу СБУ в Донецькій області від 21.01.2015 № 56/32-21нт, від 11.02.2015 № 56/32-91нт), якими не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з вищезазначеними контрагентами.

Разом з тим, слід зазначити, що Податковий кодекс, Закон №996, Положення №88, інші законодавчі акти не містять норм які б встановлювали:

- обмеження щодо визнання документа первинним та набрання (не набрання) ним юридичної сили у залежності від можливості (неможливості) проведення зустрічних перевірок контрагентів, наявності (відсутності) та розміру економічних та інших ресурсів підприємств, які беруть учать у господарських операціях (трудові ресурси, умови для зберігання товару, місцезнаходження майна, тощо);

-додаткову необхідність підтвердження факту здійснення господарської операції (крім наявності первинного документу) наявністю (відсутністю) та розміром економічних ресурсів контрагентів -підприємств (організацій).

Також, нормами Податкового кодексу обмеження, або залежність в частині виникнення у платника податків права на декларування валових витрат та податкового кредиту від операцій з контрагентами, в залежності від стану та розміру економічних ресурсів контрагентів (трудові ресурси, майнові ресурси, наявності складських приміщень, інше) не встановлені.

З урахуванням викладеного, порушення постачальниками товару (робіт, послуг) по ланцюгу постачання, певних вимог податкового законодавства та правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування валових витрат та податкового кредиту у випадку, якщо така залежність не визначена Податковим кодексом України.

Також Податковим кодексом України платник податку (покупець товару, послуг) на час здійснення господарської операцій з придбання товару не зобов'язаний та не має повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару (послуг) у ланцюгу постачання, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо, і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів-постачальників.

Отже, при визначенні документальної обґрунтованості висновків акту перевірки ДПІ, суд керується виключно нормами діючого законодавства, що визначають вимоги до документального забезпечення господарських операцій, правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.

При цьому будь які обмеження, або умови для формування показників податкового обліку (наприклад порушення, що встановлені у підприємств - контрагентів, незначна кількість у них трудових ресурсів, відсутність складських приміщень, виробничих потужностей тощо), що не встановлені нормативними або законодавчими документами судом не застосовуються.

Стосовно доводів відповідача щодо порушень порядку складання податкових накладних, суд зазначає наступне.

Пунктом 44.1. ст.44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Також, згідно п.1ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996 та п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88 підтвердженням здійснення господарської операції є первинний документ, який фіксує факт її здійснення.

Відповідно, кожне окреме постачання товару - є окремою господарською операцією та повинно бути оформлено відповідним первинним документом (накладною, актом іншим документом).

У свою чергу, на оформлену відповідним чином поставку товару згідно п.201.7 ст.201 Кодексу виписується, податкова накладна, що є підставою для формування сум податкового кредиту (для покупця).

У результаті здійсненого дослідження первинних документів позивача судом встановлено та підтверджується висновком експерта, що у деякі дні постачання ТМЦ від постачальників на адресу ДП Селидіввугілля здійснювалось декілька разів.

При цьому на кожну операцію з постачання ТМЦ була виписана окрема видаткова накладна (вказані видаткові накладні складені у відповідності до п.2 ст.9 ЗУ №996 та п.2.4 Положення №88).

Таким чином, висновки акту перевірки відповідно яких, декілька поставок товару проведених за один день та оформлених окремими первинними документами вважаються однією поставкою, на яку повинна виписуватися одна податкова накладна є такими, що не відповідають п.201.4 п 201.7 ст. 201 Кодексу.

Також, суд не приймає до уваги доводи податкового органу щодо недодержання позивачем вимог п.1 розділу ІІІ Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 року за №708 в частині нумерації порядкових номерів виписаних податкових накладних, оскільки чинне законодавство України не визначає наявності фактів недодержання правил нумерації податкових накладних при їх складанні, як підстави їх неврахування в податковому обліку та при формуванні податкової звітності.

Таким чином, недодержання платником податків порядку нумерації податкових накладних не може бути підставою для твердження про наявність порушень в податковому законодавстві.

Щодо доводів відповідача про ненадання платником податків документального оформлення приймання придбаних ТМЦ на склад, товарно-транспортних накладних та/або з порушеннями їх заповнення, як доказу безтоварності угод, суд зазначає наступне.

Слід зазначити, що акт перевірки не містить посилань на пункти Податкового кодексу України, яким була б передбачена обов'язковість наявності у платника податків документального оформлення приймання придбаних ТМЦ на склад та не розкритий зміст цієї фрази, стосовно того, яка саме інформація та в якому вигляді повинна була бути надана податковому органу.

Суд зазначає, що для підтвердження приймання та оприбуткування ДП Селидіввугілля ТМЦ від підприємств - контрагентів, судом приймались відповідні первинні документи та регістри бухгалтерського обліку (типових форм або форм, що розроблені самостійно) які складені у відповідності до вимог п.2 та п.4 ст.9 ЗУ №996 та містять необхідні реквізити.

Відповідно п.5 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 р №996 підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Тобто, журнал обліку вантажів, що надійшли (за формою № М-1) не є єдиною можливою формою для обліку надходження ТМЦ на підприємство.

Підприємство має право при веденні обліку надходження ТМЦ обрати типові форми документів (визначені відповідними нормативними документами), або самостійно розробити форму документу в залежності від особливості своєї діяльності та з урахуванням вимог щодо наявності необхідних реквізитів визначених п.2, 4 ст.9 ЗУ №996.

Таким чином, оскільки Податковий кодекс України, який є єдиним нормативним документом, що визначає порядок формування та оподаткування сум ПДВ, не встановлює обов'язковості наявності документального оформлення приймання придбаних ТМЦ на склад при формуванні показників податкового обліку, факт відсутності у позивача таких документів не дає податковому органу підстав для висновку щодо безтоварності укладених між суб'єктами господарювання угод.

Податковий кодекс України також не містить норм, відповідно до яких випливало б що відсутність у платника податку документів, що підтверджують транспортування товару (ТТН, подорожних листів, тощо), або наявність таких документів, але складених з порушенням, позбавляє права на нарахування податкового кредиту у складі вартості такого товару.

Навпаки, норми Податкового кодексу містять чіткі, прямі правові норми відповідно до яких підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна (пп. 201.10 ПКУ), яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (пп. 198.2 ПКУ), отже Кодекс не містить норм, які б встановлювали додаткову необхідність підтвердження сум, включених до складу податкового кредиту будь-якими іншими документами, окрім податкової накладної, яка повинна містити обов'язкові реквізити, визначені пп.201.1 Кодексу.

Також, наявність товарно-транспортних накладних, як підтвердження транспортування товарно-матеріальних цінностей, не впливає на формування податкового кредиту, оскільки, наявність товарно-транспортних накладних передбачено наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні і регулюють питання перевезення, а не питання податкового обліку та звітності.

Разом з тим, наявність, або відсутність окремих документів, або помилки у їх оформленні, не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів, або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Таким чином, відсутність ТТН, або неналежне її складання, у відповідності до норм ПКУ не тягне за собою наслідки у вигляді позбавлення права на формування сум податкового кредиту від операцій з придбання ТМЦ.

Узагальнюючи вище наведене, випливає, що наявність або відсутність окремих документів (таких як ТТН, сертифікатів якості, тощо), або помилки у їх оформленні не визначені Податковим кодексом України, як підстава для висновків про відсутність факту здійснення господарської операції, якщо з інших документів вбачається, що фактичний рух активів, або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Так, факт здійснення господарських операцій з придбання платником податків товарів (робіт, послуг) має підтверджуватися належними чином оформленими первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку, які є достатніми доказами факту здійснення таких операцій. Відповідно висновки про відсутність здійснення господарських операцій не може ґрунтуватись на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише відсутністю певних (не первинних) документів.

Усі документи в їх сукупності, складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, які за змістом та формою відповідають вимогам закону, та які відображають господарські операції, належать до первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності. Тому відсутність сертифікатів якості та товарно-транспортних накладних тощо, які не є обов'язковими, передбаченими Податковим кодексом України, первинними документами, що складаються під час здійснення господарської операції з поставки товару, за наявності інших належних первинних документів на поставку товару, не може бути самостійною підставою для висновку про безтоварний характер господарських операцій.

Щодо відсутності технічної документації та відповідних сертифікатів, що підтверджують якість та відповідність товару, особливо враховуючи специфічність придбаного товару, суд зазначає наступне.

Слід зауважити, що відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Сертифікат якості, паспорт продукції тощо, не відносяться до первинних документів та не фіксують факт здійснення господарської операції, крім того вказані документи не використовуються у бухгалтерському та податковому обліках, отже їх відсутність чи наявність не впливає на результати бухгалтерського та податкового обліку.

Отже, відсутність сертифікату якості не може бути підставою для неврахування господарської операції в бухгалтерському та податковому обліку.

Відповідно, відсутність сертифікатів якості у відповідності до норм діючого податкового законодавства не спричиняє позбавлення права на формування сум податкового кредиту від операцій з придбання ТМЦ.

Також, суд критично оцінює доводи контролюючого органу щодо відсутності підтверджуючих первинних документів, щодо розрахунків з підприємствами як доказ безтоварності угод, оскільки на законодавчому рівні не встановлена обов'язкова форма накладної, також цей документ не є бланком суворої звітності, встановлена лише форма, що має рекомендований характер, яка може бути змінена з урахуванням особливостей оформлення операцій на кожному конкретному підприємстві.

При цьому, в збірниках типових форм документів бухгалтерського обліку наявні форми накладних в яких такі реквізити як: посади і прізвища осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції та складання первинного документу не передбачені (наявною формою накладної передбачені лише підписи особи що відвантажила ТМЦ (Постачальник) та прийняла ТМЦ (Одержувач).

Слід зазначити, що п.2 ст.9 ЗУ №996 та п.2.4 Положення №88 не містить будь-яких посилань про те, що відсутність такого реквізиту як посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення , є підставою для визнання господарської операції, зазначеною у первинному документі такою, що фактично не відбувалася. Також, Закон №996 та Положення №88 не містять норм, відповідно до яких відсутність у накладної вище наведеного реквізиту є обставиною, що кваліфікує такий документ як недійсний.

Таким чином, висновок про нездійснення господарської операції у зв'язку зі складанням первинного документу за формою, що не містить реквізиту: посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення не ґрунтуються на відповідних нормах діючого законодавства.

Частиною 4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Водночас, акт перевірки податкового органу не може свідчити безпосередньо про порушення законодавства без підтвердження жодними доказами, а лише на підставі припущень. Доказів на обґрунтування позиції про неможливість здійснення господарських операцій у спірному періоді позивачем з контрагентами-постачальниками податковим органом не надано.

Також, актом перевірки не встановлено фактів щодо відсутності на складах підприємства ТМЦ, придбаних у спірних контрагентів (за результатами інвентаризації) та/або відсутності агрегатів, механізмів, іншого устаткування, на яких використовуються придбані ТМЦ (запчастини, матеріали, тощо).

Таким чином, актом перевірки не встановлені факти відсутності у підприємства ТМЦ, що придбані на підставі спірних первинних документів.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем та контрагентами - постачальниками за спірний період не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статі 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтті 72 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні підстави для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість, та нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідачем під час судового розгляду справи не доведено, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 25.05.2015 року №0000051500 та №0000061500 були прийняті законно та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх фактичних обставин.

У відповідності до положень ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства Селидіввугілля м.Селидове до Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.05.2015 року №0000051500 та №0000061500 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 25.05.2015 року №0000051500, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 918289 грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 459145 грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 25.05.2015 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1140грн. за вересень 2014 року, у розмірі 485 245грн. за жовтень 2014 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Горького, буд.1) на користь Державного підприємства Селидіввугілля (ЄДРПОУ 33426253, Донецька область, м. Селидове, вул. Карла Маркса, буд.41) судовий збір в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім ) грн. 20 коп.

Повний текст постанови складений та підписаний 27 березня 2017 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.