Постанова

від 28.03.2017 по справі 910/23333/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 року Справа № 910/23333/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого, Малетича М.М., Плюшка І.А.,

розглянувши касаційну скаргу Прокуратури міста Києва на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 у справі№ 910/23333/15 господарського судуміста Києва за позовомПершого заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі: 1.Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, 2. Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва доЖитлово-будівельного кооперативу "Механізатор - 5" простягнення 1 112 434 грн. 17 коп., за участю представників: від прокуратури: Хорс К.Б., від позивача-2: Мохонько О.А.,від відповідача: Сергієнко С.В., Кравець Д.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.02.2017 касаційну скаргу прокуратури міста Києва прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючого, Малетича М.М., Плюшка І.А. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2017.

1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову

Перший заступник прокурора Дніпровського району міста Києва звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва із позовом до ЖБК "Механізатор-5" про стягнення 1 112 434,17 грн.

Позов мотивовано невиконанням відповідачем зобов`язань за договором посередництва на надання послуг водопостачання та водовідведення, електропостачання та теплопостачання від 25.10.2002 № 411-6к в частині оплати за комунальні послуги за період з 01.08.2012 по 01.08.2015, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість перед КП по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва у розмірі 681 131,92 грн.

За порушення грошового зобов`язання відповідачу до стягнення нараховано 3% річних у розмірі 43 681, 14 грн. та інфляційних втрат у розмірі 387 621, 11 грн. за період з 01.08.2012 по 01.08.2015.

2. Зміст рішення місцевого господарського суду та встановлені в ньому обставини справи

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.09.2016 у справі №910/23333/15 (суддя: Мандриченко О.В.) позов задоволено, стягнуто з ЖБК "Механізатор-5" на користь КП по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва 681 131,92 грн. заборгованості, 387 621, 11 грн. інфляційних втрат та 43 681,14 грн. 3% річних.

Місцевим господарським судом встановлено, що 25.10.2002 між КП по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва як посередником та ЖБК "Механізатор-5" як споживачем укладено договір №411-6к посередництва на надання послуг водопостачання та водовідведення, електропостачання та теплопостачання, відповідно до умов якого посередник, згідно укладених договорів з відповідними комунальними підприємствами приймає на себе зобов`язання з надання послуг по транспортуванню холодної і гарячої води, стоків, теплової та електричної енергії до споживача. Споживач зобов`язався здійснювати оплату за комунальні послуги на умовах договору.

Згідно п.2.1 споживач повинен до 1-го числа наступного місяця сплачувати комунальні послуги з холодного водопостачання, водовідведення, гарячого водопостачання, центрального опалення та електроенергії згідно платіжних доручень посередника.

Пунктом 3.1 договору визначено, що даний договір укладається на один рік та вважається подовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії одною із сторін не буде заявлене про протилежне.

Місцевий господарський суд встановив, що відповідач зобов`язання з оплати отриманих послуг у встановлений строк у повному обсязі не виконав, у зв`язку із чим станом на момент винесення рішення у справі заборгованість відповідача перед позивачем-2 становить 681 131,92 грн.

Перевіривши розрахунки, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову також в частині 3% річних та інфляційних втрат.

Судом враховано висновки судово-економічної експертизи №23355/15-45 від 17.06.2016.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про застосування строку позовної давності, місцевий господарський суд зазначив про переривання строку позовної давності.

3. Стислий виклад суті постанови апеляційного господарського суду та мотиви її прийняття

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 (судді: Коротун О.М. - головуючий, Сулім В.В., Гаврилюк О.М.) рішення місцевого господарського суду скасовано.

Суд апеляційної інстанції, пославшись на норми ст.ст. 2, 29 ГПК України вказав, що прокурор, звертаючись до суду із позовом в інтересах держави, повинен був обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому частиною другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Прокурор має право подавати позов в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, не в будь-якому випадку, а лише, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що прокурор при зверненні із позовом у даній справі не обґрунтував (з посиланням на конкретні докази) неможливості подання позовної заяви позивачами самостійно, а тому такий позов слід залишити без розгляду відповідно до п.1 ч.1 ст. 81 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що у позовній заяві прокурор вказав, що КП по утриманню житлового господарства Дніпровського району міст Києва знаходиться у важкому фінансовому становищі та на всі рахунки підприємства накладено арешт, в результаті чого останнє не в змозі сплатити судовий збір.

Суд дійшов висновку, що оскільки прокурором не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, цих посилань для прийняття позовної заяви для розгляду недостатньо.

Також апеляційний господарський суд зауважив, що судом першої інстанції задоволено позовні вимоги повністю, тоді як у справі беруть участь два позивача.

У позовній заяві не викладено вимог до позивача-1.

4. Підстави, з яких оскаржено судові рішення господарських судів

Заступник прокурора міста Києва, не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 2, 29 ГПК України, ст.23 Закону України "Про прокуратуру", ст.121 Конституції України, просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Скаржник зазначає, що відповідно до рішення Київської міської ради від 01.12.2011 №758/6994 КП по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва передано до управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

За п.п. 1.2, 1.4 статуту підприємство належить до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації. Засновником і власником підприємства є територіальна громада міста Києва.

Скаржник вказує, що Дніпровська районна рада в місті Києві державної адміністрації та КП по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва є органами, уповноваженими державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах.

В обґрунтування наявності у прокуратури прав звертатися до суду та представляти інтереси позивачів, у позовній заяві зазначалося, що КП по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва не має можливості сплатити судовий збір у зв`язку з важким фінансовим становищем та накладенням арешту на всі рахунки підприємства органами податкової служби. Тому КП по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва не має можливості самостійно захистити порушені інтереси держави.

Скаржник зазначає про порушення апеляційним господарським судом ст.103 ГПК України. Скасувавши рішення місцевого господарського суду, остаточного рішення у справі апеляційний господарський суд не прийняв.

5. Норми права, на які звертається увага при вирішенні спору

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.121 Конституції України в редакції, яка діяла на момент звернення прокуратури із цим позовом, на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

За ч.2 ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

За ст.29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами для представництва інтересів громадянина або держави. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.20 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація забезпечує організацію обслуговування населення підприємствами, установами та організаціями житлово-комунального господарства, зв`язку, телебачення, радіомовлення, торгівлі та громадського харчування, побутового і транспортного обслуговування незалежно від форм власності.

За п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить касаційна інстанція при прийнятті постанови

Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

За ст.103 ГПК України апеляційна інстанція, скасовуючи рішення місцевого господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги, повинна прийняти нове рішення, припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково.

Резолютивна частина постанови апеляційного господарського суду не містить рішення щодо позову у справі згідно ст.103 ГПК України.

15.07.2015 Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII внесено зміни до ст.ст. 2 , 29 ГПК України.

Після 15.07.2015 прокурор, звертаючись до суду із позовом в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому частиною другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Як вбачається із позовної заяви та встановлено судом апеляційної інстанції, у позовній заяві прокурор зазначив, що відповідач порушив інтереси держави в особі Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 01.12.2011 №758/6994 КП по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва передано до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

Засновником і власником підприємства згідно його статуту є територіальна громада міста Києва.

Несплата відповідачем заборгованості за житлово-комунальні послуги призводить до недоотримання коштів бюджетом Дніпровського району міста Києва, чим порушуються інтереси держави.

Прокурором вказано підстави визначення позивачем Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

Відповідно до листа КП по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва від 26.08.2015 останнє знаходиться у важкому фінансовому становищі, на всі рахунки підприємства накладено арешт, в результаті чого підприємство не в змозі сплатити судовий збір, а саме 73 080 грн.

За вказаних обставин КП по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва позбавлене можливості самостійно звернутися із позовом до суду.

За п.11 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на момент звернення прокурором із позовом, органи прокуратури звільняються від сплати судового збору при здійсненні своїх повноважень.

З огляду на викладене прокурором мотивовано наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", наведено обставини, які свідчать про наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі позивачів.

Тому висновки апеляційного господарського суду та скасування рішення господарського суду першої інстанції є передчасними.

За ч.2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, відповідача та прокуратури, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню з огляду на порушення ст.ст. 2, 29, п.1 ч.1 ст.81 ГПК України, ст.23 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно ст.ст. 99, 101 ГПК України апеляційним господарським судом не переглянуто рішення місцевого господарського суду по суті, тому справу слід направити до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу прокуратури міста Києва задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 у справі №910/23333/15 скасувати.

Справу №910/23333/15 направити до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: М. Малетич

І. Плюшко