Рішення

від 14.03.2017 по справі 910/18373/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2017Справа №910/18373/16

За позовом Управління культури Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, Централізованої бібліотечної системи управління культури Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації

до 1. Фонду державного майна України,

2. Закритого акціонерного товариства фірма "Київінвест" м. Києва

треті особи 1. Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація,

2. Київська міська державна адміністрація,

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Алірас" м. Києва,

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Меблі" м. Києва,

5. Приватного акціонерного товариства - "Компанія Київінвестбуд" м. Києва,

6. Київська міська рада

про визнання договору, акту прийому-передачі майнового комплексу частково недійсними.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивачів: 1. Лукомська-Кабанова Б.А., 2. Головата О.В.,

від відповідачів: 1. Васильківська В.Є., 2. не з'явився,

від третіх осіб: 1. Напханюк І.Ю., 2. Коломієць В.С., 3. Чепков О.О.,

4. не з'явився, 5. Дубровінська І.Ю., 6. Коломієць В.С.

СУТЬ СПОРУ :

у жовтні 2016 року Управління культури Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (далі - позивач 1.), Централізована бібліотечна система управління культури Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації (далі - позивач 2.) звернулися в суд з указаним позовом, вимоги за яким уточнили заявою від 5 грудня 2016 р.

Позивачі зазначали, що згідно актів Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта № 5/216 та 4/215 від 30 листопада 1983 р. був введений в експлуатацію жилий будинок по вул. Вересневій, 9 у м. Києві разом із вбудованою бібліотекою загальною площею 362 м 2 .

З того часу у вказаному приміщенні безперервно розташовувалася районна дитяча бібліотека ім. Зої Космодем'янської.

З 1991 року приміщення бібліотеки було передане з державної у комунальну власність.

У травні 2015 року під час розгляду справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алірас" (третя особа 3.) до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (третя особа 1.) про виселення їм стало відомо про те, що приміщення бібліотеки у складі цілісного майнового комплексу фірми "Київінвест" на підставі договору купівлі-продажу № КП-129 від 2 липня 1993 р. між Фондом державного майна України (далі-відповідач 1.) та організацією орендарів орендної проектно-будівельної фірми "Київінвест" було продане останній.

У подальшому приміщення бібліотеки на підставі договорів купівлі-продажу відчужувалося від Закритого акціонерного товариства фірми "Київінвест" як правонаступника організації орендарів орендної проектно-будівельної фірми "Київінвест" (відповідачем 2.) до Приватного акціонерного товариства - "Компанія Київінвестбуд", а далі - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Меблі" та Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Алірас".

Посилаючись на те, що договір купівлі-продажу № КП-129 від 2 липня 1993 р. в частині продажу приміщення бібліотеки укладений з порушенням Законів України "Про власність", "Про приватизацію державного майна" позивачі на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст. 49 ЦК УРСР просили визнати цей договір та акт прийому-передачі до нього від 2 серпня 1993 р. недійсними у цій частині. Також просили покласти на відповідачів понесені ними витрати з оплати судового збору.

У судовому засіданні представники позивачів підтримали заявлені вимоги в уточненому вигляді.

Відповідач 1. у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на відповідність укладеного правочину вимогам чинного законодавства.

Відповідач 2. відзив на позовну заяву не подав, його представник у судове засідання повторно не з'явився, про час і місце його проведення повідомлений в установленому порядку.

У процесі розгляду до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору залучено Дарницьку районну в місті Києві державну адміністрацію (далі-третя особа 1.), Київську міську державну адміністрацію (далі-третя особа 2.), Товариство з обмеженою відповідальністю "Алірас" (далі-третя особа 3.), Товариство з обмеженою відповідальністю "Меблі" (далі-третя особа 4.), Приватне акціонерне товариство - "Компанія Київінвестбуд" (далі-третя особа 5.) та Київську міську раду (далі-третя особа 6.)

Треті особи 1., 2., 6. у письмових поясненнях на позовну заяву, їх представники у судовому засіданні підтримали заявлені позивачем вимоги. Вказували, що відчуження комунального майна бібліотеки відбулось з порушенням вимог чинного на той час законодавства не його власником, згода на вибуття приміщення бібліотеки з комунальної власності уповноваженим органом не надавалась.

Треті особи 3. та 5. у письмових поясненнях на позовну заяву, їх представники у судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на безпідставність заявлених вимог, перебіг строку позовної давності до часу звернення позивачів в суд з указаним позовом.

Третя особа 4. письмових пояснень на позовну заяву не надала, її представник у судове засідання повторно не з'явився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України у відсутності представників відповідача 2. та третьої особи 4. за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов про визнання договору частково недійсним підлягає задоволенню, в іншій частині провадження у справі слід припинити з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі актів Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта № 5/216 та 4/215 від 30 листопада 1983 р. був введений в експлуатацію жилий будинок по вул. Вересневій, 9 у м. Києві разом із вбудованою бібліотекою загальною площею 362 м 2 .

З часу зведення будинку і до часу розгляду даної справи у нежилому приміщенні площею 362 м 2 по вул. Вересневій, 9 у м. Києві завжди розміщувалась районна дитяча бібліотека ім. Зої Космодем'янської.

Це підтверджується вищевказаними актами про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, поясненнями позивачів, третіх осіб 1., 2., 6., доданими до справи фототаблицями.

З 1991 року на підставі ст. 35 Закону України "Про власність" майно бібліотеки набуло статусу комунальної власності.

Питання про передачу цього майна з державної у комунальну власність вирішене постановою Кабінету Міністрів України "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)" № 311 від 5 листопада 1991 р.

Також встановлено, що 2 липня 1993 р. між Фондом державного майна України та організацією орендарів орендної проектно-будівельної фірми "Київінвест" було укладено договір купівлі-продажу № КП-129, на підставі якого було приватизоване майно цілісного майнового комплексу фірми "Київінвест". Згідно з актом прийому-передачі від 2 серпня 1993 р. до складу майна, яке підлягало продажу на підставі цього договору включено також приміщення по вул. Вересневій, 9 у м. Києві, в якому розташована бібліотека.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, наявними у матеріалах справи копіями вищезгаданих договору та акту.

Заперечення третіх осіб 4., 5. про те, що продажу підлягало інше побутове приміщення, а не приміщення бібліотеки, суперечать наявним документам про відсутність за вказаною адресою іншого аналогічного за площею приміщення, а також їх наступним діям про звернення з вимогами про усунення перешкод у користуванні саме приміщенням, в якому розташована бібліотека.

Спірні відносини з приводу відчуження майна комунальної власності врегульовані положеннями ЦК УРСР, Законами України "Про власність", "Про приватизацію майна державних підприємств", чинних на час виникнення цих відносин.

За змістом указаних нормативних актів право розпорядження майном, у т.ч. його продажу, належить власнику або особі, яку власник уповноважив на здійснення відповідних дій у його інтересах.

Аналогічні положення закріплені ст.ст. 1, 4, 5, 7 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", в редакції на час укладення спірного договору, згідно з якими:

під приватизацією майна державних підприємств розумілося відчуження майна, що перебуває у загальнодержавній, республіканській (Республіки Крим) і комунальній власності, на користь фізичних та недержавних юридичних осіб;

приватизація державного майна, що перебуває у власності адміністративно-територіальної одиниці, здійснюється на основі місцевої програми приватизації, затверджуваної місцевою Радою народних депутатів;

Фонд державного майна України продає майно, що перебуває у загальнодержавній власності;

органи приватизації адміністративно-територіальних одиниць здійснюють повноваження власника майна під час приватизації комунального майна.

Враховуючи, встановлені обставини належності приміщення бібліотеки ім. Зої Космодем'янської площею 362 м 2 по вул. Вересневій, 9 у м. Києві до комунальної власності Фонд державного майна України не мав повноважень на розпорядження цим майном без відповідного рішення його власника.

Всупереч вимог ст. 33 ГПК України доказів прийняття такого рішення місцевою Радою народних депутатів суду не надано.

Таким чином, спірний правочин в частині продажу у складі цілісного майнового комплексу фірми "Київінвест" приміщення бібліотеки вчинений Фондом державного майна України незаконно з порушенням прав територіальної громади міста Києва як власника цього майна.

10 грудня 2010 р. виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) прийнято розпорядження № 1112 "Про питання організації управління районами в місті Києві", відповідно до якого бібліотеку ім. Зої Космодем'янської було віднесено до сфери управління Дарницького району.

11 серпня 2011 р. Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація прийняла розпорядження № 373 "Про закріплення майна, переданого до сфери управління Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації", згідно з яким за Управлінням культури як балансоутримувачем, було закріплено майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, в т.ч. бібліотеку ім. Зої Космодем'янської.

22 травня 2013 р. Київська міська рада прийняла рішення № 315/9408 "Про питання діяльності дитячих позашкільних мистецьких закладів та інших установ і закладів культури міста Києва", відповідно до якого Централізовану бібліотечну систему Дарницького району м. Києві у складі якої є центральна бібліотека ім. Зої Космодем'янської було передано до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій.

Відповідно до Положення, затвердженого розпорядженням голови Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації № 720 від 29 грудня 2014 р., Централізована бібліотечна система Управління культури Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації є юридичною особою, бюджетною неприбутковою організацією, що належить до сфери управління Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, а бухгалтерський облік та звітність здійснюється Централізованою бухгалтерією Управління культури Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації.

Отже, позивачі у справі як орган управління спірним майном комунальної власності та його балансоутримувач відповідно до вимог ст. 396 ЦК України вправі заявляти у суді вимоги про захист прав на майно бібліотеки ім. Зої Космодем'янської.

З матеріалів справи вбачається, що в суд з указаним позовом позивачі звернулися 6 жовтня 2016 р. через 23 роки з часу укладення спірного договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Аналогічні положення були закріплені ст. 76 ЦК УРСР.

З матеріалів справи вбачається, що про відчуження приміщення бібліотеки у 1993 році позивачам стало відомо у травні 2015 року після пред'явлення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Алірас" до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про виселення з цього приміщення.

Доказів того, що власники цього майна - до 2010 року територіальна громада Дарницького району в особі місцевої ради, а з 2010 року Київська міська рада як уповноважений орган територіальної громади м. Києва - особисто або через утворені ними органи або установи дізналися про відчуження спірного майна раніше 2015 року, суду не надано.

Посилання третіх осіб 3., 5., що про відчуження приміщення бібліотеки на підставі спірного договору позивачам та іншим заінтересованим особам стало відомо у 1998 році під час укладення договору про оренду нежитлових приміщень № 94-98 від 1 січня 1998 р. є необґрунтованими.

Як вбачається з поданої до справи копії указаного договору він був укладений між третьою особою 5. як правонаступником Закритого акціонерного товариства - компанія "Київінвестбуд" та Централізованою системою бібліотек "Дарниця".

При цьому, текст договору не містить посилань на підстави придбання орендодавцем майна, яке він мав намір передати в оренду, у т.ч. відомостей про вчинення спірного правочину в 1993 році.

Договір та інші пов'язані з ним документи не містять даних про повідомлення органу місцевого самоврядування, уповноваженого на розпорядження майном територіальної громади м. Києва, про його укладення.

Зібрані у справі докази не підтверджують, що сторони за цим договором приступили до його виконання, оскільки не надано акту приймання-передачі орендованого майна, платіжних документів про сплату належної за ним орендної плати.

Це також підтверджує ту обставину, що спірне приміщення з володіння бібліотеки до інших осіб не вибувало.

Посилання на листи Дарницької районної державної адміністрації міста Києва №№ 161/04-22 від 20 січня 1997 р., 422/02-32 від 13 березня 1998 р., 1-09/1123 від 27 квітня 1998 р. не свідчать про обізнаність Дарницької районної ради міста Києва та Київської міської ради як органів, які здійснюють повноваження власників майна територіальних громад міста Києва, про відчуження приміщення бібліотеки.

Відповідно до ст. 118 Конституції України у редакції станом на 1998 рік місцеві державні адміністрації були органами виконавчої влади на місцях. Тому у відносинах з третьою особою 5. Дарницька районна державна адміністрація міста Києва не мала повноважень розпоряджатися майном місцевої територіальної громади.

Виходячи з наведеного суд вважає, що позивачами не пропущений строк позовної давності при подачі даного позову.

Щодо дотримання принципу юридичної визначеності. Як вбачається з матеріалів справи з часу укладення спірного договору ані відповідачі, ані треті особи, які згодом укладали правочини на придбання спірного майна, не вступали у володіння і користування спірним приміщенням.

Бібліотека за своїм правовим статусом є публічним місцем. Укладаючи правочини з придбання приміщення по вул. Вересневій, 9 у м. Києві відповідачі і треті особи повною мірою були взмозі і жодним чином необмежені у можливості довідатися про правовий статус спірного майна як дитячої бібліотеки та наявні у зв'язку з цим обмеження щодо розпорядження ним.

Правовий режим власності на це майно встановлений нормативно-правовими актами, опублікованими в установленому порядку. Тому учасники спірного правочину, а також треті особи мали можливість довідатися про відсутність у Фонду державного майна України повноважень на розпорядження майном комунальної власності.

Доказів несення витрат на утримання цього майна, які б давали підстави вважати про виникнення у відповідачів і третіх осіб суб'єктивного ставлення до нього як до свого власного, також не надано.

Крім того, прийняті Київською міською радою рішення про управління спірним майно свідчать про те, що територіальна громада міста Києва до часу розгляду даної справи продовжувала суб'єктивно ставитися до спірного майна як до свого власного, приймала з цього приводу публічні рішення, які з боку відповідачів та інших третіх осіб в установленому порядку не оскаржувалися.

За таких обставин суд вважає, що визнання недійсним спірного договору не порушить прав учасників судового процесу та є належним і співрозмірним способом захисту прав територіальної громади на її власність.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.

При цьому, обґрунтовуючи позовні вимоги невідповідністю спірного правочину в частині продажу приміщення бібліотеки вимогам чинного законодавства, позивачі послалися на ст. 49 ЦК УРСР як правову підставу для визнання договору частково недійсним.

Згідно з роз'ясненнями пленуму Вищого господарського суду України, наданими у п. 2 постанови № 6 від 23 березня 2012 р. "Про судове рішення", з огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Враховуючи наведене, спірний договір купівлі продажу № КП-129 від 2 липня 1993 р. слід визнати недійсним в частині продажу приміщення бібліотеки площею 362 м 2 по вул. Вересневій, 9 у м. Києві на підставі ч. 1 ст. 48 ЦК УРСР.

Оскільки майно бібліотеки з володіння територіальної громади не вибуло, то підстави для застосування передбачених ч. 2 ст. 48 ЦК УКРСР правових наслідків недійсності угоди відсутні. Питання про повернення решти за недійсним правочином підлягає вирішенню відповідачами самостійно.

Заявлена вимога про визнання частково недійсним акту прийому-передачі від 2 серпня 1993 р. до договору купівлі продажу № КП-129 від 2 липня 1993 р. відповідно до вимог ст. 12 ГПК України не підлягає розгляду в господарських судах, оскільки зазначений акт не носить характеру правового, що встановлює, змінює або припиняє цивільні права і обов'язки.

За таких обставин, провадження у справі в цій частині на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України слід припинити.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідачів, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на них у рівних частинах.

Керуючись п. 1 ст. 80, ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Управління культури Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, Централізованої бібліотечної системи управління культури Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу № КП-129 від 2 липня 1993 р., укладений між Фондом державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, код 00032945) та Закритим акціонерним товариством фірма "Київінвест" (04060, м. Київ, вул. Вавілових, 9, код 01269454) як правонаступником Організації орендарів орендної проектно-будівельної фірми "Київінвест", недійсним в частині продажу приміщення площею 362 м 2 по вул. Вересневій, 9 у м. Києві.

Стягнути з Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, код 00032945) на користь Управління культури Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (02068, м. Київ, вул. О.Кошиця, 11, код 37448129) 689 грн. витрат по оплаті судового збору.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства фірма "Київінвест" (04060, м. Київ, вул. Вавілових, 9, код 01269454) на користь Управління культури Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (02068, м. Київ, вул. О.Кошиця, 11, код 37448129) 689 грн. витрат по оплаті судового збору.

Провадження у справі № 910/18373/16 в частині вимог про визнання частково недійсним акту прийому-передачі від 2 серпня 1993 р. до договору купівлі продажу № КП-129 від 2 липня 1993 р. між Фондом державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, код 00032945) та Закритим акціонерним товариством фірма "Київінвест" (04060, м. Київ, вул. Вавілових, 9, код 01269454) як правонаступником Організації орендарів орендної проектно-будівельної фірми "Київінвест" припинити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар