Ухвала

від 30.03.2017 по справі 917/1509/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 березня 2017 року Справа № 917/1509/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л., суддів:Картере В.І., Губенко Н.М., перевіривши касаційну скаргу Фінансового управління Решетилівської районної державної адміністрації на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 та на рішеннягосподарського суду Полтавської області від 22.11.2016 у справі№ 917/1509/16 господарського суду Полтавської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз збут" доВідділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Решетилівської районної державної адміністрації третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фінансове управління Решетилівської районної державної адміністрації простягнення 118 634,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подана 10.02.2017 (згідно зі штемпелем поштового відділення зв'язку на конверті) Фінансовим управлінням Решетилівської районної державної адміністрації (далі - скаржник) касаційна скарга на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 та на рішення господарського суду Полтавської області від 22.11.2016 у справі № 917/1509/16 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Згідно з вимогами статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Колегія суддів встановила, що касаційна скарга підписана Начальником Фінансового управління Решетилівської районної державної адміністрації - ОСОБА_4, проте, всупереч зазначеним вимогам, до касаційної скарги не додано, а серед матеріалів справи відсутні будь-які документи, що підтверджують повноваження ОСОБА_4, як начальника Фінансового управління Решетилівської районної державної адміністрації, тому неможливо дійти висновку, що касаційну скаргу підписано повноважною особою.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі

Згідно з ч. 1 ст. 111 1 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Виходячи зі змісту наведених норм, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін про оскарження особою судових рішень.

Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України" визначено, що у застосуванні п. 3 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України господарському суду необхідно враховувати, що належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів можна вважати розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо) .

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо ), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно з п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

Дослідивши касаційну скаргу з доданими до неї документами, колегія суддів прийшла до висновку, що скаржником не додано до касаційної скарги належних документів на підтвердження направлення сторонам у справі примірника касаційної скарги, оскільки, додані до касаційної скарги описи вкладення до цінного листа, не є розрахунковими документами в розумінні вищенаведених норм, які підтверджували би факт надання відділенням зв'язку поштових послуг, отже, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що скаржником належним чином не дотримані вимоги ст. 111 1 ГПК України щодо надсилання сторонам у справі копії касаційної скарги та надання відповідних доказів до суду касаційної інстанції, що є підставою для повернення касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, до неї не додано доказів сплати судового збору.

Разом з тим, скаржник звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, а при можливості, звільнення від сплати судового збору, за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення. В обґрунтування зазначеного клопотання Фінансове управління Решетилівської районної державної адміністрації посилається на те, що скаржник є бюджетною установою, яка фінансується з державного бюджету, на день подання касаційної скарги коштів на рахунку скаржника для оплати судового збору (КЕКВ 2800) немає для здійснення необхідного платежу і потрібний час для вжиття заходів щодо фінансування необхідної суми.

Згідно із ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою, зокрема, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до приписів розділу 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 у розгляді питань, пов'язаних, зокрема, з відстроченням та розстроченням сплати судового збору (стаття 8 Закону) господарським судам слід враховувати таке. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

За змістом положень ст. 8 вказаного Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII)").

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочки від такої сплати. До того ж, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору (п. 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7).

Згідно із ст. 111 8 ГПК України касаційна скарга у випадках, передбачених пунктом 1 частини першої статті 107 цього Кодексу, розглядається протягом одного місяця, а у випадках, передбачених пунктом другим частини першої статті 107 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги до провадження Вищим господарським судом України.

У свою чергу, скаржником не надано належних доказів, які підтверджували б підстави відстрочення або звільнення від сплати судового збору та з поданого клопотання не вбачається, що у разі відстрочення скаржник зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги, відтак клопотання Фінансового управління Решетилівської районної державної адміністрації про відстрочення або звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 та на рішення господарського суду Полтавської області від 22.11.2016 у справі № 917/1509/16 задоволенню не підлягає.

Таким чином, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Керуючись ст. 86, п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Фінансовому управлінню Решетилівської районної державної адміністрації у задоволенні клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 та на рішення господарського суду Полтавської області від 22.11.2016 у справі № 917/1509/16.

2. Касаційну скаргу Фінансового управління Решетилівської районної державної адміністрації на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 та на рішення господарського суду Полтавської області від 22.11.2016 у справі № 917/1509/16 повернути скаржнику без розгляду.

3. Справу № 917/1509/16 повернути до господарського суду Полтавської області.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді: В.І. Картере

Н.М. Губенко