Ухвала

від 30.03.2017 по справі 820/1115/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2017 р.Справа № 820/1115/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Перцової Т.С. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представників сторін: позивача - Ляшенка Ю.О., відповідача-2 - Буряківського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2016р. по справі № 820/1115/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІАДА-ПЛЮС"

до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області , Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Тріада-Плюс (далі по тексту - позивач, ТОВ Тріада-Плюс ) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі по тексту - відповідач-1, Житомирська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області), Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - відповідач-2, Київська ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати незаконним та скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області №0000512202 від 23.09.2015 року, №0000052201 від 16.01.2015 року;

- зобов'язати відповідачів відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "Тріада-Плюс" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в акті №5442/06-25-15-01/37151644 від 05.09.2015 року, №8905/06-25-22-01/37151644 від 25.12.2014 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2016 року по справі № 820/1115/16 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІАДА-ПЛЮС" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області №0000512202 від 23.09.2015 року, №0000052201 від 16.01.2015 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Відповідач-1, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2016 року по справі № 820/1115/16 в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Представник відповідача-1, в обґрунтування вимог апеляційної скарги, зокрема, посилається на обґрунтованість висновків актів перевірки та прийнятих на підставі зазначених актів оскаржуваних податкових повідомлень - рішень. З підстав, наведених в апеляційній скарзі, вказує на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки факту відсутності реальності вчинення господарських операцій ТОВ "Тріада-Плюс" з його контрагентами. Стверджує про порушення позивачем положень п п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість. Таким чином, вказує на те, що висновки актів перевірки №5442/06-25-15-01/37151644 від 05.09.2014 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Тріада-Плюс" (код за ЄДРПОУ 37151644) з питань взаємовідносин з ТОВ "ПРАУС" (код за ЄДРПОУ 37276126) та ТОВ "КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ" (код ЄДРПОУ 38544588) за квітень 2014 року, а також ТОВ "БАРИЛИТ ПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 38361609) та ТОВ "КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ" (код за ЄДРПОУ 38544588) за травень 2014 року" та №8905/06-25-22-01/37151644 від 25.12.2014 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТРІАДА-ПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 37151644) з питань правильності визначення податку на додану вартість при здійсненні взаємовідносин з ТОВ "ПРАУС" (код за ЄДРПОУ 37276126) за травень 2014 року, липень 2014 року, ДП "КОРОСТИШІВСЬКИЙ ЛІСГОСП АПКЖОКАП "ЖИТОМИРОБЛАГРОЛІС" (код за ЄДРПОУ 32062890), ТОВ "АЗОВБУДЛИФТ" (код за ЄДРПОУ 37303416), ТОВ "КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ" (код за ЄДРПОУ 38544588) за червень 2014 року" є вірними та не вбачає підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Представник позивача у судовому засіданні, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зокрема, посилаючись на те, що на підставі актів перевірки №5442/06-25-15-01/37151644 від 05.09.2014 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТРІАДА-ПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 37151644) з питань взаємовідносин з ТОВ "ПРАУС" (код за ЄДРПОУ 37276126) та ТОВ "КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ" (код ЄДРПОУ 38544588) за квітень 2014 року, а також ТОВ "БАРИЛИТ ПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 38361609) та ТОВ "КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ" (код за ЄДРПОУ 38544588) за травень 2014 року" та №8905/06-25-22-01/37151644 від 25.12.2014 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТРІАДА-ПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 37151644) з питань правильності визначення податку на додану вартість при здійсненні взаємовідносин з ТОВ "ПРАУС" (код за ЄДРПОУ 37276126) за травень 2014 року, липень 2014 року, ДП "КОРОСТИШІВСЬКИЙ ЛІСГОСП АПКЖОКАП "ЖИТОМИРОБЛАГРОЛІС" (код за ЄДРПОУ 32062890), ТОВ "АЗОВБУДЛИФТ" (код за ЄДРПОУ 37303416), ТОВ "КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ" (код за ЄДРПОУ 38544588) за червень 2014 року" відповідачем безпідставно були зроблені висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також неправомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Стверджує, що під час проведення перевірки відповідачу ТОВ "Тріада -Плюс" надано для перевірки всі первинні документи, які підтверджують реальність вчинення господарських операцій, правильність розрахунку та декларування податків за період квітень-липень 2014 року. Враховуючи наведене, вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм чинного законодавства.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні, з викладених підстав, просив суд апеляційної інстанції, апеляційну скаргу задовольнити, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2016 року по справі № 820/1115/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача-1 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що відповідач-1 по справі належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представника відповідача-1.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, а тому рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в частині задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача-2, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі направлень від 15.08.2014 року №1412, від 15.08.2014 року №1413, від 15.08.2014 року №1414, пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп.75.1.2, п. 75.1 ст. 75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст. 82 Податкового кодексу України уповноваженими особами Житомирської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області в період з 15.08.2014 року по 29.08.2014 року проведено документальну позапланову перевірку ТОВ Тріада-Плюс .

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт №5442/06-25-15-01/37151644 від 05.09.2014 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТРІАДА-ПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 37151644) з питань взаємовідносин з ТОВ "ПРАУС" (код за ЄДРПОУ 37276126) та ТОВ "КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ" (код ЄДРПОУ 38544588) за квітень 2014 року, а також ТОВ "БАРИЛИТ ПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 38361609) та ТОВ "КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ" (код за ЄДРПОУ 38544588) за травень 2014 року". (т.1, а.с. 32-82, 173-222).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Тріада-Плюс" п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 8305432,00 грн., в тому числі: по операціях з придбання товарів у ДП ТОВ "ПРАУС" (код ЄДРПОУ 37276126) на суму ПДВ 1746800,00 грн. за квітень 2014 року, ТОВ "КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ" (код ЄДРПОУ 38544588) на суму ПДВ 423320,00 грн. за квітень 2014 року, ТОВ "БАРИЛИТ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 38361609) на суму ПДВ 5915040,00 грн. за травень 2014 року, ТОВ "КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ" (код ЄДРПОУ 38544588) на суму ПДВ 220272,00 грн. за травень 2014 року.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки №5442/06-25-15-01/37151644 від 05.09.2014 року, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000512202 від 23.09.2014 року з податку на додану вартість у розмірі 12458148,00 грн., з них за основним платежем у розмірі 8305432,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 4152716,00 грн. (т.1, а.с.31, 83; т.2, а.с. 25).

Також контролюючим органом на підставі направлень від 02.12.2014 року №2021, №2022 та від 08.12.2014 року №2052, №2053, пп. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2, п. 75.1. ст. 75, пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України в період з 02.12.2014 року по 11.12.2014 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Тріада-Плюс .

За наслідками проведеної перевірки Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області складено акт №8905/06-25-22-01/37151644 від 25.12.2014 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТРІАДА-ПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 37151644) з питань правильності визначення податку на додану вартість при здійсненні взаємовідносин з ТОВ "ПРАУС" (код за ЄДРПОУ 37276126) за травень 2014 року, липень 2014 року, ДП "КОРОСТИШІВСЬКИЙ ЛІСГОСП АПКЖОКАП "ЖИТОМИРОБЛАГРОЛІС" (код за ЄДРПОУ 32062890), ТОВ "АЗОВБУДЛИФТ" (код за ЄДРПОУ 37303416), ТОВ "КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ" (код за ЄДРПОУ 38544588) за червень 2014 року" (т.1, а.с. 111-142, 226-249).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Тріада-Плюс" п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 2862457,00 грн., в тому числі по періодам: травень 2014 року - 335057,00 грн., червень 2014 року - 567573,00 грн., липень 2014 року - 1959827,00 грн..

На підставі висновків, викладених в акті перевірки №8905/06-25-22-01/37151644 від 25.12.2014 року, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000052201 від 16.01.2015 року, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4293686,00 грн., з них за основним платежем у розмірі 2862457,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1431229,00 грн. (т.1, а.с. 143; т.2, а.с. 1).

Позивачем в досудовому порядку оскаржено рішення контролюючого органу. Так рішеннями про результати розгляду скарги (від 15.04.2015 року №7982/6/99-99-10-01-01-25) податкове повідомлення-рішення №0000052201 від 16.01.2015 року залишено без змін, а скаргу без задоволення (т.2, а.с. 3-7).

Також позивачем в.о. начальника Житомирської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області направлено (вих. №292 від 31.12.2014 року) заперечення на акт №8905/06-25-22-01/37151644 від 25.12.2014 року та на акт перевірки №5442/06-25-15-01/37151644 від 05.09.2014 року (вих. 227 від 11.09.2014 року) (т.2, а.с. 8-12, 28-30).

На зазначені заперечення контролюючим органом надано відповідь (т.2, а.с. 13-24)

Не погоджуючись такими діями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень -рішень, зобов'язання вчинити певні дії.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач-1 при винесенні вказаних податкових повідомлень-рішень діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

За правилами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту з ПДВ, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, використання придбаного товару (послуги) у власній господарській діяльності, а також фактичне виконання господарської операції за наслідками якої виникає право на податковий кредит з ПДВ.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Вимоги до оформлення податкової накладної передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), згідно з яким платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що вимоги щодо документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-Х1У та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.1995 року №88 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.1995 №168/704).

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

У відповідності до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (аналогічні позиції викладалися Вищим адміністративним судом у листах від 02.06.2011 року, № 742/11/13-11 та від 01.11.2011 року № 1936/11/13 - 11).

З аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що податкові наслідки у вигляді права на формування податкового кредиту є правомірними лише за умови реального виконання господарської операції та наявності належним чином оформлених первинних документів, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Так, судовим розглядом встановлено, що в період, що перевірявся позивач мав господарські відносини з ТОВ "Праус".

Між позивачем та ТОВ "Праус" укладено договори поставки нафтопродуктів №11/15 від 11.04.2014 року, №22/27 від 22.04.2014 року, №04/5 від 04.04.2014 року, №01/38 від 01.04.2014 року, №15/9 від 15.04.2014 року, №01/78 від 01.04.2014 року, №22/51 від 22.04.2014 року, №15/6 від 15.04.2014 року (т.2, а.с. 173-196). Зазначені договори є типовими. За умовами вище перелічених договорів ТОВ "Праус" зобов'язується передати у власність позивачу, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти згідно умов договору. Відповідно до умов вказаних договорів номенклатура, кількість, ціна товару та строки поставки визначається сторонами у додаткових угодах до договорів, які є невід'ємною частиною договорів.

Відповідно до п. 4.2. Договорів, товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договору, на умовах: EXW резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів.

За погодженням сторін умови договору викладені у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року).

На виконання умов договорів №11/15 від 11.04.2014 року, №22/27 від 22.04.2014 року, №04/5 від 04.04.2014 року, №01/38 від 01.04.2014 року, №15/9 від 15.04.2014 року, №01/78 від 01.04.2014 року, №22/51 від 22.04.2014 року, №15/6 від 15.04.2014 року сторонами укладені додаткові угоди, в яких уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме №140430000000086 від 01.04.2014 року на 24.304 тонни у загальній сумі 450596,16 грн., у т.ч. ПДВ - 75099,36 грн., №140430000000088 від 15.04.2014 року на 65.896 тонни у загальній сумі 1225665,60 грн., у т.ч. ПДВ - 204277,60 грн., №140430000000089 від 22.04.2014 року на 107.505 тонни у загальній сумі 2010343,07 грн., у т.ч. ПДВ - 335057,18 грн., №140430000000145 від 11.04.2014 року на 84.968 тонни у загальній сумі 1563410,86 грн., у т.ч. ПДВ - 260658,48 грн., №140430000000154 від 22.04.2014 року на 296.620 тонни у загальній сумі 5606118,00 грн., у т.ч. ПДВ - 934353,00 грн., №140430000000169 від 15.04.2014 року на 303.311 тонни у загальній сумі 5702248,01 грн., у т.ч. ПДВ - 950374,67 грн., №140430000000200 від 01.04.2014 року на 78.276 тонни у загальній сумі 1276359,23 грн., у т.ч. ПДВ - 212726,54 грн., №140430000000243 від 04.04.2014 року на 374.544 тонни у загальній сумі 6415364,72 грн., у т.ч. ПДВ - 1069227,45 грн. (т.2, а.с. 205-212).

На підтвердження виконання договорів поставки №11/15 від 11.04.2014 року, №22/27 від 22.04.2014 року, №04/5 від 04.04.2014 року, №01/38 від 01.04.2014 року, №15/9 від 15.04.2014 року, №01/78 від 01.04.2014 року, №22/51 від 22.04.2014 року, №15/6 від 15.04.2014 року, додаткових угод до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акти приймання-передачі нафтопродуктів №140430000000086 від 30.04.2014 року на 24.304 тонни у загальній сумі 450596,16 грн., у т.ч. ПДВ - 75099,36 грн., №140430000000088 від 30.04.2014 року на 65.896 тонни у загальній сумі 1225665,60 грн., у т.ч. ПДВ - 204277,60 грн., №140430000000089 від 30.04.2014 року на 107.505 тонни у загальній сумі 2010343,07 грн., у т.ч. ПДВ - 335057,18 грн., №140430000000145 від 30.04.2014 року на 84.968 тонни у загальній сумі 1563410,86 грн., у т.ч. ПДВ - 260658,48 грн., №140430000000154 від 30.04.2014 року на 296.620 тонни у загальній сумі 5606118,00 грн., у т.ч. ПДВ - 934353,00 грн., №140430000000169 від 30.04.2014 року на 303.311 тони у загальній сумі 5702248,01 грн., у т.ч. ПДВ - 950374,67 грн., №140430000000200 від 30.04.2014 року на 78.276 тони у загальній сумі 1276359,23 грн., у т.ч. ПДВ - 212726,54 грн., №140430000000243 від 30.04.2014 року на 374.544 тонни у загальній сумі 6415364,72 грн., у т.ч. ПДВ - 1069227,45 грн.(т.2, а.с.197-204).

Також, на виконання умов договорів, ТОВ "Праус" направлено на адресу позивача листи-повідомлення №366/02-П від 22.04.2014 року, №365/02-П від 22.04.2014 року, №364 від 15.04.2014 року, №363/02-П від 15.04.2014 року, №362/02-П від 11.04.2014 року, №361/02-П від 04.04.2014 року, №360/02-П від 01.04.2014 року, №359/02-П від 01.04.2014 року про те, що придбані позивачем нафтопродукти у ТОВ "Праус" знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт", у якого можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії договорів. ТОВ "Праус" у листах повідомило ПАТ "Дніпрнафтопродукт" про перехід права власності (т.2, а.с.221-228).

Якість товару підтверджується паспортами та сертифікатами якості. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились в безготівковій формі.

Зміна майнового стану позивача підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 63.1.12 за період, що перевірявся (т.3, а.с.75-76). Станом на 01.04.2014 року у ТОВ "Тріада-Плюс" наявна кредиторська заборгованість по взаєморозрахункам з ТОВ "ПРАУС" у розмірі 13628195,17 грн., обороти за квітень 2014 року по Дт. - 12204967,33 грн., по Кт. - 24250105,65 грн., станом на 30.04.2014 року кредиторська заборгованість становила 2567333,49 грн..

Також реальність господарської операції позивача з контрагентом ТОВ "Праус" підтверджується податковими накладними №152 від 30.04.2014 року, №169 від 30.04.2014 року, №85 від 30.04.2014 року, №88 від 30.04.2014 року, №87 від 30.04.2014 року, №143 від 30.04.2014 року, №244 від 30.04.2014 року, №199 від 30.04.2014 року (т.2, а.с.213-220).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про реальність господарських операції між позивачем та ТОВ "Праус".

Щодо господарських відносин між ТОВ "ТРІАДА-ПЛЮС" та ТОВ "БАРИЛИТ ПЛЮС", колегія суддів зазначає наступне.

Між позивачем та ТОВ "БАРИЛИТ ПЛЮС" укладено договори поставки нафтопродуктів №21/23-НП від 21.05.2014 року, №01/45-НП від 01.05.2014 року, №21/45-НП від 21.05.2014 року, №01/98-НП від 01.05.2014 року (т.2, а.с. 145-156). Зазначені договори є типовими. За умовами договорів ТОВ "БАРИЛИТ ПЛЮС" зобов'язується передати у власність позивачу, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти згідно умов договору. Відповідно до умов вказаних договорів номенклатура, кількість, ціна товару та строки поставки визначається сторонами у Додаткових угодах до договору, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 4.2. зазначених Договорів, товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договору, на умовах: EXW резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів.

За погодженням сторін умови договору викладені у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року).

На виконання умов договорів №21/23-НП від 21.05.2014 року, №01/45-НП від 01.05.2014 року, №21/45-НП від 21.05.2014 року, №01/98-НП від 01.05.2014 року, сторонами укладені додаткові угоди, в яких уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме №140531000000157 від 01.05.2014 року на 668.304 тонни у загальній сумі 11361170,68 грн., у т.ч. ПДВ - 1893528,45 грн., №140531000000058 від 01.05.2014 року на 861.868 тонни у загальній сумі 16147086,05 грн., у т.ч. ПДВ - 2691181,01 грн., №140531000000062 від 21.05.2014 року на 414.931 тонни у загальній сумі 7869201,19 грн., у т.ч. ПДВ - 1311533,53 грн., №140531000000192 від 21.05.2014 року на 6.372 тонни у загальній сумі 112784,40 грн., у т.ч. ПДВ - 18797,40 грн.. (т.2, а.с. 165-168)

На підтвердження виконання договорів поставки №21/23-НП від 21.05.2014 року, №01/45-НП від 01.05.2014 року, №21/45-НП від 21.05.2014 року, №01/98-НП від 01.05.2014 року, додаткових угод до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акти приймання-передачі нафтопродуктів №140531000000157 від 31.05.2014 року на 668.304 тонни у загальній сумі 11361170,68 грн., у т.ч. ПДВ - 1893528,45 грн., №140531000000058 від 31.05.2014 року на 861.868 тонни у загальній сумі 16147086,05 грн., у т.ч. ПДВ - 2691181,01 грн., №140531000000062 від 31.05.2014 року на 414.931 тонни у загальній сумі 7869201,19 грн., у т.ч. ПДВ - 1311533,53 грн., №140531000000192 від 31.05.2014 року на 6.372 тонни у загальній сумі 112784,40 грн., у т.ч. ПДВ - 18797,40 грн.. (т.2, а.с. 157-160)

Також, на виконання умов договорів, ТОВ "БАРИЛИТ ПЛЮС" направлено на адресу позивача листи-повідомлення №177/07-БП від 21.05.2014 року, №176/07-БП від 21.05.2014 року, №175/07-БП від 01.05.2014 року, №174/07-БП від 01.05.2014 року про те, що придбані позивачем нафтопродукти у ТОВ "БАРИЛИТ ПЛЮС" знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт", у якого можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії договорів. ТОВ "БАРИЛИТ ПЛЮС" у листах повідомило ПАТ "Дніпрнафтопродукт" про перехід права власності. (т.2, а.с. 161-164)

Якість товару підтверджується паспортами та сертифікатами якості, що містяться в матеріалах справи.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за травень 2014 року, відображені в реєстрі отриманих податкових накладних, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за період з 01.05.2014 року по 31.05.2014 року, що не заперечується контролюючим органом.

Податкові накладні № 291 від 31.05.2014 року, №61 від 31.05.2014 року, №62 від 31.05.2014 року, №327 від 31.05.2014 року.

Операції з купівлі бензину у ТОВ "БАРИЛИТ ПЛЮС" в травні 2014 року ТОВ "ТРІАДА-ПЛЮС" відображено в бухгалтерському обліку наступним чином: Д-т рах. 28.1 - К-т 63.1.12 на суму 29575201,93 грн., Д-т рах. 64.4.5 - К-т рах. 63.1.12 на суму 5915040,39 грн. (т.3, а.с. 75-76).

ТОВ "ТРІАДА-ПЛЮС" до перевірки була надана картка рахунку 63.1.12 та оборотно-сальдова відомість по рахунку 63.1.12 по контрагенту ТОВ "БАРИЛИТ ПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 38361609) за травень 2014 року, згідно яких станом на 01.04.2014 року кредиторська заборгованість ТОВ "ТРІАДА-ПЛЮС" по взаєморозрахункам з ТОВ "БАРИЛИТ ПЛЮС", обороти за травень 2014 року по Дт 63.1.12 - 0,00 грн., по Кт - 35490242,32 грн., а станом на 30.04.2014 року кредиторська заборгованість становить 35490242,32 грн..

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, про реальність господарських операції між позивачем та ТОВ "БАРИЛИТ ПЛЮС".

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Київ Ліквід Петролеум", колегія суддів зазначає наступне.

Між позивачем та ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" укладено договори поставки нафтопродуктів №39/14-П від 27.03.2014 року, №63/14-П від 11.04.2014 року, №95/14-П від 19.04.2014 року, №85/14-П від 15.04.2014 року (т.2, а.с.35-42). Зазначені договори є типовими. За умовами договорів ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" зобов'язується передати у власність позивачу, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти згідно умов договору. Відповідно до умов вказаних договорів номенклатура, кількість, ціна товару та строки поставки визначається сторонами у додаткових угодах до договору, які є невід'ємною частиною договору.

Сторони договорів домовились про умови поставки, а саме, постачальник поставляє товар на склад покупця (АЗС). На виконання умов договорів №39/14-П від 27.03.2014 року, №63/14-П від 11.04.2014 року, №95/14-П від 19.04.2014 року, №85/14-П від 15.04.2014 року сторонами укладені додаткові угоди, в яких уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме №140430000000079 від 27.03.2014 року на 70,080 тонни у загальній сумі 748524,20 грн., у т.ч. ПДВ - 124754,03 грн., №140630000000050 від 01.06.2014 року на 191.170 тонни у загальній сумі 2332274,76 грн., у т.ч. ПДВ - 388712,46 грн., №140501000000017 від 01.05.2014 року на 8.500 тонни у загальній сумі 102000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 17000, 00 грн., №140502000000008 від 02.05.2014 року на 13.720 тонни у загальній сумі 164640,00 грн., у т.ч. ПДВ - 27440,00 грн., №140503000000013 від 03.05.2014 року на 8.000 тонни у загальній сумі 96 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 16 000,00 грн., №140504000000013 від 03.05.2014 року на 4.500 тонни у загальній сумі 54000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 9 000,00 грн., №140505000000008 від 05.05.2014 року на 9.530 тонни у загальній сумі 114360,00 грн., у т.ч. ПДВ - 19060,00 грн., №140506000000019 від 06.05.2014 року на 7.500 тонни у загальній сумі 89250,04 грн., у т.ч. ПДВ - 14875,01 грн., №140508000000017 від 08.05.2014 року на 12.560 тонни у загальній сумі 149464,06 грн., у т.ч. ПДВ - 24910,68 грн., №140510000000017 від 10.05.2014 року на 2.200 тонни у загальній сумі 26180,00 грн., у т.ч. ПДВ - 4363,33 грн., №140511000000011 від 11.05.2014 року на 9.200 тонни у загальній сумі 109480,03 грн., у т.ч. ПДВ - 18246,67 грн., №140512000000014 від 12.05.2014 року на 8.300 тонни у загальній сумі 98770,03 грн., у т.ч. ПДВ - 16 461,67 грн., №140513000000015 від 13.05.2014 року на 5.800 тонни у загальній сумі 69020,03 грн., у т.ч. ПДВ - 11503,34 грн., №140514000000013 від 14.05.2014 року на 6.900 тонни у загальній сумі 82 110,02 грн., у т.ч. ПДВ - 13 685,00 грн., №140515000000013 від 15.05.2014 року на 2.800 тонни у загальній сумі 33320,02 грн., у т.ч. ПДВ - 5553,34 грн., №140516000000017 від 16.05.2014 року на 7.900 тонни у загальній сумі 94010,03 грн., у т.ч. ПДВ - 15668,34 грн., №140517000000013 від 17.05.2014 року на 6.000 тонни у загальній сумі 71400,02 грн., у т.ч. ПДВ - 11900,00 грн., №140518000000011 від 18.05.2014 року на 10.100 тонни у загальній сумі 120190,04 грн., у т.ч. ПДВ - 20 031,67 грн., №140520000000008 від 20.05.2014 року на 8.700 тонни у загальній сумі 104400,00 грн., у т.ч. ПДВ - 17400,00 грн., №140521000000012 від 21.05.2014 року на 12.700 тонни у загальній сумі 152400,00 грн., у т.ч. ПДВ - 25400,00 грн., №140523000000014 від 23.05.2014 року на 3.700 тонни у загальній сумі 44400,00 грн., у т.ч. ПДВ - 7400,00 грн., №140524000000017 від 24.05.2014 року на 12.500 тонни у загальній сумі 150000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 25000,00 грн., №140525000000015 від 25.05.2014 року на 3.800 тонни у загальній сумі 45 600,00 грн., у т.ч. ПДВ - 7600,00 грн., №140526000000014 від 26.05.2014 року на 5.100 тонни у загальній сумі 61 455,02 грн., у т.ч. ПДВ - 10 242,50 грн., №140527000000014 від 27.05.2014 року на 9.000 тонни у загальній сумі 108 450,04 грн., у т.ч. ПДВ - 18 075,01 грн., №140528000000015 від 28.05.2014 року на 2.500 тонни у загальній сумі 30 125,02 грн., у т.ч. ПДВ - 5 020,84 грн., №140529000000017 від 29.05.2014 року на 13.470 тонни у загальній сумі 162 313,55 грн., у т.ч. ПДВ - 27052,26 грн., №140530000000015 від 30.05.2014 року на 4.100 тонни у загальній сумі 49 405,02 грн., у т.ч. ПДВ - 8 234,17 грн., №140531000000017 від 31.05.2014 року на 1.000 тонни у загальній сумі 12 050,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2008,33 грн., №140430000000085 від 19.04.2014 року на 95.290 тонни у загальній сумі 1143480,00 грн., у т.ч. ПДВ - 190580,00 грн., №140430000000080 від 11.04.2014 року на 23.600 тонни у загальній сумі 271399,91 грн., у т.ч. ПДВ - 45233,32 грн., №140430000000082 від 15.04.2014 року на 31.640 тонни у загальній сумі 376516,13 грн., у т.ч. ПДВ - 62752,69 грн.. (т.2, а.с. 43-78)

На підтвердження виконання договорів поставки №39/14-П від 27.03.2014 року, №63/14-П від 11.04.2014 року, №95/14-П від 19.04.2014 року, №85/14-П від 15.04.2014 року, додаткових угод до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акти приймання-передачі нафтопродуктів №140430000000079 від 30.04.2014 року на 70,080 тонни у загальній сумі 748524,20 грн., у т.ч. ПДВ - 124754,03 грн., №140630000000050 від 30.06.2014 року на 191.170 тонни у загальній сумі 2332274,76 грн., у т.ч. ПДВ - 388712,46 грн., №140501000000017 від 01.05.2014 року на 8.500 тонни у загальній сумі 102000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 17000, 00 грн., №140502000000008 від 31.05.2014 року на 13.720 тонни у загальній сумі 164640,00 грн., у т.ч. ПДВ - 27440,00 грн., №140503000000013 від 31.05.2014 року на 8.000 тонни у загальній сумі 96000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 16000,00 грн., №140504000000013 від 31.05.2014 року на 4.500 тонни у загальній сумі 54000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 9 000,00 грн., №140505000000008 від 31.05.2014 року на 9.530 тонни у загальній сумі 114 360,00 грн., у т.ч. ПДВ - 19060,00 грн., №140506000000019 від 31.05.2014 року на 7.500 тонни у загальній сумі 89250,04 грн., у т.ч. ПДВ - 14875,01 грн., №140508000000017 від 31.05.2014 року на 12.560 тонни у загальній сумі 149464,06 грн., у т.ч. ПДВ - 24910,68 грн., №140510000000017 від 31.05.2014 року на 2.200 тонни у загальній сумі 26180,00 грн., у т.ч. ПДВ - 4363,33 грн., №140511000000011 від 31.05.2014 року на 9.200 тонни у загальній сумі 109480,03 грн., у т.ч. ПДВ - 18246,67 грн., №140512000000014 від 31.05.2014 року на 8.300 тонни у загальній сумі 98770,03 грн., у т.ч. ПДВ - 16461,67 грн., №140513000000015 від 31.05.2014 року на 5.800 тонни у загальній сумі 69020,03 грн., у т.ч. ПДВ - 11503,34 грн., №140514000000013 від 31.05.2014 року на 6.900 тонни у загальній сумі 82110,02 грн., у т.ч. ПДВ - 13685,00 грн., №140515000000013 від 31.05.2014 року на 2.800 тонни у загальній сумі 33320,02 грн., у т.ч. ПДВ - 5553,34 грн., №140516000000017 від 31.05.2014 року на 7.900 тонни у загальній сумі 94010,03 грн., у т.ч. ПДВ - 15668,34 грн., №140517000000013 від 31.05.2014 року на 6.000 тонни у загальній сумі 71400,02 грн., у т.ч. ПДВ - 11900,00 грн., №140518000000011 від 31.05.2014 року на 10.100 тонни у загальній сумі 120190,04 грн., у т.ч. ПДВ - 20031,67 грн., №140520000000008 від 31.05.2014 року на 8.700 тонни у загальній сумі 104400,00 грн., у т.ч. ПДВ - 17400,00 грн., №140521000000012 від 31.05.2014 року на 12.700 тонни у загальній сумі 152400,00 грн., у т.ч. ПДВ - 25400,00 грн., №140523000000014 від 31.05.2014 року на 3.700 тонни у загальній сумі 44400,00 грн., у т.ч. ПДВ - 7400,00 грн., №140524000000017 від 31.05.2014 року на 12.500 тонни у загальній сумі 150000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 25000,00 грн., №140525000000015 від 31.05.2014 року на 3.800 тонни у загальній сумі 45600,00 грн., у т.ч. ПДВ - 7600,00 грн., №140526000000014 від 31.05.2014 року на 5.100 тонни у загальній сумі 61455,02 грн., у т.ч. ПДВ - 10242,50 грн., №140527000000014 від 31.05.2014 року на 9.000 тонни у загальній сумі 108450,04 грн., у т.ч. ПДВ - 18075,01 грн., №140528000000015 від 31.05.2014 року на 2.500 тонни у загальній сумі 30125,02 грн., у т.ч. ПДВ - 5020,84 грн., №140529000000017 від 31.05.2014 року на 13.470 тонни у загальній сумі 162313,55 грн., у т.ч. ПДВ - 27052,26 грн., №140530000000015 від 31.05.2014 року на 4.100 тонни у загальній сумі 49405,02 грн., у т.ч. ПДВ - 8234,17 грн., №140531000000017 від 31.05.2014 року на 1.000 тонни у загальній сумі 12050,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2008,33 грн., №140430000000085 від 30.04.2014 року на 95.290 тонни у загальній сумі 1143480,00 грн., у т.ч. ПДВ - 190580,00 грн., №140430000000080 від 30.04.2014 року на 23.600 тонни у загальній сумі 271399,91 грн., у т.ч. ПДВ - 45233,32 грн., №140430000000082 від 30.04.2014 року на 31.640 тонни у загальній сумі 376516,13 грн., у т.ч. ПДВ - 62752,69 грн. (т.2, а.с.79-83)

Якість товару підтверджується сертифікатами та паспортами якості, які містяться в матеріалах справи.

Операції з купівлі газу вуглеводного скрапленого паливного для комунально-побутового споживання марки СПБТ у ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" в квітні 2014 року ТОВ "Тріада -Плюс" відображено в бухгалтерському обліку наступним чином: Д-т рах. 28.1 - К-т рах. 63.1.12 на суму 2116600,20 грн., Д-т рах. 64.4.5 - К-т рах. 63.1.12 на суму 423320,04 грн..

ТОВ "Тріада-Плюс" не проводило розрахунки з ТОВ "Київ Ліквід Петролеум" в квітні 2014 року.

Обороти за квітень 2014 року по Дт 63.1.12 - 0,00 грн., по К-т - 2539920,24 грн., а станом на 30.04.2014 року кредиторська заборгованість становить 2539920,24 грн..

На підтвердження реальності господарської операції позивачем були надані видаткові накладні та податкові накладні, які містяться в матеріалах справи (т.2, а.с. 84-144).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, про реальність господарських операції між позивачем та ТОВ "Київ Ліквід Петролеум".

Щодо зберігання нафтопродуктів позивача на нафтобазах ПАТ "ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ" та перевезення, колегія суддів зазначає наступне.

Зберігання нафтопродуктів здійснювалося ПАТ "Дніпронафтопродукт" на підставі договору зберігання №2607/10-4 від 26.07.2010 року. На підтвердження виконання договору зберігання сторонами укладалися протоколи узгодження ціни від 30.04.2014 року, 31.05.2014 року, два акти приймання-передачі ГСМ від 30.04.2014 року, два акти приймання-передачі ГСМ від 31.05.2014 року, Акт приймання-передачі наданих послуг від 30.04.2014 року №04237, Акт приймання-передачі наданих послуг від 31.05.2014 року №05227 та виписані податкові накладні відповідно до ст.201 Податкового кодексу України (т.2, а.с.229-240).

Усі надані послуги були оплачені безготівковим способом на рахунок ПАТ "Дніпронафтопродукт", що підтверджується платіжними дорученнями та оборотно-сальдовими відомостями за період, що перевірявся, які містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів зауважує, що контрагенти та позивач є поклажодавцями одного й того самого підприємства, а саме ПАТ "Дніпронафтопродукт".

Враховуючи той факт, що на момент укладання договорів поставки та додаткових угод до них, у контрагентів були в наявності нафтопродукти, які вже перебували на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт", відтак була відсутня необхідність у їх транспортуванні. Таким чином, право власності на нафтопродукти від контрагентів до позивача переходило на підставі договорів поставки, додаткових угод, актів приймання-передачі. Крім того, ПАТ "Дніпронафтопродукт" листами від контрагентів був повідомлений про перехід права власності на нафтопродукт.

Відповідно до п. 14.5 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, приймання нафти і нафтопродуктів, які не належать підприємству, також відображається в журналі обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою № 6-НП.

Згідно з п.6.1 Зберігання нафтопродуктів Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, на всіх підприємствах ведеться облік нафти і нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою № 7-НП (додаток 6) (на НПЗ у спеціальних регістрах складського обліку) для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною. Для підприємств, укомплектованих для зберігання світлих нафтопродуктів винятково резервуарами місткістю до 100 м 3, ведення обліку для кожного резервуара не є обов'язковим. Відображення технологічних операцій ведеться за марками нафтопродукту.

Транспортування товару здійснювалось з місць зберігання до місць реалізації нафтопродуктів (АЗС). Транспортування ТМЦ здійснювалося автоперевізними підприємствами ТОВ "Торговий дім "Кременчукнафтопродуктсервіс" на підставі договору №97 від 26.11.2012 року, ТОВ "ЕКО-ВЕЙ" на підставі договору №Е05/13 від 18.03.2013 року, ТОВ "Капрайя" на підставі договору №3004-6/13 від 30.04.2013 року. На виконання договорів та за результатами надання послуг по перевезенню нафтопродуктів складено акти здачі-прийому виконаних робіт, додаткові угоди та виписані податкові накладні відповідно до ст.201 Податкового кодексу України, які наявні в матеріалах справи.

Розрахунки за надані послуги перевезення здійснювалися у безготівковій формі, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку №631 за період, що перевірявся (т.2, а.с.241-247; т.3, а.с. 1-25), а також платіжними дорученнями №1512 від 06.05.2014 року, №1710 від 21.05.2014 року, №180 від 11.06.2015 року, №2173 від 20.06.2014 року, №205 від 30.06.2015 року (оплата за перевезення ТОВ "ТД "КРЕМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТСЕРВІС"), №1752 від 26.05.2014 року, №2002 від 06.06.2014 року (оплата за перевезення ПП "КАПРАЙЯ"), №1059 від 03.04.2014, №1511 від 06.05.2014, №1740 від 22.05.2014 року, №2041 від 12.06.2014 року, №2400 від 11.07.2014 року, №2586 від 29.07.2014 року, №2589 від 31.07.2014 року, №2753 від 29.08.2014 року, №97 від 26.03.2015 року (оплата за перевезення ТОВ "ЕКО-ВЕЙ"), №1360 від 28.04.2014 року, №1713 від 21.05.2014 року, №2358 від 04.07.2014 року, №2399 від 11.07.2014 року, №2680 від 15.08.2014 року, №2847 від 25.09.2014 року (оплата за зберігання ПАТ "ДНІПРОНАФТОПРОДУКТ"). (т.4, а.с.39-60)

Крім того, за результатами перевезень складено товарно-транспортні накладні, що підтверджується також Реєстрами приходу ПММ по ТТН за квітень, травень та червень 2014 року (т.4, а.с.).

В матеріалах справи також містяться копії паспортів якості та сертифікату відповідності по 1 екземпляру на газ скраплений, бензин А-95-Євро, паливо дизельне та бензин А-92-Євро, копії витягів з журналів обліку надходження нафтопродуктів на АЗС №59, №57, №7, копії витягів з журналів реєстрації проб нафтопродуктів АЗС №4, АЗС №12, АЗС №37, копії витягів з журналів оперативного обліку скрапленого вуглеводневого газу, що надійшов на АЗС №21, АЗС №76, АЗС №2 (т.4, а.ч.4-38), що підтверджують процес оприбуткування паливно-мастильних матеріалів.

По усім вказаним вище взаємовідносинам після доставки вантажу, зазначеного у ТТН, в пункт розвантаження, паливо оприбутковувалось відповідальними особами ТОВ "Тріада-Плюс" відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за № 805/15496).

А саме: з прибуттям нафтопродуктів на АЗС в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у ТТН, відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт.

Згідно з п.п. 10.2.8 Інструкції, у разі відсутності розходження між фактично прийнятою кількістю нафтопродукту і кількістю, зазначеною у ТТН, оператор проставляв час надходження автоцистерни на АЗС і власним підписом в накладній засвідчував її приймання. Один примірник ТТН залишається на АЗС, а два - повертаються водієві, який поставляв нафтопродукт.

Про підтвердження виконання вищезазначених операцій свідчать підписи уповноважених осіб відповідальних за приймання нафтопродуктів та інформація про прийнятий нафтопродукт (вид, марка, вага, час прибуття та вибуття перевізника), що знаходяться в кожній ТТН. ТТН також містить штампи автопідприємства, вантажовідправника, вантажоодержувача.

Крім того, на кожній ТТН міститься копія чеку з АЗС, який підтверджує оприбуткування товару. На такому чеку міститься точна адреса місцезнаходження АЗС, дата проведення операції, резервуар до якого здійснюється оприбуткування нафтопродуктів, номенклатура та кількість палива.

Судовим розглядом також встановлено, що в межах кримінального провадження №32014060000000102, правоохоронними органами були вилучені документи у ПАТ "Дніпронафтопродукт" та допитано службових осіб даного підприємства, в результаті чого в підприємства відсутня можливість надати до суду належним чином завірені копії товарно-транспортних накладних (т.3, а.с.26-103). Суд зазначає, що наразі кримінальне провадження №32014060000000102 є закритим, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із відсутністю в діях службових осіб ТОВ "ТРІАДА-ПЛЮС" та ТОВ "Еліт Нафта" ознак кримінального правопорушення.

Факт оприбуткування нафтопродуктів підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281, 282, 203 за період, що перевірявся. (т.3, а.с.77-80)

Всі зміни майнового стану позивача відображені в податкових деклараціях з податку на додану вартість та підтверджуються платіжними дорученнями (т.3, а.с.110-191).

Крім того, слід відмітити, що під час судового розгляду справи в суді апеляційної інстанції, ТОВ Тріада-Плюс було надано змінні звіти на підтвердження факту транспортування придбаного товару в період, що перевірявся. (т. 4, а.с. 208-240; т.5, а.с.1-63, 75-367; т.6, а.с 1-226; т.7, а.с.1-246; т.8, а.с.1-269; т.9, а.с. 1-227; т. 10, а.с. 1-275; т.11, а.с. 1-263)

Відносно контрагентів позивача ДП "КОРОСТИШІВСЬКИЙ ЛІСГОСП АПКЖОКАП "ЖИТОМИРОБЛАГРОЛІС" (код за ЄДРПОУ 32062890), ТОВ "АЗОВБУДЛИФТ" (код ЄДРПОУ 37303416) за червень 2014 року контролюючим органом не встановлено завищення (заниження) податкових зобов'язань в частині взаємовідносин з позивачем.

Колегія суддів відхиляє доводи представника відповідача-1 про відсутність паспортів якості та копій сертифікатів відповідності, з огляду на наступне.

Як встановлено судовим розглядом з пояснень представника позивача, останнім було отримано всі необхідні та достатні документи щодо підтвердження якості товару в момент прийняття товару.

Між тим, колегія суддів зазначає, що сертифікати якості та сертифікати відповідності товару не є первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податків, отже у позивача відсутній обов'язок зберігати отримані документи щодо якості товару.

Відсутність сертифікатів якості товару не спростовують факту доставки ТМЦ, оскільки такий факт підкріплено не лише товарно-транспортними накладними, а й іншими первинними документами.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в основу висновку податкового органу про відсутність реального вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами покладено відомості, наявні в базі даних інформаційних систем податкового органу стосовно діяльності ТОВ Київ Ліквід Петролеум .

Колегія суддів зауважує, що відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України, особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку. Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту з ПДВ та має всі документальні підтвердження його розміру.

Вищевказана позиція суду узгоджується із рішенням Верховного Суду України від 31 січня 2011 року по справі №21-42а10, з якого вбачається, що виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження його розміру. Платник податку не повинен відповідати за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню.

Крім того, такий висновок відповідає практиці Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Також, колегія суддів вказує на те, що чинним законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб.

Так, статтею 198 Податкового кодексу України не встановлено обмежень щодо включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини другої статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

Також, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Слід зазначити, що обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг).

Таким чином, колегія суддів вказує на те, що кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Колегія суддів вказує на те, що укладені між позивачем та його контрагентами договори містять положення щодо предмету, вартості робіт і порядку розрахунків, порядку здачі та приймання робіт, відповідальності сторін, інших умов, термінів дії договорів та юридичних адрес сторін, що свідчить про наявність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договору, оскільки, укладаючи угоду, сторони домовлялися щодо істотних умов правочину.

Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства. Доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

Для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними, що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника. Такі документи у свою чергу є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вказує на те, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Крім того, з наявних в матеріалах справи копій вищезазначених первинних документів вбачається, що останні оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704), а податкові накладні згідно з нормами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Вищевказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Лише достовірне встановлення в ході судового розгляду на підставі належних доказів факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на включення витрат до складу валових та для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення операцій між позивачем та його контрагентами. Крім того, не надано доказів, які б підтверджували, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє наведені доводи відповідача та вказує на реальність спірних господарських операцій між позивачем ТОВ "Тріада-Плюс" у період, що перевірявся, повністю підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином оформленими первинними документами.

Колегія суддів зауважує, що відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірності винесених податкових повідомлень - рішень належним чином в суді не довів, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області №0000512202 від 23.09.2015 року, №0000052201 від 16.01.2015 року підлягають скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач-1 при внесенні податкових повідомлень-рішень №0000512202 від 23.09.2015 року, №0000052201 від 16.01.2015 року, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

У відповідності до ст. 159 КАС України, судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2016 року по справі № 820/1115/16 в частині задоволення позовних вимог відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, не впливають на вирішення справи по суті та висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2016р. по справі № 820/1115/16 в частині задоволення позовних вимог залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П. Судді Перцова Т.С. Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений 03.04.2017 р.