Ухвала
від 17.10.2017 по справі 820/1115/16
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2017 року м. Київ К/800/18874/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Бухтіярової І.О., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року

у справі №820/1115/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТРІАДА-ПЛЮС (надалі - ТОВ ТРІАДА-ПЛЮС )

до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (надалі - Житомирська ОДПІ),

Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (надалі - Київська ОДПІ)

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

ТОВ ТРІАДА-ПЛЮС звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило: визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ від 23.09.2014 року №0000512202 та від 16.01.2015 року №0000052201; зобов'язати відповідачів відновити суми податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача в електронній базі даних Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України Податковий блок , інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ Аудит , а також в інтегрованій картці, зміни до яких внесено на підставі відомостей, викладених в актах перевірок від 05.09.2015 року №5442/06-25-15-01/37151644 та від 25.12.2014 року №8905/06-25-22-01/37151644.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2017 року, позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 23.09.2014 року №0000512202 та від 16.01.2015 року №0000052201. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Житомирська ОДПІ звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій у частині задоволення позовних вимог та прийняття нового, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, ТОВ ТРІАДА-ПЛЮС просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.

З огляду на звернення позивача до суду з клопотаннями про прискорення розгляду справи від 05.07.2017 року та від 11.08.2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.09.2017 року призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ТРІАДА-ПЛЮС з питань взаємовідносин з ТОВ ПРАУС та ТОВ КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ за квітень 2014 року, а також ТОВ БАРИЛИТ ПЛЮС та ТОВ КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ за травень 2014 року й документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності визначення податку на додану вартість при здійсненні взаємовідносин з ТОВ ПРАУС за травень 2014 року, липень 2014 року, ДП КОРОСТИШІВСЬКИЙ ЛІСГОСП АПКЖОКАП ЖИТОМИРОБЛАГРОЛІС , ТОВ АЗОВБУДЛИФТ , ТОВ КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ за червень 2014 року, результати яких оформлено актами від 05.09.2014 року №5442/06-25-15-01/37151644 та від 25.12.2014 року №8905/06-25-22-01/37151644.

Перевірками встановлено порушення ТОВ ТРІАДА-ПЛЮС п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з безпідставним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних у ТОВ ПРАУС , ТОВ БАРИЛИТ ПЛЮС , ТОВ КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ нафтопродуктів та газу вуглеводневого скрапленого паливного для комунально-побутового споживання, з огляду на недоліки представленої первинної документації.

Крім цього, контролюючий орган посилався на податкову інформацію щодо контрагентів позивача, де викладено думки про вчинення ними з постачальниками та покупцями правочинів без мети настання реальних наслідків, обумовлених ними.

На підставі зазначених актів перевірок Житомирською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення: від 23.09.2014 року №0000512202, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8305432,00 грн. за основним платежем та 4152716,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 16.01.2015 року №0000052201, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2862457,00 грн. за основним платежем та 1431229,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасовуючи вказані податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судові інстанції цілком обґрунтовано врахували долучені ТОВ ТРІАДА-ПЛЮС до матеріалів справи належним чином оформлені копії документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: актів приймання-передачі нафтопродуктів; видаткових накладних; податкових накладних; паспортів та сертифікатів якості. Розрахунки між сторонами проведено в безготівковій формі.

Крім цього, судами з'ясовано, що фізичне переміщення придбаного позивачем у ТОВ ПРАУС , ТОВ БАРИЛИТ ПЛЮС , ТОВ КИЇВ ЛІКВІД ПЕТРОЛЕУМ товару не здійснювалось, оскільки останній вже знаходився на складі ПАТ Дніпронафтопродукт , з яким ТОВ ТРІАДА-ПЛЮС укладено договір зберігання від 26.07.2010 року №2607/10-4.

Транспортування придбаного товару здійснювалось вже з місць зберігання до місць реалізації - автозаправних станцій позивача автоперевізниками - ТОВ Торговий дім Кременчукнафтопродуктсервіс , ТОВ ЕКО-ВЕЙ , ТОВ Капрайя , про що свідчать подані ТОВ ТРІАДА-ПЛЮС копії відповідних первинних документів.

На підтвердження оприбуткування та використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності позивачем представлено оборотно-сальдові відомості, а також документи, які свідчать про реалізацію продуктів через належну ТОВ ТРІАДА-ПЛЮС мережу автозаправних станцій кінцевим споживачам.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано Житомирською ОДПІ і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ ТРІАДА-ПЛЮС розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних поставок позивач та його постачальники були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про доведеність ТОВ ТРІАДА-ПЛЮС реального характеру розглядуваних господарських операцій.

При цьому судові інстанції правильно відхилили посилання контролюючого органу на наявну в нього податку інформацію щодо постачальників позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження товарності здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальниками, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, посадовими особами Житомирської ОДПІ під час здійснення контрольного заходу таких обставин не встановлено.

Отже, оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених у касаційній скарзі, не вбачається.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року в частині задоволення позову - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:


Н.Є. Маринчак

Судді:


І.О. Бухтіярова


Ю.І. Цвіркун

СудВищий адміністративний суд України
Дата ухвалення рішення17.10.2017
Оприлюднено23.10.2017
Номер документу69669771
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —820/1115/16

Ухвала від 17.10.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Маринчак Н.Є.

Ухвала від 27.09.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Маринчак Н.Є.

Ухвала від 28.09.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Маринчак Н.Є.

Ухвала від 08.06.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Маринчак Н.Є.

Ухвала від 08.06.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Маринчак Н.Є.

Ухвала від 23.05.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Приходько І.В.

Ухвала від 25.04.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Приходько І.В.

Ухвала від 30.03.2017

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Жигилій С.П.

Ухвала від 30.03.2017

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Жигилій С.П.

Ухвала від 23.03.2017

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Жигилій С.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні