Постанова

від 30.03.2017 по справі 816/972/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2017 р. Справа № 816/972/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Селянського фермерського господарства "Людмила" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2017р. по справі № 816/972/16

за позовом ОСОБА_1

до Полтавської районної державної адміністрації

третя особа Селянське фермерське господарство "Людмила"

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

24.06.2016 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_2В.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського районного управління юстиції, (далі по тексту - відповідач), третя особа Селянське фермерське господарство "Людмила"(далі - СФГ "Людмила"), в якому з урахуванням уточнення просив суд:

- скасувати рішення Реєстраційної служби Полтавського районного управління юстиції Полтавської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: право оренди земельної ділянки №22565070 від 03.07.2015.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 задоволено клопотання представника позивача та допущено заміну первинного відповідача - Полтавське районне управління юстиції на належного - Полтавську районну державну адміністрацію (надалі - відповідач, Полтавська РДА).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавської районної державної адміністрації, третя особа: Селянське фермерське господарство "Людмила" про скасування рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Реєстраційної служби Полтавського районного управління юстиції Полтавської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: право оренди земельної ділянки №22565070 від 03.07.2015.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня двадцять копійок).

Третя особа, Селянське фермерське господарство "Людмила" не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2017 року в адміністративній справі №.816/972/16, та прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи..

У відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання 30.03.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 видано державний акт на право власності земельної ділянки серії ЯА №907796 від 14.04.2006, за кадастровим номером земельної ділянки 5324083900:00:025:0022; на підставі розпорядження голови Полтавської райдержадміністрації від 25.08.2005 №510.

19.05.2008 між ОСОБА_2 та СФГ "Людмила" в особі ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,21 га, що розташована на території Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області (далі - земельна ділянка). За умовами цього договору об'єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 5,21 га; договір укладено строком на 10 років. Договір зареєстровано у Полтавському реєстраційному кущовому офісі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.05.2008 за №040854600043 .

13.08.2011 ОСОБА_2 помер.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за №1-2223, спадкоємцем приватизованої земельної ділянки, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,21 га, що розташована на території Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області, кадастровий номер 5324083900:00:025:0022, є син ОСОБА_2 - ОСОБА_2 (позивач у справі).

01.07.2015 між ОСОБА_2 та СФГ "Людмила" в особі ОСОБА_4 укладено договір оренди цієї ж земельної ділянки, який укладено на 49 років.

03.07.2015 ОСОБА_5 звернувся до реєстраційної служби із заявою про проведення державної реєстрацію прав та їх обтяжень.

03.07.2015 державним реєстратором прийнято рішення №22565070 про проведення реєстрації речового права - права оренди земельної ділянки з реєстраційним номером 671869853240, що розташована у Полтавській області, Полтавський район, сільська рада Микільська, кадастровий номер земельної ділянки 5324083900:00:025:0022, за суб'єктом СФГ "Людмила", податковий номер 22519760; рішення державного реєстратора внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права .

Позивач не погодився із вказаним рішенням державного реєстратора та звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування рішення Реєстраційної служби Полтавського районного управління юстиції Полтавської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: право оренди земельної ділянки №22565070 від 03.07.2015.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням чинності договору оренди землі від 19.05.2008, унеможливлює здійснення державної реєстрації договору оренди землі від 01.07.2015, укладеного між ОСОБА_2 та СФГ "Людмила", до закінчення строку дії попереднього договору. А тому позовні вимоги ОСОБА_2 такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Преамбулою Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - ОСОБА_6 №1952-ІV) передбачено, що цей ОСОБА_6 визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

ОСОБА_6 згідно зі статтею 1 регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - ОСОБА_6 №1952-ІV) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України №1952-ІV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

За частиною тринадцятою статті 15 Закону N 1952-IV порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлює Кабінет Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 17 жовтня 2013 року № 868 затвердив Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок), який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Документи, що подаються для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, повинні відповідати вимогам, що встановлені законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами (пункт 6 Порядку).

Заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита (пункт 13 Порядку).

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" при отриманні заяви та документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, проводиться реєстрація заяви у базі даних про реєстрацію заяв та запитів із зазначенням дати і часу реєстрації.

Згідно з положеннями ч.2 ст.9 Закону України №1952-ІV ( в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин), державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Також, пунктом 15 Порядку визначено, що під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:

1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);

2) повноважень заявника;

3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;

5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком (пункт 36 Порядку).

Так, у відповідності до пункту 37 Порядку документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є, серед іншого, укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 липня 2015 року ОСОБА_2 (орендодавець) та СФГ "Людмила" в особі ОСОБА_4 (орендар) укладено договір оренди приватизованої земельної ділянки, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,2148 га, що розташована на території Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області, кадастровий номер 5324083900:00:025:0022. Відповідно до умов якого, Орендодавець передав у строкове платне користування земельну ділянку приватної власності, сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в межах Микільської сільської ради Полтавського району Полтавської області загальною площею 5,2148 га, кадастровий номер 5324083900:00:025:0022.

З матеріалів справи слідує, що державним реєстратором Полтавського районного управління юстиції Полтавської області ОСОБА_7 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №22565070 від 03 липня 2015 року, на підставі якого внесено запис про реєстрацію іншого речового права, права оренди земельної ділянки за СФГ "Людмила".

Таким чином, підставами виникнення іншого речового права у СФГ "Людмила", а саме права оренди земельної ділянки, став договір оренди землі від 19 травня 2008 року, договір оренди землі від 01 липня 2015 року.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (стаття 2 Закону України "Про оренду землі").

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").

Договір оренди землі укладається у письмовій формі (стаття 14 Закону України "Про оренду землі").

Судовим розглядом встановлено, що надані для реєстрації договори, зокрема договір оренди землі від 19 травня 2008 року, укладений між ОСОБА_2 та СФГ "Людмила" в особі ОСОБА_4 та договір оренди землі, кладений між ОСОБА_1 та СФГ "Людмила" в особі ОСОБА_4 від 01 липня 2015 року оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Державний реєстратор, за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації (пункт 20 Порядку).

Державний реєстратор на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав вносить записи до Державного реєстру прав (пункт 22 Порядку).

Датою і часом державної реєстрації речових прав вважаються дата і час реєстрації заяви в базі даних про реєстрацію заяв і запитів (пункт 23 Порядку).

Після внесення записів до Державного реєстру прав у разі, коли заявник бажає отримати витяг з Державного реєстру прав у паперовому вигляді та зазначив про це в заяві, державний реєстратор формує витяг з Державного реєстру прав та оформляє його у двох примірниках (25 Порядку).

Заява, копії поданих заявником для проведення державної реєстрації прав документів, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, документ про сплату адміністративного збору, а також інші документи, що видані, оформлені або отримані державним реєстратором під час проведення державної реєстрації прав, у тому числі по одному примірнику витягу з Державного реєстру прав та свідоцтва (у разі його формування), долучаються ним до реєстраційної справи відповідно до законодавства (пункт 27 Порядку).

Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (пункт 28 Порядку).

Так, статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено вичерпний перелік підстав для прийняття державним реєстратором рішення про відмову у державній реєстрації прав, а саме: якщо

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

51) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

52) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

53) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

54) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

55) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

56) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Тобто державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно має перевірити, серед іншого, відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах, а у випадку якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав - відмовити у проведенні державної реєстрації таких прав.

З матеріалів справи вбачається, що і попередній договір оренди земельної ділянки, і новий договір укладені між тими ж особами, земельна ділянка як перебувала в обробітку в СФГ Людмила , так і залишилася, орендна плата позивачем отримується вчасно та у повному розмірі.

Підписанням нового договору позивач просто продовжив на довший строк договірні відносини, які вже існували між сторонами.

Крім того колегія суддів зазначає, що рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 18.05.2016 року Полтавський районний суд Полтавської області у задоволенні позову ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Людмила про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - відмовлено. При цьому предметом позову було визнання договору оренди земельної ділянки від 01.07.2015 року недійсним, посилаючись на те, що є чинним договір оренди цієї ж земельної ділянки від 19.05.2008 року, укладений із ОСОБА_2 строком на 10 років, який зареєстрований у встановленому законом порядку.

Крім того, Полтавський районний суд Полтавської області приймаючи рішення про відмову у задоволені позову, наголосив, що ОСОБА_1 не зазначив, у чому саме полягає порушення його прав формальним існуванням державної реєстрації договору оренди від 19.05.2008 року, не встановлено порушень прав позивача і під час судового розгляду.

Колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області, при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1, у своїй ухвалі від 06.07.2016 року погодилася з висновком суду першої інстанції, що наявність державної реєстрації договору оренди земельної ділянки спадкодавця ОСОБА_2 з СФГ Людмила не є перешкодою для реєстрації договору оренди тієї самої земельної ділянки після зміни власника земельної ділянки в порядку спадкування, який укладений між спадкоємцем ОСОБА_1 і СФГ' Людмила (копії рішення та ухвали знаходяться в матеріалах справи).

Отже, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що з матеріалів реєстраційної справ з'ясовано, що державний реєстратор отримав витяг Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, право оренди на як він реєстрував. І у витязі право оренди не було зазначено.

При цьому, підстави для відмови у проведенні державної реєстрації чітко передбачені ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та є вичерпними.

А тому, жодних підстав для відмови у проведенні державної реєстрах права оренди у державного реєстратора не було.

Також, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, які ґрунтуються на правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 29.09.2015 у справі №802/37191, виходячи з наступного.

У справі, що розглядалася Верховним Судом України позивачем було агропідприємство 1 , яке скасовувало рішення державного реєстратора про державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок, які вони обробляли, укладені між орендодавцями та агропідприємством 2 , яке претендувало на обробіток цих земельних ділянок.

Таким чином, існування реєстрації права оренди за підприємством 2 на земельні ділянки, які фактично оброблялися агропідприємством 1 та при існуванні діючих договорів оренди грубо порушувало права агропідприємства 1 .

Однак, в даній справі, в обох договорах оренди орендарем та орендодавцем виступають одні і ті ж особи: орендодавець - ОСОБА_1 та орендар СФГ Людмила , що ще раз вказує на відсутність будь-яких порушень прав позивача.

А тому, таке посилання є помилковим та некоректним у рамках даної адміністративної справи.

Відповідно до приписів ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно з ч. 1 ст. 202 КАС підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду - скасувати повністю. та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Полтавської районної державної адміністрації, третя особа Селянське фермерське господарство "Людмила" про скасування рішення - відмовити.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства "Людмила" задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2017р. по справі № 816/972/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Полтавської районної державної адміністрації, третя особа Селянське фермерське господарство "Людмила" про скасування рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_8 Судді ОСОБА_9 ОСОБА_10 Повний текст постанови виготовлений 04.04.2017 р.