Постанова

від 28.03.2017 по справі 820/5942/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 р. Справа № 820/5942/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2017р. по справі № 820/5942/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрековугілля"

до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИЛА

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрековугілля", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд:

- скасувати податкові повідомлення - рішення від 11.05.2016 № НОМЕР_1 про нарахування податку на доходи фізичних осіб та штрафних санкцій на суму 133216,84 грн, винесеною Добропільскою ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, від 23.05.2016 № НОМЕР_2 про донарахування військового збору в сумі 9954,38 грн, винесеною Ізюмською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, вимогу від 19.05.2016 № Ю-0000651300-У про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 195189,59 грн;

- скасувати рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 23.05.2016 №0000021304 та №0000031304.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Укрековугілля" до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, Добропільської об'єднаної державної податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, про скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Добропільської об'єднаної державної податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області від 11.05.2016 № НОМЕР_1.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 23.05.2016 № НОМЕР_2.

Скасовано вимогу Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 19.05.2016 № Ю-0000651300-У.

Скасовано рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 23.05.2016 № НОМЕР_3 та № 000003130.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції приписів п.п. 9.3, 9.4 Розділу VІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", що призвело до неправильного вирішення справи, з підстав та обставин викладених в апеляційній скарзі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції приписів п.9-3 Розділу VІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р, ст. ст. 161, 171 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, з підстав та обставин викладених в апеляційній скарзі.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що до 28.03.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрековугілля" було зареєстровано за адресою: 84043, Донецька область, Олександрійський район, с.Степанівка, вул. Степова, б. 15 та перебувало на обліку у Добропільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області. 28.03.2016 позивач перереєструвався у державного реєстратора та вибув з населеного пункту, що знаходився у зоні АТО та знаходиться на обліку у Ізюмській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Харківській області.

Фахівцями відповідача, Добропільської об'єднаної державної податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, на підставі наказу № 35 від 05.04.2016, направлень №35 та №36 від 05.04.2016, на підставі п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, проведено фактичну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, наявності ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню та інших документів дозвільного характеру за період з 01.01.2014 по 15.04.2016.

Результати перевірки викладені в акті №132/14/32546031 від 18.04.2016.

За наслідками перевірки контролюючим органом було встановлено:

- порушення п. 51.1 ст. 51, п. 176.2"б" ст. 176 Податкового кодексу України в частині відображення недостовірних відомостей щодо фактичної виплати заробітної плати працівникам у податкових розрахунках за формою 1-ДФ за І-ІІІ кв. 2014 року;

- порушення п. 51.1 ст. 51, п. 176.2"б" ст. 176 Податкового кодексу України в частині відображення недостовірних відомостей щодо фактичної виплати заробітної плати працівникам у податкових розрахунках за формою 1-ДФ за період з ІV кв. 2014 року по ІV кв. 2015 року;

- порушення п.п. 168.1.1 п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, в частині не нарахування та неперерахування податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати у сумі 74841,67 грн за січень 2014 року - лютий 2016 року;

- ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ із змінами та доповненнями в частині неповноти обчислення та несплати єдиного внеску за січень 2014 року - лютий 2016 року у сумі 195189,59 грн;

- ст. 162, ст. 164, ст. 168 Податкового кодексу України в частині не нарахування та неперерахування військового збору протягом серпня 2014 року - лютого 2016 року у розмірі 5815,50 грн;

- ст. 20, ст. 21, ст. 96 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ та Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 №161 в частині недотримання умов договору цільового використання земельної ділянки;

- п. 250.2 та п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу України в частині неподання податкових декларацій з екологічного податку за 1-4 квартали 2014 року та 1-4 квартали 2015 року;

- ст. 271 Податкового кодексу України в частині заниження нормативно-грошової оцінки, що застосовується ТОВ "Укрековугілля" у період 2014-2015 років при сплаті орендної плати за землю.

На підставі зазначених висновків Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області винесено податкове повідомлення - рішення від 11.05.2016 № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами у розмірі 133216,84 грн.

Також, Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області на підставі висновків перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.05.2016 № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з військового збору у розмірі 9954,38 грн.

На підставі вищевказаних висновків Ізюмською об'єднаною державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області винесено вимогу від 19.05.2016 №Ю-0000651300-У про сплату недоїмки з єдиного внеску у розмірі 195189,59 грн.

У зв'язку із винесенням зазначеної вимоги, Ізюмською об'єднаною державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області прийнято рішення від 23.05.2016 №0000021304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 97594,80 грн та рішення від 23.05.2016 №0000031304 про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації на підставі якої нараховується єдиний внесок на суму 136,00 грн.

Позивач, не погодившись із вказаними рішеннями та вважаючи, що контролюючий орган безпідставно вимагає від нього сплати сум єдиного внеску звернувся за захистом своїх прав у судовому порядку.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки на позивача поширюються положення, передбачені п. 9-3 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску та нарахування контролюючим органом штрафних санкцій та пені в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, однак з інших підстав.

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даного рішення з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегією суддів встановлено, що підставою для прийняття оскаржених у даній справі рішень, слугували висновки контролюючого органу відображені у акті перевірки Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 132/14/32546031 від 18.04.2016 про те, що протягом січня 2014 року - лютого 2016 року ТОВ "Укрековугілля" не відображено у податковому обліку у повному обсязі суми нарахованого доходу фізичним особам - працівникам підприємства, у вигляді фактично виплаченої ним заробітної плати, що призвело до не нарахування та неперерахування податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати у загальному розмірі за перевіряємий період 74841,67 грн., неповноти обчислення та несплати єдиного внеску за перевіряємий період у загальній сумі 195 189,59 грн. та не нарахування та неперерахування військового збору протягом серпня 2014-лютого 2016 рр. у загальному розмірі 5815,50 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, а також відображених суб'єктом владних повноважень в акті № 132/14/32546031 від 18.04.2016 суджень на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Підпунктом 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку (в тому числі фізична особа-підприємець), зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу.

Відповідно до п. 167.1 ст.167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 % бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті мінімальна заробітна плата).

Згідно ст. 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Фізична особа - підприємець вважається податковим агентом працівника - фізичної особи, яка перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах, або будь-якої іншої фізичної особи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь такої особи (п. 177.7 ст. 177 вказаного Кодексу).

Відповідно до п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зокрема, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

За приписами ст. 110 та ст. 113 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) не звільняє платників податків від обов'язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 16 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних сил України, встановлено військовий збір. Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст.162 Податкового кодексу України., а об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 вказаного Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 % від об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п.16 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 вказаного Кодексу. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 Податкового кодексу України.

А відповідно до абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6, ч. 8 ст.9 Закону № 2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний у повному обсязі обчислювати і сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

За донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску (п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI).

Частиною 5 ст. 8 Закону № 2464-VІ передбачено, що єдиний внесок для платників, зазначених у п. 1 ч. 1 ст.4 (крім абз. 7) цього Закону, встановлюється у відсотках до бази нарахування єдиного внеску, що визначена абз.1 п. 1 ч. 1 ст. 7 (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Згідно із частиною 3 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено, що єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку) фізичної особи-підприємця, отриманого від діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу та нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

З матеріалів справи встановлено та підтверджується актом перевірки № 132/14/32546031 від 18.04.2016, що протягом січня 2014 року -липня 2014 року ТОВ "Укрековугілля" подавалась податкова звітність в тому числі про нараховану заробітну плату працівникам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, у розмірах від 480,13 грн. до 568,38 грн., з яких підприємством було сплачено податок на доходи фізичних осіб, єдиний внесок та військовий збір.

Протягом серпня 2014-лютого 2016 року, заробітна плата згідно наданих товариством звітів вказаним працівникам не нараховувалась та не виплачувалась.

Як вбачається з акту перевірки (а.с. 2 акту), висновки Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області щодо невідображення підприємством позивача фактично нарахованого доходу фізичним особам у вигляді заробітної плати ґрунтуються виключно на підставі інформації, наданої слідчим Олександрівського ВП Краматорського ВП ГУНП України в Донецькій області про те, що на ТОВ "Укрековугілля" працювали фізичні особи:

- ОСОБА_1, 01.02.1958 н.р, працює з 2007року до теперішнього часу, заробітна плата складає від 2000 грн. до 2500 грн.;

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, працює з 2007 року до теперішнього часу, заробітна плата складає від 2000 грн до 2500 грн;

- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, працює з початку березня 2016 року до теперішнього часу, заробітну плату не отримував;

- ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, працює - 19.02.2016 року до теперішнього часу, заробітну плату отримував одного разу у розмірі 1500,00 грн.;

- ОСОБА_9, 16.04,1978р.н., працює з січня 2011 року до теперішнього часу, заробітна плата складає від 2000 грн. до 2500,0грн.

- ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, працює з січня 2016 року до теперішнього часу, заробітна плата складає від 2000.0 грн, до 2300,0 грн

- ОСОБА_11. 24.07.1983 р.н, працює з 23.03.2016 року до теперішнього часу, заробітну плату не отримував;

- ОСОБА_12, 08.12.1985р.н., працює з 17.03.2016 року до теперішнього часу, заробітну плату не отримував;

- ОСОБА_3, 07.07,1981 р.н., працює з 2007 року до теперішнього часу, заробітна плата складає від 2000,0грн. до 2500,0грн.

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, працює з 2009 року до теперішнього часу, заробітна плата складає 2500,0грн.

- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, працює з 2009 року до теперішнього часу, заробітна плата складає від 4000,0грн. до 5000,0грн.;

- ОСОБА_6. 18.04 1972р.н., працює з 2005 року до теперішнього часу, заробітна плата складає від 4000,0 грн. до 4800,0ірн.

У зв'язку з цим, податковим органом по працівникам: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, виходячи із розміру заробітної плати від 2500 грн. до 5000 грн., донараховано підприємству за період січень 2014 року по лютий 2016 року податок на доходи фізичних осіб, єдиний внесок та військовий збір.

При цьому, колегія суддів зазначає, що акт перевірки податкового органу № 132/14/32546031 від 18.04.2016 не містить посилання на будь-які докази, на підставі яких відповідачем встановлено здійснення підприємством виплати заробітної плати вказаним працівникам у зазначеному в акті перевірки розмірі. Акт перевірки містить посилання лише на наявність інформації наданої слідчим, при цьому відповідної інформації, на підставі якої податковим органом встановлено порушення позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем - Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області, під час розгляду справи не надано ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції.

Натомість, як свідчать матеріали справи, позивачем, на спростування вищенаведених висновків податкового органу та на підтвердження обставин, що заробітна плата виплачувалась у розмірах згідно поданих до податкового органу звітів та на підтвердження обставин, що у період з серпня 2014 року по лютий 2016 року, працівникам не виплачувалася заробітна плата, надано до суду наступні документи, що стосуються роботи підприємства у перевіряємий період січень 2014-лютий 2016 рр.: звіти про суми нарахованої заробітної плати за формою № Д4, звідні для відрахувань у фонди, табелі обліку використання робочого часу за перевіряємий період та накази по підприємству, згідно яких усіх працівників було відправлено у вимушену відпустку без збереження заробітної плати, справи робітників підприємств, протоколи додаткового допиту свідків - працівників підприємства позивача (т. 1 а.с. 85 - т. 2 а.с. 167).

Як вбачається з протоколів додаткового допиту свідків - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, допитаних слідчим СВ Олександрівського ВП Краматорського ВП ГУ НП в Донецькій області, останні пояснили, що у період з 01.01.2014 року по 01.03.2016 року всі співробітники ТОВ "Укрековугілля" знаходилися у безоплатних відпустках, заробітна плата за вказаний період не виплачувалась, заробітну плату було отримано у квітні 2016 року за березень 2016 року (т. 2 а.с. 107, 116, 125, 137, 145, 154)

Таким чином, висновки відповідача про те, що підприємством позивача виплачувалась заробітна плата працівникам у більшому розмірі, ніж зазначено у поданих до податкового органу звітах, спростовуються наданими позивачем до матеріалів справи доказами, висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог п. 51.1 ст. 51, п.п. 168.1.1 п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2"б" ст. 176 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ із змінами та доповненнями в частині неповноти обчислення та несплати єдиного внеску за січень 2014 року - лютий 2016 року у сумі 195189,59 грн; ст. 162, ст. 164, ст. 168 Податкового кодексу України в частині не нарахування та неперерахування військового збору протягом серпня 2014 року - лютого 2016 року у розмірі 5815,50 грн; не підтверджені відповідачами під час розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

В той же час, відповідачами під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, як і не доведено правомірності оскаржуваних рішень прийнятих на підставі акту перевірки № 132/14/32546031 від 18.04.2016, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для їх скасування податкового повідомлення - рішення Добропільської об'єднаної державної податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області від 11.05.2016 № НОМЕР_1; податкового повідомлення - рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 23.05.2016 № НОМЕР_2, вимоги Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 19.05.2016 № Ю-0000651300-У та рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 23.05.2016 № НОМЕР_3 та № 000003130.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.201 КАС України, правильне по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права, є підставою для зміни постанови суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2016р. по справі № 820/4385/16 підлягає зміні з підстав і мотивів задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 201, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2016р. по справі № 820/4610/16 - змінити з підстав та мотивів задоволення позову.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2016р. по справі № 820/4610/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_14 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_15 ОСОБА_16 Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03.04.2017 р.