Постанова

від 04.04.2017 по справі 653/2834/16-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 653/2834/16-а

Категорія: 10.3 Головуючий в 1 інстанції: Венглєвська Н.Б.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 на постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 13 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2016 року представник позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області про зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:

- зобов'язати відповідача перерахувати та поновити виплату пенсій за віком як не працюючому пенсіонеру ОСОБА_2, ОСОБА_5 з дати припинення з 01 липня 2015 року із застосуванням підвищень, індексацій, надбавок та доплат, як не працюючим пенсіонерам та дітям війни, передбаченим чинним законодавством.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилались на те, що до червня 1997 року позивачі проживали у АДРЕСА_1 та отримували пенсію за віком. Надалі виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю, у зв'язку з чим виплату пенсії було припинено. Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2012 року було зобов'язано управління Пенсійного Фонду України у Ленінському районі м. Севастополя відновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2, ОСОБА_5 з 21.11.2011 року.

Рішенням УПФ РФ в м. Севастополі за № 636 та за № 637 від 16.05.2016 позивачам з 01.07.2015 року припинено виплату пенсій у зв'язку з відсутністю громадянства Російської Федерації. 05.07.2016 року він як представник позивачів звернувся до УПФ України в Генічеському районі Херсонської області із заявами про перерахунок та поновлення виплати пенсії з дати припинення - 01.07.2015 року в розмірах відповідно до чинного законодавства, як не працюючим пенсіонерам та дітям війни (додаток 2 до Порядку №22-1). 08.08.2016 року представником позивачів до УПФУ в Генічеському районі Херсонської області направлено заяви про перерахунок та поновлення виплати пенсії позивачам. Однак, листом УПФУ в Генічеському районі Херсонської області №2855/01-03 від 12.08.2016 року було повідомлено, що заявникам необхідно особисто звернутися та надати до управління оригінали і копії паспортів або посвідки з місцем проживання, з відмітками реєстрації на території України.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, пояснила, що статтею 8 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які згідно з цим Законом досягли встановленого цим законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення пенсії страховий стаж. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 13 грудня 2016 року адміністративний позов в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_5 відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, представник позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_5 ОСОБА_6 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_5 є особами похилого віку. У 1997 році виїхали з України на постійне проживання до Ізраїлю, де 15.02.2005 року були прийняті на консульський облік в консульському відділені посольства України в Державі Ізраїль. До виїзду за кордон позивачі мешкали в АДРЕСА_1

14 квітня 2005 року отримали паспорт громадянина України з правом виїзду за кордон, дію якого було продовжено до 14.04.2025 року. До виїзду позивачці пенсія була призначена в Україні, і вони знаходились на пенсійному обліку в ПФУ Ленінського району м. Севастополя та їм виплачувалась пенсія за віком. Після виїзду за кордон виплати пенсії були припинені.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2012 року по розгляду адміністративного позову ОСОБА_2 ОСОБА_5 було зобов'язано УПФ України в Ленінському районі м. Севастополя відновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2, ОСОБА_5 Рішеннями УПВ РФ в м. Севастополі за №№636,637 від 16.05.2016 року ОСОБА_2, ОСОБА_5 з 01.07.2015 року припинено виплату пенсій за віком у зв'язку з відсутністю громадянства Російської Федерації.

05.07.2016 року представник позивачів за дорученням ОСОБА_6 звернувся від імені позивачів до ПФУ в Генічеському районі Херсонської області із заявами та долучив до заяв рішення про припинення виплати пенсії №№636,637 від 16.05.2016 року, нотаріально завірені копії довіреності, паспорта позивачів, нотаріально завірені копії картки платника податків, заяви про перерахування пенсійних виплат на банківський рахунок від 05.07.2016 року, копію постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2012 року, копію паспорта представника, які надіслав відповідачу поштою 05.07.2016 року для вирішення питання поновлення виплати пенсії позивачам, представником яких від являється за дорученням.

14.07.2016 року управління РФУ у Генічеському районі було надано відповідь представнику позивачів ОСОБА_6 у якій повідомлялося, що пенсії позивачам будуть поновлені і виплачуватимуться після того, як документи будуть надані у встановленому законодавством порядку.

08.08.2016 року представник позивачів за дорученням ОСОБА_6 від їх імені повторно звернувся до ПФУ у Генічеському районі Херсонської області з заявами від їх імені та його підписом, який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом м. Кам'янське Дніпропетровської області, які також були надіслані поштою представником 08.08.2016 року.

Повторно позивачі звернулися до управління Пенсійного фонду в Генічеському районі Херсонської області із особистою заявою щодо розгляду по суті заяви про призначення і виплати пенсії за віком не особисто, а звернувся їх представник.

Представник надіслав заяви поштою. Документи необхідні для поновленні пенсії за віком надані не повністю та з порушення Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії.

12.08.2016 року УПФ України в Генічеському районі Херсонської області надали представнику позивачів відповідь, в якій відмовили в поновлені пенсії позивачам з мотивів, що позивачі не особисто звернулися до ПФУ в Генічеському районі Херсонської області, а через свого представника, що не відповідає вимогам п.3,16 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, згідно Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, яким поновлення пенсії за довіреністю не передбачено. Крім того до ПФУ в Генічеському районі було надано представником позивачів вкладиш до трудової книжки ОСОБА_2, яка містить тільки першу сторінку трудової книжки, яка підтверджує належність трудової книжки, та останньої, де значиться один запис про відомості про роботу під №40 14.11.1192 року, а саме звільнення з роботи за власним бажанням. ОСОБА_5 також перша сторінка трудової книжки, яка підтверджує належність трудової книжки та останньої сторінки, де маються записи №№8,9,10 про роботу позивачки в Кримській колегії адвокатів, а саме про прийом на роботу і звільнення, яка належним чином не завірена і не повній мірі відображає трудовий стаж позивачів. Також відсутня пенсійна справа, яка повинна бути витребувана по особистій заяві особи, яка бажає поновити пенсію. До заяви представника позивачів було додано копія паспорту, копія картки платника податків, рішення про припинення виплати пенсії, заява про перерахування пенсійних виплат на банківський рахунок, копія трудової книжки. Відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року, якою затверджено Порядок надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії за №22-1 передбачено, подання заяви особисто або його законним представником за довіреністю. Заява про запит пенсійної справи за новим місцем проживання також повинна подаватися пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за новим місце проживання.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що органами ПФУ відмовлено у поновленні виплати пенсії позивачам, у зв'язку з неподанням ними особисто заяви про поновлення виплати пенсії.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Крім того, Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами (частина третя статті 25 Конституції України).

Відповідно до ст.ст.49,51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, виплата пенсії припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачене міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого дана Верховною Радою України. У разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за 6 місяців наперед перед виїздом.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1, встановлено, що необхідною умовою для реалізації особою права на отримання пенсії є реєстрація її місця проживання на території України. З цієї норми вбачається, що через те, що позивачі не проживають на території України, виплата їм пенсії неможлива.

Проте, Конституційний Суд України в рішенні від 07.10.2009 р. № 25-рп/2009 визнав такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо припинення виплати пенсії пенсіонерам на час постійного проживання (перебування) за кордоном у разі, якщо Україна не уклала з відповідною державою міжнародний договір.

Зокрема, в пункті 3.3 цього рішення зазначено, що оспорюваними нормами Закону конституційне право на соціальний захист поставлене в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

При цьому Конституційний Суд України звернув увагу Верховної Ради України на необхідність приведення у відповідність до Конституції України положень інших законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

Колегія суддів враховує, що рішенням Європейського суду з прав людини по справі "Пічкур проти України" № 10441/06 від 07.02.2014р. встановлено, що у випадку припинення виплати пенсії особі яка виїхала за кордон, має місце порушення ст.14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу, оскільки заявника частково або повністю позбавили певної матеріальної допомоги на дискримінаційній підставі.

Зазначена позиція узгоджується з висновком Верховного суду України, викладеного в постанові від 19 травня 2015 року № 21-168а15.

Відповідно до ч.2 ст.49 Закону № 1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року (в редакції від 30.07.2015 року).

Відповідно до п.1.5 Порядку № 22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Відповідно до п.2.8 Порядку № 22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року N 13-4 "Про органи, що здійснюють виплату пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14 липня 2014 року за № 804/25581, визначені органи, що здійснюють пенсійне забезпечення та надання соціальних послуг особам, які проживають на території АР Крим та м. Севастополя: Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - щодо пенсійного забезпечення осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей) або згідно з міжнародними договорами України з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; управління Пенсійного фонду України в Генічеському, Каланчацькому, Новотроїцькому та Чаплинському районах Херсонської області - щодо осіб, які отримують пенсію відповідно до інших законодавчих актів.

Враховуючи, що позивачі є громадянами України та в останнє були зареєстровані у м. Сімферополі, ними, відповідно до постанови правління ПФУ № 13-4, обґрунтовано обрано саме управління ПФУ в Генічеському районі Херсонської області, як орган, до якого вони звернулись за поновленням пенсії.

Пункт 4.1 Порядку № 22-1 передбачає, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Таким чином, обов'язковою умовою відновлення виплати раніше призначеної пенсії є подача пенсіонером заяви встановленої форми та необхідних документів особисто або через законного представника.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі склали заяву до управління ПФУ в Генічеському районі Херсонської області, яка містить всі відомості відповідно до додатку №2 Порядку № 22-1, що подана через представника ОСОБА_6 на підставі нотаріально посвідченої довіреності. До заяви позивачами надані: рішення про припинення виплати пенсії, нотаріально завірені копії довіреності, копія паспорту, нотаріально завірена копія картки платника податку, заява про перерахування пенсійних виплат на банківський рахунок, копія постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду Вказані обставини підтверджують виконання позивачами вимог закону для поновлення виплати їй пенсії.

Відтак, висновки суду першої інстанції про правомірність відмови позивачам у відновленні виплати раніше призначеної пенсії, в зв'язку із не подачею ними особисто відповідної заяви до пенсійного органу, не ґрунтуються на законі.

Колегія суддів вважає, що з дня набрання чинності рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009 виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеного Закону № 1058-ІV. З цього часу орган ПФУ має відновити виплату пенсії позивачам, як громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 08.12.2015р. по справі № 21- 5440а15.

Враховуючи наявність у позивачів права на відновлення виплати раніше призначеної пенсії з часу набрання законної сили рішення КСУ, а саме з 07.10.2009р., звернення позивачів до належного управління ПФУ із заявою про відновлення виплати пенсії, яка подана уповноваженим представником, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність та незаконність дій відповідача щодо відмові у поновленні виплати раніше призначеної пенсії.

Порушене право позивачів має бути відновлено шляхом зобов'язання управління ПФУ поновити виплату раніше призначеної пенсії, починаючи з 01.07.2015 р.

Суд першої інстанції не врахував наведені норми права та правові висновки Верховного Суду України, надавши невірну правову оцінку обставинам справи, що призвело до ухвалення невірного судового рішення.

Відповідно до ст.202 КАС України, колегія суддів скасовує постанову суду першої інстанції та ухвалює нову про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст.94 КАС України суд вирішує питання про розподіл судових витрат. В зв'язку з задоволенням адміністративного позову всі понесені нею та документально підтверджені судові витрати, які складаються з судового збору за подачу позову у розмірі 551,20 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 - задовольнити.

Постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 13 грудня 2016 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов ОСОБА_2, ОСОБА_5.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області поновити та перерахувати раніше призначену пенсію ОСОБА_2, ОСОБА_5 з 01 липня 2015 року.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області (код ЄДРПОУ 21295011) на користь позивачів сплачений ними судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М.Танасогло

Суддя: А.В.Бойко

Суддя: О.В.Яковлєв