18/229
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62
Іменем України
ПОСТАНОВА
"08" серпня 2006 р. Справа № 18/229
За позовом Прокурора Щорського району в інтересах держави в особі Виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, робочий орган –Щорський районний центр зайнятості
15200, м. Щорс, вул. К.Маркса, 7
До Товариства з обмеженою відповідальністю „Тур'янський консервний завод”
15231, с. Тур'я Щорського району
про стягнення 737 грн. 77 коп.
Суддя А.С.Сидоренко
Секретар судового засідання І.В.Морська
Представники сторін:
Від позивача: Савоста В.М. –нач. відділу, дов. № 576 від 24.07.2006р.
Від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні прийняв участь прокурор відділу прокуратури Чернігівської області Демидок Д.А., посв. № 123 від 24.03.2005р.
СУТЬ СПОРУ:
Прокурором Щорського району в інтересах держави в особі Виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, робочий орган –Щорський районний центр зайнятості (надалі – позивач), заявлено адміністративний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Тур'янський консервний завод” (надалі – відповідач) про стягнення 737,77 грн. недоїмки по страхових внесках на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак надіслав відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги ним не визнаються. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на те, що ТОВ „Тур'янський консервний завод” не працює вже протягом десяти років і тому сума заборгованості по страховим внескам нарахована незаконно. До того ж, борг нарахований не ТОВ „Тур'янський консервний завод”, а Щорському міжколгоспному консервному заводу, якого не існує.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача та прокурора, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ:
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000р. № 1533-ІІІ (далі -Закон № 1533) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.
Відповідно до ст. 12 Закону № 1533 виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості.
Виконавча дирекція Фонду організовує виконання рішень правління Фонду та забезпечує дотримання законодавства України про страхування на випадок безробіття, діє від імені Фонду та підзвітна йому в межах та порядку, передбачених статутом Фонду.
Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, зокрема:
· ведуть реєстр платників страхових внесків;
· провадять збір страхових внесків;
· контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття;
· представляють інтереси Фонду в судових та інших органах.
У відповідності до ч. 1 ст. 16 Закону № 1533 джерелом формування коштів Фонду є, зокрема, страхові внески страхувальників - роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами.
Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття 01.01.1998р. за № 256500026.
Частиною 3 ст. 17 Закону № 1533 встановлено, що роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.
Обов'язок роботодавця своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески передбачений п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону № 1533.
Даний обов'язок відповідачем не виконано і станом на 19.06.2006р. за ним рахується заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 737,77 грн.
Сума заборгованості підтверджується розрахунковою відомістю відповідача про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 4-ий квартал 2002 року від 06.01.2003р. та актом перевірки від 01.08.2006р. № 31, підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим їх печатками.
На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості відповідач не надав.
Згідно ч. 2 ст. 34 Закону № 1533: Фонд зобов'язаний забезпечувати збір страхових внесків, контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань страхування на випадок безробіття, правильність призначення роботодавцем та виплати застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю.
Приписом частин 1 та 2 ст. 38 Закону № 1533 встановлено, що роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність реєстрації як платник страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.
Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.
Згідно ст. 39 Закону № 1533 спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Заперечення відповідача проти позову, судом не приймаються, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач в порушення даної вимоги не надав документів, які б підтверджували ті факти (обставини), що викладені у запереченні проти позову.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 8, 12, 16, 17, 34, 35, 38, 39 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, ст. ст. 71, 94, 158 –163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Тур'янський консервний завод”, с. Тур'я Щорського району (р/р 2600630227 в Щорському відділенні Ощадбанку України № 3274, МФО 343240, код 05388977) на користь виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, робочий орган –Щорський районний центр зайнятості, м. Щорс, вул. К.Маркса, 7 (р/р 37174971900569 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 21402056) недоїмку в сумі 737 грн. 77 коп.
Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) А.С.Сидоренко
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 08.08.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 65745 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петрова Валентина Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні