Постанова

від 04.04.2017 по справі 823/1626/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1626/16 Головуючий у 1-й інстанції:Рідзель О.А.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління державної служби України з питань праці у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Мале виробничо-комерційне підприємство "Берк" до Управління державної служби України з питань праці у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу та постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Мале виробничо-комерційне підприємство "Берк" звернулось до суду з позовом до Управління держпраці у Черкаській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 31 січня 2016 року № 224-Н, яким призначено позапланову перевірку позивача; визнати протиправним та скасувати постанову першого заступника начальника управління Державної служби України з питань праці у Черкаській області Карпенка А.А. від 27 вересня 2016 року № 23-01-52/177-332, якою на позивача накладено штрафу у розмірі 145 000 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06 січня 2017 року даний адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову управління Державної служби України з питань праці у Черкаській області про накладення штрафу від 27 вересня 2016 року № 23-01-52/177-332.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. При цьому, посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу від 31 серпня 2016 року № 224-Н, направлення на перевірку від 31 серпня 2016 року № 1160, головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Ушановим Олександром Володимировичем, здійснено позапланову перевірку на предмет додержання приватним підприємством Мале виробниче-комерційне підприємство Берк законодавства про працю, результати якої оформлені актом від 14 вересня 2016 року № 23-01-52/177.

Вказаною перевіркою встановлено порушення вимог ч. 6 статті 95 КЗпП України та статей 12, 33 Закону України Про оплату праці , а саме згідно даних первинної бухгалтерської документації з нарахування заробітної плати у період з 01 січня 2016 року по 01 вересня 2016 року не проведена індексація заробітної плати наступним працівникам: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14

Вказаний факт є порушенням вимог статті 12 Закону України Про оплату праці щодо недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

У зв'язку з порушенням вимог законодавства про працю директору підприємства ОСОБА_6 внесено припис від 14 вересня 2016 року № 23-01-52/177-136 про усунення порушень виявлених під час перевірки до 14 жовтня 2016 року.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем прийнято оскаржувану постанову від 27 вересня 2016 року № 23-01-52/177-332, якою на позивача накладено штраф в сумі 145 000 грн.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що дії щодо проведення перевірки позивача не відповідають діючому законодавству України, є безпідставними і суперечать фактичним обставинам справи, відтак дії управління Держпраці у Черкаській області щодо проведення позапланової перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про стосовно Приватного підприємства "Мале виробничо-комерційне підприємство "Берк" є протиправними, а складена за її наслідками постанова підлягає скасуванню. Так, відповідач є контролюючим органом у розумінні п. 1 Указу № 817/98, а тому на його перевірки розповсюджуються обмеження, встановлені п. 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 роук № 100 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України утворено Державну службу України з питань праці реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці.

Згідно з абзацом 1 пункту 2 зазначеної Постанови територіальні органи, які утворюються, є правонаступниками прав та обов'язків територіальних органів Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці, що реорганізуються.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 929-р Питання Державної служби з питань праці на Державну службу України з питань праці покладено здійснення функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.

Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96.

Відповідно до пункту 1 зазначеного Положення Державна служба, України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці у межах повноважень, передбачених законом, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики видає накази організаційно - розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання.

Згідно з підпунктом 54 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Відповідно до пункту 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

У відповідності до пп.5 п.4 Положення про Управління Держпраці, затвердженого наказом Держпраці від 04 лютого 2016 року № 8, Управління Держпраці, згідно покладених на нього завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі, їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з пп.5 п.6 Положення, Управління Держпраці, для виконання покладених на нього завдань має право, безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Згідно з підпунктом 49 пункту 4 Положення № 8 Управління Держпраці у Черкаській області накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.

Управління Держпраці при здійсненні перевірок з питань дотримання законодавства про працю у своїй діяльності керується наказом Міністерства соціальної політики від 02 липня 2012 року № 390 Про затвердження Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції з питань праці та її територіальних органів .

Відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами КПК України. В той же час, зазначене обмеження не поширюється: з 01 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 01 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи-підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібно роздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Відтак, як вірно визначено судом першої інстанції, Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи направлений на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів та передбачає внесення змін до податкового законодавства. Отже, за своєю метою та змістом цей Закон покликаний врегулювати саме податкові, а не будь-які інші правовідносини.

Однак, беручи до уваги завдання Управління Держпраці у Черкаській області, визначені Положенням про Управління Держпраці у Черкаській області, суд знову вірно дійшов висновку, що відповідач у цій справі не є контролюючим органом доходів і зборів в розумінні вимог пункту 41.1 статті 41 ПК України. Відповідно, приписи пункту 3 Прикінцевих положень Закону від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ не можуть поширюватись на Управління Держпраці у Черкаській області, як помилково стверджує позивач.

Крім того, 28 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 76 Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України , який набув чинності 01 січня 2015 року. Відповідно до п.8 розділу ІІІ Прикінцеві положення Закону № 76 встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня-червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Таким чином, на період з січня по червень 2015 року поширювалось обмеження щодо проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами, зокрема й Державною інспекцією з питань праці та її територіальними органами.

Проте, оскільки дія вищевказаного мораторію закінчилась, то починаючи з 01 липня 2015 року проведення заходів державного контролю за дотриманням законодавства про працю у загальному порядку відновилося, а тому перевірка проведена без порушення норм законодавства України.

Вирішуючи питання щодо правомірності спірного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно пункту 2 Порядку № 390 право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці (далі - інспектор).

Інспектор має право на проведення перевірки за наявності у нього службового посвідчення та направлення на перевірку. Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки.

Відповідно до абзацу 4 пункту 3 Порядку № 390 позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення.

У відповідності з вимогами Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 02 липня 2012 року № 390, підставою для проведення позапланової перевірки позивача є лист Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області від 26 серпня 2016 року № 7758/04-01 щодо суб'єктів господарювання - страхувальників для можливого проведення перевірок, у зв'язку з невиконанням останніми вимог законодавства про працю, лист-згода Департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці від 29 серпня 2016 року № 8894/4.1/4.2-ДП-16; розпорядчими документами: наказ Управління Держпраці у Черкаській області від 31 серпня 2016 року № 224-Н Про проведення позапланових перевірок та направлення на проведення перевірки від 31 серпня 2016 року № 1160.

Вказаною перевіркою встановлено, зокрема, порушення підприємством вимог ч. 6 статті 95 КЗпП України, статей 12, 33 Закону України Про оплату праці . Так, згідно даних первинної бухгалтерської документації з нарахування заробітної плати (відомості нарахування та розрахунків з працівниками) у період з 01 січня 2016 року по 01 вересня 2016 року індексація заробітної плати не проведена наступним працівникам: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 (звільнений 31 липня 2016 ркоу).

Результати перевірки оформлені актом від 14 вересня 2016 року № 23-01-52/177.

У зв'язку з виявленими порушеннями вимог законодавства про працю, директору підприємства ОСОБА_6 внесено припис від 14 вересня 2016 року № 23-01-52/177-136 про необхідність їх усунення у термін до 14 жовтня 2016 року.

Суд звертає увагу, що вказані документи підписані керівником ПП МП Берк без зауважень та заперечень. Згідно пояснювальної записки до акту перевірки, підписаної особисто керівником підприємства, на час його підписання бухгалтерією ПП МВКП Берк проводився перерахунок індексації заробітної плати працівників та виплата різниці.

Одночасно із внесенням припису, у відповідності до вимог Порядку № 390 та керуючись ст.ст. 254-256 КУпАП, Управлінням вжито заходів щодо притягнення винних осіб до відповідальності, а саме: складено протокол від 14 вересня 2016 року № 23-01-52/125 про вчинення ОСОБА_6 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 41 КУпАП, який відповідно до вимог статті 257 КУпАП надіслано до органу, уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення - Придніпровського районного суду м. Черкаси. Факти допущених порушень законодавства про працю ОСОБА_6 не заперечував, що підтверджується його поясненнями до протоколу.

Враховуючи викладене, вбачаються підтвердженими факти порушення позивачем вимог законодавства, зазначені відповідачем в акті перевірки.

Частиною другою статті 265 КЗпП України передбачено відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, за порушення вимог законодавства про працю.

Так, відповідно до аб.4 ч.2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці несуть відповідальність у вигляді штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Штрафи, зазначені у ч.2 статті 265 КЗпП України, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну, політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачений частиною другою статті 265 КЗпП України, визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Згідно з положеннями зазначеного вище пункту штрафи можуть бути накладені, у тому числі, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу. Відповідно до абзацу 2 пункту 8 Порядку № 509 за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 Порядку, приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду справи, на підставі акта від 14 вересня 2016 року № 23-01-52/177 першим заступником начальника Управління Держпраці у Черкаській області Карпенком Анатолієм Андрійовичем винесено постанову від 27 вересня 2016 року № 23-01-52/177-332 про накладення на ПП МВКП Берк штрафу у розмірі 145000,00 грн. (сто сорок п'ять тисяч грн. 00 коп.) за аб. 4 ч. 2 статті 265 КЗпП України.

Рішення про накладення на позивача штрафу грунтується на наступному.

Згідно вимог статті 21 Закону України Про оплату праці працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до положень статті 95 КЗпП України та статті 33 Закону України Про оплату праці заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку. Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою статті 12 Закону України Про оплату праці та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями (ч. 2 статті 12 Закону України Про оплату праці ).

Відповідно до статті 18 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії (зі змінами та доповненнями) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, у тому числі індексація доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Згідно ч.2 статті 19 Закону № 2017-Ш державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до ч. 2 статті 2 Закону України Про оплату праці до структури заробітної плати входить додаткова заробітна плата, яка включає, в тому числі, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.

Статтею 8 Закону України Про оплату праці (зі змінами та доповненнями) передбачено, що держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.

Враховуючи, що індексація заробітної плати є компенсаційною виплатою (рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 № 9-рп/2013), передбаченою статтею 33 Закону України Про оплату праці . Законом України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії , вона входить до структури заробітної плати, що також підтверджується підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, відповідно до якого суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати. Як складова належної працівникові заробітної плати індексація спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Висновки щодо порушення позивачем вимог зазначених вище нормативно - правових актів зроблені на підставі документів, наданих суб'єктом господарювання на вимогу інспектора, підтверджені безпосередньо керівником підприємства, тому твердження позивача щодо складення акту перевірки шляхом підтасування інформації та використання неналежних матеріалів не відповідають дійсності. Будь-яких документів, які б спростовували факти виявлених за результатами перевірки порушень, під час розгляду справи про накладення штрафу представниками ПП МВП Берк не надавалися, що підтверджується даними протоколу розгляду справи.

Таким чином, висновок суду про те, що порушення позивачем вимог законодавства, зазначені відповідачем в акті перевірки, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, не відповідають дійсності.

Відповідно, і оскаржуване позивачем рішення прийнято на законних підставах.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За статтею 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 статті 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до наведених вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду апеляційної інстанції достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність та обґрунтованість своєї постанови.

Натомість, доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не спростовують висновків апелянта.

Таким чином, необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення даного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління державної служби України з питань праці у Черкаській області - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 січня 2017 року - скасувати та прийняти нову.

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Мале виробничо-комерційне підприємство "Берк" до Управління державної служби України з питань праці у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу та постанови - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.