Ухвала

від 19.01.2010 по справі 1-230/09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-230/09 19.01.2010 19.01.2010 19.01.2010

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-53/10 Головуючий у 1-й інстанції: Олефір М.В.

Категорія: ст. 355 ч.3 КК України Доповідач: Царюк В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області

у складі: головуючого - Царюка В.В.

суддів : Пустовара М.Л., Салтовської І.Б.

за участю прокурора Максимишина О.Л.

19 січня 2010 року розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_2 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13.08.2009 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимий 18.04.2005 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ст. 355 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі, прож.: ІНФОРМАЦІЯ_3,-

засуджений за ст. 355 ч.3 КК України до п'яти років позбавлення волі.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винними в тому, що він не отримавши у встановлений строк повернення боргу в розмірі 1000 доларів США від ОСОБА_3, який він надав останньому під проценти, строком на один місяць, примушував ОСОБА_3 до виконання цивільно-правових зобов'язань, а саме передати у власність автомобіль марки Мазда-626 , державний номер 45-847 НІ, який належав ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 разом з невстановленими особами з 18 вересня 2003 року по 31 травня 2004 року шляхом залякування, з застосуванням погроз фізичної розправи, фізичного насилля не небезпечного для життя та незаконного позбавлення волі, у відношенні ОСОБА_3 та його дружини ОСОБА_4 примушували ОСОБА_3 до виконання цивільно-правових зобов'язань.

В апеляції, захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 просить скасувати вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13.08.2009 року та закрити провадження у справі. Вважає зазначений вирок незаконним, оскільки він ґрунтується на доказах, які були здобуті на стадії досудового слідства з грубим порушенням кримінально-процесуального законодавства України. Зауважує на тому, що така ситуація вже мала місце в 2005 році коли, апеляційним судом Миколаївської області був скасований вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18.04.2005 року, підставою для чого послужила неповнота та однобічність досудового слідства, проте в ході додаткового розслідування ця неповнота не була усунена.

В апеляції і доповненнях до неї, засуджений ОСОБА_2 просить скасувати вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13.08.2009 року та направити справу на додаткове розслідування. Мотивує тим, що досудове і судове слідство було проведено неповно та однобічно. Окремо зазначив, що досудове слідство проводилося з порушенням кримінально-процесуального законодавства, доказом чого, є те, що слідчим не було допитано жодного свідка, свідчення яких спростовують звинувачення ОСОБА_3, ряд слідчих дій проводились без участі адвоката та захисника, деякі документи взагалі були сфальсифіковані, на що вказує наявність в них підпису апелянта з якими його ніколи не ознайомлювали.

Також зазначив, що на момент розгляду справи у суді, було допущено багато грубих порушень кримінально-процесуального законодавства, що є підставою для скасування зазначеного вироку, а саме: порушення права підсудного надавати свідчення в будь-який момент судового слідства, що є порушенням права на захист; при постановленні вироку, судом було взято до уваги лише пояснення постраждалої сторони у справі і не обґрунтовано було відмовлено ОСОБА_2 у виклику в судове засідання свідків з його сторони; як і на досудовому слідстві, суд не допитав свідків та не провів низку експертиз, свідчення та висновки яких спростували б неправдиві, на думку апелянта, свідчення ОСОБА_3.

Апелянт зауважує на тому, що всі приведені вище обставини вказують на неповноту та однобічність судового розгляду справи. Також ОСОБА_2 вважає, що суд кваліфікуючи дії підсудного неправильно застосував кримінальний закон.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який вважав, що досудове та судове слідство по справі проведено поверхово та однобічно, слідчим, який був заінтересований у негативних результатах розслідування справи та який проводив розслідування з порушенням прав обвинуваченого на захист, судом, який також не дав належної оцінки порушенням, допущеним під час розслідування по справі та який також в основу вироку поклав докази, які не відповідають дійсності та які сфальсифіковані слідчим та потерпілим, думку захисника ОСОБА_1, яка вважала, що доказів вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину в матеріалах справи немає, прокурора, який вважав, що апеляції задоволенню не підлягають, оскільки вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апелянтів колегія суддів дійшла слідуючого.

Вирок суду першої інстанції відносно ОСОБА_2 відповідає вимогам ст..323 КПК України і, як вбачається з матеріалів справи, постановлений на підставі доказів, які безпосередньо досліджувались у судовому засіданні.

Так, суд першої інстанції вірно встановив обставини вчинення ОСОБА_2 протиправних дій відносно потерпілого ОСОБА_3 та його дружини ОСОБА_4, метою яких було примусити останнього до виконання завідомо негативних для себе наслідків цивільно-правової угоди, яка існувала між засудженим та потерпілим. Способом примусу, в даному випадку, було застосування насильства до потерпілого та його дружини.

Ці обставини судом були встановлені під час дослідження показань ОСОБА_3, ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, даних протоколу впізнання ( т.1 а.с.44) та висновків судово-медичних експертиз № 471 ( а.с.139 т.1) та №655 ( а.с.148 т.1), а також інших доказів, які викладені у вироку. Колегія суддів вважає, що суд вірно оцінив ці докази і вірно прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.355 КК України.

Незгода ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 з такою оцінкою суду, на думку колегії суддів, є лише їхньою правовою позицією по справі та до уваги взята не може бути, оскільки ці докази здобуті у встановлений законом спосіб і з встановлених законом джерел.

Посилання апелянтів на те, що докази по справі є недопустимими і зібрані з порушенням діючого процесуального законодавства, на думку колегії суддів, є голослівними та такими, що не відповідають дійсності. Підстав для сумніву у легітимності та допустимості зібраних по справі доказів колегія суддів не вбачає, а тому і немає підстав для направлення справи на додаткове розслідування, про що просить ОСОБА_2 у своїй апеляції.

Як вбачається з матеріалів справи предметом дослідження по справі були неодноразові заяви ОСОБА_2 про відвід слідчого, про оскарження його дій та дій потерпілого, а також інші заяви учасників процесу, у тому числі і захисників ОСОБА_2 По всім зверненням слідчим або судом прийняті передбачені законом рішення. Незгода ОСОБА_2 з цими рішеннями не перешкоджає розгляду справи по суті його обвинувачення.

Не вбачається з матеріалів справи і будь-яких порушень закону при розгляді справи у суді.

Усі заявлені під час судового розгляду клопотання судом розв'язані відповідно до діючого законодавства. Посилання апелянтів на однобічність та упередженість судового розгляду справи є безпідставними і голослівними та, на думку колегії суддів, такими, що направлені на затягування розгляду цієї справи по суті, що вбачається з матеріалів справи.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляцій, а також підстав для скасування або зміни вироку суду відносно ОСОБА_2

Що стосується покарання, призначеного судом засудженому, то воно, на думку колегії суддів, є необхідним та достатнім для його виправлення та перевиховання, а також запобігання вчиненню нових злочинів і призначене відповідно до вимог ст..65 КПК України .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст..ст. 365,366 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13.08.2009 року відносно ОСОБА_2 - залишити без змін, а апеляції засудженого та його захисника ОСОБА_1 на цей вирок - залишити без задоволення.

Головуючий :

Судді :