Рішення

від 23.03.2017 по справі 911/1/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2017 р. Справа № 911/1/17

Розглянувши матеріали справи за позовом Комунального підприємства Київпастранс , м.Київ

до Рожнівської сільської ради, с.Рожни

Виробничого кооперативу Контакт-90 , м.Київ

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департаменту комунальної власності Київської міської державної адміністрації

про визнання недійсними та скасування рішень виконавчого комітету Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області №140 від 31.09.2009 року, визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсним договору та скасування його реєстрації.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Від відповідача 1: ОСОБА_6

Від відповідача 2: ОСОБА_7

Від третьої особи: ОСОБА_8

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства Київпастранс (далі - позивач) до Рожнівської сільської ради (далі - відповідач1) та Виробничого кооперативу Контакт-90 (далі - відповідач2) за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Департамент комунальної власності Київської міської державної адміністрації про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області №140 від 31.09.2009 року Про оформлення права власності на нерухоме майно , визнання недійсним та скасування рішення Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 27.03.2015 року № 1947 Про затвердження проекту землеустрою , визнання недійсним договору оренди землі від 16.04.2015 року та скасування реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Провадження у справі №911/1/17 порушено відповідно до ухвали суду від 11.01.2017 року та призначено справу до розгляду на 24.01.2017 року.

23.01.2017 року до господарського суду від відповідача1 - Рожнівської сільської ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника.

Відповідач2, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 24.01.2017 року не з'явився та надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

Третя особа - Департамент комунальної власності Київської міської державної адміністрації належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, у судове засідання 24.01.2017 року не з'явилась.

Представник позивача у судовому засіданні 24.01.2017 року позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі. Розгляд справи відкладався на 09.02.2017 року.

Відповідач1, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 09.02.2017 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав.

Представник відповідача2 у судовому засіданні 09.02.2017 року подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував. Розгляд справи відкладався на 28.02.2017 року.

Відповідач1, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 28.02.2017 року не з'явився та надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

Третя особа - Департамент комунальної власності Київської міської державної адміністрації належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, у судове засідання 28.02.2017 року не з'явилась.

Представник позивача у судовому засіданні 28.02.2017 року подав письмові пояснення на відзив відповідача2. Представник відповідача2 у судовому засіданні 28.02.2017 року подав додаткові письмові пояснення.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 28.02.2017 року розгляд справи відкладався до 14.03.2017 року та було витребувано у сторін додаткові докази та пояснення.

Також, ухвалою від 28.02.2017 року продовжено строк розгляду справи.

В судовому засіданні 14.03.2017 року оголошувалась перерва до 23.03.2017 року.

В судовому засіданні 23.03.2017 року позивач та третя особа позовні вимоги підтримали в повному обсязі, відповідповідачі проти позову заперечували.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, позивач зазначає, що Комунальне підприємство Київпастранс (позивач) створене відповідно до рішення Київської міської ради від 30.11.2000 року № 101/1078 Про реорганізацію Київського міського територіально-виробничого об'єднання автомобільного транспорту та комунального підприємства Київелектронтранс у 2001 році, Комунальне підприємство Київпастранс є правонаступником майнових та інших прав і обов'язків Київського міського територіально-виробничого об'єднання автомобільного транспорту та комунального підприємства Київелектронтранс та підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації (п. 1.2. Статуту).

Пунктом 1 наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації № 30 від 10.04.2002 року Про закріплення основних фондів комунальної власності територіальної громади м. Києва закріплено на праві повного господарського відання за КП Київпастранс основні фонди згідно з додатками 1-34.

Зокрема, згідно з додатком 22 до вказаного Наказу за енергогосподарством було закріплено дванадцять будиночків дачних (інвентарні №№ 335-346), які знаходяться за адресою: с. Рожни, База відпочинку.

Позивач зазначає, що з моменту його створення зазначені будиночки ОСОБА_4 відпочинку Енергетик в с. Рожни використовуються його працівниками для відпочинку з родинами. Вказане підтверджується наявними рахунками по оплаті за оздоровлення працівників Комунального підприємства.

Проте, як зазначає позивач, в травні 2016 року Комунальному підприємству Київпастранс стало відомо про той факт, що сім будиночків за №№ 7, 8, 9, 10, 12, 13, 14 та 00 (санвузол) перебувають у приватній власності Виробничого кооперативу Контакт-90 відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 23.10.2009 року Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області.

Зазначене Свідоцтво видане відповідачу2 на підставі рішення Рожнівської сільської ради № 140 від 31.08.2009 року Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна , яким вирішено оформити право власності на нерухоме майно ОСОБА_4 відпочинку Енергетик з відповідними надвірними будівлями та спорудами за № № 7, 8, 9, 10, 12, 13, 14 та 00 (санвузол) за адресою: с. Рожни, вул. Щорса, 81 за Виробничим кооперативом Контакт-90 .

Згідно листа Департаменту комунальної власності м. Києва (КМДА) № 062/06/90-4995 від 18.05.2016 року дванадцять будиночків ОСОБА_4 відпочинку Енергетик перебувають на балансі позивача та закріплені за ним, як за комунальним майном Київської громади. Данні об'єкти належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва, до Програми приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київської міської ради від 31.03.2011 року № 100/5487 не включались та знаходяться на території Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, вул. Щорса, 81 а.

Позивач також зазначив, що договори оренди чи купівлі-продажу щодо вказаних будівель не укладались, списання не здійснювалось.

Також, позивач зазначив, що відповідач1, приймаючи оскаржуване рішення від 31.09.2009 року № 140, був обізнаний та знав, що всі будиночки побудовані на даній території належать КП Київпастранс . Також, за рахунок КП Київпастранс було розроблено та проведено електро- та газопостачання до дачних будиночків і всі вони знаходяться на балансі позивача та належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва в особі Департаменту комунальної власності м. Києва.

У зв'язку з чим, позивач в обґрунтування позовних вимог про незаконність рішення виконкому Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 31.09.2009 року № 140 Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна зазначив, що у відповідача1 не було повноважень розпоряджатись спірним майно, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва в особі Департаменту комунальної власності м. Києва.

Також, позивач в позові зазначає, що прийняття Рішення виконкому Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 31.09.2009 року № 140 Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна суперечить вимогам ч.2 ст.17, ч.1 ст.19, ст.20 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , пунктів 2.7., 3.3., 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, оскільки під час оформлення права власності не було надано всіх визначених законодавством документів (взагалі не було надано жодного документу в підтвердження факту належності відповідачу2 права власності на спірне майно).

Частиною 2 ст.331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Одна, у відповідача2 відсутні, ніколи не було і не могло бути будь-яких документів щодо будівництва спірних будинків № № 7, 8, 9, 10, 12, 13, 14 та 00 (санвузол) та отримання прав на земельну ділянку з метою будівництва, тому винесення Ввиконавчим комітетом Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області рішення № 140 від 31.09.2009 року, оформлення відповідачем1 Свідоцтва про право власності та проведення за відповідачем2 реєстрації права власності на спірне майно є безпідставним та протиправним.

У зв'язку з чим, позивач в позові просить визнати недійсним рішення виконавчого комітету Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області №140 від 31.09.2009 року Про оформлення права власності на нерухоме майно .

Крім того, як стало відомо позивачу, рішенням Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 27.03.2015 року № 1947 57 сесії 06 скликання Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду в межах с.Рожни на території Рожнівської сільської ради було затверджено проект землеустрою щодо відведення Виробничому кооперативу Контракт-90 земельної ділянки площею 0,4354 га в довгострокову строком на 49 років для обслуговування ОСОБА_4 відпочинку Енергетик в с. Рожни по вул. Щорса, 81а Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області; вилучено із земель комунальної власності земельну ділянку площею 0,4354 га (кемпінги, будинки для відпочинку або проведення відпусток) та передано в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 0,4354 га для обслуговування ОСОБА_4 відпочинку Енергетик в с. Рожни по вул. Щорса, 81а Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області; встановлено орендну плату за земельну ділянку та доручено сільському голові укласти договір оренди земельної ділянки згідно з чинним законодавством. Виробничому кооперативу Контракт-90 зареєструвати договір оренди земельної ділянки у відповідності з чинним законодавством.

На виконання рішення Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 27.03.2015 року № 1947 57 сесії 06 скликання Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду в межах с. Рожни на території Рожнівської сільської ради , 16.04.2015 року між Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області, як Орендодавцем, та Виробничим кооперативом Контакт-90 , як Орендарем, було укладено Договір оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, вул. Щорса, загальною площею 0,4354, кадастровий номер 3221287201:01:006:0050.

Згідно з п. 3 Договору на вказаній земельній ділянці розташоване нерухоме майно - ОСОБА_4 відпочинку Енергетик , власником якої є Орендар (ВК Контакт-90 ) на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 23.10.2009 року виконкомом Рожнівської сільської ради Броварського району. Право власності на базу відпочинку зареєстроване Броварським міжміським бюро технічної інвентаризації 23.10.2009 року за реєстрованим номером 28636241 в книзі В/3, номер запису 1046.

Також позивач зазначає, що з огляду на викладені в позові обставини, земельна ділянка (загальною площею 0,4354, кадастровий номер 3221287201:01:006:0050) була передана відповідачу2 разом із об'єктами комунальної власності (дачними будинками), які перебувають на балансі позивача та закріплені за ним, як комунальне майно Київської громади.

Посилаючись на ст.ст 203, 2015 Цивільного кодексу України позивач зазначає, що Договір оренди земельної ділянки підлягає визнанню недійсним, оскільки в ньому відсутня істотна умова, передбачена ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі , а саме щодо способу, умови, строків та порядку розрахунків за оренду земельної ділянки; за таким Договором відповідачу2 передана земельна ділянка, на якій розташовані об'єкти комунальної власності Київської громади, які перебувають на балансі позивача.

Також позивач зазначив, що листом № б/н від 10.06.2016 року Рожнівська сільська рада Броварського району Київської області повідомила про те, що дана земельна ділянка передана в оренду Виробничому кооперативу Контакт-90 на підставі Рішення 57 сесії 06 скликання від 27.03.2015 року за № 1947 Про затвердження проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду в межах с. Рожни, на території Рожнівської сільської ради . До даного листа було долучено Рішення 57 сесії 06 скликання від 27.03.2015 року за № 1947 Про затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду в межах с. Рожни, на території Рожнівської сільської ради .

Позивач в позові зазначає, що Рішення 57 сесії 06 скликання від 27.03.2015 року за № 1947 Про затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду в межах с. Рожни, на території Рожнівської сільської ради є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки винесено з порушення встановленого ст.120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України права позивача та територальної громади м. Києва на земельну ділянку, на якій розташована їх нерухомість.

У зв'язку з незаконністю рішення відповідача1 про надання відповідачу2 земельної ділянки в оренду, позивач зазначає, що укладений між відповідачами на виконання такого рішення ради договір оренди земельної ділянки підлягає визнанню недійсним, а реєстрація такого договору оренди підлягає скасуванню.

Таким чином, позивач в позові просить визнати недійсним та скасувати Рішення виконавчого комітету Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області № 140 від 31.09.2009 року Про оформлення права власності на нерухоме майно , Рішення 57 сесії 06 скликання від 27.03.2015 року за № 1947 Про затвердження проекта землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду в межах с. Рожни, на території Рожнівської сільської ради , визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки від 16.04.2015 року, укладений між Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області та ВК Контакт-90 та скасувати реєстрацію Договору оренди земельної ділянки від 16.04.2015 року.

Відповідач2 - Виробничий кооператив Контакт-90 подав відзив на позов, в якому позовні вимоги заперечував та зазначив, що користується земельною ділянкою за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожни, вул. Щорса, площею 0, 4354 га, кадастровий номер 3221287201:01:006:0050 як належний користувач на підставі Договору оренди від 16.04.2015 року, укладеного між ВК Контакт-90 та Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області.

Вказаний договір оренди укладений у встановленому законом порядку на підставі рішення 57 сесії 06 скликання Рожнівської сільської ради Броварського району від 27 березня 2015 року № 1947. Договір укладено на 49 років.

На земельній ділянці розташоване нерухоме майно - ОСОБА_4 відпочинку Енергетик , власником якої є ВК Контакт-90 . Право власності на базу відпочинку зареєстроване у встановленому порядку на підставі звернення ВК Контакт-90 із наданням відповідних документів Броварським міжміським бюро технічної інвентаризації 23.10.2009 року за реєстраційним номером 28636241.

Однак, суд зазначає, що вищенаведені відповідачем2 обставини не обґрунтовують заперечень проти позову, оскільки позов подано саме в спростування відповідних обставин, а саме, щодо незаконності оформлення за відповідачем2 права власності на майно та набуття ним права оренди землі.

Також, відповідач2 в своєму відзиві зазначав, про безпідставність тверджень позивача про належність йому спірних дачних будиночків та прав на земельну ділянку, кадастровий номер 3221287201:01:006:0050, оскільки вякості єдиного доказу позивачем надано додаток № 22 до Наказу № 30 від 10.04.2002 року, який не відображає індивідуальних характеристик майна і не є документом, що посвідчує право комунальної власності або користування позивача.

Також відповідач зазначав, що факт знаходження майна на балансі не є доказом права власності чи законного володіння.

Відповідач2 в додаткових поясненнх зазначив, що Виробничий кооператив Контакт-90 створений у 1989 році (згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців дата державної реєстрації 10.04.1989 року).

Виробничий кооператив Котнакт-90 користується земельною ділянкою за адресою: Київська область, Броварський район, село Рожни, вул. Щорса, площею 0, 4354 га кадастровий номер 3221287201:01:006:0050 на підставі Договору оренди від 16.04.2015 року, укладеного між Виробничим кооперативом Контакт-90 та Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області на підставі рішення 57 сесії 06 скликання Рожнівської сільської ради Броварського району від 27.03.2015 року № 1947.

Відповідач2 зазначив, що на наведеній земельній ділянці розташоване нерухоме майно - ОСОБА_4 відпочинку Енергетик , власником якої є ВК Контакт-90 . ОСОБА_9 відпочинку Енергетик були збудовані на початку 90-х років господарським способом за рахунок матеріалів, коштів та силами Виробничого кооперативу Контакт-90 .

Право власності на базу відпочинку зареєстроване у встановленому порядку, на підставі звернення ВК Контакт-90 із наданням відповідних документів Броварським міжміським бюро технічної інвентаризації 23.10.2009 року за реєстраційним номером 28636241.

Також, відповідач2 в додаткових поясненнях зазначив, що поряд із земельною ділянкою, яку орендує ВК Контакт-90 , межує земельна ділянка, яка ніби-то перебуває у користуванні відокремленого підрозділу КП Київпастранс Служби енергетичного забезпечення, на якій знаходяться будинки відпочинку для їх працівників.

Відповідач2 посилаючсь на довготривалі господарські відносини між ВК Контакт-90 та КП Київпастранс , зазначив, що працівники КП Київпастранс перебували також у трудових відносинах із ВК Контакт-90 (робота за сумісництвом), тому ВК Контакт-90 не заперечував щодо того, що вказані працівники користувались базою відпочинку Енергетик .

Проте з квітня 2015 року в зв'язку із зміною керівництва у КП Київпастранс , відносини між підприємствами погіршились та були зупинені усі господарські та трудові відносини, відповідно користування власністю ВК Контакт-90 працівниками КП Київпастранс , які не мали відношення до ВК Контакт-90 , було запропоновано на інших умовах.

Дослідивши викладені у відзиві та додаткових поясненнях відповідача2 обставини, судом встановлено, що до відзиву та додаткових пояснень відповідачем2 було надано лише Статут та документи, що стосуються надання земельної ділянки в користування. При цьому, суду не надано жодного документу в підтвердження фактів створення майна на початку 90-х років господарським способом за рахунок матеріалів, коштів та силами Виробничого кооперативу Контакт-90 , ненадано доказів надання на реєстрацію права власності відповідних документів Броварськогоміжміського бюро технічної інвентаризації (та пояснень, які саме документи надавались), взагалі не надано жодного документу, який свідчить про належність майна відповідачу2 та користування ним (технічних паспортів, актів введення будиночків в експлуатацію, користування та обслуговування бази, тощо).

В ході розгляду спору позивач надав письмові пояснення з доказами, в яких зазначив, що у вересні 2002 року Рожнівська сільська рада прийняла рішення № 123, яким надала дозвіл КП Київпастранс на попереднє погодження місця розташування земельної ділянки для під'їзного шляху до б/в Енергетик . Відповідні обставини підтверджуються копією рішення Виконавчого комітету Рожнівської сільської ради від 27.09.2002 року № 123.

Також, позивач зазначив, що в 2006 році з метою покрашення побутових умов перебування відпочиваючих на базі, ним було здійснено будівельно-монтажні роботи по влаштуванню системи газопостачання до 14-ти будиночків відпочинку.

Доказами того, що позивач в повному обсязі займався організацією належного та безпечного відпочинку людей на базі Енергетик є Санітарний паспорт, складений Службою енергозабезпечення КП Київпастранс , Виконавчо-технічна документація на внутрішньо будинковий газопровід низького тиску, Робочий проект на газопостачання, виготовлені за замовленням позивача на будиночки відпочинку №№1-14 ОСОБА_9 відпочинку Енергетик в с. Рожни. У відповідній документації також зазначено, що відомча належність газопроводу - СЕЗ КП Київпастранс .

Також, позивачем надано інвентаризаційну відомість № 19/12 від 01.12.2008 року, згідно якої обліковуються 12 будинків бази відпочинку з інвентарними номерами 335-346 (як зазначено в додатку 22 до Наказу № 30) з визначенням періодів введення їх в експлуатацію починаючи з 1977 року (10 будиночків) та 2 будиночки в 1989 - 1990 роках.

Позивачем до матеріалів справи додано Санітаринй паспорт ОСОБА_9 відпочинку Енергетик , виданий Службі енергетичного забезпечення КП Київпастранс , з якого вбачається, що база відпочинку експлуатується з 1962 року, має 14 будиночків відпочинку і має в постійному користуванні земельну ділянку площею 0,5 га згідно ОСОБА_3 № 50 від 24.01.1995 року.

Прицьому позивач пояснив, що оформленням документів на право постійного користування землею займалось КП Київелектротранс ще у 1995 році, правонаступником якого є позивач, і ним було оформлено лише частину земельної ділянки, на якій розташована база відпочинку.

КП Київпастранс маючи наміри виправити дану ситуацію, в квітні 2016 року, звернулось з клопотанням до Рожнівської сільради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою площею 0,4 га та переоформлення права постійного користування згідно Державного акту на право постійного користування землею серії КВ від 24.01.1995 року. Однак, надання земельної ділянки в оренду відповідачу2 унеможливило оформлення позивачем права користування земельною ділянкою, на якій розташована належна йому ОСОБА_9 відпочинку Енергетик .

Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), залучений до участі у справі як третя особа на стороні позивача, надав пояснення, в яких позовні вимоги підтримав та зазначив, що спірні будиночки ОСОБА_9 відпочинку Енергетик належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, знаходиться на балансі та закріплені на праві господарського відання за КП Київпастранс .

Набуття територіальною громадою міста Києва права комунальної власності розпочалося з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 311 від 05.11.1991 року Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю та власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю) , пунктом 1 якої встановлено, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю. Також цією постановою затверджено перелік державного майна, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності).

Відповідно до цього переліку житлове господарство (житловий та нежитловий фонд Рад народних депутатів, житлово-експлуатаційні, житлово-комунальні, ремонтно-будівельні та інші організації, пов'язані з обслуговуванням та експлуатацією цього фонду передавався до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності).

Відповідно до Переліку державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), затвердженого вищезгаданою постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 року № 311, а саме розділом II Переліку, до комунальної власності м. Києва було передано: Міськелектротранспорт Майновий комплекс трамвайно-тролейбусного управління, включаючи депо, лінійні та інші служби, що входять до його складу. Київський завод електротранспорту імені ОСОБА_10. Будівельно-монтажне управління, автотранспортне та інші підприємства, що обслуговують або пов'язані з організацією виробничої діяльності підприємств міськелектротранспорту.

Спірне майно Рішенням Київської міської ради народних депутатів № 26 від 13.01.1992 року Про формування комунального майна міста та районів належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Пунктом 10 вищевказаного рішення визначено, що до комунальної власності приймається майно Трамвайно-тролейбусного управління до складу якого і входило спірне майно.

В подальшому, Наказом Головного управління з питань майна № 30 від 10.04.2002 року Про закріплення основних фондів спірне майно було закріплено за КП Київпастранс на праві повного господарського відання.

Зазначене Рішення не оскаржувалось та не визнавалось недійсним в установленому законодавством порядку.

Також слід зазначити, що положення законодавства щодо обов'язкової державної реєстрації речових прав на нерухоме майно як підставу виникнення права власності було введено в українське законодавство лише у 2010 році, зокрема статтю 334 Цивільного кодексу України Момент набуття права власності за договором було доповнено частиною 4 наступного змісту - Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону згідно із Законом України від 11.02.2010 р. N 1878-УІ.

Преамбулою Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно (із змінами та доповненнями) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захист державою таких прав.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Окрім цього, ч. 5 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно у редакції на момент його прийняття (2002 рік) було визначено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Частиною 2 ст. 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи, що право власності - це право володіти, користуватися та розпоряджатися майном, доказами того, що саме Київська міська рада як власник здійснювала дії спрямовані на володіння, користування та розпорядження майном є Наказ Головного управління комунальної власності від 10.04.2002 року № 30 Про закріплення основних фондів комунальної власності територіальної громади міста Києва де визначене спірне майно, а саме у додатку 22 до вказаного Наказу, визначені саме спірні будиночки із зазначенням адреси, площі, тобто зазначені всі необхідні індивідуальні ознаки майна, які в повній мірі дозволяють встановити ідентичність спірного майна.

Рожнівська сільська рада Броварського району Київської області в ході розгляду спору надала пояснення, що не була наділена повноваженнями щодо реєстрації права власності на нерухоме майно та видачі свідоцтв на право власності на нерухоме майно. З 2004 року по 2013 рік рішення щодо реєстрації нерухомого майна приймалося виключно керівником КП КОР Міжрайонне Бюро технічної інветтарізації на даний час КП КОР Лівобережне БТІ . Рішення про дозвіл на оформлення права власності на нерухоме майно за Контакт-90 приймалося Виконавчим комітетом Рожнівської сільської ради у законний спосіб за заявою представника ВК Контакт-90 та технічної документації КП КОР МБТІ де зазначався рік побудови та експлікація об'єктів.

Також, відповідач1 в своїх поясненнях зазначив, що на земельній ділянці розташоване нерухоме майно - ОСОБА_9 відпочинку Енергетик , власником якої є ВК Контакт-90 . Про те, хто користувався базою відпочинку Енергетик та у кого вона була у віданні станом на 1990 рік у Рожнівській сільській раді відомості відсутні.

При цьому, Рожнівська сільська рада проти позову заперечувала та просила відмовити в його задоволенні.

Судом встановлено, що відповідачем1 до відзиву не надано жодного доказу в підтвердження викладених в ньому обставин, посилання відповідачів на наявність технічної документації КП КОР МБТІ де зазначався рік побудови та експлікація об'єктів, не підтверджено жодними доказами.

У зв'язку з чим, судом в ході розгляду спору було витребувано у відповідача1 письмові пояснення на підставі яких доказів було оформлено право власності; пояснення стосовно того, кому належали спірні будинки до 2009 року і хто мав право розпорядження ними. У відповідача2 пояснення та докази щодо підстав набуття права власності на спірні будинки у 2009 році (на яких підставах відповідач 2 звернувся до Рожнівської сільської ради із заявою про оформлення права власності); пояснення стосовно того, кому належали спірні будинки до 2009 року і хто мав право розпорядження ними.

Відповідач2 надав пояснення, в яких посилався на наявність технічної документації КП КОР МБТІ де зазначався рік побудови та експлікація об'єктів, однак, до матеріалів справи відповідні документи не було надано ні відповідачем1, ні відповідачем2.

Також, суд звертає увагу, що у спірному рішенні виконавчого комітету Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області № 140 від 31.09.2009 року, зазначено лише про лист Виробничого кооперативу Контакт-90 , при цьому, відсутні посилання на наявність будь-яких документів про належність відповідачу2 права власності на спірне майно, в тому числі на наявність технічної документації КП КОР МБТІ , технічних паспортів, обставин щодо створення чи набуття відповідачем2 права власності.

Відповідач2 також в своїх поясненнях зазначав, що спірні будинки з початку їх будівництва та до 2009 року знаходились на балансі Виробничого кооперативу Контакт-90 . База відпочинку Енергетик створювалась силами членів кооперативу та працівників, які працювали у виробничому кооператві Контакт-90 як на постійній так і на тимчасовій основі (за сумісництвом).

Однак, відповідачем2 не надано жодного доказу в підтвердження наведених обставин щодо перебування будиночків у нього на балансі, їх створення.

Відповідач2 також стверджує, що до виконавчого органу Рожнівської сільської ради було подано у встановленому порядку усі необхідні документи, передбачені Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 року № 6/5 зі змінами та доповненнями а також положеннями Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , підставою щодо виникнення права власності був ОСОБА_3 введення в експлуатацію основних засобів (нерухомого майна).

Однак, відповідачем2 не надано до матеріалів справи жодного документу, в підтвердження наведених обставин.

Відповідач2 зазначив, що в зв'язку з тим, що з часу оформлення права власності на нерухоме майно пройшло багато часу (2009 рік), досить велика кількість документації в тому числі первинної бухгалтерської документації було знищено.

Зокрема, враховуючи характер діяльності ВК Контакт-90 (будівельні роботи, придбання та виготовлення складових елементів електричного трнаспорту (артматура, спецчастини, ізоляція і т.п.) постійно виникала необхідність у знищенні документів, які не потребують довгострокового зберігання.

З 1999 року ВК Контакт-90 знищує у встановленому порядку документи, які не вносяться до Національного архівного фонду згідно Переліку типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів, затвердженого наказом Головархіву України № 41 від 20.07.98 р. (зі змінами та довненнями).

Відповідно до ОСОБА_3 від 28.12.2012 року Про вилучення для залишення документів, не внесених до Національного архівного фонду та ОСОБА_3 від 31.12.2012 року Про вилучення для залишення документів, не внесених до Національного архівного фонду, затверджених Протоколом засідання Державного архіву м. Києва, до переліку документів, які підлягають знащенню ввійшли зокрема первинні бухгалтерські документи, головні книги, журнали - ордери, договори, угоди, акти, відомості проведення інвентаризації майна за 2008 - 2009 роки.

Судом досліджено надані відповідачем2 докази та встановлено, що згідно з наведеними ОСОБА_3 знищувались документи за 2008-2009 роки і серед них відсутні документи, які стосуються будівництва та введення в експлуатацію спірного майна.

Крім того, з огляду на Перелік типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів, затверджений наказом Головархіву України № 41 від 20.07.98 р. (зі змінами та довненнями), який до того ж втратив чинність згідно з Наказом Мінюсту від 12.04.2012 року № 578/5 Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів , відповідачем2 не наведено обґрунтувань щодо термінів зберігання документів щодо створення будівель, споруд. При цьому, згідно з п. 11.2 Переліку передбачено, що паспорти будівель, споруд мають зберігатись протягом 5 років після ліквідації основних засобів.

Тобто, документація, яка підтверджує створення об'єкту нерухомості має зберігатись принаймні протягом всього періоду експлуатації такого об'єкту, як невід'ємна частина правовстановлюючої документації, що підтверджує факт створення об'єкту.

Таким чином, посилання відповідача2 на знищення документів, які свідчать про створення ним спірних будиночків та технічних паспортів на такі будиночки, безпідставне.

Згідно з п.6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, в редакції, чинній на момент видачі свідоцтва відповідачу2, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію.

Пунктом 6.2 Тимчасового положення передбачено, що підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності можуть за дорученням органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації та інших органів відповідно до законодавства проводити БТІ.

Згідно з п.п. 2, 3 ст.17 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться за наявності кадастрового плану земельної ділянки та даних технічної інвентаризації інших об'єктів нерухомого майна, речові права стосовно яких підлягають державній реєстрації. Державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав. Інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації речових прав орган державної реєстрації прав згідно із порядком ведення Державного реєстру прав зобов'язаний надати до відома заявників.

Відсутність технічних паспортів на будиночки та доказів їз будівництва відповідачем2, відсутність доказів надання відповідних документів відповідачу1 разом з заявою про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна, свідчить про безпідставність винесення спірного рішення виконавчого комітету Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області №140 від 31.09.2009 року Про оформлення права власності на нерухоме майно .

Крім того, в самому рішенні відсутні посилання на наявність у відповідача2 чи додання до заяви будь-яких документів, які підверджують факт набуття у власність майна.

Крім того, на підставі вищенаведеного рішення було надано Комунальному підприємству Київської обласної ради Броварському міжміському бюро технічної інвентаризації видати свідоцтво про право власності.

Однак, відповідне Свідоцтво видано 23.10.2009 року самим відповідачем1 в особі сільського голови Т.І Мехед, що також ставить під сумнів викладені у відзиві відповідача1 обставини.

Таким чином, за наслідками розгляду спору судом встановлено недоведеність відповідачем2 факту створення ним спірного майна ОСОБА_9 відпочинку Енергетик в 90 роках, відповідні безпідставні твердження суперечать наданим позивачем доказами, з яких вбачається створення майна починаючи з 1977 року.

Ні відповідачем1, ні відповідачем2 не надано суду технічних паспортів на будівлі, на які вони посилаються в запереченнях проти позову та в обґрунтування факту належності відповідачу2 права власності на спірне майно.

В той же час, з наданих позивачем та третьою особою документів, а саме, Постанови Кабінету Міністрів України постанови № 311 від 05.11.1991 року Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю та власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю) , Переліку державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), затвердженого вищезгаданою постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 року № 311, Рішення Київської міської ради народних депутатів № 26 від 13.01.1992 року Про формування комунального майна міста та районів , Наказу Головного управління з питань майна № 30 від 10.04.2002 року Про закріплення основних фондів спірне майно було закріплено за КП Київпастранс , вбачається, що ОСОБА_9 відпочинку Енергетик була побудована до створення КП Київпастарнс та перебувала на балансі попереднього автотранспортного підприємства, відповідне майно належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва і передано позивачу в повне господарське відання та поставлено на його баланс.

Також, позивачем надано докази, які свідчать про користування майном та його утримання, а саме здійснення ремонтних робіт, поліпшення санітарного стану бази відпочинку, улаштування водо-, газо,- електропостачання до будиночків. При цьому, в матеріалах справи відсутні жодні докази, які свідчать про користування відповідачем2 базою відпочинку, в тому числі спільно з позивачем.

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Таким чином, позивач має всі законні права на захист його порушеного права володіння, користування та розпорядження майном.

Відповідно до ст. 29 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, сільських рад належать управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Частиною 3 ст. 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Таким чином, рішення виконавчого Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області №140 від 31.09.2009 року Про оформлення права власності на нерухоме майно прийняте з перевищенням компетенції, оскільки протиправно припинено право міської комунальної власності на нерухоме майно, яке не належало територіальній громаді с. Рожни.

З прийняттям спірного рішення виконавчого Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області №140 від 31.09.2009 року порушені права позивача, як балансоутримувача нерухомого майна, якому власником воно було передано в повне господарське віддання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області №140 від 31.09.2009 року Про оформлення права власності на нерухоме майно . Що також спростовує наявність у відповідача2 права власності на спірне майно та виключає наявність підстав для видачі відповідчу2 Свідоцтва про право власності.

Підстави для набуття відповідачем2 права оренди земельної ділянки, на якій розташовані належні позивачу на праві господарського відання будиночки ОСОБА_9 відпочинку Енергетик , грунтувались на факті наявності у відповідача2 права власності на відповідне майно, який спростовано в ході розгляду даного спору.

ОСОБА_11 відпочинку Енергетик є об'єктом комунальної власності територіальної громади м. Києва та передана КП Київпастранс в повне господарське віддання, передача іншій особі права користування земельною ділянкою, на якій розташоване належне позивачу майно, є неправомірним.

Зокрема, як вбачається з рішення Рожнівської сіьської ради Броварського району Київської області № 1947 57 сесії 06 скликання від 27.03.2015 року Про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду в межах с.Рожни, на території Рожнівської сільської ради , земельна ділянка надавалась відповідачу2 в довгострокову оренду для обслуговування ОСОБА_11 відпочинку Енергетик .

На підставі на на иконання вищенаведеного рішення Рожнівської сіьської ради Броварського району Київської області № 1947 від 27.03.2015 рокуміж відповідачами було укладено спірний Договір оренди земельної ділянки.

Як зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , при розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування в разі незгоди з рішеннями з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції (зокрема, про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи користування, у продажі земельної ділянки, в наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо), суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу недійсним і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права. Суд вирішує ці питання по суті, якщо це відповідає закону.

Підпунктом ґ постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ визначено, що при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 р., згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 ЗК до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження. Після 31 грудня 2001 р. в таких випадках право власності на земельну ділянку або її частини могло переходити відповідно до статті 120 ЗК 2001 року на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди, укладених відповідно відчужувачем або набувачем. До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 р., згідно зі статтею 377 ЦК, а з часу внесення змін до статті 120 ЗК Законом України від 27 квітня 2007 р. N 997-V - і згідно зі статтею 120 ЗК, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування. При переході права власності на будинок або його частину за договором довічного утримання до набувача переходило право на земельну ділянку, де вони розташовані, на умовах, на яких ця ділянка належала відчужувачу.

Також, п. 2.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин визначено, що з позовами про визнання недійсними правочинів щодо земельних ділянок мають право звертатися сторони цих правочинів (договорів), а також інші зацікавлені особи, зокрема, особи, що мають право на придбання земельної ділянки, яка є предметом спірного договору. При цьому інтерес такої особи стосовно придбання у власність земельної ділянки має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам, а також відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надане в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 N 18-рп/2004 (справа N 1-10/2004).

У зв'язку з чим, суд не приймає посилання позивача на відсутність в Договорі оренди землі всіх істотних умов, що є підставою для визнання договору недійсним, суд зазначає, що відповідний договір стосується позивача, який не є стороною договору, лише в частині наявності чи відсутності права на відповідно земельну ділянку, тому питання щодо недоліків його укладення, не стосуються прав та інтересів позивача і не підлягають дослідженю в матеріалах даної справи.

Пунктом 2.24. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин визначено, що для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123, 124 ЗК України з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення. З огляду на це судам потрібно встановлювати наявність у відповідної ради повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й дійсність укладеного договору, що оспорюється.

З огляду на це судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.

Таким чином, враховуючи, що за насліками розгляду спору встановлено безпідставність надання відповідачем1 відповідачу2 земельної ділянки в оренду, що є підставою для визнання недійсним рішення 57 сесії 6 скликання Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 27.03.2015 року № 1947 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду в межах с. Рожни, на території Рожнівської сільської ради , укладений на підставі та на виконання такого рішення Договір оренди земельної ділянки від 16.04.2015 року, також підлягає визнанню недійсним, що є підставою для скасування його державної реєстрації.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 36 Кодексу, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналах або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до ч. 3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а сторони, в свою чергу, відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Таким чином, що за наслідками розгляду позовних вимог, виходячи зі встановлених судом обставин та висновків про необхідність захисту порушеного права позивача, враховуючи, що відповідачами не надано жодного доказу, який має значення для підтвердження обставин, на які вони посилаються, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування витрат по сплаті судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області №140 від 31.09.2009 року Про оформлення права власності на нерухоме майно .

3. Визнати недійсним Рішення 57 сесії 6 скликання Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 27.03.2015 року № 1947 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду в межах с. Рожни, на території Рожнівської сільської ради .

4. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 16.04.2015 року, укладений між Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області та Виробничим кооперативом Контакт-90 .

5. Скасувати реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 16.04.2015 року, укладеного між Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області та Виробничим комітетом Контакт-90 .

6. Стягнути з Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області (07412, Київська область, Броварський р-н, с.Рожни, вул. Щорса, 41-в, код 04359092) на користь Комунального підприємства Київпастранс (04070, м.Київ, Набережне шосе, 2, код 31725604) 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. витрат по сплаті судового збору.

7. Стягнути з Виробничого кооперативу Контакт-90 (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 37, код 22873846) на користь Комунального підприємства Київпастранс (04070, м.Київ, Набережне шосе, 2, код 31725604) 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик

дата підписання 06.04.2017 р.