Рішення

від 27.03.2017 по справі 925/112/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2017 р. Справа № 925/112/16

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Ткаченку А.О., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача - не з'явились, третьої особи- 1 - ОСОБА_2 за довіреністю, третьої особи- 2 - не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Згода до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 (третя особа-1) і Фермерського господарства Добро-Агро (третя особа-2) про поновлення договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

09.02.2016 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Згода звернувся в господарський суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - відповідач, а разом - сторони), у якому, на підставі п. 3.1. договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 07.02.2011 року, частин 1-4 статті 33 Закону України Про оренду землі , просив суд:

визнати недійсним рішення відповідача про заперечення у поновленні договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, викладене у листі - запереченні № 4349/0/300-15 від 21.10.2015 року;

визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 07.02.2011 року, зареєстрованого у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Умані та Уманському районі Черкаської області 02.03.2011 року за № 712430004000023, укладеного між Уманскькою районною державною адміністрацією і Товариством з обмеженою відповідальністю Згода , в запропонованій ним редакції;

визнати поновленим на п'ять років договір оренди землі, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Згода і Уманскькою районною державною адміністрацією 07.02.2011 року, зареєстрований за 02.03.2011 року за № 712430004000023.

Позов вмотивовано тим, що позивач, як орендар, добросовісно, належним чином виконував свої обов'язки за договором оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 07.02.2011 року, з дотриманням умов п. 3.1. договору і норм частин 1-4 статті 33 Закону України Про оренду землі подав відповідачу лист - повідомлення про свій намір поновити договір на той же строк і на тих же умовах, які були передбачені договором, до листа додав примірники додаткової угоди про поновлення договору для підписання. Проте, відповідач необґрунтовано відмовив позивачу в укладені додаткової угоди про поновлення договору, натомість уклав договори оренди цієї ж землі з третьою особою - ОСОБА_3

Ухвалою господарського суду від 15.02.2016 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній порушене провадження у справі № 925/112/16, справу призначено до судового розгляду.

10.03.2016 і 25.04.2016 року позивач в особі свого представника подав суду письмові пояснення (т. 1 а.с. 114-116, т. 4 а.с. 32-36), в яких надав додаткове обґрунтування позовних вимог. За його ж клопотаннями від 10.03.2016 року ухвалою суду від 10.03.2016 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 (третя особа-1, т. 1 а.с. 135, 139-141), долучено до матеріалів справи додаткові письмові докази (т. 2 а.с. 147), витребувано для долучення до матеріалів справи додаткові письмові докази (т. 4 а.с. 4-5).

Відповідач - головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, подав 01.03.2016 року письмовий відзив на позов (т. 1а.с. 53-58), 22.03.2016 року додаткові письмові пояснення до відзиву (т. 2 а.с. 4-6), за змістом яких проти позову заперечував з мотивів безпідставності і необґрунтованості позовних вимог, а саме: при поновленні договору оренди землі сторони договору не дійшли згоди щодо визначення розміру орендної плати за землю, внаслідок порушення позивачем процедури поновлення договору оренди землі, позивач втратив переважне право на поновлення договору оренди землі в порядку, визначеному ст. 33 Закону України Про оренду землі , що унеможливлює поновлення договору оренди землі на запропонованих позивачем умовах. На вимогу суду відповідачем подана для доручення до матеріалів справи технічна документація щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 8), в.о. начальника управління Держгеокадастру в Уманському районі Черкаської області подані особисті письмові пояснення по суті спору (т. 4 а.с. 18-19).

Представником третьої особи-1 на вимогу суду подані для долучення до матеріалів справи письмові докази - технічна документація щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_3, договори оренди землі з ОСОБА_3 в копіях (т. 2 а.с. 1).

Рішенням господарського суду Черкаської області від 25.04.2016 року у цій справі № 925/112/16 у позові відмовлено повністю (т. 4 а.с. 47-56).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 року у справі № 925/112/16 частково задоволена апеляційна скарга позивача, рішення господарського суду Черкаської області від 25.04.2016 року у справі № 925/112/16 скасоване в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 07.02.2011 року та визнання поновленим на п'ять років договір оренди землі, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Згода і Уманскькою районною державною адміністрацією 07.02.2011 року, зареєстрований за 02.03.2011 року за № 712430004000023. В цій частині прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, визнано договір поновленим на 5 років до 07.02.2021 року на тих самих умовах, які передбачені договором, а додаткову угоду про поновлення договору укладеною у редакції, запропонованій позивачем. В іншій частині рішення господарського суду Черкаської області від 25.04.2016 року у справі № 925/112/16 залишено без змін (т. 4 а.с. 140-149).

Постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2016 року у справі № 925/112/16 частково задоволена касаційна скарга третьої особи-1 - ОСОБА_3, постанова Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 року і рішення господарського суду Черкаської області від 25.04.2016 року у справі № 925/112/16 скасовані, справа направлена на новий розгляд до господарського суду Черкаської області (т. 4 а.с. 200-206). При цьому, скеровуючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, касаційний суд зазначив, що суд апеляційної інстанції не з'ясував, відповідно до якого з наведених у статті 33 Закону України Про оренду землі випадку продовження строку дії договору оренди звернувся позивач, не встановив наявності чи відсутності порушеного переважного права позивача на поновлення договору оренди за наведеними вище ознаками; також суд апеляційної інстанції залишив поза увагою перебування спірних земельних ділянок в орендному користуванні третьої особи та не перевірив, чи буде вважатися право, яке позивач визначив, як порушене, захищеним та відновленим належним чином за умови існування не спростованого у встановленому порядку ідентичного права іншої (третьої) особи, виходячи з обсягу заявлених в межах даної справи позовних вимог.

Відмовляючи у визнанні недійсним рішення відповідача про заперечення у поновленні договору оренди, суд апеляційної інстанції також не врахував передбачене статтею 33 Закону України Про оренду землі право оскаржити відмову в укладенні договору оренди.

Водночас, висновки місцевого господарського суду про припинення переважного права позивача за наведених в рішенні підстав також не відповідають положенням частин першої-п'ятої статті 33 Закону України Про оренду землі , є передчасними та не ґрунтуються на повно та достовірно встановлених обставинах справи щодо законності відмови відповідача у поновленні договору оренди з наведених у запереченні підстав, враховуючи зміст направленої позивачем додаткової угоди.

Таким чином, всупереч приписам статей 4-2, 43, 84, 105 Господарського процесуального кодексу України, суди попередніх інстанцій не надали оцінки доводам сторін та доказам, наявним у матеріалах справи, не встановивши при цьому істотних обставин справи, в зв'язку з чим дійшли передчасних та необґрунтованих висновків за наслідками вирішення спору.

Ухвалами господарського суду Черкаської області від 28.12.2016 року справа прийнята до провадження судді Грачова В.М. і призначена до розгляду (т. 4 а.с. 209-210), від 26.01.2017 року - за клопотанням позивача залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фермерське господарство Добро-Агро (третя особа-2, т. 4 а.с. 221-222).

Під час нового розгляду справи 13.02.2017 року позивач в особі свого представника подав, в порядку ч. 4 ст. 22 ГПК України, заяву про зміну предмета позову, залишаючи незмінним підставу позову. За її змістом позивач остаточно просив суд:

визнати недійсним рішення відповідача про заперечення у поновленні договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, викладене у листі - запереченні № 4349/0/300-15 від 21.10.2015 року;

визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 07.02.2011 року, зареєстрованого у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Умані та Уманському районі Черкаської області 02.03.2011 року за № 712430004000023, укладеного між Уманскькою районною державною адміністрацією і Товариством з обмеженою відповідальністю Згода , в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 07.02.2011 року, зареєстрованого 02.03.2011 року за № 712430004000023

м. Черкаси 04 серпня 2015 р.

Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області в особі

---

, що діє на підставі

---

з одного боку, та

Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю Згода , в особі генерального директора ОСОБА_4, який діє на підставі Статуту з другого, уклали дану додаткову угоду про нижченаведене:

1. Орендодавець та Орендар домовились поновити на п'ять років строк дії договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 07.02.2011 року, зареєстрованого 02.03.2011 року за № 712430004000023.

2. Вказана угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами.

3. Угода укладена в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий в орендаря, третій - в органі, який здійснює реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

4. Інші умови договору оренди землі від 07.02.2011 року, зареєстрованого 02.03.2011 року за № 712430004000023 залишаються незмінними.

Реквізити та підписи сторін.

Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю Згода , 27000, Кіровоградська область, смт. Добровеличківка, вул. Леніна, 84, код ЄДРПОУ 23100419 ;

визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Згода переважне право на поновлення на тих самих умовах і на той самий строк договору оренди землі, укладеного між Уманскькою районною державною адміністрацією і Товариством з обмеженою відповідальністю Згода 07.02.2011 року, який зареєстрований у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Умані та Уманському районі Черкаської області 02.03.2011 року за № 712430004000023. Ухвалою суду від 14.03.2017 року (в протоколі судового засідання) заяву позивача про зміну предмета позову прийнято до провадження.

Крім того, за клопотанням представника позивача від 14.03.2017 року судом долучено до матеріалів справи судову практику Верховного Суду України у подібних правовідносинах, викладену у його постанові від 23.11.2016 року, додаткові письмові докази, а від 23.03.2017 року - прийнято до провадження його заяву про уточнення позовних вимог і додаткові письмові пояснення (т. 5 а.с. 2, 73, 74-77).

Третя особа-1 в особі свого представника 14.03.2017 року подав письмовий відзив на позов (т. 5 а.с. 39-44), у якому проти задоволення позову заперечував з мотивів необґрунтованості і безпідставності позовних вимог, 22.03.2017 року - клопотання про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 705/3240/16-ц за позовом ТОВ Згода до ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, за участю третьої особи Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області про скасування актів, записів та визнання недійсними договорів оренди землі, яка розглядається Уманським міськрайонним судом Черкаської області (т. 5 а.с. 57-58). Ухвалою суду від 23.03.2017 року (у протоколі судового засідання, т. 5 а.с. 78-79) у задоволенні цього клопотання третьої особи-1 відмовлено.

В судових засіданнях представник позивача позов з підстав, викладених у позовній заяві, заявах про зміну предмета позову, про уточнення позовних вимог і додаткових письмових поясненнях, підтримав і просив суд його задовольнити повністю, представник третьої особи-2 просив суд в його задоволенні позивачу відмовити повністю з підстав, викладених у письмовому відзиві.

Відповідач і третя особа-2 явку своїх представників в засідання суду повторно без поважних причин не забезпечили, хоч про місце і час судового засідання були повідомлені належним чином за правилами, передбаченими розділом 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20 лютого 2013 року № 28.

Неявку представників відповідача і третьої особи-2 в засідання суду суд визнає такою, що не перешкоджає вирішенню спору по суті, та, з урахуванням вимог норм статей 69, 77 ГПК України щодо обов'язку суду вирішити спір в розумні процесуальні строки і права суду вирішити спір без участі представників сторін за наявними матеріалами, справу розглянув без участі їх представників за наявними матеріалами.

Згідно з ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача і третьої особи-1, дослідивши письмовий відзив відповідача, наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд у задоволенні позову відмовляє повністю з наступних підстав.

07.02.2011 року Уманською районною державною адміністрацією Черкаської області, як орендодавцем, та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Згода , як орендарем, на підставі рішення комісії по вибору, вилученню (викупу) і наданню земельних ділянок Уманської райдержадміністрації, оформленого протоколом № 32-10 від 26.08.2010 року, розпорядження Уманської районної державної адміністрації від 21.01.2011 № 28, було укладено договір оренди земельних ділянок. За умовами п. 1.1. розділу 1 Предмет договору цього договору орендодавець зобов'язався надати, а орендар прийняти в строкове платне користування три земельних ділянки сільськогосподарського призначення, площею 141,7792 га із земель запасу та резервного фонду Свинарської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за межами села Свинарка Уманського району Черкаської області. Згідно з п. 2.1. розділу 2 Об'єкт оренди договору, в оренду передавались три земельні ділянки загальною площею 141,7792 га, в тому числі: земельна ділянка (кадастровий номер: 7124383400:03:000:0002) площею 59,9063 га ріллі із земель резервного фонду; земельна ділянка (кадастровий номер: 7124383400:03:000:0003) площею 7,6462 га ріллі із земель запасу; земельна ділянка (кадастровий номер: 7124383400:03:000:0004) площею 74,2267 га ріллі із земель резервного фонду Свинарської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані за межами села Свинарка Уманського району Черкаської області.

Пунктом 3.1 договору його сторони погодили умову щодо строку дії договору і домовились, що цей договір укладено терміном на 5 років з 07.02.2011 по 07.02.2016 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 6 місяців до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до пунктів 2.3., 4.1. договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок відповідного бюджету за земельні ділянки загальною площею 141, 7792 га ріллі в розмірі 4,5 % від нормативної грошової оцінки 1 га ріллі по Свинарській сільській раді, що становить 15260,8 грн. та складає 686,74 грн. за 1 га в рік.

Згідно з п. 14.2. договору, невід'ємними частинами договору є план земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки, акт приймання-передачі земельної ділянки, план схема, акт визначення меж земельної ділянки (т. 1 а.с. 9-11, 12, 13, 14-23).

Договір зареєстровано у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Умані та Уманському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.03.2011 року за № 712430004000023, зміни і доповнення до договору не вносились, виконувався на умовах, визначених у ньому.

06.08.2015 року позивач засобами поштового зв'язку направив відповідачу лист за вих. № 867 від 04.08.2015 року, в якому повідомив про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк на тих же умовах, до листа-повідомлення позивач додав три примірники проекта відповідної додаткової угоди з пропозицією поновити дію договору від 07.02.2011 року, просив їх підписати та повернути йому для наступної реєстрації змін до речового права. Лист - повідомлення позивача за вих. № 867 від 04.08.2015 року вручено відповідачу 10.08.2015 року (т. 1 а.с. 38-41).

21.10.2015 року відповідач, за результатами розгляду листа-повідомлення позивача, направив позивачу лист-заперечення № 4349/0/300-15, у якому, з посиланням на приписи статті 288 Податкового кодексу України, статті 18 Закону України Про оцінку земель , статті 26 Закону України Про землеустрій , статті 15 Закону України Про оренду землі , зазначив про неможливість позитивного вирішення порушеного питання з огляду на відсутність витягу про земельну ділянку з Державного земельного кадастру, витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та проекту додаткової угоди до договору оренди землі. При цьому відповідач наголосив, що відповідно до п. 7.1. договору оренди землі від 07.02.2011 року, ст. 34 Закону України Про оренду землі , орендар зобов'язаний повернути земельну ділянку та попередив про адміністративну і цивільно-правову відповідальність за її несвоєчасне повернення (т. 1 а.с. 42).

Із виписок із банківського рахунку і платіжних доручень позивача (т. 1 а.с. 43-47, 60-81, т. 4 а.с. 127-136) вбачається, що за оренду землі, яка є об'єктом спірного договору, позивач сплачував орендну плату по липень 2016 року включно.

Згідно з довідкою сільського голови і головного бухгалтера Свинарської сільської ради від 24.02.2016 року № 32, ТОВ Згода на дату видачі довідки продовжувало використовувати земельні ділянки за їх цільовим призначенням, за користування ними сплачувало орендну плату (т. 1 а.с. 82).

За заявами гр. ОСОБА_3 від 10.02.2016 року, наказами головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 15.02.2016 року надано гр. ОСОБА_3 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду, розташованих в адмінмежах Свинарської сільської ради Уманського району Черкаської області за межами населеного пункту, орієнтовними розмірами 74,2267 га, 7,6462 га, 59,9063 га з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

Наказами головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 19.02.2016 року затверджено проекти землеустрою щодо відведення цих земельних ділянок в оренду гр. ОСОБА_3, надано йому в оренду ці земельні ділянки строком на 7 років, встановлено річний розмір орендної плати за користування земельними ділянками на правах оренди в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки.

Того ж дня, 19.02.2016 року відповідачем - головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області, як орендодавцем, укладено з третьою особою-1 - громадянином України ОСОБА_3, як орендарем, три договори оренди землі, об'єктами оренди яких є земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності з кадастровими номерами 7124387400:02:000:0003 площею 7,6462 га, 7124387400:02:000:0001 площею 59,9063 га, 7124387400:02:000:2004 площею 74,2267 га, а разом загальною площею 141,7792 га. За умовами цих договорів вони укладені строком на 7 років, діють до 19.02.2023 року включно, річна орендна плата розраховується орендарем самостійно виходячи зі ставки 8% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок (т. 2 а.с. 9-145, т. 3 а.с. 1-199).

Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельних ділянок за ОСОБА_3 на підставі вищенаведених договорів оренди землі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена державним реєстратором Уманського міськрайонного управління юстиції 23.02.2016 року, що підтверджується ОСОБА_5 довідками від 01.03.2016 року (т. 3 а.с. 9-10, 76-77, 136-137).

24.02.2016 року третя особа-2 - Фермерське господарство Добро-Агро в особі голови ОСОБА_3, як замовник послуг, уклала з товариством з обмеженою відповідальністю Охорона-Сервіс , як виконавцем, договір № 24/02/16 охорони земельних ділянок сільськогосподарського призначення, за умовами якого виконавець зобов'язався забезпечити недоторканість належних замовнику земельних ділянок з кадастровими номерами 7124387400:02:000:0003 площею 7,6462 га, 7124387400:02:000:0001 площею 59,9063 га, 7124387400:02:000:2004 площею 74,2267 га, розташованих на території Свинарської сільської ради Уманського району Черкаської області (т. 3 а.с. 197-199).

Відповідно до довідки сільського голови Свинарської сільської ради від 17.06.2016 року № 107, з березня 2016 року фактичний обробіток земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами 7124387400:02:000:0003 площею 7,6462 га, 7124387400:02:000:0001 площею 59,9063 га, 7124387400:02:000:2004 площею 74,2267 га, розташованих на території Свинарської сільської ради Уманського району Черкаської області, здійснює ОСОБА_3 через створене ним Фермерське господарство Добро-Агро (т. 4 а.с. 112).

ОСОБА_6 з Державного земельного кадастру про спірні земельні ділянки, наданих позивачу за його запитами від 09.03.2016 і 31.10.2016 року (т. 1 а.с. 117-122, 123-128, 129-134, т. 5 а.с. 12-17, 18, 22, 23-28, 32-37,38) вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 7124387400:02:000:0003 площею 7,6462 га, 7124387400:02:000:0001 площею 59,9063 га, 7124387400:02:000:2004 площею 74,2267 га, за якими здійснювався пошук інформації у Державному земельному кадастрі, сформовані 12.11.2010 року при проведенні інвентаризації земель під час здійснення землеустрою, 21.11.2013 року Управлінням Держземагенства в Уманському районі проведена їх державна реєстрація, право державної власності зареєстроване за головним управлінням Держземагенства у Черкаській області, 23.02.2016 року Уманським міськрайонним управлінням юстиції здійснена державна реєстрація речового права оренди за ОСОБА_3 строком до 19.02.2023 року.

ОСОБА_5 довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, долучених до матеріалів справи за клопотаннями представників як позивача, так і третьої особи-1(т. 5 а.с. 10-11, 20-21, 30-31, 45-50) вбачається, що на земельні ділянки з кадастровими номерами 7124387400:02:000:0003 площею 7,6462 га, 7124387400:02:000:0001 площею 59,9063 га, 7124387400:02:000:2004 площею 74,2267 га, за параметрами яких запитувалась інформація, 05.05.2014 року державним реєстратором Уманського міськрайонного управлінням юстиції проведена державна реєстрація права державної форми власності в особі власника - головного управління Держземагенства у Черкаській області, 23.02.2016 року державним реєстратором Уманського міськрайонного управлінням юстиції проведена державна реєстрація іншого речового права - права оренди за ОСОБА_3 на підставі договорів оренди землі зі строком дії до 19.02.2023 року.

Отже, спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань, виникли із договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 07.02.2011 року, укладеного між Уманскькою районною державною адміністрацією і Товариством з обмеженою відповідальністю Згода , зареєстрованого у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Умані та Уманському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.03.2011 року за № 712430004000023.

Вимоги позивача і заперечення відповідача витікають із їх прав і обов'язків за цим договором. Договір укладений з дотриманням норм ст. 792 ЦК України, ст.ст. 13-19 Закону України Про оренду землі , виконувався сторонами.

За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до договірних зобов'язань найму (оренди) земельної ділянки, загальні положення про найм (оренду) визначені параграфом 1 глави 58, про найм (оренду) земельної ділянки, як окремий вид зобов'язань, параграфом 3 глави 58 ЦК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України. Крім того, спірні правовідносини перебувають у сфері дії Земельного кодексу України, Законів України Про оренду землі , Про землеустрій , Про державну експертизу землевпорядної документації , Про Державний земельний кадастр , які з урахуванням предмету спору, є спеціальними нормативними актами.

Згідно з ст. 11 ч.ч. 1, 2 п. 1 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 2 ст. 792 ЦК України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, що регулює суспільні відносини в Україні з питання оренди землі є Закон України Про оренду землі . Законом України Про оренду землі у редакції Закону України від 17.02.2011 р. N 3038-VI встановлено, що:

відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ч. 1 ст. 2);

істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15);

договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (абз. 1 ч. 1 ст. 31).

Статтею 33 Закону України Про оренду землі у редакції Закону України від 17.02.2011 р. N 3038-VI (редакція діє з 12.03.2011 року і була чинною на період виникнення спірних правовідносин) визначено умови поновлення договору оренди землі, зокрема:

ч. 1 - по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі);

ч. 2 - орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі;

ч. 3 - до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди;

ч. 4 - при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється;

ч. 5 - орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення;

ч. 6 - у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності);

ч. 7 - керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу;

ч. 8 - додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку;

ч. 9 - відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді;

ч. 10 - у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Приписи ст. 13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно ст.ст. 142- 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності № 5245-VІ від 06.09.2012 року, який набрав чинності з 01.01.2013 року, внесено зміни до Земельного кодексу України та Закону України Про оренду землі .

Частиною 1 статті 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Частиною 4 статті 4 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 року N 258, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.05.2012 року за N 852/21164, затверджено Положення про Головне управління Держземагенства в області, яке є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та йому підпорядковане.

Наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 05.09.2012 року № 417 затверджено Положення про Головне управління Держземагенства у Черкаській області, державну реєстрацію юридичної особи якого проведено 20.09.2012 року.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.01.2013 року N 40 доповнено пункт 4 Положення новим підпунктом 4.32, згідно з яким Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2015 № 5 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 року № 19 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, державну реєстрацію юридичної особи якого проведено 25.04.2015 року. Згідно з підпунктом 13 п. 4 Положення, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Черкаської області.

Наказом комісії з реорганізації Державного агентства земельних ресурсів України від 29.04.2015 № 3 Головне управління Держземагентства у Черкаській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Таким чином, відповідно до змін, внесених до земельного законодавства України, з 25.01.2013 року повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області віднесено до компетенції Головного управління Держземагенства у Черкаській області, а з 25.04.2015 року - на Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, а відтак останній є належним відповідачем у справі.

При вирішенні спору позивач послався на застосування норм ч. 1-4 ст. 33 Закону України Про оренду землі , правові позиції Верховного Суду України, викладені у постановах від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 та від 23.11.2016 (т. 5 а.с. 3-8) щодо застосування ст. 33 Закону України Про оренду землі , які відповідно до приписів статті 111 28 ГПК України, обов'язкові для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Заперечуючи проти позову представник третьої особи-1 у відзиві на позов послався на ті ж норми Закону і правові позиції Верховного Суду України, викладені у постановах від 23.03.2016 у справі № 6-146цс16, від 13.04.2016 № 6-2027цс16, від 11.05.2016 № 6-824цс16.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у його постановах від 25.02.1015 у справі № 6-219 цс14, від 25.02.2015 у справі № 6-10 цс15, від 18.03.2015 у справі № 6-3цс15, від 18.03.2015 у справі № 6-4цс15, стаття 33 Закону України Про оренду землі об'єднує два випадки пролонгації договору оренди:

1. визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди. Для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі необхідно встановити наступні юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та про своє рішення;

2. поновлення договору оренди землі у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Для застосування частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність наступних юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, матиме місце при укладенні договору оренди: із новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право; у випадку недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права; укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.

За обставин спору, що розглядається, суд вбачає, що позивач на праві оренди, що виникло із договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 07.02.2011 року, укладеного між Уманською районною державною адміністрацією і ним - Товариством з обмеженою відповідальністю Згода , зареєстрованого у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Умані та Уманському районі Черкаської області 02.03.2011 року за № 712430004000023, користувався трьома земельними ділянками загальною площею 141,7792 га. Земельні ділянки, які є об'єктом договору, сформовані 12.11.2010 року при проведенні інвентаризації земель під час здійснення землеустрою, 21.11.2013 року Управлінням Держземагенства в Уманському районі проведена їх державна реєстрація, 05.05.2014 року державним реєстратором Уманського міськрайонного управлінням юстиції проведена державна реєстрація права державної форми власності в особі власника - головного управління Держземагенства у Черкаській області, 23.02.2016 року державним реєстратором Уманського міськрайонного управління юстиції проведена державна реєстрація іншого речового права - права оренди за ОСОБА_3 на підставі договорів оренди землі від 19.02.2016 року, укладених відповідачем - головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області з третьою особою-1 - громадянином України ОСОБА_3, зі строком дії до 19.02.2023 року.

06.08.2015 року, в межах строку, визначеного п. 3.1. розділу 3 договору оренди землі від 07.02.2011 року, позивач направив відповідачу лист-повідомлення з пропозицією про поновлення договору оренди землі на той же строк і на тих же умовах, що зазначені у договорі від 07.02.2011 року, до листа додав 3 примірники проекту додаткової угоди наступного змісту:

ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 07.02.2011 року, зареєстрованого 02.03.2011 року за № 712430004000023

м. Черкаси 04 серпня 2015 р.

Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області в особі

---

, що діє на підставі

---

з одного боку, та

Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю Згода , в особі генерального директора ОСОБА_4, який діє на підставі Статуту з другого, уклали дану додаткову угоду про нижченаведене:

1. Орендодавець та Орендар домовились поновити на п'ять років строк дії договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 07.02.2011 року, зареєстрованого 02.03.2011 року за № 712430004000023.

2. Вказана угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами.

3. Угода укладена в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий в орендаря, третій - в органі, який здійснює реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

4. Інші умови договору оренди землі від 07.02.2011 року, зареєстрованого 02.03.2011 року за № 712430004000023 залишаються незмінними.

Реквізити та підписи сторін.

Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю Згода , 27000, Кіровоградська область, смт. Добровеличківка, вул. Леніна, 84, код ЄДРПОУ 23100419 .

Лист-повідомлення позивача відповідач отримав 10.08.2015 року, а 21.10.2015 року направив йому лист-заперечення, у якому відмовив у поновленні договору оренди землі на запропонованих умовах. За своїм змістом заперечення відповідача полягало в тому, що земельні ділянки, які були об'єктом договору оренди землі від 07.02.2011 року, на момент звернення позивача з пропозицією про поновлення цього договору в Державному земельному кадастрі зареєстровані під іншими, ніж зазначеними у цьому договорі, кадастровими номерами, відповідача не влаштовувала пропозиція щодо розміру орендної плати, з урахуванням чого проект додаткової угоди у запропонованій редакції не був підписаний.

Інших взаємних пропозицій чи заперечень сторони один одному не направляли, згоди по умовам договору щодо розміру орендної плати не дійшли.

19.02.2016 року, після закінчення строку дії договору оренди землі від 07.02.2011 року, відповідачем, як орендодавцем, укладено з третьою особою-1 - громадянином України ОСОБА_3, як орендарем, три договори оренди землі, об'єктами оренди яких є ті ж земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, що і спірного договору від 07.02.2011 року, але з іншими кадастровими номерами, вони укладені строком на 7 років, діють до 19.02.2023 року включно, річна орендна плата встановлена у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Право оренди ОСОБА_3 на підставі цих договорів оренди землі зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.02.2016 року, з 24.02.2016 року ОСОБА_3 фактично приступив до використання цих земельних ділянок, хоч позивач по липень 2016 року теж сплачував орендну плату за них.

Спір за позовом ТОВ Згода до ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, за участю третьої особи Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області про скасування актів, записів та визнання недійсними договорів оренди землі, укладених з ОСОБА_3, розглядається Уманським міськрайонним судом Черкаської області у цивільній справі № 705/3240/16-ц., остаточне рішення у цій справі судом не прийняте. Ухвалою господарського суду від 23.03.2017 року (у протоколі судового засідання), з урахуванням переважної думки представника позивача у задоволенні клопотання представника третьої особи-1 від 22.03.2017 року про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 705/3240/16-ц відмовлено з огляду на можливість і необхідність вирішення цієї справи до вирішення цивільної, що розглядається Уманським міськрайонним судом.

Вимога позивача про визнання недійсним рішення відповідача про заперечення у поновленні договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, викладене у листі - запереченні № 4349/0/300-15 від 21.10.2015 року, а також його вимоги про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 07.02.2011 року у запропонованій ним редакції і про визнання за ним (позивачем) переважного права на поновлення на тих самих умовах і на той самий строк договору оренди землі від 07.02.2011 року є предметом спору у справі, що розглядається.

За змістом норм, викладених у частинах 1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі у відповідній редакції цього Закону, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). При цьому, він (орендар) зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі додати проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін зобов'язаний розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевірити його на відповідність вимогам закону, узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Пунктом 3.1. договору оренди землі від 07.02.2011 року сторони цього договору визначили строк дії договору, погодили наявність переважного права поновлення договору на новий строк і домовились, що у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 6 місяців до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Отже сторони за взаємною згодою встановили 6-и місячний строк для подачі орендарем листа-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевірки його орендодавцем на відповідність вимогам закону, узгодження з орендарем (за необхідності) істотних умов договору і, за відсутності заперечень, прийняття рішення про поновлення договору оренди землі, укладення з орендарем додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, або, за наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі - направлення орендарю листа-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Листи-повідомлення і позивачем з пропозицією і відповідачем з запереченням на неї сторони подали у визначений у договорі строк. Відтак, повідомлення відповідачем позивача про наявність заперечень та про своє рішення у строк понад місяць, але в межах погодженого 6-и місячний строку суд не вважає свідченням порушення переважного права позивача на поновлення договору на новий строк і підставою визнання цього рішення недійсним, про що зазначає позивач.

Істотними умовами договору оренди землі, згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі є, зокрема, об'єкт оренди з зазначенням кадастрового номеру, місця розташування та розміру земельної ділянки, строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

ОСОБА_6 з Державного земельного кадастру про спірні земельні ділянки, ОСОБА_5 довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, долучених до матеріалів справи за клопотаннями представників позивача і третьої особи-1, вбачається, що 21.11.2013 року Управлінням Держземагенства в Уманському районі проведена державна реєстрація земельних ділянок, тобто внесення до Державного земельного кадастру передбачених Законом України Про Державний земельний кадастр відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера, 05.05.2014 року державним реєстратором Уманського міськрайонного управлінням юстиції проведена державна реєстрація права державної форми власності в особі власника - головного управління Держземагенства у Черкаській області на земельні ділянки, які є об'єктом договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 07.02.2011 року. Державна реєстрація земельних ділянок у Державному земельному кадастрі і державна реєстрація права державної власності на них у Реєстрі прав власності на нерухоме майно проведені за кадастровими номерами, відмінними від тих, що зазначені у договорі оренди від 07.02.2011 року.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 3,ч. 1 ст. 20 Закону України Про Державний земельний кадастр , відомості Державного земельного кадастру є відкритими, доступними і офіційними.

Цим документам, як доказам у розумінні ст.ст. 32, 34 ГПК України, суд надає перевагу, а письмові пояснення працівників відповідача щодо причин зміни кадастрових номерів орендованих земельних ділянок (т. 2 а.с. 7, 150-152, т. 4 а.с. 18-19, т. 5 а.с. 9, 19, 29) відхиляє з мотивів їх суперечливості і неналежності.

При порівняні умов договорів оренди землі, укладених відповідачем з третьою особою-1, із умовами договору оренди землі від 07.02.2011 року, укладеного з позивачем, в частині визначення розміру орендної плати, вбачається, що договори оренди землі укладені з третьою особою-1 на більш сприятливих для відповідача, як орендодавця, умовах.

Відповідно до ст. 3, п. 13 ст. 4, п. 2 ст. 5, ст. 9, п.п. 1, 11 ст. 11 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Черкаської області, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Черкаської області, з метою організації своєї діяльності забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру, керівництво Головним управлінням здійснює начальник, який, зокрема, і підписує накази.

Відтак, з огляду на викладене, суд вбачає, що у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди землі з позивачем, відповідач, як власник і орендодавець спірних земельних ділянок, за результатами розгляду пропозиції позивача направив йому у строк, погоджений у договорі, письмове заперечення на пропозицію про поновлення договору оренди на той самий строк і на тих же умовах, взаємної згоди щодо визначення розміру орендної плати сторони не дійшли.

Згідно з ч. 4 Закону України Про оренду землі , при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Крім того, спірні земельні ділянки зареєстровані у Державному земельному кадастрі під кадастровими номерами, відмінними від тих, які зазначені у договорі оренди земельних ділянок, поновлення якого вимагає позивач. Зазначені обставини виключають можливість поновлення договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди в редакції позивача, про що обґрунтовано заперечив відповідач.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ч. 1 ст. 155 ЗК України).

Частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України як спосіб захисту прав суб'єктів господарювання передбачено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.

Відповідно до ст.ст. 9, 11 п.п. 1, 11 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру, керівництво Головним управлінням здійснює начальник, який, зокрема, і підписує накази.

Оскаржуване позивачем рішення відповідача у формі листа - заперечення № 4349/0/300-15 від 21.10.2015 року за своїми ознаками до таких актів не відноситься, оскільки лише засвідчує незгоду з пропозицією позивача про поновлення договору на запропонованих умовах, він (лист-заперечення) розглядається судом як доказ у справі і оцінюється у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України. Враховуючи, що оскаржене рішення (акт) не має характеру акта в розумінні статті 12 названого Кодексу, вимога позивача про визнання його недійсним задоволенню не підлягає.

Уманським міськрайонним судом Черкаської області розглядається спір за позовом ТОВ Згода до ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, за участю третьої особи Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області про скасування актів, записів та визнання недійсними договорів оренди землі, укладених з ОСОБА_3, у цивільній справі № 705/3240/16-ц. Предметом спору у цій справі є вимога позивача, зокрема, про визнання недійсними наказів Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, про затвердження документації із землеустрою про надання земельної ділянки в оренду ОСОБА_3 Саме у такий спосіб підлягає захисту право позивача в разі встановлення обставин його порушення.

Спори, пов'язані з орендою землі, відповідно до ст. 35 Закону України Про оренду землі , вирішуються у судовому порядку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 13, ч. 1 ст. 15, ч.ч. 1, 2 п.п. 1, 4, 5, 10 ст. 16 Цивільного кодексу України: при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусового виконання обов'язку в натурі, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з пунктами а , д частини 3 статті 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав, застосуванням інших, передбачених законом , способів.

За змістом пункту 2.17. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин із змінами і доповненнями, внесеними постановами пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 14, від 29.05.2013 року № 8: у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України Про оренду землі . Господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору. Крім того, судам слід враховувати, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до 1 ст. 111 12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Висновок Верховного Суду України щодо застосування норм ст. 33 Закону України Про оренду землі , ст. 777 ЦК України, викладений у його постанові від 23.11.2016 року (т. 5 а.с. 3-8), стосується вирішення спору, заявленого на підставі норми ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , тоді ж як у даній справі спірні вимоги заявлені на підставі норм частин 1-5 ст. 33 цього Закону та за інших обставин, відтак судом не враховується. За обставин цього спору вбачається недобросовісність саме позивача, як попереднього орендаря, яка виразилася у його бездіяльності у вирішенні переддоговірного спору в межах встановленого договором строку, в його очікуванні позитивного лише для себе результату. Натомість, в разі наявності здорової конкуренції, покладеної в основу відносин господарювання, змагальності потенційних орендарів, відповідач, як власник землі і орендодавець від імені держави мав би нагоду визначити реальну вартість оренди цієї землі, передати спірні земельні ділянки в оренду за справедливими ставками орендної плати і найбільш прийнятними для нього.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Таким чином, за наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про відсутність події порушення переважного права позивача на поновлення на тих самих умовах і на той самий строк договору оренди землі від 07.02.2011 року зі сторони відповідача, а тому усі вимоги позивача, зазначені у позові з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 13.02.2017 року вх. № 3492, із зазначених ним підстав визнає необґрунтованими і в їх задоволенні відмовляє повністю.

Відповідно до ч. 2 статті 49 ГПК України, судові витрати - сплачений судовий збір покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення підписано 31.03.2017 року.

Суддя В.М. Грачов