Постанова

від 23.05.2017 по справі 925/112/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2017 р. Справа№ 925/112/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 23.05.2017 року

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Згода на рішення господарського суду Черкаської області від 27.03.2017 року

по справі № 925/112/16 (суддя - Грачов В.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Згода

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 (третя особа-1) і Фермерського господарства Добро-Агро (третя особа-2)

про поновлення договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 році товариство з обмеженою відповідальністю Згода звернулося до господарського суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про: визнання недійсним рішення відповідача про заперечення у поновленні договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, викладене у листі - запереченні № 4349/0/300-15 від 21.10.2015 року; визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 07.02.2011 року, зареєстрованого у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Умані та Уманському районі Черкаської області 02.03.2011 року за № 712430004000023, укладеного між Уманскькою районною державною адміністрацією і товариством з обмеженою відповідальністю Згода , в запропонованій ним редакції. Крім того, позивач просив визнати поновленим на п'ять років договір оренди землі, укладений між ТОВ Згода і Уманскькою районною державною адміністрацією 07.02.2011 року, зареєстрований за 02.03.2011 року за № 712430004000023.

Позов мотивовано тим, що позивач, як орендар, добросовісно, належним чином виконував свої обов'язки за договором оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 07.02.2011 року, з дотриманням умов п. 3.1 договору і норм частин 1-4 статті 33 Закону України Про оренду землі подав відповідачу лист - повідомлення про свій намір поновити договір на той же строк і на тих же умовах, які були передбачені договором, до листа додав примірники додаткової угоди про поновлення договору для підписання. Проте, відповідач необґрунтовано відмовив позивачу в укладені додаткової угоди про поновлення договору, натомість уклав договори оренди цієї ж землі з третьою особою - ОСОБА_2

У свою чергу відповідач заперечив проти вказаного позову з мотивів безпідставності і необґрунтованості позовних вимог, а саме: при поновленні договору оренди землі сторони договору не дійшли згоди щодо визначення розміру орендної плати за землю, внаслідок порушення позивачем процедури поновлення договору оренди землі, позивач втратив переважне право на поновлення договору оренди землі в порядку, визначеному ст. 33 Закону України Про оренду землі , що унеможливлює поновлення договору оренди землі на запропонованих позивачем умовах.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 25.04.2016 року у цій справі № 925/112/16 у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 року у справі № 925/112/16 частково задоволена апеляційна скарга позивача, рішення господарського суду Черкаської області від 25.04.2016 року у справі № 925/112/16 скасоване в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 07.02.2011 року та визнання поновленим на п'ять років договір оренди землі, укладений між ТОВ Згода і Уманскькою районною державною адміністрацією 07.02.2011 року, зареєстрований за 02.03.2011 року за № 712430004000023. В цій частині прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, визнано договір поновленим на 5 років до 07.02.2021 року на тих самих умовах, які передбачені договором, а додаткову угоду про поновлення договору укладеною у редакції, запропонованій позивачем. В іншій частині рішення господарського суду Черкаської області від 25.04.2016 року у справі № 925/112/16 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2016 року у справі № 925/112/16 частково задоволена касаційна скарга третьої особи-1 - ОСОБА_2, постанова Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 року і рішення господарського суду Черкаської області від 25.04.2016 року у справі № 925/112/16 скасовані, справа направлена на новий розгляд до господарського суду Черкаської області. Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, суд касаційної інстанції зазначив, що суд апеляційної інстанції не з'ясував, відповідно до якого з наведених у статті 33 Закону України Про оренду землі випадку продовження строку дії договору оренди звернувся позивач, не встановив наявності чи відсутності порушеного переважного права позивача на поновлення договору оренди за наведеними вище ознаками; також суд апеляційної інстанції залишив поза увагою перебування спірних земельних ділянок в орендному користуванні третьої особи та не перевірив, чи буде вважатися право, яке позивач визначив, як порушене, захищеним та відновленим належним чином за умови існування не спростованого у встановленому порядку ідентичного права іншої (третьої) особи, виходячи з обсягу заявлених в межах даної справи позовних вимог.

Відмовляючи у визнанні недійсним рішення відповідача про заперечення у поновленні договору оренди, суд апеляційної інстанції також не врахував передбачене статтею 33 Закону України Про оренду землі право оскаржити відмову в укладенні договору оренди.

Водночас, висновки місцевого господарського суду про припинення переважного права позивача за наведених в рішенні підстав також не відповідають положенням частин першої-п'ятої статті 33 Закону України Про оренду землі , є передчасними та не ґрунтуються на повно та достовірно встановлених обставинах справи щодо законності відмови відповідача у поновленні договору оренди з наведених у запереченні підстав, враховуючи зміст направленої позивачем додаткової угоди.

Під час нового розгляду справи, позивач, в порядку ч. 4 ст. 22 ГПК України, подав суду заяву про зміну предмета позову, залишаючи незмінним підставу позову. За її змістом позивач остаточно просив суд:

визнати недійсним рішення відповідача про заперечення у поновленні договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, викладене у листі - запереченні № 4349/0/300-15 від 21.10.2015 року;

визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 07.02.2011 року, зареєстрованого у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Умані та Уманському районі Черкаської області 02.03.2011 року за № 712430004000023, укладеного між Уманскькою районною державною адміністрацією і товариством з обмеженою відповідальністю Згода , в запропонованій редакції;

визнати за ТОВ Згода переважне право на поновлення на тих самих умовах і на той самий строк договору оренди землі, укладеного між Уманскькою районною державною адміністрацією і ТОВ Згода 07.02.2011 року, який зареєстрований у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Умані та Уманському районі Черкаської області 02.03.2011 року за № 712430004000023.

Так, при новому розгляді справи, рішенням господарського суду Черкаської області від 27.03.2017 року у справі № 925/11/16 в позові відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ Згода звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Черкаської області від 27.03.2017 року у справі № 925/112/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Крім того скаржник просив відновити строк на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 року відновлено скаржнику строк на подання апеляційної скарги, скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 23.05.2017 року представник ТОВ Згода надав суду свої пояснення по справі в яких, підтримав подану апеляційну скаргу у повному обсязі на підставі доводів зазначених у скарзі. Представник скаржника просив суд апеляційної інстанції скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представники Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 та ФГ Добро-Агро у судові засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про час та місце розгляду справи відповідач та треті особи були повідомлені належним чином про що, в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштових відправлень. Про причини неявки ФГ Добро-Агро суд не повідомило.

При цьому, від представників Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_2 до суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідач про поважність неявки свого представника зазначає про велике навантаження на юридичну службу Головного управління та зайнятістю представників, а представник третьої особи вказує про перебування його на лікарняному.

Однак, ані представник відповідача, ані представник третьої особи не надали суду будь-яких доказів на підтвердження вказаних причин неявки у судове засідання. Копії наказів про відрядження на представництво у судових засіданнях, чи копії лікарняного листа сторонами надано не було.

Враховуючи викладене, заслухавши думку представника позивача, який просив відмовити у задоволенні клопотань про відкладення та розглядати справу, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України відмовляє у задоволенні клопотань відповідача та третьої особи про відкладення та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки, відповідач та треті особи про дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Участь представників, що не з'явились у судовому засіданні 23.05.2017 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про витребування додаткових доказів не надходило. В матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення по справі.

До того ж, як зазначалось вище, сторони не надали суду будь-яких доказів на підтвердження вказаних причин неявки у судове засідання. Копії наказів про відрядження на представництво у судових засіданнях, чи копії лікарняного листа сторонами надано не було.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що у відповідності до ч.1 ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, а продовження зазначеного строку розгляду справи у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України без клопотання сторони по справі, не передбачено ГПК України.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи. Такої ж правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України, зокрема, у своїй постанові від 07.07.2016 року по справі 910/21819/15.

Застосовуючи відповідно до ч.1ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Разом з тим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явились в судове засідання, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

07.02.2011 року Уманською районною державною адміністрацією Черкаської області, як орендодавцем, та позивачем - ТОВ Згода , як орендарем, на підставі рішення комісії по вибору, вилученню (викупу) і наданню земельних ділянок Уманської райдержадміністрації, оформленого протоколом № 32-10 від 26.08.2010 року, розпорядження Уманської районної державної адміністрації від 21.01.2011 № 28, було укладено договір оренди земельних ділянок. За умовами п. 1.1 розділу 1 Предмет договору цього договору орендодавець зобов'язався надати, а орендар прийняти в строкове платне користування три земельних ділянки сільськогосподарського призначення, площею 141,7792 га із земель запасу та резервного фонду Свинарської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за межами села Свинарка Уманського району Черкаської області.

Згідно з п. 2.1 розділу 2 Об'єкт оренди договору, в оренду передавались три земельні ділянки загальною площею 141,7792 га, в тому числі: земельна ділянка (кадастровий номер: НОМЕР_1) площею 59,9063 га ріллі із земель резервного фонду; земельна ділянка (кадастровий номер: НОМЕР_2) площею 7,6462 га ріллі із земель запасу; земельна ділянка (кадастровий номер: НОМЕР_3) площею 74,2267 га ріллі із земель резервного фонду Свинарської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані за межами села Свинарка Уманського району Черкаської області.

Пунктом 3.1 договору його сторони погодили умову щодо строку дії договору і домовились, що цей договір укладено терміном на 5 років з 07.02.2011 по 07.02.2016 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 6 місяців до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до пунктів 2.3, 4.1 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок відповідного бюджету за земельні ділянки загальною площею 141, 7792 га ріллі в розмірі 4,5 % від нормативної грошової оцінки 1 га ріллі по Свинарській сільській раді, що становить 15260,8 грн. та складає 686,74 грн. за 1 га в рік.

Згідно з п. 14.2 договору, невід'ємними частинами договору є план земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки, акт приймання-передачі земельної ділянки, план схема, акт визначення меж земельної ділянки.

Договір зареєстровано у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Умані та Уманському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.03.2011 року за № 712430004000023, зміни і доповнення до договору не вносились, виконувався на умовах, визначених у ньому.

06.08.2015 року позивач засобами поштового зв'язку направив відповідачу лист за вих. № 867 від 04.08.2015 року, в якому повідомив про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк на тих же умовах, до листа-повідомлення позивач додав три примірники проекта відповідної додаткової угоди з пропозицією поновити дію договору від 07.02.2011 року, просив їх підписати та повернути йому для наступної реєстрації змін до речового права. Лист - повідомлення позивача за вих. № 867 від 04.08.2015 року вручено відповідачу 10.08.2015 року.

21.10.2015 року відповідач, за результатами розгляду листа-повідомлення позивача, направив позивачу лист-заперечення № 4349/0/300-15, у якому, з посиланням на приписи статті 288 Податкового кодексу України, статті 18 Закону України Про оцінку земель , статті 26 Закону України Про землеустрій , статті 15 Закону України Про оренду землі , зазначив про неможливість позитивного вирішення порушеного питання з огляду на відсутність витягу про земельну ділянку з Державного земельного кадастру, витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та проекту додаткової угоди до договору оренди землі. При цьому відповідач наголосив, що відповідно до п. 7.1 договору оренди землі від 07.02.2011 року, ст. 34 Закону України Про оренду землі , орендар зобов'язаний повернути земельну ділянку та попередив про адміністративну і цивільно-правову відповідальність за її несвоєчасне повернення.

Відповідно до виписки із банківського рахунку і платіжних доручень позивача вбачається, що за оренду землі за період з 07.02.2011р. по 08.02.2016р., яка є об'єктом спірного договору, позивач сплачував орендну плату по липень 2016 року включно. Позивачем була сплачена орендна плата за орендовану земельну ділянку в передбаченому договором розмірі, в загальній сумі 1102940,62 грн.

Згідно з довідкою сільського голови і головного бухгалтера Свинарської сільської ради від 24.02.2016 року № 32, ТОВ Згода на дату видачі довідки продовжувало використовувати земельні ділянки за їх цільовим призначенням, за користування ними сплачувало орендну плату.

З матеріалів справи також вбачається, що за заявами гр. ОСОБА_2 від 10.02.2016 року, наказами головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 15.02.2016 року надано гр. ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду, розташованих в адмінмежах Свинарської сільської ради Уманського району Черкаської області за межами населеного пункту, орієнтовними розмірами 74,2267 га, 7,6462 га, 59,9063 га з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

Наказами головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 19.02.2016 року затверджено проекти землеустрою щодо відведення цих земельних ділянок в оренду гр. ОСОБА_2, надано йому в оренду ці земельні ділянки строком на 7 років, встановлено річний розмір орендної плати за користування земельними ділянками на правах оренди в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки.

Того ж дня, 19.02.2016 року відповідачем - головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області, як орендодавцем, укладено з третьою особою-1 - громадянином України ОСОБА_2, як орендарем, три договори оренди землі, об'єктами оренди яких є земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності з кадастровими номерами НОМЕР_2 площею 7,6462 га, НОМЕР_4 площею 59,9063 га, НОМЕР_3 площею 74,2267 га, а разом загальною площею 141,7792 га. За умовами цих договорів вони укладені строком на 7 років, діють до 19.02.2023 року включно, річна орендна плата розраховується орендарем самостійно виходячи зі ставки 8% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

24.02.2016 року третя особа-2 - Фермерське господарство Добро-Агро в особі голови ОСОБА_2, як замовник послуг, уклала з товариством з обмеженою відповідальністю Охорона-Сервіс , як виконавцем, договір № 24/02/16 охорони земельних ділянок сільськогосподарського призначення, за умовами якого виконавець зобов'язався забезпечити недоторканість належних замовнику земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2 площею 7,6462 га, НОМЕР_4 площею 59,9063 га, НОМЕР_3 площею 74,2267 га, розташованих на території Свинарської сільської ради Уманського району Черкаської області.

Відповідно до довідки сільського голови Свинарської сільської ради від 17.06.2016 року № 107, з березня 2016 року фактичний обробіток земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами НОМЕР_2 площею 7,6462 га, НОМЕР_4 площею 59,9063 га, НОМЕР_3 площею 74,2267 га, розташованих на території Свинарської сільської ради Уманського району Черкаської області, здійснює ОСОБА_2 через створене ним Фермерське господарство Добро-Агро .

Із Витягів з Державного земельного кадастру про спірні земельні ділянки, наданих позивачу за його запитами від 09.03.2016 і 31.10.2016 року вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_2 площею 7,6462 га, НОМЕР_4 площею 59,9063 га, НОМЕР_3 площею 74,2267 га, за якими здійснювався пошук інформації у Державному земельному кадастрі, сформовані 12.11.2010 року при проведенні інвентаризації земель під час здійснення землеустрою, 21.11.2013 року Управлінням Держземагенства в Уманському районі проведена їх державна реєстрація, право державної власності зареєстроване за головним управлінням Держземагенства у Черкаській області, 23.02.2016 року Уманським міськрайонним управлінням юстиції здійснена державна реєстрація речового права оренди за ОСОБА_2 строком до 19.02.2023 року.

Із Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, вбачається, що на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_2 площею 7,6462 га, НОМЕР_4 площею 59,9063 га, НОМЕР_3 площею 74,2267 га, за параметрами яких запитувалась інформація, 05.05.2014 року державним реєстратором Уманського міськрайонного управлінням юстиції проведена державна реєстрація права державної форми власності в особі власника - головного управління Держземагенства у Черкаській області, 23.02.2016 року державним реєстратором Уманського міськрайонного управлінням юстиції проведена державна реєстрація іншого речового права - права оренди за ОСОБА_2 на підставі договорів оренди землі зі строком дії до 19.02.2023 року.

При цьому, з матеріалів справи також вбачається, що 10.03.2016р. Управління Держгеокадастру в Уманському районі Черкаської області у відповідь на листи-запити позивача надало відповідь, що кадастровий номер НОМЕР_1 було присвоєно іншій земельній ділянці, а дана земельна ділянка з уточненою площею 59,9063 га зареєстрована за уточненим кадастровим НОМЕР_4; кадастровий номер НОМЕР_2 було присвоєно іншій земельній ділянці, а дана земельна ділянка з уточненою площею 7,6462 га зареєстрована за уточненим кадастровим НОМЕР_2; кадастровий номер НОМЕР_3 було присвоєно іншій земельній ділянці, а дана земельна ділянка з уточненою площею 74,2267 га зареєстрована за уточненим кадастровим НОМЕР_3.

Відповідно до письмових пояснень, які надані в.о. начальником управління Держгеокадастру в Уманському районі Черкаської області на вимогу суду, згідно земельно-облікових даних управління Держгеокадастру в Уманському районі Черкаської області позивачем та Уманською райдержадміністрацією був укладений договір оренди земельної ділянки, яка призначена для товарного сільськогосподарського призначення, та знаходиться на території Свинарської сільської ради площею 141,7792 га. Договір укладено 07.02.2011р. та зареєстровано у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Умань та Уманському районі Черкаської області за № 712430004000023 від 02.03.2011р. Договір був діючий до 07.02.2016р.

Окрім того, відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 (59,9063 га), НОМЕР_2 (7,6462 га), НОМЕР_3 (74,2267 га) до Національної кадастрової системи Державний земельний кадастр не були внесенні. При розробці таких проектів із землеустрою ПП ОСОБА_5 було встановлено що, в кадастрових номерах НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 помилково вказано зону розташування земельної ділянки, а саме:03:.

Державна реєстрація земельних ділянок площею 7,6462 га, 59,9063 га та 74,9063 га в системі Державного земельного кадастру відбулась на підставі заяви гр. ОСОБА_2 та розроблених проектів щодо відведення земельних ділянок, в результаті чого були присвоєні нові кадастрові номера, а саме: НОМЕР_5, НОМЕР_2, НОМЕР_3. Відповідно до даних національної кадастрової системи вищезгадані земельні ділянки передані в оренду ОСОБА_6 Договори оренди земельних ділянок на загальну площу 141,7792 га, зареєстровано 23.02.2016р. строком до 19.02.2023р.

При цьому, як зазначалось вище, відповідно до довідки Свинарської сільської ради №32 від 24.02.2016р. орендна плата за користування спірними земельними ділянками сплачувалась в терміни згідно з договірними зобов'язаннями та в повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд дійшов до висновку про законність дій відповідача, щодо надання відповіді позивачу з порушенням встановленого законом місячного строку. Вказаний висновок суд першої інстанції обґрунтував положенням пункту 8 договору оренди землі, у відповідності до якого, орендар повинен не пізніше ніж за 6 місяців до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Суд встановив, що листи-повідомлення і позивачем з пропозицією, і відповідачем з запереченням на неї сторони подали у визначений у договорі строк. Відтак, повідомлення відповідачем позивача про наявність заперечень та про своє рішення у строк понад місяць, але в межах погодженого шестимісячного строку суд не вважає свідченням порушення переважного права позивача на поновлення договору оренди на новий строк.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід скасувати та прийняти нове рішення суду яким позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом 07.02.2011р. між позивачем і Уманською районною державною адміністрацією був укладений договір оренди земель сільськогосподарського призначення строком дії до 07.02.2016р. 04.08.2015р. Позивач направив відповідачу лист №867, в якому повідомив відповідача про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк.

Як встановлено судом 21.10.2015р. відповідач направив позивачу лист-заперечення №4349/0/300-15, у якому зазначив про відсутність витягу про земельну ділянку з Державного земельного кадастру, витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та проекту додаткової угоди до договору оренди землі, що унеможливило вирішення відповідачем порушеного питання.

З наведеного вбачається, що між сторонами виникли відносини оренди землі. Перед закінченням строку дії цих відносин позивач направив відповідачу пропозицію продовжити ці відносини на новий строк, відповідач у спірному листі з цим не погодився. Отже, на переконання колегії суддів ніякого набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків сторін внаслідок спірного листа відповідача не відбулось.

Оспорюване позивачем рішення відповідача про заперечення у поновленні договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, викладене у листі №4349/0/300-15 від 21.10.2015р., за своєю правовою природою не є правочином, відповідно не може бути визнане недійсним.

Згідно з п.31 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.15р. N15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Відповідно до ст.33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Згідно з п.2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України Про оренду землі (в редакції Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , який набрав чинності з 12.03.2011). Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.

Як встановлено судом у 2011 році між позивачем і Уманською районною державною адміністрацією був укладений договір оренди, відповідно до якого Уманська районна державна адміністрація надала позивачу в оренду три земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходяться за межами населеного пункту та відносяться до земель державної власності загальною площею 141,7792 га., строком на 5 років до 07.02.2016р. При цьому після закінчення строку договору Позивач має переважне право поновлення його на новий строк, для чого він повинен не пізніше ніж за 6 місяців до закінчення строку дії договору повідомити письмово Уманську районну державну адміністрацію про намір продовжити його дію.

Як встановлено судом, на початку 2015 року державою був змінений орган, який уповноважений розпоряджатись земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності з обласних державних адміністрацій на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Судом встановлено, що позивач скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди та 04.08.2015р. (не пізніше ніж за 6 місяців до закінчення строку дії договору) направив відповідачу (уповноваженому державою орендодавцю відповідних земельних ділянок) лист №867, в якому повідомив відповідача про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. До листа-повідомлення позивачем додано проект відповідної додаткової угоди з пропозицією поновити дію договору від 07.02.2011р. Відповідачем зазначений лист з додатковою угодою отримано 10.08.2015р.

Однак, відповідач лише 21.10.2015р. (з пропущенням місячного строку, встановленого ст.33 Закону України Про оренду землі ) направив позивачу лист-заперечення №4349/0/300-15 в якому написав, що він не може вирішити порушене питання в зв'язку з відсутністю витягу про земельну ділянку з Державного земельного кадастру, витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та проекту додаткової угоди до договору оренди землі.

Після закінчення строку оренди (після 07.02.2016р.) позивач продовжував користуватись земельними ділянками, відповідач не направляв позивачу протягом одного місяця після закінчення вказаного строку листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди. На підтвердження іншого суду доказів не подано.

Проте, 19.02.16р. відповідач (порушуючи переважне право позивача, передбачене ст.33 Закону України Про оренду землі , не отримавши у позивача з оренди вказані земельні ділянки, не повідомивши позивача) уклав договори оренди даних земельних ділянок з третьою особою.

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що переважне право позивача, передбачене ч.1-5 ст.33 Закону України Про оренду землі , було порушено. Також після закінчення строку дії договору позивач продовжував користуватись орендованими земельними ділянками за відсутності заперечень відповідача, тому договір оренди відповідно до ч.6-10 ст.33 Закону України Про оренду землі вважається поновленим на тих самих умовах, тобто до 07.02.2021р. На переконання колегії суддів, відповідач був зобов'язаний підписати з позивачем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі без прийняття відповідного рішення.

Аналогічна позиція викладена у листі Верховного суду України від 01.04.2014р., що відповідно до ст.33 Закону України Про оренду землі вважають укладеною додаткову угоду до договору оренди землі про поновлення цього договору у разі непідписання її орендодавцем, якщо орендар не пізніше ніж за місяць до закінчення строку договору направив орендодавцю лист-повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди і після спливу строку договору продовжує користуватися земельною ділянкою, а орендодавець протягом місяця після спливу строку договору не висловив заперечень проти додаткової угоди і пропозицій про зміну договору.

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд вважає позовні вимоги позивача в частині визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 07.02.2011р. укладеними та визнання поновленим на п'ять років договору оренди землі обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судова колегія апеляційного господарського суду критично відноситься до того, що спірні земельні ділянки були передані в оренду громадянину ОСОБА_2, а фактично, на даний час вказаними земельними ділянками користується фермерське господарство Добро-Агро . На переконання колегії суддів, фермерське господарство Добро-Агро повинно отримувати земельні ділянки в оренду, як юридична особа на конкуретних засадах за результатами земельних торгів, а не шляхом безпосереднього надання їх в оренду засновнику ФГ Добро-Агро - ОСОБА_2

Що стосується доводів відповідача, що між позивачем та відповідачем не було погоджено істотної умови, як орендна плата, судова колегія зазначає, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, положеннями якого передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (ст. 288 Податкового кодексу України). Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (ст. 288.5.1 Податкового кодексу України).

За ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Тобто, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, що, в свою чергу, свідчить про наявність підстав для перегляду розміру орендної плати - у разі законодавчої зміни її граничного розміру, а тому, відповідач не був позбавлений права порушувати питання перед позивачем щодо визначення нового розміру орендної плати у разі затвердження нової нормативно грошової оцінки спірних земельних ділянок.

Щодо позовної вимоги про визнання за ТОВ Згода переважного права на поновлення на тих самих умовах і на той самий строк договору оренди землі, укладеного між ТОВ Згода і Уманською районною державною адміністрацією від 07.02.2011 р., який зареєстрований у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Умані та Уманському районі Черкаської області 02.03.2011 р. за №712430004000023, судова колегія вважає задоволенню не підлягає, оскільки, така позовна вимога за своєю суттю є встановлення юридичного факту, що господарським процесуальним кодексом України не передбачено, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 27.03.2017 року, прийняте після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з не правильним застосуванням норм матеріального права, є таким що не відповідає нормам закону.

Оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, апеляційна скарга ТОВ Згода підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду Черкаської області від 27.3.2017 року у справі № 925/112/16 скасуванню з прийняттям нового рішення.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене вище та керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Згода на рішення господарського суду Черкаської області від 27.03.2017р. у справі №925/112/16 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 27.03.2017р. у справі №925/112/16 - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 07.02.2011р. та визнання поновленим на п'ять років договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 07.02.2011р.

3. В цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Визнати договір оренди землі від 07.02.2011р., реєстраційний номер №712430004000023, поновленим на 5 років до 07.02.2021р. на тих самих умовах, які передбачені договором.

Визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 07.02.2011р., реєстраційний номер №712430004000023, у наступній редакції, запропонованій позивачем:

Додаткова угода

до договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 07.02.2010р., зареєстрованого 02.03.2011р. за №712430004000023

м. Черкаси 04 серпня 2015р.

Орендодавець:Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, в особі

з одного боку, та

Орендар: товариство з обмеженою відповідальністю Згода , в особі генерального директора Соловчука Івана Михайловича, який діє на підставі статуту з другого, уклали дану угоду про нижченаведене:

1. Орендодавець та Орендар домовились поновити на п'ять років строк дії договору оренди землі від 07.02.2011р., зареєстрованого 02.03.2011р. за №712430004000023.

2. Вказана угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами.

3. Угода укладена в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в органі, який здійснює реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

4. Інші умови договору оренди землі від 07.02.2011р., зареєстрованого 02.03.2011р. за №712430004000023 залишаються незмінними.

4. В іншій частині рішення господарського суду Черкаської області від 27.03.2017р. у справі №925/112/16 залишити без змін.

5. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (18007, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131; код ЄДРПОУ 39765890) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Згода (27000, Кіровоградська область, смт. Добровеличівка, вул. Леніна, 84, код ЄДРПОУ 23100419) судовий збір в сумі 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. за розгляд справи у суді першої інстанції, 6063 (шість тисячі шістдесят три) грн. 20 коп. за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

6. Видачу наказів у справі № 925/112/16 доручити господарському суду Черкаської області.

7. Матеріали справи № 925/112/16 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко