ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
29 березня 2017 року м. Київ К/800/9556/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз В.Ф., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації , про внесення змін до договору оренди,
встановив:
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.05.2015 позов ОСОБА_3 задоволено. Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1, ОСОБА_2, які не є стороною у справі, подали апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29.05.2015 залишено без руху у зв'язку з пропуском строку апеляційного оскарження.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017 у задоволенні клопотання ОСОБА_1, ОСОБА_2 про поновлення строку апеляційного оскарження відмовлено. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29.05.2015.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, просять скасувати судове рішення апеляційної інстанції, та направити справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29.05.2015 залишено без руху у зв'язку з пропуском строку апеляційного оскарження.
Відповідно до частини четвертої статті 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
На виконання вимог наведеної норми, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до апеляційного суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. Так, у зазначеному клопотанні не заперечувалося, що ОСОБА_1 про оскаржувану постанову дізнався з листа Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області від 28.03.2016 № 01-01-15/16. Скаржники також зазначили, що ОСОБА_2 дізнався про оскаржуване рішення під час розгляду адміністративної справи № 695/1557/16-а. Апелянти стверджують, що про порушення оскаржуваною постановою їхніх прав дізналися лише 30.12.2016, коли отримали постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 по справі № 695/1557/16-а, а тому звертаючись з апеляційною скаргою 06.01.2017 ними не було пропущено строк звернення до адміністративного суду. При цьому, апелянти зазначили, що копії оскаржуваного рішення ними отримано не було.
Проте, викладені скаржниками обставини не свідчать про дотримання ними строку звернення до апеляційного суду, так само відсутні підстави вважати, що апелянти мали поважні причини пропуску строку апеляційного оскарження з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 про оскаржувану постанову дізнався з листа Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області від 28.03.2016 № 01-01-15/16, окрім того, на це рішення ОСОБА_1 посилався також і в адміністративному позові, поданому 20.05.2016 до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.
У свою чергу, матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2 теж був обізнаний про існування оскаржуваної постанови. Так, 23.06.2016 ним як третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було подано адміністративний позов у справі № 695/1557/16-а, з якого вбачається, що ОСОБА_2 був ознайомлений з листом Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області від 28.03.2016 № 01-01-15/16 та адміністративним позовом ОСОБА_1, тобто про існування оскаржуваного судового рішення йому було відомо.
Крім того судом встановлено, що в рамках адміністративної справи, в якій брали участь як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2, Золотоніською районною державною адміністрацію Черкаської області разом із поясненнями було долучено до матеріалів справи копію оскаржуваної постанови суду.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005 № 3262-IV судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Таким чином, скаржники мали можливість реалізувати своє право на доступ до судових рішень через Єдиний державний реєстр судових рішень шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин (ухвала Верховного Суду України від 24 лютого 2017 року № 5-45кз17, ).
Слід зазначити, що оскаржуване рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.05.2015 набрало законної сили та було виконано, про що Золотоніською районною державною адміністрацією Черкаської області 24.07.2015 видано відповідне розпорядження.
З огляду на викладені обставини, суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що викладені скаржниками у клопотанні підстави поновлення строку апеляційного оскарження не є поважними.
Пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті -пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації , про внесення змін до договору оренди.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя В.Ф. Мороз
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 29.03.2017 |
Оприлюднено | 07.04.2017 |
Номер документу | 65818997 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Мороз В.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні