Постанова

від 04.04.2017 по справі 820/5993/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

04 квітня 2017 р. № 820/5993/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника відповідача - Даугуля В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області Опришко Наталії Вікторівни, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Комунальне підприємство "Постачальник послуг" Солоніцивської селищної ради про скасування державної реєстрації, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- скасувати державну реєстрацію земельних ділянок, яким присвоєно кадастрові номери НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6 та на даний час відведені наступним громадянам: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, шляхом закриття Поземельних книг із скасуванням кадастрових номерів цих земельних ділянок;

- визнати недійсним та скасувати рішення органу державної влади, на підставі якого за заявою інших вищезазначених осіб до Державного земельного кадастру внесені відомості про земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів на території Роганської селищної ради Харківського районну Харківської області, загальною площею по 0,1200 га;

- скасувати рішення Державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківській області Опришко Наталії Вікторівни № РВ-6300672732016 від 13.10.2016 р. про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

- зобов'язати Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківській області внести відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, загальною площею 2,0000 га, розташовану за межами населених пунктів на території Роганської селищної ради Харківського району Харківської області, шляхом її державної реєстрації згідно документації із землеустрою, яка затверджена Головним Управлінням Держгеокадастру у Харківській області за гр. ОСОБА_2, та присвоїти їй кадастровий номер.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачем отримано позитивний Висновок від 19.09.2016 р. № 958/41-16 на № 2608-3 від 26.08.2016 р. про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, 13 жовтня 2016 р. державний кадастровий реєстратор Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківській області Опришко Наталія Вікторівна за наслідками розгляду заяви від 06 жовтня 2016 р. № ЗВ-6304608962016 прийняла рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру за № РВ-6300672732016. За наявності знаходження в межах земельної ділянки, яку позивач просив зареєструвати, інших земельних ділянок, відповідач - Державний кадастровий реєстратор Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківській області Опришко Наталія Вікторівна відмовила позивачу в її реєстрації.

Відповідачем надано заперечення на адміністративний позов, в яких з посиланням на приписи Закону України "Про державний земельний кадастр" зазначено, що при винесенні оскаржуваного рішення № РВ-6300672732016 від 13.10.2016 року державний кадастровий реєстратор діяла відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник позивача та/або позивач у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог процесуального законодавства, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у запереченнях на адміністративний позов, та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Треті особи та/або їх представники у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом відповідно до вимог КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Враховуючи приписи ч.1 ст.122 КАС України, відповідно до якої адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача та третіх осіб.

Заслухавши пояснення представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 16 травня 2016 р. позивач звернувся з клопотанням щодо надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0000 га з земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що розташована по за межами населених пунктів на території Роганської селищної ради Харківського районну Харківської області до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Відповідно до довідки Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 13.07.2016 р. 31-20.06-0.4-1310/14-16 з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, наданої за заявою позивача, вказана земельна ділянка - земля сільськогосподарського призначення, орієнтовною площею -2.0000 га, не була надана у власність або користування та відноситься до землі запасу сільськогосподарського призначення (за даними форми 6-зем станом на 01.01.2016 року).

30 травня 2016 р. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 4657 - СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Роганської селищної ради Харківського районну Харківської області. Орієнтований розмір земельної ділянки - 2,0000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Згідно із ч. 2 Наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 4657 - СГ від 30 травня 2016 р. фізичною особою - підприємцем ОСОБА_10 за замовленням позивача виготовлено Проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки, який після погодження та отримання позитивного висновку обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації, затверджено відповідно до вимог чинного законодавства (висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 19.09.2016 року №958/41-16).

Позивачем надано до суду лист фізичної особи - підприємця ОСОБА_10 (вих. № 1111 - 1) від 11.11.2016 р., відповідно до якого згідно договору № 1104 від 11.04.2016 р. ФОП ОСОБА_10 повідомляє, що ним виконана кадастрова зйомка земельної ділянки для подальшої розробки проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Після обробки даних та співставлення їх з даними Публічної кадастрової карти було встановлено, що дана земельна ділянка вільна, та не знаходиться у власності або користуванні інших юридичних або фізичних осіб.

05 жовтня 2016 р. позивач звернувся до Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківській області із письмовою заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про вище вказану земельну ділянку (реєстраційний № ЗВ-6304608962016, дата вхідної реєстрації 06.10.2016 р.).

13 жовтня 2016 р. державний кадастровий реєстратор Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківській області Опришко Наталія Вікторівна за наслідками розгляду заяви від 06 жовтня 2016 р. № ЗВ-6304608962016 прийняла рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру за № РВ-6300672732016.

Підставою для прийняття рішення № РВ-6300672732016 від 13.10.2016 р. про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру стала невідповідність електронного документа установленим вимогам - перетин з ділянкою за кадастровим номером НОМЕР_2, площа співпадає на 6%; перетин з ділянкою за кадастровим номером НОМЕР_3, площа співпадає на 6%; перетин з ділянкою за кадастровим номером НОМЕР_4, площа співпадає на 6%; перетин з ділянкою за кадастровим номером НОМЕР_5, площа співпадає на 6%; перетин з ділянкою за кадастровим номером НОМЕР_6, що перебувають у власності держави.

Позивачем вказано, що він звертався з заявами (Вх. № ПІ6748/0/20-16) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 26 серпня 2016 р. та до Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківській області від 29 серпня 2016 р., з яких вбачається, що з метою попередження виникнення спірних питань, у разі надходження від інших громадян клопотань про надання дозволу на розробку Проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки на вище вказану земельну ділянку в цілому або окремих її частин, я належним чином повідомив про те, що маю намір виконати усі передбачені діючим законодавством вимоги для завершення процесу отримання вказаної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до ч. 8 ст. 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186і цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр від 07 липня 2011 р. №3613 - VI для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа. Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр від 07 липня 2011 р. № 3613 - VI державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Відповідно до частини 6 вказаної статті підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Відповідачем надано до суду копії заяв Про державну реєстрацію земельної ділянки ЗВ-6304340292016 від 27.09.2016, ЗВ-6304342382016 від 27.09.2016, ЗВ-6304302562016 від 26.09.2016, ЗВ-6304302952016 від 26.09.2016, копії витягів з ДЗК на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_4; на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_5 на на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2; на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3; копію Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою НОМЕР_7 (а.с.59-75).

Відповідачем надано до суду пояснення, що на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_6 в Управлінні обліковується Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою НОМЕР_8, виданий Службі автомобільних доріг у Харківській області та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 031070300001 від 16.06.2010 року. Інформація про зазначену земельну ділянку, відповідно до даних Національної кадастрової системи, пакетно завантажена . Таким чином надати на неї витяг з ДЗК не вбачається можливим.

Суд зазначає, що у частині третій статті 2 КАС України закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Суб'єкти владних повноважень повинні враховувати ці критерії-принципи, знаючи, що адміністративний суд керуватиметься ними у разі оскарження відповідних рішень, дій чи бездіяльності. Законодавче закріплення цих критеріїв-принципів також дає можливість фізичній чи юридичній особі сформувати уявлення про якість та природу належних рішень чи дій, які вона має право очікувати від суб'єкта владних повноважень.

Прийняття рішення, вчинення дії з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, - цей критерій інакше може бути сформульовано як принцип використання повноваження з належною метою. Належною є та мета, що визначена в законі або випливає з його цілей. Використання повноважень з неналежною метою за своїм змістом є зловживанням ними: використання їх нечесно, із протиправними намірами, з недоброю волею, зі спотвореним тлумаченням мети, з якою надано повноваження, з наявністю особистого інтересу у прийнятті рішення або вчиненні дії.

Прийняття рішення, вчинення дії безсторонньо (неупереджено) - цей критерій-принцип зобов'язує суб'єкта владних повноважень не мати упередженого ставлення до особи у своїх рішеннях та діях. Упереджено ставитися означає бути прихильним до особи чи навпаки поводитися з нею дискримінаційно через особисту симпатію чи антипатію або через власний інтерес у справі (фінансовий, родинний тощо), соціальний (корпоративний) інтерес, пов'язаний із належністю до певної спільноти, професії тощо. Приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії добросовісно - цей критерій-принцип вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії. Добросовісне прийняття рішень, вчинення дій чи допущення бездіяльності не заперечує можливості відхилення при цьому від закону, однак виключає умисел на таке порушення.

Судом встановлено, що Управлінням Держгеокадастру у Харківському районі Харківській області надано позивачу усі дозвільні документи, необхідні для отримання у власність земельної ділянки, загальною площею - 2,0000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства та затверджено технічну документацію - Проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки , виготовлену на підставі цих дозволів.

Наявними в матеріалах справи доказами не підтверджено, що на момент звернення позивача до уповноважених органів щодо надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою, розробки проекту та його погодження існували перетини меж земельної ділянки з іншими ділянками.

Уповноваженими державними органами надано позивачу необхідну дозвільні документацію для отримання земельної ділянки у власність, тобто, вчинено всі дії для формування у позивача уявлення про те, що його право на отримання у власність конкретної земельної ділянки буде реалізовано.

Однак матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6303238082016 від 11.10.2016 р. та Публічної кадастрової карти України, що з масиву земельної ділянки, загальною площею - 2,0000 га, розташованої за межами населених пунктів на території Роганської селищної ради Харківського району Харківської області, вилучено окрему частину земельної ділянки, загальною площею - 0,1200 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва (код згідно КВЦПЗ - 01.05), форма власності - державна власність, та присвоєно було кадастровий номер: НОМЕР_2. Державна реєстрація земельної ділянки була здійснена 03.10.2016 р. на підставі Проекту землеустрою, щодо відведення земельних ділянок від 14.07.2016 р. розробленою ТОВ ЗІК ОСОБА_11, за відсутності заяви її власника або користувача. З Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6303263412016 від 18.10.2016 р. та з Публічної кадастрової карти України вбачається, що з масиву земельної ділянки, загальною площею - 2,0000 га, розташованої за межами населених пунктів на території Роганської селищної ради Харківського району Харківської області, вилучено окрему частину земельної ділянки, загальною площею - 0,1200 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва (код згідно КВЦПЗ - 01.05), форма власності - державна власність, та присвоєно було кадастровий номер: НОМЕР_3. Державна реєстрація земельної ділянки була здійснена 10.10.2016 р. на підставі Проекту землеустрою, щодо відведення земельних ділянок від 14.07.2016 р. розробленою ТОВ ЗІК ОСОБА_11, за відсутності заяви її власника або користувача.

З Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6303263372016 від 18.10.2016 р. та з Публічної кадастрової карти України вбачається, що з масиву земельної ділянки, загальною площею - 2,0000 га, розташованої за межами населених пунктів на території Роганської селищної ради Харківського району Харківської області, вилучено окрему частину земельної ділянки, загальною площею - 0,1200 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва (код згідно КВЦПЗ - 01.05), форма власності - дерокавна власність, та присвоєно було кадастровий номер: НОМЕР_4. Державна реєстрація земельної ділянки була здійснена 11.10.2016 р. на підставі Проекту землеустрою, щодо відведення земельних ділянок від 14.07.2016 р. розробленою ТОВ ЗІК ОСОБА_11, за відсутності заяви її власника або користувача.

З Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6303263402016 від 18.10.2016 р. та з Публічної кадастрової карти України вбачається, що з масиву земельної ділянки, загальною площею - 2,0000 га, розташованої за межами населених пунктів на території Роганської селищної ради Харківського районну Харківської області, вилучено окрему частину земельної ділянки, загальною площею - 0,1200 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва (код згідно КВЦПЗ - 01.05), форма власності - державна власність, та присвоєно було кадастровий номер: НОМЕР_5. Державна реєстрація земельної ділянки була здійснена 11.10.2016 р. на підставі Проекту землеустрою, щодо відведення земельних ділянок від 14.07.2016 р. розробленою ТОВ ЗІК ОСОБА_11, за відсутності заяви її власника або користувача.

Суд зазначає, що при прийнятті рішення про відмову у внесенні відомостей (змін) до Державного земельного кадастру державним кадастровим реєстратором порушено принципи добросовісності та безсторонності прийняття рішень, відмовлено у реєстрації земельної ділянки за позивачем з упередженим використанням повноважень, наданих законом, надано при цьому перевагу третім особам.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пункт 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року № 2).

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача. Якщо ж права, свободи та інтереси позивача не були порушені, суд повинен відмовити у задоволенні позову і постановити окрему ухвалу, якою звернути увагу суб'єкта владних повноважень на недопустимість відхилення від принципів адміністративної процедури.

За приписами ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

З огляду на встановлені у справі обставини суду приходить до висновку про невідповідність оскаржуваного рішення вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Суд зазначає, що за своєю суттю правовий акт управління - це державно-владне волевиявлення, що містить управлінське рішення із приписом, адресованим іншим суб'єктам права. Визнаючи акт протиправним, суд констатує відсутність у ньому цих сутнісних рис та його нездатність регулювати суспільні відносини. Разом із тим, з метою захисту прав та інтересів суб'єкта права суд встановлює правові наслідки протиправності акту, а саме його скасування.

Відповідно до ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.

Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до приписів ч.1 ст.244-2 КАС України (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" №192-VIII від 12.02.2015 року) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту" ухваленої на 114-й сесії Комітету міністрів від 12 травня 2004 р. передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов'язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов'язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини , на держави покладається загальний обов'язок розв'язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.

Зокрема, у пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Стаття 8 КАС України встановлює, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому суд також звертає увагу на те, що відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Таким чином, повноваження Головного управління Держгеокадастру у Харківській області внести відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, загальною площею 2,0000 га, розташовану за межами населених пунктів на території Роганської селищної ради Харківського району Харківської області, шляхом її державної реєстрації згідно документації із землеустрою, яка затверджена Головним Управлінням Держгеокадастру у Харківській області за гр. ОСОБА_2, та присвоїти їй кадастровий номер, є дискреційними повноваженнями такого органу державної влади, тобто відносяться до його виключної компетенції, а тому адміністративний суд не може перебирати на себе його функцій. Отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, загальною площею 2,0000 га, розташовану за межами населених пунктів на території Роганської селищної ради Харківського району Харківської області, шляхом її державної реєстрації згідно документації із землеустрою, яка затверджена Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області за гр. ОСОБА_2, та присвоєння їй кадастрового номеру.

Стосовно позовних вимог щодо скасування державної реєстрації земельних ділянок, яким присвоєно кадастрові номери НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6 та на даний час відведені наступним громадянам: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, шляхом закриття Поземельних книг із скасуванням кадастрових номерів цих земельних ділянок та визнання та скасування рішення органу державної влади, на підставі якого за заявою інших вищезазначених осіб до Державного земельного кадастру внесені відомості про земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів на території Роганської селищної ради Харківського районну Харківської області, загальною площею по 0,1200 га, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Із наведених положень убачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено, що цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам. Законний інтерес - це юридичний інтерес, що заснований на законі і випливає з нього, схвалюється ним, хоча і не закріплений у конкретних правових нормах. Так можна говорити про загальні законні інтереси осіб - учасників адміністративного процесу (досягнення юридично значущого результату, прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі) і персоніфіковані законні інтереси (інтерес особи у встановленні конкретних фактів, що доводять його невинність у вчиненні адміністративного правопорушення або обґрунтовують його позицію у зв'язку зі зверненням у компетентний державний орган).

Натомість позивач обґрунтовує позовні вимоги метою усунення порушень його права щодо державної реєстрації земельної ділянки шляхом скасування державної реєстрації земельних ділянок третіх осіб, однак згідно з положеннями статті 17 КАС розгляд цих питань не належить до компетенції адміністративних судів.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про відсутність правових підстав щодо задоволення позовних вимог в частині скасування державної реєстрації земельних ділянок, яким присвоєно кадастрові номери НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6 та на даний час відведені наступним громадянам: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, шляхом закриття Поземельних книг із скасуванням кадастрових номерів цих земельних ділянок та визнання та скасування рішення органу державної влади, на підставі якого за заявою інших вищезазначених осіб до Державного земельного кадастру внесені відомості про земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів на території Роганської селищної ради Харківського районну Харківської області, загальною площею по 0,1200 га.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За приписами ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково із виходом за межі позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області Опришко Наталії Вікторівни, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Комунальне підприємство "Постачальник послуг" Солоніцивської селищної ради про скасування державної реєстрації, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення Державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області Опришко Наталії Вікторівни № РВ-6300672732016 від 13.10.2016 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, загальною площею 2,0000 га, розташовану за межами населених пунктів на території Роганської селищної ради Харківського району Харківської області, шляхом її державної реєстрації згідно документації із землеустрою, яка затверджена Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області за гр. ОСОБА_2, та присвоєння їй кадастрового номеру.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) суму судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 07 квітня 2017 року.

Суддя Полях Н.А.