Постанова

від 05.04.2017 по справі 37/137(27/117)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

05.04.17 Справа № 37/137(27/117)

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Прогрес", м. Красноармійськ Донецької області

до Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, м. Павлоград Дніпропетровська область

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 06.02.04р. № 0000042301/0, від 23.04.2004 № 0000042301/1 та рішення про результати розгляду скарги від 23.04.04р. № 1715/10/100

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання: Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №345 від 19 грудня 2016 року, адвокат

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №1344/9-04-10-10-32 від 24 січня 2017 року, головний державний інспектор відділу супроводження судових спорів за плановими перевірками юридичного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Прогрес" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким, з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог від 15.06.2004 (арк..с.92 т.1), просить визнати недійсними:

- податкове повідомлення - рішення Петропавлівської МДПІ від 06.02.2004 № 0000042301/0 про наявність податкового зобов'язання за платежем НОМЕР_1 - податок на додану вартість на суму 500 400,00 грн., в тому числі: основний платіж - 333 600,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 166 800,00 грн.,

- та рішення Петропавлівської МДПІ про результати розгляду скарги від 23.04.2004 № 1715/10/100;

- податкове повідомлення - рішення Петропавлівської МДПІ від 23.04.2004 № 0000042301/1 про наявність податкового зобов'язання за платежем НОМЕР_1 - податок на додану вартість на суму 500 400,00 грн., в тому числі: основний платіж - 333 600,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 166 800,00 грн.,

як такі, що суперечать законодавству з питань оподаткування.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області (Суддя: Татарчук В.О.) від 26 серпня 2004 року в позові відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2004 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26 серпня 2004 року - скасовано, позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 31 травня 2005 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2004 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26 серпня 2004 року - скасовано, справу передано на новий розгляд.

Ухвалою голови господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2007 розгляд справи № 37/137(27/117) призначено колегіально у складі: головуючий - Кеся Н.Б., судді: Бишевська Н.Б., Добродняк І.Ю.

Ухвалою суду від 19.07.07. справу прийнято до провадження судовою колегією у даному складі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.07 провадження у справі №37/137(27/117) було зупинено.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.15 поновлено провадження у справі №37/137(27/117).

ОСОБА_3 з повторним розпорядженням керівника апарату від 10.12.2015 року №1194 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу", відповідно до пункту 4 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у зв'язку зі звільненням суддів Бишевської Н.Б. та Добродняк І.Ю., згідно з протоколом про автоматичний розподіл справ між суддями (повторний розподіл) від 10.12.2015 року для розгляду даної справи призначено нову колегію у складі трьох суддів: головуючий суддя - Кеся Н.Б., судді - Єременко А.В. та Примак С.А.

Ухвалою суду від 14.12.15 справу прийнято до провадження судовою колегією у даному складі.

У зв'язку з розпорядженням керівника апарату від 24.02.2016 року №146 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу", відповідно до пункту 7 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у зв'язку з перебуванням судді Примак С.А. на лікарняному, згідно з протоколом про автоматичний розподіл справ між суддями (повторний розподіл) від 24.02.2016 року для розгляду даної справи призначено нову колегію у складі трьох суддів: головуючий суддя - Кеся Н.Б., судді - Єременко А.В. та суддя - Владимиренко І.В.

Ухвалою суду від 24.02.16 справу прийнято до провадження зміненим складом колегії.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.16 замінено відповідача по справі №37/137(27/117) Петропавлівську міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області - на її правонаступника - Східно-Дніпровську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області (Головуючий колегії, суддя: Кеся Н.Б., судді: Єременко А.В., Владимиренко І.В.) від 15 березня 2016 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Прогрес" залишено без розгляду.

07.06.16 ухвалою ДАГС апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ПРОГРЕС" (м. Красноармійськ Донецької області) залишена без задоволення. Ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 15 березня 2016 року у справі №37/137(27/117) залишена без змін.

17.10.16 ухвалою ВАСУ касаційну скаргу ТОВ "Агрофірма "ПРОГРЕС" задоволено частково, ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07 червня 2016 року скасовано, справу №37/137(27/117) направлено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

28.11.16 ухвалою ДАГС апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ПРОГРЕС» , м. Красноармійськ Донецької області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15 березня 2016 року разом зі справою №37/137(27/117) передано Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду за підсудністю.

20.12.16 ухвалою ДААС апеляційна скарга ТОВ "Агрофірма "Прогрес" задоволена. Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.16 у справі №37/137(27/117) скасована. Справа направлена до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07 червня 2016 року ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15 березня 2016 року у справі №37/137 (27/117) залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 жовтня 2016 року ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07 червня 2016 року у справі №37/137 (27/117) скасовано, справу направлено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2016 року апеляційну скаргу ТОВ "Агрофірма "Прогрес" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15 березня 2016 року разом зі справою №37/137 (27/117) передано до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15 березня 2016 року у справі №37/137 (27/117) скасовано, справу направлено до господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.

ОСОБА_3 автоматизованої системи документообігу суду справу №37/137 (27/117) передано на розгляд судді Примак С.А.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06 січня 2017 року задоволено заяву судді Приймак С.А. про самовідвід.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 10 січня 2017 року №15 у зв'язку із задоволенням заяви судді Приймака С.А. про самовідвід, відповідно до п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи по вх. № 4-12501/16 справи №37/137(27/117), за результатами якого, справу передано для розгляду судді Євстигнеєвій Н.М.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16 січня 2017 року справу прийнято до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на 09 лютого 2017 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2017 року здійснено заміну відповідача у справі №37/137(27/117) - Східно-Дніпровську ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (52600, смт. Васильківка Дніпропетровської області, вул. Партизанська, буд.150, ідентифікаційний код 39638582) його правонаступником - Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (51413, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Верстатобудівників, юуд.14-А ідентифікаційний код 39852710).

09 березня 2017 року позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, якою просив залишити вимогу про визнання недійсним рішення про результати розгляду скарги від 23.04.2004 №1715/10/100 без розгляду (арк. с.42 т.4).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що висновок податкового органу про необхідність оподаткування податком на додану вартість операції з передачі агрофірмою векселя ТОВ "Росія" в рахунок оплати за раніше поставлені товарно-матеріальні цінності по договору купівлі-продажу №1-11 від 23.11.2000 не грунтується на положеннях чинного законодавства. Відповідно до п.4.8. ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" векселі видані (отримані), але не оплачені платником податку не змінюють сум податкових зобов'язань або податкового кредиту такого платника податку незалежно від видів операцій, по яких такі векселі використовуються. Вказана операція не є бартерною. З урахуванням положень чинного законодавства вексельна форма розрахунків це вид грошової безготівкової форми розрахунків. Договором купівлі-продажу №1-11 від 23.11.2000 була передбачена оплата за товар в безготівковій формі. З урахуванням того, що вексель є розрахунковим документом між ТОВ "Агрофірма Прогрес" та ТОВ "Росія" була укладена додаткова угода про погашення боргу, якою був змінений спосіб виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу і заборгованість позивача за поставлене майно оплачена векселем. В даному випадку вексель є розрахунковим документом, а не товаром і відповідна операція не є об'єктом оподаткування. На передачу, індосамент векселя в розрахунок за отримані товари не нараховується ПДВ.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивачем був отриманий безоплатно від ТОВ "Сахтехнологія" простий вексель №66335236471763, емітований ТОВ "Росія". 29.03.2001 між ТОВ "Агрофірма Прогрес" та ТОВ "Росія" була укладена угода про погашення зобов'язань за договором купівлі-продажу товару №1-11КП від 23.11.2000. Фактично вексель є товаром у зв'язку з чим, відповідну угоду слід вважати бартерною згідно з п.1.19 ст.1 Закону України "про оподаткування прибутку підприємств". На підставі пп.3.1.1. п.3.1. ст.. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачу нарахований податок на додану вартість в сумі 333 600грн. та застосований штраф в розмірі 166 800,00грн.

Дослідивши матеріли справи, заслухавши доводи представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

У 2004 році Петропавлівською міжрайонною Державною податковою інспекцією була проведена перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Прогрес" за період з 01.01.2002 по 01.12.2003.

За результатами перевірки складено акт №7/230-30761950 від 04.02.2004 "Про результати планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Прогрес" за період з 01.01.2002 по 01.12.2003" .

Перевіркою встановлено, що простий вексель №66335236471763 номінальною вартістю 1 668 000 грн. було передано позивачу ТОВ "Сахтехнологія" безоплатно. Вексель має наступні реквізити: векселедавець - ТОВ "Росія", дата складання - 24.09.2001, строк погашення - 01.10.2001, векселедержатель передаючий - ТОВ "Сахтехнологія", векселедержатель приймаючий - ТОВ "Агрофірма "Прогрес". Вексель був переданий ТОВ "Росія" як засіб платежу за поставлені товари на підставі угоди про погашення боргу №1-В від 29.03.2002.

У відповідності з договором купівлі-продажу №11КП від 23.11.2000 ТОВ "Росія" зобов'язується передати у власність ТОВ "Агрофірма "Прогрес" майно на загальну суму 1 846 486,19грн, а позивач сплатити кошти.

Відповідно до угоди про погашення боргу №1-В від 29.03.2002, а також акту приймання-передачі від 29.03.2002 позивач передав ТОВ "Росія" простий вексель №66335236471763 в рахунок погашення заборгованості за отриманий товар. З моменту передачі векселя грошові зобов'язання по договору купівлі-продажу №11КП від 23.11.2000 припинені.

З урахуванням положень п.1.19 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" операція з передачі векселя №66335236471763 ТОВ "Агрофірма "Прогрес" за товар, отриманий від ТОВ "Росія" на підставі договору купівлі-продажу №11КП від 23.11.2000 є бартерною оскільки вказаний товар коштами не оплачений.

В порушення пп.3.1.1 п.3.1. ст. 3, пп.7.3.4. п.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" товариство не визначило суму ПДВ від операції з обміну векселя №66335236471763 номінальною вартістю на товари, чим занижено податкові зобов'язання за березень 2002 року на суму 333 600грн. (1 668 000х20%).

На підставі ОСОБА_3 перевірки №7/230-30761950 від 04.02.2004 Петропавлівською МДПІ були прийняті:

- податкове повідомлення - рішення від 06.02.2004 № 0000042301/0 про наявність податкового зобов'язання за платежем НОМЕР_1 - податок на додану вартість на суму 500 400,00 грн., в тому числі: основний платіж - 333 600,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 166 800,00 грн.,

- податкове повідомлення - рішення Петропавлівської МДПІ від 23.04.2004 № 0000042301/1 про наявність податкового зобов'язання за платежем НОМЕР_1 - податок на додану вартість на суму 500 400,00 грн., в тому числі: основний платіж - 333 600,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 166 800,00 грн.

Не погодившись з зазначеними рішеннями - повідомленнями та результатами перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Прогрес" звернулося зі скаргою до начальника Петропавлівської МДПІ Дніпропетровської області, просило скасувати повідомлення - рішення, як такі, що суперечать законодавству з питань оподаткування.

За результатами розгляду скарги було прийнято рішення залишити без змін податкове повідомлення-рішення Петропавлівської МДПІ від 06.02.2004 №0000042301/0, а скаргу без задоволення.

Предметом розгляду у справі є визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість з операції з передачі векселя №66335236471763 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Прогрес" за товар, отриманий від ТОВ "Росія" на підставі договору купівлі-продажу №1-11КП від 23.11.2000.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що цінний папір - це документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.

Пунктом "д" частини другої статті 5 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" векселі визначені як вид цінних паперів. Отже, відповідно до норм податкового та цивільного законодавства векселі розглядаються, насамперед, як цінні папери.

Видача векселя власної емісії, передача векселя, раніше емітованого третьою особою, не є формою грошових розрахунків за придбані платником податку товари та послуги. Це випливає з абзацу третього пункту 4.8 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» , відповідно до якого векселі для цілей оподаткування не вважаються засобом платежу. Зазначена норма податкового законодавства є переважною для застосування під час визначення правил оподаткування порівняно з нормами інших галузей законодавства, зокрема фінансового та банківського.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що товарами є матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення. Зазначене правило поширюється на всі цінні папери, в тому числі і векселі. Таким чином, в усіх операціях, крім операцій з випуску та погашення, векселі виступають як товар згідно з правилами податкового законодавства.

За визначенням, наведеним в пункті 1.6. статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", товари - матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Пунктом 1.9. цього Закону передбачено, що бартер (товарний обмін) - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

З аналізу наведених положень можна дійти висновку, що вексель у бартерній операції є товаром, а бартерна операція з використанням векселя в якості товару відповідно до товарообмінного договору підлягає оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах.

За таких обставин в операціях з використанням векселів, раніше емітованих третіми особами, для погашення заборгованості за придбані платником податку товари чи послуги такі векселі виступають як товар, що передається в межах бартерних операцій.

При цьому передача векселя (зокрема, в порядку індосаменту), раніше емітованого третьою особою, для компенсації вартості придбаних платником податку товарів чи послуг супроводжується переходом права власності на такий вексель. Відтак, розглядувана операція є поставкою товару згідно з пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість".

Як зазначено в постанові Верховного Суду України від 27.04.2004 у справі за позовом Приватного підприємства "Крафт-Інжиніринг" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (а.с.151, т.1), вексель в податкових відносинах має інший, ніж розрахунковий документ юридичний характер. Зокрема, для цілей оподаткування відповідно до пункту 1.6. статті 1 Закону "України "Про оподаткування прибутку підприємств" вексель як цінний папір, що використовується у будь-яких операціях (крім операцій з випуску (емісії)та погашення), є товаром.

Матеріалами даної справи підтверджується, що в додаткових угодах до укладених позивачем договорів купівлі-продажу замість грошової форми розрахунків передбачалася передача векселів. А факт передачі векселів в рахунок оплати придбаних товарів підтверджується відповідними актами їх приймання - передачі, складених між позивачем та продавцем.

Викладеним спростовується твердження позивача про те, що передача векселя як розрахунок за товар не може вважатися бартерною операцією, оскільки вексель є цінним папером, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання сплатити відповідну суму власнику векселя, і не є товаром.

Разом з тим, скасовуючи рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2004 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.10.2004 у справі №27/117, направляючи справу на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області, Вищий господарський суд України звернув увагу на необхідність дослідити обставини передачі товарів, в рахунок оплати вартості яких був переданий вексель.

На виконання вказівок Вищого господарського суду України, викладених в постанові від 31.05.2005 господарський суд встановив наступне.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2005 у справі призначалась судово-економічна експертиза, на розгляд експерту було поставлено питання наступного змісту: - чи підтверджуються документально дані акту перевірки від 04.02.2004 про наявність поставки товару на загальну суму 1668010,26грн., за який Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Прогрес" розрахувалося векселем простим №66335236471763 номінальною вартістю 1668000,0грн.?

Оскільки вказане вище питання сформульовано неточно, а саме, не вказано, хто є постачальником товару, згідно якого договору (договорів) відбувалася поставка товару, за який Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Прогрес" розрахувалося векселем простим №66335236471763 номінальною вартістю 1668000,0грн., експертом після проведення дослідження матеріалів справи питання уточнене і досліджувалося у наступній редакції:

- чи підтверджується документально, дані акту перевірки Петропавлівської міжрайонної ДПІ від 04.02.2004 №7/230-30761950 про наявність поставки майна (основних засобів) та товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Росія", за який Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Прогрес" розрахувалося векселем простим №66335236471763 номінальною вартістю 1668000,0грн.?

Також експертом з експертної ініціативи вирішувалось додаткове питання, яке має значення для справи: - чи підтверджується документально висновки акту від 04.02.2004 №7/230-30761950 в частині донарахувань ПДВ за березень 2002 року у сумі 333 600,00грн.

За результатами проведення судово-економічної експертизи Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз складено Висновок №821 від 02.08.2006.

23 листопада 2000 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Росія", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Прогрес", як покупцем, укладено договір купівлі-продажу товару №1-11КП, відповідно до умов якого (п.1.1.) продавець зобов'язується передати у власність покупцю майно, склад і кількість якого встановлені договором, загальна вартість якого складає 1 846 486,19грн., у тому числі ПДВ - 307 747,71грн., а покупець зобов'язується прийняти це майно і сплатити за нього визначену договором грошову суму (арк. с. 67. т 1).

Склад, кількість, ціна одиниці майна визначається в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Передача майна здійснюється на підставі ОСОБА_3 приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору. Право власності на майно переходить до покупця з моменту підписання сторонами Специфікації до договору (п.п.1.2.-1.4 договору).

Сторонами договору підписані Специфікація №1 від 23.11.2000, №2 від 23.11.2000, №3 від 23.11.2000, в яких зазначено перелік майна, його кількість та вартість (арк.с.68-72, т.1).

В розділі 4 "Порядок розрахунків" договору вказано, що оплата за продане майно здійснюється готівкою в касу або в безготівковій формі на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Росія" з відстрочкою платежу строком на п'ять років, згідно встановленого графіка:

до 23.11.2001 - 369 000,00грн.,

до 23.11.2002 - 369 000,00грн.,

до 23.11.2003 - 369 000,00грн.,

до 23.11.2004 - 369 000,00грн.,

до 23.11.2005 - 370 486,19грн., а всього на суму 1 846 486,19грн.

По акту приймання-передачі №1 від 23.11.2000 ТОВ "Росія" передає майно (технічні засоби, будівлі) ТОВ "Агрофірма "Прогрес", який складено в довільній формі на суму 1 845 298,19грн. (арк.с.58, т.2), що відповідає специфікації до договору №1-11КП. Як зазначено в дослідницькій частині Висновку з першого питання, організація документального оформлення обліку основних засобів повинна проводитися у відповідності з наказом Міністерства статистики України №352 від 29.12.є1995 "Про затвердження типових форм первинного обліку". Купівля основних засобів оформляється типовою формою №ОЗ-1 "ОСОБА_3 приймання-передачі основних засобів первинного обліку основних засобів". Акт складається на кожний окремий об'єкт. Складання загального акта, яким оформлюється приймання декількох об'єктів основних засобів, дозволяється лише при обліку господарського інвентарю, інструментів, обладнання тощо, якщо ці об'єкти однотипні, мають однакову вартість та прийняті в одному календарному місяці. Тому господарська операція з передачі майна (основних засобів) ТОВ "Росія" від 23.11.2000 ТОВ "Агрофірма "Прогрес" на суму 1 845 298,19грн. не відповідає затвердженій типовій формі №ОЗ-1.

29 березня 2002 року між ТОВ "Росія" (кредитор) та ТОВ "Агрофірма "Прогрес" (боржник) укладена угода про погашення боргу №1-В.

За пунктом 1.1. договору боржник підтверджує наявність заборгованості (грошового зобов'язання) перед кредитором в розмірі 1 668 010,26 грн. по договору купівлі-продажу товару №1-11КП від 23.11.2000 на суму 1 639 570,59грн., за поставку товарно-матеріальних цінностей - 28 439,67грн.

Боржник зобов'язується частково погасити свою заборгованість шляхом передачі одного простого векселя на загальну суму 1 668 000,00грн. З моменту передачі простого векселя грошові зобов'язання по договору купівлі-продажу товару №1-11КП від 23.11.2000 припиняються, а за поставку ТМЦ залишкова сума зобов'язань складає 10,26грн.

Додатком №3 до угоди про погашення боргу №1-В від 29 березня 2002 року є Перелік товарно-матеріальних цінностей, які поставляються товариством з обмеженою відповідальністю "Росія" в Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма"Прогрес" в період з 01.05.2001 по 29.03.2002, за грошові кошти, які сплачуються векселем (арк.с. 78, т.1).

Актом звірки взаємних розрахунків між ТОВ "Агрофірма "Прогрес" та ТОВ "Росія" від 22.03.2002 підтверджується наявність заборгованості ТОВ "Агрофірма "Прогрес" перед ТОВ "Росія".

ОСОБА_3 приймання-передачі простого векселя від 29.03.2002 ТОВ "Агрофірма "Прогрес" передало, а ТОВ "Росія" прийняло в рахунок погашення заборгованості за договором купівлі-продажу товару №1-11КП від 23.11.2000 простий вексель №66335236471763 номінальною вартістю 1 668 000,00грн. (арк. с.80, т.1).

В подальшому, 13 вересня 2001 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сахтехнологія" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Прогрес" (покупець) укладено договір №2 купівлі-продажу простих векселів (арк..с.73, т.1), відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця прості векселі на загальну суму 2 231 702,28грн.: вексель номінальною вартістю 1 668 000,00грн. та вексель номінальною вартістю 563 702,28грн.

Умовами цього договору передбачено, що ТОВ "Агрофірма "Прогрес" зобов'язується заплатити ТОВ "Сахтехнологія" за прості векселі 4 000,00грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок (п.1.2. договору №2).

Термін оплати - не пізніше 28.09.2001 (п.2.2. договору №2). ОСОБА_3 вказаного договору право власності на прості векселі виникає у покупця з моменту перерахунку 4 000,00грн. на розрахунковий рахунок продавця.

ОСОБА_3 приймання-передачі простого векселя від 24.09.2001 ТОВ "Сахтехнологія" передало, а ТОВ "Агрофірма "Прогрес" прийняло простий вексель на суму 1 668 000,00грн. (арк. с. 75 т.1) та на суму 563 702,28грн. (арк. с.76, т.1).

Інших доказів, які б підтвердили поставку товару, передбаченого умовами Специфікацій до договору купівлі-продажу товару №1-11КП від 23.11.2000, прийняття цього товару ТОВ "Агрофірма "Прогрес" та документів, що мають відношення до господарської операції з поставки товарів ТОВ "Росія", за який ТОВ "Агрофірма "Прогрес" розрахувалося простим векселем №66335236471763 номінальною вартістю 1 668 000,00грн., матеріали справи не містять.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 Положення Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 168/704 від 05.06.1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа.

Як зазначено у дослідницькій частині Висновку №821 від 02.08.2006. Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, ТОВ "Агрофірма "Прогрес" на дослідження не надано заявлені в клопотанні експерта первинні документи бухгалтерського обліку, за період з листопада 2000 року по березень 2002 року та регістри бухгалтерського обліку по рахунку №361 "Розрахунки з покупцями та замовниками", які підтверджують здійснення господарської операції з поставки товарів ТОВ "Росія" та відображення цієї операції в бухгалтерському обліку. Також не надані на дослідження регістри бухгалтерського обліку по відображенню в бухгалтерському обліку операцій з векселем на суму 1 668 000,00грн. ОСОБА_3 листа ТОВ "Агрофірма "Прогрес", документи бухгалтерського обліку за період з 2000 по 2001 роки знищені по закінченню терміну зберігання. Документів, які знаходяться в матеріалах справи не достатньо для надання висновку з першого питання.

Стосовно другого питання судовим експертом зроблено висновок, що при умові, що ТОВ "Росія" поставило майно (основні засоби) та товарно-матеріальні цінності за які ТОВ "Агрофірма "Прогрес" розрахувалося простим векселем №66335236471763 номінальною вартістю 1 668 000,00грн., то відповідно до п.4.8. ст..4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997, у разі коли платник податку здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг) під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого чи перевідного векселя або інших боргових інструментів (вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (робіт, послуг). Векселі отримані, але не оплачені платником податку, або видані, але не оплачені платником податку, не змінюють сум податкових зобов'язань або податкового кредиту такого платника податків, незалежно від видів операцій, по яким такі векселі використовуються.

При умові, що ТОВ "Росія" поставило майно (основні засоби) та товарно-матеріальні цінності за які ТОВ "Агрофірма "Прогрес" розрахувалося простим векселем №66335236471763 номінальною вартістю 1 668 000,00грн., висновки перевіряючи Петропавлівської міжрайонної ДПІ по акту №7/230-30761950 від 04.02.2004 в частині донарахувань ПДВ ТОВ "Агрофірма "Прогрес" за березень 2002 року у сумі 333 600,00грн. не підтверджуються.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість", об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця.

Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг), відповідно до п. 7.3.1., 7.4.1., 7.5.1. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а в разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі

платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Як зазначено у пункті 7.4.1. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) п.7.5.1. статті 7 наведеного Закону.

Не є об'єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи приватизаційні та компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, житлові чеки, земельні бони та деривативи; обміну зазначених цінних паперів на інші цінні папери пп..3.2.1. п.3.2. ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до п.4.8. ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі коли платник податку здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), які є об'єктом оподаткування згідно з пунктом 3.1 статті 3 цього Закону, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (робіт, послуг) без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя.

Векселі отримані, але не оплачені платником податку, або видані, але не оплачені платником податку, не змінюють сум податкових зобов'язань або податкового кредиту такого платника податку, незалежно від видів операцій, по яких такі векселі використовуються .

З урахуванням викладеного, аналізу наведених правових норм у їх системному зв'язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою правомірності нарахування податку на додану вартість є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків не посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними, товарно-транспортними накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами. Доказів обліку спірного майна на балансі позивача не надано, в матеріалах справи відсутні первинні документи бухгалтерського обліку господарської діяльності підприємства за період з 2000 року по березень 2002 року, на поставку товарів на суму 1 668 010,0грн.; журналів-ордерів по операціях з поставки товарів на загальну суму 1 668 010,00грн. за період з 2000 року по березень 2002 року.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними:

податкове повідомлення - рішення Петропавлівської МДПІ від 06.02.2004 № 0000042301/0 про наявність податкового зобов'язання за платежем НОМЕР_1 - податок на додану вартість на суму 500 400,00 грн., в тому числі: основний платіж - 333 600,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 166 800,00 грн.,

та

податкове повідомлення - рішення Петропавлівської МДПІ від 23.04.2004 № 0000042301/1 про наявність податкового зобов'язання за платежем НОМЕР_1 - податок на додану вартість на суму 500 400,00 грн., в тому числі: основний платіж - 333 600,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 166 800,00 грн.

Стосовно вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Прогрес" про визнання недійсним рішення про результати розгляду скарги від 23.04.2004 №1715/10/100 господарський суд зазначає наступне.

09 березня 2017 року позивач подав заяву, якою просив залишити вимогу про визнання недійсним рішення про результати розгляду скарги від 23.04.2004 №1715/10/100 без розгляду (арк. с.42 т.4).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви.

Таким чином, вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Прогрес" про визнання недійсним рішення про результати розгляду скарги від 23.04.2004 №1715/10/100 залишається судом без розгляду.

Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 11, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Прогрес" про визнання недійсним рішення про результати розгляду скарги від 23.04.2004 №1715/10/100 залишити без розгляду.

Визнати недійсними податкове повідомлення-рішення Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції від 06 лютого 2004 року 0000042301/0, від 23.04.2004 № 0000042301/1 про наявність податкового зобов'язання за платежем НОМЕР_1 - податок на додану вартість на суму 500 400,00 грн., в тому числі: основний платіж - 333 600,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 166 800,00 грн.

Стягнути з Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (51413, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Верстатобудівників, 14-а, ідентифікаційний код 39852710) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Прогрес" (85300, Донецька область, м. Покровськ, проспект Миру, б.16, ідентифікаційний код 30761950) державне мито в сумі 170грн. та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Дніпропетровської області в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Постанова складена, - 07.04.2017