Постанова

від 05.04.2017 по справі 825/114/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2017 року Чернігів Справа № 825/114/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Д'якова В.І.,

за участю секретаря - Лазаренко В.Г.,

представника Чернігівської міської ради - Павленка О.В.,

представника Управління адміністративних послуг

Чернігівської міської ради - Голована О.Г.,

представника третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові, справу за адміністративним позовом Приватного підприємства Куликівські аграрні інвестиції до державного реєстратора Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Прус Тетяни Василівни, Чернігівської міської ради, Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю Горбів Агро про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство Куликівські аграрні інвестиції (далі - ПП Куликівські аграрні інвестиції ) звернулось до суду з адміністративним позовом до державного реєстратора Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Прус Тетяни Василівни, Чернігівської міської ради, за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю Горбів Агро (далі - ТОВ Горбів Агро ), у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Прус Тетяни Василівни індексний 31962176 від 20.10.2016 про реєстрацію права оренди земельної ділянки, відповідно до укладеного між ТОВ Горбів Агро та ОСОБА_5 договору за №р563 від 10.09.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що державним реєстратором Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Прус Тетяною Василівною проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на ту ж саму земельну ділянку, яку орендує ПП Куликівські аграрні інвестиції на підставі договору оренди землі від 01.03.2008, який був зареєстрований Куликівським районним відділом Чернігівської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Державному Комітеті України по земельних ресурсах 25.04.2008 за № 040883500207 та який наразі не є розірваним, його державна реєстрація не скасована та строк його дії триває.

Ухвалою суду від 05.04.2017 до участі у справі в якості співвідповідача залучено Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради.

Представник ПП Куликівські аграрні інвестиції у судове засіданні не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання в якому просив суд розглянути справу без його участі, позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Державний реєстратор Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Прус Тетяна Василівна у судове засідання з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, при цьому надіслала до суду письмові заперечення, в яких зазначила, що проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі, оскільки заявником було подано належним чином оформлений пакет документів, який у повному обсязі відповідає вимогам, що встановлені Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для вчинення відповідної реєстраційної дії (реєстрація права оренди на земельну ділянку). Тому у неї були відсутні правові підстави для відмови у державній реєстрації прав. При цьому, зауважила, що Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не вимагає від державного реєстратора вчинення дій щодо запиту від органів, що здійснювали державну реєстрацію прав на нерухоме майно до 1 січня 2013 року, інформації стосовно правочинів, які були вчинені після вищевказаної дати.

Представники Чернігівської міської ради та Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували у повному обсязі та зазначили, що державний реєстратор в оскаржуваних правовідносинах діяв у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому порядку.

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ Горбів Агро у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідачем, при реєстрації договору оренди землі від 24.08.2016 за №р563, не порушені вимоги Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Також зазначив, що договір оренди землі від 01.03.2008, який укладений між позивачем та ОСОБА_5, не зареєстрований у встановленому законом порядку в Державному реєстрі земель, оскільки в Поземельній книзі відсутня інформація про реєстрацію вказаного договору.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників відповідачів - Чернігівської міської ради та Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, представника третьої особина стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ Горбів Агро , з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_5 на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 6,48 га, яка розташована на території Дроздівської сільської ради Куликівського району Чернігівської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 27.12.2005 серії НОМЕР_1, наявним у матеріалах справи (а.с.53).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2008 між ПП Куликівські аграрні інвестиції та ОСОБА_5 укладено договір оренди землі, площею 4,95 га, яка розташована на території Дроздівської сільської ради Куликівського району Чернігівської області, який був зареєстрований Куликівським районним відділом Чернігівської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Державному Комітеті України по земельних ресурсах 25.04.2008 за № 040883500207 (а.с.50).

12.08.2015 між ПП Куликівські аграрні інвестиції та ОСОБА_5 було укладено додатковий договір до договору оренди землі від 01.03.2008, відповідно до якого сторони збільшували розмір орендної плати (а.с. 54-55).

Також з матеріалів справи вбачається, що 24.08.2016 між ТОВ Горбів Агро (Орендар) та ОСОБА_5 (Орендодавець) укладено договір оренди землі №р563, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Дроздівської сільської ради Куликівського району Чернігівської області (загальна площа 4,95 га, кадастровий номер НОМЕР_2) (а.с. 136-141).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с. 57, 146) 20.10.2016 державним реєстратором Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Прус Тетяною Василівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 31962176 (а.с. 145) щодо державної реєстрації права власності та іншого речового права (права оренди землі) на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 27.12.2005 серії НОМЕР_1 та договору оренди землі від 24.08.2016 №р563, укладеного між сторонами: орендодавець - ОСОБА_5, орендар - ТОВ Горбів Агро .

Вважаючи рішення державного реєстратора щодо проведення реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 за ТОВ Горбів Агро протиправним та таким, що прямо порушує права позивача, він звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Так, правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та їх реєстрацією, регулюються Земельним кодексом України, Законом України від 01.07.2004 № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) (далі - Закон №1952-IV), Законом України Про оренду землі (у редакції на час реєстрації договору оренди землі від 01.03.2008).

У відповідності до вимог статті 18 Закону України Про оренду землі договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно статті 202 Земельного кодексу України (у редакції на час реєстрації договору оренди землі від 01.03.2008) державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Державний земельний кадастр ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Порядок ведення державного земельного кадастру встановлюється законом (стаття 204 Земельного кодексу України (в редакції на час реєстрації договору від 01.03.2008).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073 затверджений Порядок державної реєстрації договорів оренди землі (в редакції на час реєстрації договору від 01.03.2008, далі - Порядок № 2073), який визначає єдині умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок.

Пунктом 1 Порядку №2073 встановлено, що цей Порядок визначає єдині умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок (далі - договори оренди).

Згідно пункту 2 Порядку №2073 державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Пунктом 3 Порядку № 2073 передбачалось, що державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.

Відповідно до п. 4 Порядку № 2073 забезпечення реєстрації договорів оренди покладається на відповідні державні органи земельних ресурсів: районні відділи земельних ресурсів; управління (відділи) земельних ресурсів у містах обласного і районного підпорядкування; Київське і Севастопольське міське управління земельних ресурсів.

Згідно пункту 11 Порядку № 2073 державний орган земельних ресурсів у 20-денний термін перевіряє подані документи на відповідність чинному законодавству та за результатами перевірки готує висновок про державну реєстрацію або обґрунтований висновок про відмову у такій реєстрації і передає реєстраційну справу відповідно виконавчому комітету сільської, селищної та міської ради, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям за місцем розташування земельної ділянки для засвідчення факту державної реєстрації або відмови у такій реєстрації.

Факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи. Печатка та підпис ставляться на всіх примірниках договору оренди (суборенди). Після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів за формою згідно з додатком (пункти 12,13 Порядку № 2073).

Згідно з пунктом 14 Порядку № 2073 датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації.

З аналізу вищевказаних норм Порядку № 2073 вбачається, що передумовою набрання чинності договором оренди землі була його державна реєстрація.

Як вбачається з копії договору оренди землі від 01.03.2008, він підписаний уповноваженою посадовою особою та засвідчений гербовою печаткою, а також містить реєстраційний напис від 25.04.2008 за № 040883500207 про його державну реєстрацію Куликівським районним відділом Чернігівської регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру при Державному Комітеті України по земельних ресурсах у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі.

Разом з тим, у матеріалах справи містяться листи Відділу Держгеокадастру у Куликівському районі Чернігівської області від 13.03.2017 №19-28-99.1-504/2-17, від 14.03.2017 №19-28-99.1-507/2-17 та від 28.03.2017 №9-28-99.1-619/2-17, в яких зазначено, що в архіві відділу зберігається Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі , де у розділі 4 за № 040883500207 від 25.04.2008 міститься інформація про реєстрацію договору оренди землі від 01.03.2008, укладеного між ПП Куликівські аграрні інвестиції та ОСОБА_5, стосовно земельної ділянки площею 4,95 га, кадастровий номер НОМЕР_2, термін дії договору - 10 років (а.с. 73, 103, 120).

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що договір оренди землі від 01.03.2008, який укладений між ПП Куликівські аграрні інвестиції та ОСОБА_5, пройшов державну реєстрацію у встановленому законом порядку.

При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача та представника третьої особи -ТОВ Горбів Агро , що договір оренди землі від 01.03.2008 є не зареєстрований, у зв'язку з відсутністю відомостей про його державну реєстрацію у Поземельній книзі, оскільки не внесення реєстратором державного реєстру земель до Поземельної книги відомостей про реєстрацію договору оренди землі не свідчить про відсутність державної реєстрації як такої, що не відбулась.

Крім того, обов'язок щодо внесення відомостей у Поземельну книгу покладався на реєстратора державного реєстру земель, який і повинен нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

В силу вимог приписів частини 3 статті 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Згідно з частиною 4 статті 18 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Статтею 29 Закону № 1952-IV встановлені особливості державної реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки, право власності на які виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, зокрема, державна реєстрація похідного речового права на таку земельну ділянку, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

Зі змістовного аналізу норм законодавства вбачається, що саме державний реєстратор, як суб'єкт владних повноважень, під час державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію щодо відсутності суперечностей між заявленими правами та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, тобто наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, для запобігання випадкам одночасного існування подвійної державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Аналогічна правова позиція була висловлена неодноразово і Верховним Судом України у постановах від 22.09.2015 (справа № 21-760а15) та від 15.11.2016 (справа № 21-3030а16).

У відповідності до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

При цьому, матеріали реєстраційної справи не містять жодних доказів щодо звернення державного реєстратора з запитом про наявність або відсутність зареєстрованих договорів оренди щодо спірної земельної ділянки до Відділу Держгеокадастру у Куликівському районі Чернігівської області, як до правонаступника Відділу Держземагентства у Куликівському районі Чернігівської області - органу, який здійснював таку реєстрацію до 01.01.2013.

Суд наголошує на тому, що реєстрація договору оренди землі з новим орендарем можлива лише після реєстрації угоди про розірвання договору оренди землі з попереднім орендарем або закінченням строку його дії.

Матеріали справи не містять жодних доказів щодо розірвання договору оренди землі від 01.03.2008, укладеного між ПП Куликівські аграрні інвестиції та ОСОБА_5 або визнання недійсною державну реєстрацію договору оренди.

Крім того, суд зауважує, що третя особа - ОСОБА_5 була обізнана про наявність зареєстрованого, Куликівським районним відділом Чернігівської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Державному Комітеті України по земельних ресурсах 25.04.2008 за №040883500207, договору оренди землі, укладеного 01.03.2008 між нею та ПП Куликівські аграрні інвестиції .

За таких обставин, суд дійшов висновку, що державний реєстратор при проведенні державної реєстрації іншого речового права, а саме: права оренди земельної ділянки за договором оренди землі від 24.08.2016 №р563, укладеним між ТОВ Горбів Агро та ОСОБА_5, не виконав свого обов'язку щодо встановлення суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та не перевірив належним чином, чи право оренди на спірну земельну ділянку зареєстровано чи ні, станом на 01.01.2013, внаслідок чого ним здійснено повторну реєстрацію договору оренди однієї і тієї ж земельної ділянки, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одна і та ж земельна ділянка була передана в оренду різним орендарям.

Вказане вище спростовує твердження відповідача - державного реєстратора щодо відсутності у нього обов'язку запитувати інформацію від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, а саме про наявність або відсутність зареєстрованих договорів оренди на спірну земельну ділянку у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013.

Водночас, суд зауважує, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону №1952-IV, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових прав та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Частиною 3 статті 3 Закону № 1952-IV визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Оскільки, державна реєстрація договору землі від 01.03.2008 між ПП Куликівські аграрні інвестиції та ОСОБА_5 була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення договірних відносин, то право користування позивача спірною земельною ділянкою, в силу частини 3 статті 3 Закону 1952-IV є дійсним.

У свою чергу, частиною 1 статті 24 Закону № 1952-IV визначені підстави, за яких у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено.

Отже, з огляду на той факт, що заявлене право оренди на спірну земельну ділянку вже зареєстровано у Державному реєстрі прав за іншою особою, державний реєстратор був зобов'язаний, з підстав, передбачених частиною 1 статті 24 Закону № 1952-IV, відмовити у державній реєстрації зазначеного права.

За таких обставин, з урахування частини 3 статті 3 Закону №1952-IV та того факту, що відповідачем проведено реєстрацію договору оренди землі від 24.08.2016 №р563 без дотримання вимог діючого законодавства, а саме не здійснено жодних дій щодо встановлення факту наявності або відсутності вже зареєстрованих прав оренди спірної земельної ділянки, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Прус Тетяни Василівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.10.2016 № 31962176 у частині державної реєстрації іншого речового права, а саме: право оренди на земельну ділянку, яка знаходиться на території Дроздівської сільської ради Куликівського району Чернігівської області (кадастровий номер НОМЕР_2) та задоволення позовних вимог ПП Куликівські аграрні інвестиції у повному обсязі.

Також, суд при вирішенні цього спору застосовує закріплений у судовій практиці Європейського Суду з прав людини принцип належного урядування , згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), п.74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (PincovdandPine v. theCzechRepublic), п.58, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії (Gashiv. Croatia), заява № 32457/05, п.40, від 13 грудня 2007 року та у справі Трго проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п.67, від 11 червня 2009 року).

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 3 статті 2, частини 1 статті 11 та частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Так, згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позовні вимоги ПП Куликівські аграрні інвестиції підлягають задоволенню у повному обсязі, то суд вважає за необхідне присудити ПП Куликівські аграрні інвестиції за рахунок бюджетних асигнувань Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Керуючись статтями 94, 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Прус Тетяни Василівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.10.2016 № 31962176 у частині державної реєстрації іншого речового права, а саме: право оренди на земельну ділянку, яка знаходиться на території Дроздівської сільської ради Куликівського району Чернігівської області (кадастровий номер НОМЕР_2).

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 38271176) на користь Приватного підприємства Куликівські аграрні інвестиції (код ЄДРПОУ 35493447) судові витрати в сумі 1378 грн. 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя В.І. Д'яков