Рішення

від 03.04.2017 по справі 914/2867/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2017р. Справа № 914/2867/16

За позовом: Першого заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі уповноваженого органу (позивача) Міністерства оборони України, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Західенергокомплект", с. Малехів, Жовківський район, Львівська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", м. Київ

про витребування майна.

Колегія суддів господарського суду у складі:

Головуючий суддя Манюк П.Т.

Суддя Пазичев В.М.

Суддя Фартушок Т.Б.

За участю секретаря Марінченко Р.І.

Представники:

від прокуратури: Шадловська О.В. - прокурор;

від позивача: ОСОБА_2 - представник;

від відповідача : ОСОБА_3 - представник;

від третьої особи: не з'явився.

Зміст ст. 22 ГПК України прокурору та представникам сторін роз'яснено.

Розглядається справа за позовом Першого заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі уповноваженого органу (позивача) Міністерства оборони України до товариства з обмеженою відповідальністю "Західенергокомплект", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк про визнання права власності.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.11.2016 порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.11.2016.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах суду.

Прокурор в судових засідання змінені позовні вимоги, які прийняті судом до розгляду, підтримав та просив їх задовольнити.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях щодо позовних вимог заперечував, підтримав клопотання про застосування строків позовної давності.

Представник третьої особи в судові засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.

Перший заступник військового прокурора Західного регіону України звернувся в інтересах держави в особі уповноваженого органу (позивача) - Міністерства оборони України з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Західенергокомплект (відповідач) про визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує на те, що 05.03.2015 на розгляд Господарського суду Львівської області була подана позовна заява Першого заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до державного підприємства Міністерства оборони України "Західвійськбуд" та товариства з обмеженою відповідальністю Західенергокомплект про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 15.09.2003 № 18 та застосування наслідків недійсності правочину.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.05.2015 у справі № 914/723/15 у задоволенні позову було відмовлено повністю. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2015, яку залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2015, рішення Господарського суду Львівської області від 22.05.2015 у справі № 914/723/15 було скасовано, прийнято нове рішення яким позов задоволено. Зокрема, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 15.09.2003 року № 18, укладений між ДП МОУ "Західвійськбуд" та ТОВ "Західенергокомплект" щодо відчуження нерухомого майна - будівлі складу площею 1 188, 3 кв.м на АДРЕСА_1 та зобов'язано ТОВ "Західенергокомплект" повернути вищезгадане нерухоме майно до державної власності в особі Міністерства оборони України у господарське відання ДП МОУ "Західвійськбуд".

22 серпня 2016 року державним реєстратором було відмовлено Міністерству оборони України у державній реєстрації права власності, у зв'язку з погашенням запису в Реєстрі права власності на нерухоме майно на будівлю складу площею 1 188, 3 кв. м. по АДРЕСА_1 з підстав знищення об'єкта.

Разом з тим, у вказаному рішенні повідомлено, що за ТОВ Західенергокомплект на праві приватної власності зареєстрована складська будівля літ. Б-2, загальною площею 1 209, 5 кв. м. (попередня площа 1 188, 3 кв. м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Прокурор стверджує, що будівля площею 1 188, 3 кв. м. по АДРЕСА_1 є однією ж будівлею. Так, у довідці обласного комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 26 липня 2016 року № 2335 зазначено, що у зв'язку з переобмірами та уточненням площ складської будівлі по АДРЕСА_1 змінено площу до 1 209, 5 кв. м. Разом з тим, адреса вказаної будівлі змінена згідно рішення Малехівської сільської ради Жовківського району від 31 січня 2006 року № 525. Зважаючи на те, що площа будівлі (1 188, 3 кв. м.) та її адреса (АДРЕСА_1), яка згідно з судовими рішеннями у справі № 914/723/15 підлягала поверненню в державну власність були змінені (АДРЕСА_1), прокурор звернувся з позовом про визнання права державної власності на будівлю літ. Б-2, загальною площею 1 209, 5 кв. м. (попередня площа - 1 188, 3 кв. м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса - АДРЕСА_1)

16.02.2017 прокурором було подано заяву, яка прийнята судом до розгляду, про зміну предмета позову з визнання права власності за державою Україна в особі Міністерства оборони України на складську будівлю площею 1 209, 5 кв. м. (попередня площа - 1 188, 3 кв. м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса - АДРЕСА_1) на витребування з володіння та користування ТОВ Західенергокомплект нерухомого майна - складської будівлі літ. Б-2, загальною площею 1 209, 5 кв. м. (попередня площа 1 188, 3 кв. м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач щодо позову заперечив з тих підстав, що посилання прокурора на фактичні обставини, які були встановлені постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 у справі № 914/723/15 є безпідставними, оскільки, на думку відповідача, перевищення повноважень ДП МОУ Західвійськбуд та порушення ним порядку продажу державного майна, що перебувало у його повному господарському віданні при укладені спірного договору купівлі-продажу не може тягнути будь-яких юридичних наслідків для відповідача. Крім того, із заперечень вбачається, що відповідачем було здійснено перебудову складу площею 1 188, 3 м.кв., проведено водо- та газокомунікації, каналізацію, огороджено площу парканом. Станом на 2012 рік загальну площу складу було збільшено до 1 209, 5 м.кв., а його вартість склала 1 132 626, 00 грн. Разом з тим, відповідач стверджує, що об'єкт - будівля складу у справі № 914/723/15 та у справі № 914/2867/16 не є тим самим об'єктом, оскільки вони зареєстровані під різними реєстраційними номерами і, крім того, як вбачається із рішення державного реєстратора управління державної реєстрації Львівської міської ради від 22.08.2016 № 31038193 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, запис про будівлю складу площею 1 188, 3 м.кв по АДРЕСА_1 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно був погашений у зв'язку зі знищенням об'єкта. Крім того, відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності.

Третя особа не скористалася своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, зокрема не надала до суду письмових пояснень на позовні вимоги та не забезпечила явку уповноваженого представника в судове засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що позовні вимоги слід задовольнити виходячи із наведених нижче мотивів.

За змістом положень ст.ст. 317, 319 ЦК власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не має на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадках, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК, зокрема якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює його витребування від добросовісного набувача.

Отже, вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння, суд повинен встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власника в силу обставин, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК, зокрема - чи з волі власника вибуло це майно з його володіння.

Одним із випадків, коли майно можливо витребувати від добросовісного набувача, є вибуття такого майна поза волею власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі (пункт 3 частини 1 статті 388 ЦК України).

Як встановлено судом, в провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/723/15 за позовом Першого заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ДП МОУ Західвійськбуд та ТОВ Західенергокомплект про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 15.09.2003 № 18 та застосування наслідків недійсності правочину.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.05.2015 у справі № 914/723/15 у задоволенні позову було відмовлено повністю, однак постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.2015, яку залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2015, рішення Господарського суду Львівської області від 22.05.2015 у справі № 914/723/15, було скасовано, прийнято нове рішення яким позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 15.09.2003 року № 18, укладений між ДП МОУ "Західвійськбуд" та ТОВ "Західенергокомплект" щодо відчуження нерухомого майна - будівлі складу площею 1 188, 3 кв.м по АДРЕСА_1 та зобов'язано ТОВ "Західенергокомплект" повернути вищезгадане нерухоме майно до державної власності в особі Міністерства оборони України у господарське відання ДП МОУ "Західвійськбуд".

За приписами статті 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судовими рішеннями було встановлено, що 15 вересня 2003 року між Філіалом ДП МОУ "Західвійськбуд" - 20 Управлінням начальника робіт (продавець) та ТОВ "Західенергокомплект" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 18. Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 договору продавець продав, а покупець, як переможець конкурсу, купив будівлю складу, загальною площею 1 188, 3 кв.м., інв. номер 201074. Майно, що продається розташоване за адресою: АДРЕСА_1, позначене на план-схемі розміщення будівель та споруд Філіалу ДП МОУ "Західвійськбуд" - 20 Управління начальника робіт під літерою "Б-2" та описане у звіті про експертну оцінку об'єктів нерухомості, що належать ДП МОУ "Західвійськбуд" станом на 30.06.2003.

Рішенням Малехівської сільської ради від 19.09.2002 № 4 "Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна за ДП МОУ "Західвійськбуд" визнано право загальнодержавної власності на майно, яке є предметом договору та належить ДП МОУ "Західвійськбуд" на праві повного господарського відання. В статуті ДП МОУ "Західвійськбуд" зазначається, що воно засноване на майні Збройних Сил України, його майно є державною власністю, закріплюється за ним на праві повного господарського відання (пункт 4.2 статуту) і відчуження засобів виробництва, що є державною власністю здійснюється за погодженням з Органом управління майном у порядку, що встановлюється законодавством (пункт 4.4 статуту).

Під час розгляду справи № 914/723/15 господарськими судами було встановлено відсутність доказів надання Міністерством оборони України дозволу на відчуження державного майна за договором, а отже, вибуття спірного майна поза волею власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі.

Як вбачається із матеріалів справи, 22 серпня 2016 року державним реєстратором було відмовлено Міністерству оборони України у державній реєстрації права власності, у зв'язку з погашенням запису в Реєстрі права власності на нерухоме майно на будівлю складу площею 1 188, 3 кв. м. по АДРЕСА_1 з мотивів знищення вказаного об'єкта. Разом з тим, у вказаному рішенні повідомлено, що за ТОВ Західенергокомплект на праві приватної власності зареєстрована складська будівля літ. Б-2, загальною площею 1 209, 5 кв. м. (попередня площа 1 188, 3 кв. м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до довідки обласного комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 26 липня 2016 року, у зв'язку з переобмірами складської будівлі по АДРЕСА_1 змінено площу на 1 209, 5 кв. м. Разом з тим встановлоено, що адреса будівлі змінена згідно рішення Малехівської сільської ради Жовківського району від 31 січня 2006 року № 525.

Зміну площі складської будівлі не заперечує і сам відповідач. Зокрема, відповідач зазначає, що ним було здійснено перебудову складу площею 1 188, 3 м.кв., проведено водо- та газокомунікації, каналізацію, огороджено будівлю парканом, станом на 2012 рік загальну площу складу було збільшено до 1 209, 5 м.кв., а його вартість склала 1 132 626, 00 грн.

Таким чином, твердження відповідача про те, що об'єкт - будівля складу у справі № 914/723/15 та у справі № 914/2867/16 не є одним і тим самим об'єктом, оскільки вони зареєстровані за різними реєстраційними номерами і об'єкт з площею 1 188, 3 м.кв вважається знищеним, суперечать визнаному ним факту перебудови цього ж складу.

Доводи представника відповідача про те, що прокурором обраний неправильний спосіб захисту права (речово-правовий замість зобов'язально-правового), суд не вважає обгрунтованими, оскільки Міністерство оборони України (позивач) не перебувало з відповідачем у зобов'язально-правових відносинах (не було стороною договору купівлі-продажу від 15.09.2003 № 18).

Посилання представника відповідача на те, що позбавлення його права власності на спірне майна суперечитиме правовим позиціям Верховного Суду України щодо неможливості позбавлення права на майно, суд не вважає обґрунтованими, оскільки вказані твердження були предметом розгляду господарських судів при розгляді справи № 914/723/15.

Крім того, відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності.

За загальним правилом, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).

Як роз'яснено в п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", за змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

При цьому, визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Питання позовної давності при визнанні недійсним договору купівлі-продажу від 15.09.2003 № 18, що був укладений між ДП МОУ "Західвійськбуд" та ТОВ "Західенергокомплект" при відчуженні нерухомого майна - будівлі складу площею 1 188,3 кв.м на АДРЕСА_1 та зобов'язанні ТОВ "Західенергокомплект" повернути вищезгадане нерухоме майно до державної власності в особі Міністерства оборони України у господарське відання ДП МОУ "Західвійськбуд" було предметом розгляду господарських судів при розгляді справи № 914/723/15.

В той же час, право на витребування спірного майна - складської будівлі літ. Б-2, загальною площею 1 209, 5 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ч. 1 ст. 387 ЦК України у власника майна - Міністерства оборони України виникло з 22 серпня 2016 року, після відмови державного реєстратора у державній реєстрації права державної власності на нерухоме майно на будівлю складу площею 1 188, 3 кв. м. по вул. Л.Українки, 45 у с. Малехів Жовківського району Львівської області з мотивів знищення об'єкта. З огляду на вищенаведене, для застосування строку позовної давності до спірних правовідносин у справі № 914/2867/16 відсутні правові підстави.

Відповідно до п. 3.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход державного бюджету України.

Ухвалою суду було відстрочено сплату судового збору і станом на момент прийняття рішення у справі, прокурором суму судового збору сплачено частково, в розмірі 1 378, 00 грн. Оскільки спір про витребування майна є спором майнового характеру, а розмір судового збору підлягає визначенню із врахуванням вартості майна, тому з відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід стягнути до Державного бюджету України 15 611, 39 грн судового збору, а на користь прокуратури - 1 378, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Витребувати з володіння та користування товариства з обмеженою відповідальністю Західенергокомплект (80383, Львівська обл., Жовківський район, с. Малехів, вул. Київська, 24, код ЄДРПОУ 23884881) нерухоме майно - складську будівлю літ. Б-2, загальною площею 1 209, 5 кв. м. (попередня площа 1 188, 3 кв. м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Стягувач: Міністерство оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код ЄДРПОУ 00034022).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Західенергокомплект" (80383, Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вул. Київська, 24, код ЄДРПОУ 23884881).

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Західенергокомплект (80383, Львівська обл., Жовківський район, с. Малехів, вул. Київська, 24, код ЄДРПОУ 23884881) на користь Військової прокуратури Західного регіону України (79007, м. Львів, вул. Клепарівська, 20, код ЄДРПОУ 38326057) 1 378, 00 грн судового збору.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Західенергокомплект (80383, Львівська обл., Жовківський район, с. Малехів, вул. Київська, 24, код ЄДРПОУ 23884881) в дохід Державного бюджету України 15 611, 39 грн судового збору.

5 . Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 07.04.2017.

Головуючий суддя Манюк П.Т.

Судді Пазичев В.М.

Фартушок Т.Б.