Рішення

від 05.04.2017 по справі 922/3266/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2017 р.Справа № 922/3266/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 5, м. Харків в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків, 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Східна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, м. Харків до Приватної фірми "Світлана", м. Харків про стягнення 78980,03 грн. за участю представників:

прокурора - Горгуль Н.В., посвідчення №036152 від 29.10.2015;

позивача - не з'явився;

відповідача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 08.11.2016;

3-ї особи - ОСОБА_2, довіреність №3487/10/70-38-10-11 від 13.07.2016

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 5 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради Харківської області (позивач по справі), в якому просить суд стягнути з ПФ «Світлана» (відповідач по справі) заборгованість з виплати орендної плати за землю у розмірі 130823,03 грн. на користь Харківської міської ради.

В обґрунтування своїх вимог, вказує на невиконання відповідачем своїх зобов'язань згідно укладених між Харківською міською радою та ПФ «Світлана» 18.01.2005 договорів оренди землі, зареєстрованих у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 18.01.2005 за №6901/05 та від 18.01.2005 №6902/05.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 грудня 2016 року повернуто без розгляду заяву прокурора про зменшення позовних вимог. Провадження у справі №922/3266/16 припинено.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, заступник прокурора Харківської області звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 13.12.2016 року у справі №922/3266/16, справу направити на новий розгляд.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07 лютого 2017 року апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задоволено, ухвалу господарського суду Харківської області від 13.12.2016 року у справі №922/3266/16 скасовано та справу №922/3266/16 передано на розгляд до господарського суду Харківської області.

22.02.2017 автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області для розгляду справи визначено суддю Чистякову І.О.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 лютого 2017 року призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 09 березня 2017 р. о 10:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 березня 2017 року розгляд справи відкладено на 27 березня 2017 р. о 10:00 год.

Позивач 27.03.2017 через канцелярію суду надав письмові пояснення (вх. №10208), які долучено судом до матеріалів справи.

У наданих до суду письмових поясненнях позивач підтримав позов в частині стягнення заборгованості з виплати орендної плати за землю у розмірі 78980,03 грн.

Відповідач 27.03.2017 через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву (вх. №10211), який долучено судом до матеріалів справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позову про стягнення 5569,55 грн. за податковою декларацією № НОМЕР_1 від 24.01.2014, про стягнення 37206,07 грн. за податковою декларацією № НОМЕР_2 від 29.01.2015, оскільке вже існує рішення суду, яке набрало законної сили, про стягнення цієї суми коштів, про стягнення 33928,51 грн. за податковою декларацією № НОМЕР_3 від 11.02.2016. Крім того, просить припинити провадження по справі в частині стягнення пені КОР у сумі 26823,62 грн. та ШС в сумі 23912,91 грн., як такі, що подані з порушенням правил підсудності.

В судовому засіданні 27 березня 2017 року було оголошено перерву до 10:30 год. 05 квітня 2017 року відповідно до приписів ст. 77 ГПК України для надання можливості прокурору надати письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Прокурор 30 березня 2017 року надав заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. №10743), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь Харківської міської ради заборгованість з виплати орендної плати за землю у розмірі 78980,03 грн.

Суд, дослідивши вищезазначену заяву прокурора, враховуючи те, що відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, приймає надану заяву (вх. №10743 від 30.03.2017), якою зменшено розмір позовних вимог до провадження та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Також, прокурор 30 березня 2017 р. надав письмові пояснення (вх. №10742), які судом долучено до матеріалів справи.

У наданих до суду письмових поясненнях прокурор зазначає, що заборгованість по орендній платі за податковою декларацією № НОМЕР_2 від 29.01.2015 становить - 20294,22 грн. та за податковою декларацією № НОМЕР_3 від 11.02.2016 - 33928,51 грн., всього - 54222,73 грн. Крім того, за період з 01.09.2015 по 03.02.2016 в картці платника податків по орендній платі з юридичних осіб відповідно до пп.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України нарахована пеня за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань у розмірі 14497,37 грн. та згідно ст. 126 Податкового кодексу України донараховано штрафні санкції по орендній платі на суму 10259,93 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте 03 квітня 2017 року через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №11022), у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, суд вважає його необґрунтованими та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За статтею 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, неподання витребуваних доказів.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судам України надані роз'яснення, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК України), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Як вбачається з матеріалів справи сторонам створені належні умови для надання ними доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів в порядку підготовки справи до розгляду.

За таких обставин, суд відхиляє клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Представник 3-ої особи 05 квітня 2017 р. надав письмові пояснення (вх. №11403), які судом долучено до матеріалів справи.

Прокурор у судовому засіданні 05.04.2017 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов, з підстав вказаних у позовній заяві.

Представник 3-ої особи також підтримує позов та просить суд його задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Беручи до уваги вищевикладене та те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши пояснення прокурора, представника 3-ї особи та представника відповідача всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

18.01.2005 між Харківською міською радою (надалі - Орендодавець) та Приватною фірмою "Світлана" (надалі - Орендар) укладено договір оренди землі (надалі - Договір), що зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від "18" січня 2005 року за №6901/05, відповідно до умов якого Орендодавець на підставі рішення ХХІІ сесії Харківської міської ради ХХІV скликання від 23.06.2004 №105/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться: м. Харків, пр. Героїв Сталінграду, 1-А (п.1 Договору).

Відповідно до п.2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0266 га, у тому числі під забудовою 0,0065 га та інших угідь 0,0201 га.

Згідно з п.5 Договору (з урахуванням додаткової угоди від 21.04.2009) нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу із технічної документації № 3672/08 від 16.10.2008 становить 368398 грн., а з урахуванням коефіцієнту індексації за 2008 рік складає 424394 грн.

При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради Орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному, органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Відповідно до п.8 Договору (з урахуванням додаткової угоди від 21.04.2009) Договір укладено строком: на період продовження строків будівництва до 01.10.2010 (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), на період експлуатації до 01.08.2029. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з п. 9 Договору (з урахуванням додаткової угоди від 21.04.2009) орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 128/9 від 21.01.2009 на рік становить 5,6% від її нормативної грошової оцінки і складає 23766,09 грн., або в місяць - 1980,51 грн.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. (п. 10., п.11 Договору).

Земельна ділянка передається в оренду для будівництва прибудови до існуючого магазину з його реконструкцією у стаціонарне кафе з літнім майданчиком (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для експлуатації (п.15 Договору).

Також, 18.01.2005 між Харківською міською радою (надалі - Орендодавець) та Приватною фірмою "Світлана" (надалі - Орендар) укладено договір оренди землі (надалі - Договір), що зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від "18" січня 2005 року за №6902/05, відповідно до умов якого Орендодавець на підставі рішення ХХІІ сесії Харківської міської ради ХХІV скликання від 23.06.2004 №105/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться: м. Харків, пр. Героїв Сталінграду, 1/9 (п.1 Договору).

Відповідно до п.2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0200 га.

Згідно з п.5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки:

- на період будівництва згідно з довідкою №2409/04 від 13.10.2004 становить 25854 грн.;

- на період експлуатації згідно з довідкою №2410/04 від 13.10.2004 становить 129272 грн.

Відповідно до п.8 Договору Договір укладено строком: на період будівництва до 01.12.2006 (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), на період експлуатації до 01.08.2029. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з п. 9 Договору орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у м. Харкові. Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить:

- 2004 рік: 49,98 грн.;

- 2005 рік: 66,63 грн.;

- 2006 рік: 98,10 грн.;

на період експлуатації:

- 2006 рік: 386,75 грн.;

- з 2007 року: 560,50 грн.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. (п. 10., п.11 Договору).

Земельна ділянка передається в оренду для будівництва кафе з літнім майданчиком (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та для експлуатації (п.15 Договору).

Згідно з актами приймання-передачі від 18.01.2005 вказані ділянки передані орендареві.

Згідно з обліковими даними Східної ОДПІ міста Харкова Головного управління ДФС у Харківської області Приватна фірма "Світлана" внаслідок несплати самостійно задекларованих сум має податковий борг по орендній платі за вищевказані земельні ділянки у сумі 54222,73 грн. за період по терміну сплати з 30.08.2015 по 30.08.2016.

Як вбачається з матеріалів справи, за період по терміну сплати з 30.11.2014 по 30.05.2015 стягнуто заборгованість по орендній платі згідно постанови Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2015 у справі №820/6405/15 та за період по терміну сплати з 30.06.2015 по 30.07.2015 стягнуто заборгованість по орендній платі згідно постанови Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2015 у справі №820/8463/15.

Отже, на момент звернення прокурора з позовом до суду заборгованість по орендній платі не погашена за період по терміну сплати з 30.08.2015 по 30.08.2016 в сумі 54222,73 грн., що також підтверджується довідкою та розрахунком Східної ОДПІ міста Харкова Головного управління ДФС у Харківської області за вих. №474/9/20-38-17-02-20 від 02.02.2017 (т.1 а.с.189-190).

Прокурор повідомляє, що заборгованість з орендної плати за землю в сумі 54222,73 грн. не сплачена відповідачем на час розгляду справи, решта суми заборгованості виникла по пені в сумі 14497,37 грн. яка нарахована на підставі пп. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України, а також донараховані штрафні санкції в сумі 10259,93 грн. по орендній платі з юридичних осіб на підставі ст. 126 Податкового кодексу України.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної сплати орендних платежів у останнього виник борг, який складає 54222,73 грн., що і стало підставою звернення до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з Законом України "Про оренду землі", Земельним кодексом України оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону та ст. 93 Кодексу).

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі" умова щодо визначення орендної плати із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасної сплати орендної плати.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Статтею 96 Земельного кодексу України закріплено обов'язки землекористувачів, до яких належить обов'язок щодо своєчасної сплати земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, позовна вимога прокурора щодо стягнення з відповідача 54222,73 грн. орендної плати правомірна, обґрунтована, доведена матеріалами справи та така, що підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги прокурора про стягнення з відповідача пені в сумі 14497,37 грн., яка нарахована на підставі пп. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України, а також штрафних санкцій в сумі 10259,93 грн. по орендній платі з юридичних осіб, нарахованих на підставі ст. 126 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (утому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.129.1.1 ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно п.41.1., п.41.2. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи. Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Отже, контроль за сплатою та нарахуванням штрафних санкцій, нарахованих відповідно до Податкового кодексу України покладено на органи Державної фіскальної служби та такі спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства за позовом цих органів.

Відтак позов прокурора заявлений в інтересах держави в особі Харківської міської ради в цій частині не підлягає задоволенню, оскільки Харківська міська рада не є органом стягнення цих штрафних санкцій, нарахованих в порядку Податкового кодексу України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат у даній справі суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У п.4.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" господарським судам роз'яснено, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111- 13 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.

Враховуючи вищенаведене та те, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07 лютого 2017 року ухвалу господарського суду Харківської області від 13.12.2016 року у справі №922/3266/16 скасовано та передано справу на розгляд до господарського суду Харківської області, а за результатами розгляду справи прийнято рішення про часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне судові витрати за подання Заступником прокурора Харківської області апеляційної скарги в сумі 946,05 грн. покласти на відповідача, а також суд покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 946,05 грн.

Керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 509, 525, 526, 530, 628, 629 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково в сумі 54222,73 грн.

Стягнути з Приватної фірми "Світлана" (61124, м. Харків, пр. Героїв Сталінграду, 1-А, код ЄДРПОУ 22624221) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) заборгованість зі сплати орендної плати за землю у сумі 54222,73 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватної фірми "Світлана" (61124, м. Харків, пр. Героїв Сталінграду, 1-А, код ЄДРПОУ 22624221) на користь Прокуратури Харківської області (61050, Харківська обл., місто Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 946,05 грн. та витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 946,05 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Врешті частині позову в сумі 24757,30 грн. - відмовити.

Повне рішення складено 10.04.2017 р.

Суддя ОСОБА_3