Ухвала

від 10.04.2017 по справі 904/156/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

10.04.2017 Справа № 904/156/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач)

суддів: Березкіна О.В., Дармін М.О.

розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2017 року у справі № 904/156/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНТКОМ", м.Дніпро

до Комунального підприємства "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету

про відшкодування збитків.

                               ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2017 року (головуючий суддя Мартинюк С.В.) позов задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНТКОМ" збитки в розмірі 61000грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 915грн., в решті позовних вимог – відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням Комунальне підприємство "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами" Дніпропетровської міської ради звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві в позові.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду України, дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

В силу п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п.п 1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" в редакції від 06.12.2016 року № 1774-V111 за подання до господарського суду позовної заяви матеріального характеру справляється судовий збір у розмірі – 1,5 % ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі – 1 600 гривень.

Як випливає з матеріалів справи ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, дорівнює 3166,89 грн., які було сплачено позивачем квитанцією №16862821 від 14.12.2016 року (а.с.10).

Відповідно до п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" № 484-VІІІ ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а саме ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду становить 3483,58 грн. (3166,89 * 110% =3483,58 грн. ).

В той же час, скаржником до апеляційної скарги додано платіжне доручення про сплату судового збору №3052 від 20.03.2017 року у розмірі 1760 грн., що на 1723 грн. 58 коп. менше, ніж ставка судового збору, передбачена п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

При цьому, колегія суддів зауважує, що чинним законодавством передбачений обов'язок скаржника сплатити судовий збір у розмірі 110 відсотків саме ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не 110 % від суми судового збору, стягнутого за рішенням суду.

Таким чином, скаржником до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Виключний перелік осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, не розповсюджується на скаржника як такого.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність повернення апеляційної скарги без розгляду.

Водночас, слід зауважити, що, після усунення обставин апеляційна скарга може бути подана до Дніпропетровського апеляційного господарського суду повторно.

На підставі наведеного та керуючись ст.86, п.3 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2017 року у справі № 904/156/17 повернути скаржнику без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Додаток: (скаржнику) апеляційна скарга №1.9.1728 від 30.03.2017 року з додатками на 4 аркушах у тому числі платіжне доручення про сплату судового збору №3052 від 20.03.2017 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О. Дармін