Ухвала

від 09.03.2017 по справі 547/265/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Ізмайлової Т.Л., Євтушенко О.І., Мостової Г.І. розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Семаль про розірвання договорів оренди землі, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 31 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 11 липня 2016 року, -

вс т а н о в и л а:

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Семаль (далі - ТОВ Семаль ) про розірвання договорів оренди землі, у якому просив розірвати три договори оренди земельних ділянок, укладених 22 липня 2011 року між ним і ТОВ Семаль .

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідач у порушення умов п. 39 договорів оренди не дотримується науково обґрунтованої сівозміни у частині технічних культур, зокрема соняшнику, посіви якого щорічно перевищують дев'ять відсотків загальної площі орних земель господарства.

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 31 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 11 липня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2ст. 324 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 є власником трьох земельних ділянок, розташованих на території Горошинської сільської ради Семенівського району:

площею 2,14 га ріллі, кадастровий номер НОМЕР_1;

площею 1,87 га ріллі, кадастровий номер НОМЕР_2;

площею 1,99 га ріллі, кадастровий номер НОМЕР_3.

22 липня 2011 року між ОСОБА_4 і ДП Семаль , правонаступником якого є ТОВ Семаль , укладені три договори оренди вказаних земельних ділянок, згідно яких ОСОБА_4 передав ТОВ Семаль у строкове (п'ять років) платне користування належні йому земельні ділянки.

Відповідно до пункту 39 кожного з укладених договорів однією з підстав для розірвання договору оренди є недотримання орендарем науково обґрунтованої сівозміни у частині технічних культур, зокрема соняшнику, посіви якого щорічно перевищують дев'ять відсотків загальної площі орних земель господарства.

Згідно даних статистичної звітності у 2012 році ТОВ Семаль використовувало 3 765,23 га земель, з яких засіяно під соняшник 671,50 га, тобто 17,83% орних площ; у 2013 році цей показник склав 18,52%; у 2014 році 10% ; у 2015 році 33,72%.

У грудні 2015 року ОСОБА_4 письмово звернувся до ТОВ Семаль з вимогою про розірвання укладених договорів оренди з підстав, передбачених п.п.3 п.39 цих договорів, однак відповіді не отримав.

Також судами встановлено, що на земельних ділянках позивача, площею 2,14 га і 1,99 га, відповідач у 2012 році вирощував сою, у 2013 році - ячмінь, у 2014 році - соняшник, у 2015 році - кукурудзу, у 2016 році засіяно сою; на земельній ділянці позивача, площею 1,87 га, відповідач у 2012 і 2013 роках вирощував сою, у 2014 році - озиму пшеницю, у 2015 році - соняшник, у 2016 році - засіяно сою.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч.ч. 2, 3 ст. 651 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24, 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд зазначив, що пунктами 39 спірних договорів оренди землі право на розірвання договорів покладено у залежність від загальних статистичних даних щодо господарської діяльності ТОВ Семаль як виробника зернових сільгоспкультур, а саме засівання соняшником більш як 9 % орних площ господарства.

Протягом дії спірних договорів оренди земельних ділянок відповідач лише один раз засіював соняшник на відповідних земельних ділянках, чим не порушив щодо земель позивача Нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах допустимі нормативи періодичності вирощування культури на одному і тому самому полі становлять для соняшника не менше ніж через 7 років.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, визначившись належним чином з характером спірних правовідносин, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, дійшов до обґрунтованого висновку про те, що формальне існування підстави для розірвання договорів, зазначеної у пункті 39 спірних договорів - посіви соняшнику щорічно перевищують 9 % загальної площі орних земель господарства - не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки відповідач не порушував 7-річний норматив періодичності вирощування соняшнику на спірних земельних ділянках, що є власністю позивача; статистичні показники господарської діяльності орендаря не порушують права позивача.

Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваних рішень відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 31 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 11 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Т.Л. Ізмайлова О.І. Євтушенко Г.І. Мостова