Ухвала

від 10.04.2017 по справі 820/591/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі в частині

10.04.2017 р. Справа № 820/591/17

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_2,

представника третьої особи ( "ФГ "Меридіан-7") - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про закриття провадження в частині позовних вимог у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Самара" до Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області, треті особи: ОСОБА_4, Фермерське господарство "Меридіан-7", відділ Держгеокадастру у Близнюківському районі Харківської області про визнання дій незаконними та скасування державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Самара", звернувся до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати дії державного реєстратора Близнюківскої районної державної адміністрації Харківської області щодо державної реєстрації 06.04.2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису 14128106), іншого речового права - права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320682000:01:001:0045, власник ОСОБА_4, строком на 7 років, між власником - ОСОБА_4, та Фермерське господарство "Меридіан-7", ЄДРПОУ 38245434, неправомірними;

- скасувати державну реєстрацію від 06.04.2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису 14128106), іншого речового права - права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320682000:01:001:0045, власник ОСОБА_4, строком на 7 років, між власником - ОСОБА_4 та Фермерське господарство "Меридіан-7", ЄДРПОУ 38245434.

У судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання щодо закриття провадження у справі в частині скасування державної реєстрації від 06.04.2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису 14128106), іншого речового права - права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320682000:01:001:0045, власник ОСОБА_4, строком на 7 років, між власником - ОСОБА_4 та Фермерське господарство "Меридіан-7", код ЄДРПОУ 38245434.

Представник позивача зазначив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі, представник третьої особи, "ФГ "Меридіан-7", проти закриття провадження в частині позовних вимог не заперечував.

Представники відповідача та ОСОБА_4 і відділу Держгеокадастру у Близнюківському районі Харківської області у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог процесуального законодавства.

Відповідач у запереченнях на адміністративний позов просив суд розглядати справу без участі його представника.

Заслухавши думку представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини виникли щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320682000:01:001:0045, власник ОСОБА_4, строком на 7 років, між власником - ОСОБА_4 та Фермерським господарством "Меридіан-7", ЄДРПОУ 38245434.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі « Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду» , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)» . З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

За змістом частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (дана позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 20.05.2013 року).

Суд зазначає, що за загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов'язаних із земельними відносинами спорів відбувається залежно від суб'єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов'язані із земельними відносинами спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші - в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів.

Статтею 80 ЗК України установлено, що суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Статтями 1, 2, 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 35 вищевказаного закону передбачено, що спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Відповідно до приписів ч.1 ст.244-2 КАС України (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" №192-VIII від 12.02.2015 року) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, Верховним судом України зроблено висновок про те, що суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (з посиланням на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині скасування державної реєстрації від 06.04.2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису 14128106), іншого речового права - права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320682000:01:001:0045, власник ОСОБА_4, строком на 7 років, між власником - ОСОБА_4 та Фермерське господарство "Меридіан-7", ЄДРПОУ 3824543, не підсудні ОСОБА_1 окружному адміністративному суду, а підлягають розгляду судом у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини другої вказаної статті, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Суд звертає увагу, що, відповідно до приписів ч.3 ст. 157 КАС України, повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі №820/591/17 в частині позовних вимог щодо скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 165, 185, 186, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Самара" до Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області, треті особи: ОСОБА_4, Фермерське господарство "Меридіан-7", відділ Держгеокадастру у Близнюківському районі Харківської області про визнання дій незаконними та скасування державної реєстрації в частині скасування державної реєстрації від 06.04.2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису 14128106), іншого речового права - права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6320682000:01:001:0045, власник ОСОБА_4, строком на 7 років, між власником - ОСОБА_4 та Фермерське господарство "Меридіан-7", код ЄДРПОУ 38245434.

Роз'яснити позивачу, що він позбавлений права на повторне звернення з тією самою позовною заявою.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст ухвали виготовлено 11 квітня 2017 року.

Суддя Полях Н.А.