Ухвала

від 06.04.2017 по справі 361/2922/16-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 361/2922/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Петришин Н.М. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

06 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Кузик М. А.

пр-к апелянта Кубрак Я.А.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Княжицької сільської ради Броварського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася в суд з позовом до Княжицької сільської ради Броварського району Київської області, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Княжицької сільської ради Броварського району Київської області від 27.04.2016 № 147 (8-VІІ) Про заборону самочинного будівництва автостоянки .

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень, на неї колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.04.2015 року позивачу на праві власності належить земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, для ведення особистого селянського господарства, площею 0, 2764 га.

Рішенням Виконавчого комітету Княжицької сільської ради Київської області від 27 квітня 2016 року №147 (8-УII) Про заборону самочинного будівництва заборонено позивачу виконувати роботи з самочинного будівництва автостоянки на земельній ділянці, кадастровий номер НОМЕР_1, та вирішено подати до Броварського районного суду Київської області позов про визнання дій ОСОБА_4 самочинним будівництвом автостоянки на земельній ділянці, кадастровий номер НОМЕР_1, та заборону самочинного будівництва автостоянки на земельній ділянці, кадастровий номер НОМЕР_1.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення виконавчого комітету Княжицької сільської ради прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства у рамках реалізації виконавчим комітетом своїх повноважень щодо контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не може не погодитися зважаючи на наступне.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Закон України Про місцеве самоврядування визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

У відповідності до ч.1 ст.11 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виконавчими органами міських рад є їх виконавчі комітети.

Повноваження виконавчих органів місцевих рад визначені статтею 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні . Частиною першою вказаної статті визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні повноваження та делеговані повноваження, серед яких, зокрема, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження (стаття 40 Закону).

Відповідно до ст. 91 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок зобов'язані: а) забезпечувати використання їх за цільовим призначенням; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем; ж) за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф.

Правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля визначає Закон України Про охорону земель .

Статтею 12 вказаного Закону визначено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі охорони земель до яких належать розробка, затвердження і реалізація цільових програм та документації із землеустрою щодо охорони земель відповідно до закону; установлення обмежень (обтяжень) у використанні, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог законодавства в галузі охорони земель ; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності; економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель відповідно до закону; вирішення інших питань у галузі охорони земель відповідно до закону.

Згідно із статтею 35 Закону України Про охорону земель власники і землекористувачі, у тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Пунктом 6.6 Правил благоустрою території села Княжичі Броварського району Київської області визначено перелік установлених законом обмежень на використання земельних ділянок об'єктів благоустрою, на яких забороняється виконувати земляні, будівельні та ніші спеціальні роботи без дозволу, виданого в установленому законом порядку; пошкоджувати тверде покриття доріг, тротуарів, а також самовільно втручатися в інженерні мережі; вивозити і звалювати у не відведених для цього місцях відходи, траву, гілки, деревину, листя та інше сміття, влаштовувати стихійні звалища; складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків; самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, точки торгівлі з лотків, автомобілів і причепів, столиків, візків не у відведених для цього місцях та без наявності відповідного дозволу; самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, точки торгівлі з лотків, автомобілів і причепів, столиків, візків не у відведених для цього місцях та без наявності відповідного дозволу; встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Міністерства внутрішніх справ України; випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у не відведених для цього місцях; розпалювати багаття, спалювати сміття, листя, відходи виробництва тощо; кидати сміття, папір, тару на вулицях, площах, парках, інших громадських місцях, а також спалювати сміття в контейнерах та урнах; захаращувати придорожні території, а також балкони, лоджії та вікна і під'їзди будинків та споруд предметам и і матеріалами, які негативно впливають на естетичний вигляд та архітектуру їх фасадів; наклеювати інформаційні, агітаційні та рекламні листівки, оголошення і плакати у не відведених для цього місцях; самовільно підключатися до електромережі зовнішнього освітлення та споживати електроенергію без приладів обліку.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.01.2016 року до Княжицької сільської ради надійшло колективне звернення громадян, що мешкають в будинку № 5 по вул.Слави в с.Княжичі Броварського району Київської області, відповідно до якого ОСОБА_4 на земельній ділянці здійснює наступні роботи: - проводить земляні роботи з використанням спеціальної техніки (грейдерів, бульдозерів, тракторів, вантажних автомобілів); - проводить вирубку зелених насаджень; - самовільно встановлює об'єкти зовнішньої реклами; та ін. Також, заявники зазначили, що по земельній ділянці проходять газорозподільні системи, за допомогою яких здійснюється газопостачання природного газу у квартири мешканців будинку № 4,4а, 5 по вул.Слави в с.Княжичі, що ставить під загрозу їхні права на безпечне життя і здоров'я.

29 лютого 2016 року депутатами Княжицької сільської ради складено Протокол № 29/01 про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, в якому зафіксовано наступні порушення п. 6.6 Правил - виконання земляних, будівельних та інших спеціальних робіт без дозволу, виданого в установленому законом порядку, а саме:

- встановлено металеву огорожу по периметру земельної ділянки без наявності відповідного дозволу,

- завезено на земельну ділянку ґрунт та пісок в обсягах понад 100 тон з використанням вантажівок, грейдеру без наявності відповідного дозволу;

- самовільно встановлено об'єкт зовнішньої реклами - рекламний щит з інформацією про будівництво автостоянки, без наявності відповідного дозволу;

- самовільне втручання в інженерні мережі - самовільно встановлено бетонні колодязі лівневої каналізації.

Постановою Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Княжицької сільської ради від 05.03.2016 року № 7, за вчинення позивачем вищезазначених порушень на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1360,00 грн.

За наслідками оскарження вказаної постанови в судовому порядку постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 до Княжицької сільської ради Броварського району Київської області про скасування постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Княжицької сільської ради відмовлено.

Зазначеним Законом відповідачу надано право установлювати обмеження (обтяження) у використанні, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог законодавства в галузі охорони земель.

Отже, відповідачем було встановлено порушення позивачем вимог ст.35 Закону України Про охорону земель .

На виконання наданих повноважень, з метою припинення порушень з боку ОСОБА_4 законодавства в галузі охорони земель, зокрема, положень Земельного кодексу України, Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , виконавчим комітетом Княжицької сільської ради Броварського району Київської області прийнято рішення від 27.04.2016 № 147 (8-VІІ) Про заборону самочинного будівництва автостоянки , яке фактично забороняє позивачці використовувати земельну ділянку не за цільовим призначенням.

За таких підстав, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем в межах наданих повноважень та у визначений нормативно-правовими актами спосіб.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 11.04.2017.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.