Постанова

від 03.04.2017 по справі 2а-19251/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-19251/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Вівдиченко Т.Р., Костюк Л.О.

за участю секретаря: Морозенко С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників до Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд", треті особи: Приватне підприємство "Колос Кіровоградщини-2009", Приватне підприємство "Агрорегіон Трейд - 7", ПП Електроммаш про стягнення в дохід держави коштів одержаних за договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників (на даний час - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд", треті особи: Приватне підприємство "Колос Кіровоградщини-2009", Приватне підприємство "Агрорегіон Трейд - 7", ПП Електроммаш про стягнення в дохід держави коштів одержаних за договором.

Позов обґрунтовано тим, що правочини між ТОВ „Агрорегіон Трейд-7", ПП "Колос Кіровоградщини-2009", ПП „Електропроммаш" та ДП з іноземною інвестицією "Сантрейд" здійснені без мети настання реальних наслідків, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, а таким чином в дохід держави необхідно стягнути кошти одержані за вказаними договорами.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2013 року позов Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників задоволено повністю. Стягнуто в дохід Держави з Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд кошти, одержані за договорами про поставку сільгосппродуктів вчинених з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, у зв'язку з їх нікчемністю у розмірі 17 970 736,80 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2013 року та прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 вересня 2015 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2013 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2016 року в задоволенні вимог даного позову відмовлено.

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити даний позов у повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Кіровоградський області підполковника податкової міліції А.А. Потоцького Про призначення позапланової перевірки Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд від 27.05.2011р. контролюючим органом було здійснено документальну позапланову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Агрорегіон Трейд-7 , Приватним підприємством Електропроммаш та Приватним підприємством Колос Кіровоградщини-2009 за період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2011 року, за результатами якої складено акт №448/40-40/25394566 від 20 червня 2011 року.

За наслідками проведеного контрольного заходу позивач дійшов висновку, що правочини з поставки на адресу Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд сільськогосподарської продукції (ячменю, пшениці, соняшника) ПП Колос Кіровоградщини-2009 на суму 7124067,00 грн., ПП Електропроммаш на суму 1028372,80 грн. та ТОВ Агрорегіон Трейд -7 на суму 9818297,00 грн. не мали реального характеру, їх укладання було спрямовано виключно на ухилення від сплати податків, а тому вказані правочини є такими, що спрямовані на незаконне заволодіння майном держави та порушують публічний порядок, а відтак до суб'єктів господарювання, зокрема, відповідача, враховуючи наявність у нього умислу на вчинення нікчемних правочинів, мають бути застосовані санкції відповідно до статті 208 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

На обґрунтування своїх доводів податковий орган посилався на матеріали досудового слідства у кримінальній справі № 57-481 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 3 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 205, частиною 3 статті 27, частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, за фактом фіктивного підприємництва за попередньою змовою групою осіб, вчиненого повторно, шляхом створення ПП Електропроммаш , ПП Колос Кіровоградщини-2009 , ТОВ Агрорегіон Трейд-7 , ПП Протосс з метою прикриття незаконної діяльності, в тому числі з метою умисного ухилення від сплати податків діючих суб'єктів господарювання, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано безспірних доказів безтоварності фінансово-господарських операцій відповідача з ПП Електропроммаш , ПП Колос Кіровоградщини-2009 , ТОВ Агрорегіон Трейд-7 , зокрема, відповідного вироку суду, який набрав законної сили та мав би преюдиційне значення для вирішення даного спору.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За змістом частини 1 статті 208 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо господарське зобов'язання визнано недійсним - вчиненим з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею має бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в частині 2 статті 215 цього Кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Наведені законодавчі положення в розрізі функцій податкового органу, що полягають у здійсненні контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), застосовуються до правочинів, вчинених виключно з метою ухилення від оподаткування. Адже використання контролюючим органом передбаченого пунктом 11 частини 1 статті 10 Закону України Про державну податкову службу в Україні №509-XII від 04 грудня 1990 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) повноваження на подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, з підстав, які не пов'язані з контролем за сплатою податків, є перевищенням компетенції цього суб'єкта владних повноважень.

При цьому для правильної кваліфікації правочинів як таких, що порушують публічний порядок, необхідно визначити існуючий зв'язок між власне укладенням і виконанням таких правочинів та застосованим їх учасниками механізмом ухилення від оподаткування.

Адже якщо укладення та виконання договорів є частиною такого механізму, зокрема, у випадку, коли метою укладення правочинів є податкова економія, то до учасників таких правочинів слід застосовувати штрафні санкції в порядку статті 208 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У разі ж якщо ухилення від оподаткування спричинено подальшими діями з отриманими на виконання правочинів активами або відображенням результатів таких правочинів у податковому обліку платника, то такі дії становлять самостійний склад податкового правопорушення як підставу для притягнення платника до відповідальності саме за порушення норм податкового законодавства.

Тобто, правочини є такими, що порушують публічний порядок у сфері оподаткування, у разі, якщо власне вчинення та виконання правочинів є необхідною умовою для побудови схеми ухилення від оподаткування.

Наведене, в свою чергу, дає підстави для висновку про те, що умовою застосування наслідків недійсності господарських зобов'язань у порядку статті 208 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за позовом податкового органу є доведеність останнім наявності протиправного умислу в усіх учасників правочинів, що має місце, зокрема, у разі їх укладання без господарської мети, з метою створення імітації поставок товарно-матеріальних цінностей для одержання за рахунок цього податкової вигоди.

Так, за даними матеріалів кримінальної справи № 57-481, печатки ПП Колос Кіровоградщини 2009 , ПП Агрорегіон Трейд-7 , ПП Електропроммаш , первинна документація вказаних підприємств та ПП Протосс , а також інших підконтрольних вищевказаним особам підприємств вилучені 21.04.2011р. на паперових та електронних носіях інформації (флешах, системному блоці, ноутбуці) в ході проведених обшуків в використовуваному ОСОБА_4 автомобілі, із використовуваного ОСОБА_5 автомобіля, а також у використовуваному вище переліченими особами офісному приміщенні за адресою м. Кіровоград, вул. Орджонікідзе 7, оф. 321.

Інформація про наявність основних засобів, нематеріальних активів відсутня. За наявною інформацією у ПП Електропроммаш , ПП Колос Кіровоградщини 2009 , ТОВ Агрорегіон Трейд-7 , ПП Протосс трудові ресурси для здійснення фінансово-господарської діяльності відсутні.

Відповідно до показань допитаних у справі ОСОБА_6, який рахувався засновником та директором ПП Електропроммаш , ОСОБА_7, який рахувався засновником та директором ПП Колос Кіровоградщини-2009 , ОСОБА_8, яка рахувалась засновником та директором ТОВ Агрорегіон Трейд-7 , зазначені суб'єкти господарювання було зареєстровано ними без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, на прохання чи за погодженням ОСОБА_4 та ОСОБА_5

ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 зазначили, що до фінансово-господарської діяльності очолюваних ними суб'єктів господарської діяльності вони не причетні, договори щодо придбання-продажу товарів (робіт, послуг) не укладали, первинні документи не підписували, поставки не здійснювали.

Висновком спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці №175 від 07 червня 2011 року встановлено, що підписи на договорах поставки та податкових накладних, виписаних ПП Електропроммаш , ПП Колос Кіровоградщини-2009 , ТОВ Агрорегіон Трейд-7 на адресу відповідача, виконані не ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, а іншою (іншими) особами.

За наслідками здійснення контрольних заходів щодо ПП Електропроммаш , ПП Колос Кіровоградщини-2009 , ТОВ Агрорегіон Трейд-7 було з'ясовано, що останні не перебувають за вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням, у них відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності та виконання розглядуваних договірних зобов'язань.

Крім того, постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 лютого 2014 року за результатом розгляду кримінальної справи №1109/3309/12 про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 3 статті 27, частиною 2 статті 212, частиною 3 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 4 статті 358, частиною 3 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, встановлено, що зазначені вище особи за попередньою змовою, посягаючи на встановлений законодавством порядок здійснення підприємницької діяльності, порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності та діючи в порушення вимог ст.ст. 1, 10 Закону України Про підприємництво , у серпні 2010 року вирішили систематично займатися ухиленням від сплати податків з використанням підроблених офіційних документів і службовим підробленням, групою осіб з метою отримання неконтрольованого державою доходу, шляхом заниження об'єкту оподаткування податком на додану вартість за рахунок безпідставного формування і декларування в податковій звітності податкового кредиту ТОВ Агрорегіон Трейд-7 , надаючи злочинним зв'язкам вигляд зв'язків господарських, використовуючи для цього підроблені офіційні документи по неіснуючих операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від зареєстрованих платниками ПДВ юридичних осіб з ознаками фіктивності, або взагалі без таких, при фактичному не прозорому придбанні товарів (робіт, послуг) за готівку від різноманітних юридичних або фізичних осіб, які не є платниками ПДВ, без будь-якого документального оформлення операцій.

При цьому, поставка сільськогосподарської продукції на Долинську філію Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією Сантрейд здійснювалась від сільськогосподарських виробників за готівку, а не від ТОВ Агрорегіон Трейд-7 .

Так, долучені позивачем до матеріалів справи докази, а саме: пояснення посадових осіб контрагентів відповідача; висновок спеціаліста №175 від 07 червня 2011 року; результати здійснення контрольних заходів щодо ПП Електропроммаш , ПП Колос Кіровоградщини-2009 , ТОВ Агрорегіон Трейд-7 ; постанова Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 лютого 2014 року у справі №1109/3309/12, якою на підставі ст. 49 КК України, ч.5 ст. 7-1, ч.2 ст. 11-1 КПК України (1960 року), звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та закрито провадження по кримінальній справі № 1109/3309/12, є достатнім свідченням вчинення розглядуваних правочинів без самостійної ділової мети, що є підставою для їх кваліфікації як таких, що порушують публічний порядок, із застосуванням відповідних правових наслідків.

Водночас, встановлені постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 лютого 2014 року у справі №1109/3309/12 обставини беззаперечно свідчать про вчинення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 злочинів, передбачених частиною 3 статті 27, частиною 2 статті 212, частиною 3 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 4 статті 358, частиною 3 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України.

При цьому колегія суддів критично оцінює посилання суду першої інстанції на ненадання контролюючим органом вироку як виключної підстави для висновку про нікчемність оспорюваних правочинів, оскільки відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного, зокрема, в постанові від 03 листопада 2015 року (справа №826/3477/13-а), сам факт того, що на момент розгляду справи щодо офіційних осіб контрагентів не було постановлено вироків, не може спростовувати достовірність їх пояснень відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій.

Разом з тим, адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

За таких обставин, заявлені податковим органом вимоги колегія суддів знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

З підстав вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 січня 2016 року та ухвалення нового рішення, яким вимоги даного позову слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників до Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд", треті особи: Приватне підприємство "Колос Кіровоградщини - 2009", Приватне підприємство "Агрорегіон Трейд - 7", ПП Електроммаш про стягнення в дохід держави коштів одержаних за договором задовольнити .

Стягнути в дохід держави з Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" кошти, одержані за договорами поставки сільгосппродуктів у розмірі 17 970 736 (сімнадцять мільйонів дев'ятсот сімдесят тисяч сімсот тридцять шість гривень) 80 копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Вівдиченко Т.Р.

Суддя Костюк Л.О.

Повний текст постанови виготовлено - 10.04.2017

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Костюк Л.О.

Вівдиченко Т.Р.