Постанова

від 28.03.2017 по справі 922/2382/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 року Справа № 922/2382/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого І. Алєєвої, Л. Рогач

за участю представників: позивачів Ільницька Ю.Ю. - за дов. від 20.01.17, відповідача Попій Д.С. - за дов. від 10.08.16, розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрвагонсервіс" на постановувід 10.01.2017 Харківського апеляційного господарського суду у справі№922/2382/16 господарського суду Харківської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрвагонсервіс" простягнення 32633,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Компанія Укрвагонсервіс" про стягнення 22608,04 грн. боргу, 7490,99 грн. пені, 2023,82 грн. інфляційних втрат, 511 грн. - 3% річних на підставі статей 11, 15, 16, 202, 205, 526, 549, 526, 901, 903 Цивільного кодексу України, статей 173, 181 Господарського кодексу України.

Позивач посилався на порушення відповідачем умов договору про надання послуг з капітального ремонту №ПЗ/ВЧДР-4-155402/НЮ від 26.02.2015 р. в частині повного та вчасного проведення розрахунків за проведені роботи з ремонту вагонів.

У відзиві на позовну заяву ТОВ "Компанія Укрвагонсервіс" посилалося на необґрунтованість позову, завищення вартості спірних робіт та відсутність підстав для стягнення заявленої суми боргу.

У поясненнях у справі позивач наголошував на тому, що спірні вагони були відремонтовані позивачем та прийняті відповідачем, і останній не заявляв претензій щодо якості виконаних робіт.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.09.2016 р. (суддя Жельне С.Ч.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 22608,40 грн. боргу, 4024,81 грн. пені, 2023,82 грн. інфляційних втрат і 511 грн. - 3% річних. В іншій частині позову було відмовлено.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції встановив наявність у відповідача заборгованості за виконані ремонтні роботи за спірним договором у заявленій до стягнення сумі.

Відмовляючи у решті позову (про стягнення з відповідача 3466,18 грн. пені), місцевий господарський суд виходив з того, що спірним договором не передбачено нарахування і стягнення пені за прострочку в оплаті залізничних послуг.

За апеляційною скаргою ТОВ "Компанія Укрвагонсервіс" Харківський апеляційний господарський суд (судді: Пуль О.А., Білоусова Я.О., Фоміна В.О.), переглянувши рішення господарського суду Харківської області від 20.09.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 10.01.2017 р. залишив його без змін з тих же підстав.

ТОВ "Компанія Укрвагонсервіс" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 20.09.2016 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові про стягнення з відповідача 22608,04 грн. боргу, встановити загальну вартість капітального ремонту двох вантажних вагонів за договором від 26.02.2015 р. та фактичній узгодженій з замовником калькуляції у сумі 73799,28 грн., посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, статей 526, 548, 844 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, статей 7, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник не погоджується з розрахунком спірної суми боргу та вважає, що вартість виконаних ремонтних робіт за спірним договором є завищеною.

Водночас скаржник посилався на те, що вагони, які належать відповідачу, є безлюковими, що набагато зменшує обсяг капітального ремонту.

Від позивача судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить судові акти у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 26.02.2015 р. між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" - виконавцем та ТОВ "Компанія Укрвагонсервіс" - замовником був укладений договір №ПЗ/ВЧДР-4-155402/НЮ про надання послуг з капітального ремонту вантажних вагонів.

На виконання Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" від 23.02.2012 р. та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 р. №200 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" було реорганізовано шляхом злиття та з 01.12.2015 р. здійснює свою діяльність як регіональна філія "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця".

Відповідно до пункту 2 статуту ПАТ "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 р. №735, останнє є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Згідно з умовами вказаного договору виконавець зобов'язувався за завданням замовника власними силами здійснити на базі відокремленого підрозділу виконавця - ремонтного вагонного депо Жмеринка капітальний ремонт піввагонів замовника, а останній, в свою чергу, прийняти та оплатити його.

Згідно з пунктом 1.2 договору кількість вагонів замовника, графік їх подачі виконавцю для надання послуг визначається у погодженому сторонами календарному плані проходження капітального ремонту (додаток №1).

У відповідності до пункту 3.1 договору замовник здійснює 80% передоплату вартості послуг за договором, окремо за кожну партію вагонів, що передаються виконавцю згідно з пунктом 2.1 цього договору для надання послуг відповідно до виставлених рахунків на передоплату наданими виконавцем протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку замовником. У разі нездійснення замовником передоплати вагони для надання послуг за договором не приймаються.

Відповідно до пункту 3.2 договору остаточний розрахунок за цим договором між сторонами проводиться протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунків замовником, виставлених на підставі підписаного сторонами акта наданих послуг за фактично надані послуги.

У пункті 3.3 договору сторони погодили, що сума цього договору визначається на підставі калькуляції (додаток №2), протоколу погодження цін ремонту колісних пар (додаток №3), які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з пунктом 3.4 договору остаточна (фактична) вартість капітального ремонту за цим договором визначається відповідно до фактично понесених витрат виконавця з урахуванням 30% рівня рентабельності та податку на додану вартість. Фактична вартість капітального ремонту вказується виконавцем в акті наданих послуг. Всі понесені виконавцем витрати відображаються в фактичній калькуляції вартості послуг з додаванням завірених документів, що підтверджують понесені витрати.

Зазначена у калькуляціях вартість послуг не враховує витрати виконавця з подачі вагонів від залізничної станції Південно-Західної залізниці до вагонного депо та від вагонного депо до залізничної станції Південно-Західної залізниці, за користування станційними коліями, за зберігання вагонів на території депо з моменту прибуття до отримання попередньої оплати за ремонт, вартість послуг по зберіганню (знаходженню) вагонів на території депо після закінчення ремонту до оформлення перевізних документів власником вагонів. Зазначені у цьому пункті договору витрати виконавця оплачуються замовником окремим рахунком виконавця протягом п'яти банківських днів з моменту отримання замовником (пункт 3.6 договору).

Пунктом 3.8 договору обумовлено, що загальна сума договору визначається, як сума всіх платежів, здійснених у межах цього договору, та орієнтовно, відповідно до додатку №5, складає - 93974,10 грн., у тому числі ПДВ 20% - 15662,35 грн.

Відповідно до пункту 5.8 договору ремонт колісних пар, що знаходяться під вагонами замовника, здійснюється виконавцем у залежності від їх технічного стану та необхідності проведення того або іншого виду ремонту (звичайне обстеження без обточування коліс, звичайне обстеження з обточуванням коліс, повне обстеження без обточування коліс, повне обстеження з обточуванням коліс, повне обстеження з наплавкою гребенів та обточуванням коліс). Вартість проведеного ремонту колісних пар сплачується замовником згідно з протоколом погодження ціни на ремонт вантажних вагонів (з ремонтом колісних пар) (додаток №5) та акта наданих послуг .

У разі підвищення заробітної плати, збільшення цін на ТМЦ, заміни колісних пар та литих деталей тощо, виконавець вправі вимагати збільшення вартості послуг, зазначених у додатку №2, шляхом направлення замовнику письмового повідомлення, яке містить перелік послуг, ціна яких збільшується, та їх нову ціну. Замовник протягом двох робочих днів з моменту отримання повідомлення зобов'язується розглянути отримане від виконавця повідомлення та письмово повідомити про результати його розгляду виконавця. У разі ненадання замовником виконавцю письмового повідомлення про результати розгляду повідомлення виконавця, про збільшення вартості послуг, протягом двох робочих днів з моменту отримання повідомлення нова (збільшена) вартість послуг вважається погодженою сторонами та підлягає оплаті замовником за окремим рахунком виконавця протягом п'яти банківських днів з моменту отримання рахунку замовником (пункт 5.9 договору).

Відповідно до пункту 6.1.3 договору замовник зобов'язується не пізніше 5 робочих днів з часу отримання від виконавця відповідних актів приймання-здачі відремонтованих та модернізованих вагонів, дефектних актів, підписати їх та повернути один примірник кожного виконавцю чи надати виконавцю свої обґрунтовані заперечення до акта приймання-здачі відремонтованих та модернізованих вагонів.

Згідно з пунктом 7.2 договору у разі несвоєчасного проведення остаточного розрахунку за виконаний капітальний ремонт вагонів, передбачених цим договором, замовник сплачує виконавцю за кожен день прострочення пеню, яка обчислюється, виходячи із загальної суми несвоєчасно проведених платежів, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом терміну затримки.

Господарські суди попередніх інстанцій встановили та підтверджено матеріалами справи, що калькуляцією вартості капітального ремонту піввагону без ремонту колісних пар (додаток № 2 до договору), яка є підставою для оплати згідно з пунктом 3.3 договору, визначена вартість робіт як планова усереднена та складає 37259, 81 грн.

Протоколом погодження цін на ремонт вантажних вагонів (з ремонтом колісних пар), на підставі якого визначається загальна сума договору згідно з пунктом 3.8 договору (додаток № 5), визначена ціна з ПДВ як усереднена і складає 93974,10 грн.

В процесі розгляду спору господарські суди попередніх інстанцій встановили, що на виконання умов договору відповідачем за рахунком №80 від 27.07.2015 р. було перераховано 75000 грн. передоплати за ремонт вагонів (80% вартості робіт).

У липні 2015 на ремонтну колію ремонтного вагонного депо Жмеринка Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" подані два вагони №56776420, №56776438 для виконання капітального ремонту.

Дефектні відомості на ремонт вантажних вагонів (форма ВУ-22) на вагони №56776420 та №56776438 оформлено відповідно до вимог пункту 5.14 Методичних вказівок з порядку складання облікових та звітних форм по вагонному господарству - ЦВ-0127, затверджених наказом Укрзалізниці від 01.04.2011 р. №114-Ц.

Капітальний ремонт вантажних вагонів здійснювався згідно з вимогами Інструкції "Вантажні вагони залізниць України колії 1520 мм Правила капітального ремонту" ЦВ-0016, затвердженої наказом Укрзалізниці від 20.06.2006 р. № 242-Ц, та Інструкції з огляду, обстеження, ремонту та формування вагонних колісних пар № ЦВ-ЦЛ-0062, затвердженою наказом Укрзалізниці від 01.04.2005 р. №067-Ц.

Також господарські суди попередніх інстанцій встановили, що позивач свої договірні зобов'язання з проведення капітального ремонту вагонів №56776420, №56776438 виконав належним чином та відремонтував вказані вагони, що підтверджується повідомленнями про приймання вантажних вагонів із ремонту форми ВУ-36М від 29.07.2015 р. №0060, від 29.07.2015 р. №0061.

При цьому, загальна вартість виконаних ремонтних робіт за два вагони склала 92811,05 грн., що, як встановили господарські суди попередніх інстанцій, не перевищує встановлену у договорі усереднену ціну - 93974,10 грн., зазначену у додатку №5 до договору.

Позивач за проведений капітальний ремонт вагонів виставив відповідачу до оплати рахунок-фактуру №83 від 31.07.2015 р. на суму 17811,05 грн.

В ході розгляду спору господарські суди встановили та підтверджено матеріалами справи, що відповідач остаточний розрахунок за виконані роботи не здійснив, хоча прийняв з ремонту спірні вагони, претензій до якості ремонту не заявив, втім акт №83 виконаних робіт від 31.07.2015 р. не підписав.

Разом з тим, як було встановлено господарськими судами, після проведення капітального ремонту вагонів №56776420, №56776438 станцією Жмеринка надавалися обов'язкові залізничні послуги, а саме: зважування, забирання вагону, маневрова робота та провізна плата, у відповідності до вимог пункту 5.21.9 Методичних вказівок.

Загальна сума залізничних послуг становить 3997,49 грн. без ПДВ, а з урахуванням ПДВ складає 4796,99 грн.

За залізничні послуги вагонів на станційних коліях станцією Жмеринка з особового рахунку ремонтного вагонного депо Жмеринка регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" списані грошові кошти у сумі 4796,99 грн.

У зв'язку з цим відповідачу надіслано рахунок від 31.07.2015 р. № 82 на суму 4796,99 грн. з ПДВ на оплату залізничного тарифу за надані залізничні послуги, який відповідачем не оплачено, хоча листом від 16.07.2015 р. №28/15 відповідач гарантував позивачу відшкодування вказаного залізничного тарифу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, предметом даного позову є вимога ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" про стягнення з ТОВ "Компанія Укрвагонсервіс" 22608,04 грн. боргу, а також 7490,99 грн. пені, 2023,82 грн. інфляційних втрат, 511 грн. - 3% річних у зв'язку з порушенням умов договору №ПЗ/ВЧДР-4-155402/НЮ від 26.02.2015 р. в частині повного та вчасного проведення розрахунків за виконані роботи.

Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для часткового задоволення цих вимог.

Відповідно до приписів статі 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

За приписами статті 509 цього ж Кодексу зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Апеляційний господарський суд встановив, що спірний договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника) певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно статті 843 Цивільного кодексу України ціна або способи її визначення визначаються у договорі підряду. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Загальне правило встановлення ціни у договорі базується на принципі свободи договору згідно з яким вони визначаються за вільним погодженням між сторонами.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вважав завищеною фактичну калькуляцію вартості ремонту у порівнянні з плановою калькуляцією.

Між тим, господарські суди першої та апеляційної інстанцій встановили та підтверджено матеріалами справи, що калькуляцією вартості капітального ремонту піввагону без ремонту колісних пар (додаток № 2 до договору), яка є підставою для оплати згідно з пунктом 3.3 договору, визначена вартість робіт як планова усереднена та складає 37259, 81 грн.; протоколом погодження цін на ремонт вантажних вагонів (з ремонтом колісних пар), на підставі якого визначається загальна сума договору згідно з пунктом 3.8 договору (додаток № 5), визначена ціна з ПДВ як усереднена і складає 93974,10 грн.

Дослідивши обставини і зібрані у справі докази, надавши оцінку умовам спірного договору, господарські суди встановили, що ціна у спірному договорі сторонами визначена як усереднена і сторони погодили у договорі можливість її зміни (збільшення чи зменшення), з визначенням остаточної (фактичної) вартості капітального ремонту за цим договором відповідно до фактично понесених витрат виконавця з урахуванням 30% рівня рентабельності та податку на додану вартість, з відображенням у фактичній калькуляції усіх понесених виконавцем витрат.

Такі остаточні фактичні калькуляції позивач за результатом виконаних робіт з капітального ремонту вагонів з відображенням фактично понесених витрат у загальній сумі 92811,05 грн. склав та направив до відповідача.

Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем відремонтовано вагони відповідача на фактичну суму 92811,05 грн., яка не перевищує встановлену усереднену загальну вартість договору (93974,10 грн.), зазначену у додатку №5 до договору, який підписаний сторонами та скріплений печатками, та є його невід'ємною частиною.

При цьому, вартість виконаних ремонтних робіт згідно з умовами спірного договору відповідачем сплачена не була та його заборгованість становить 17811,05 грн. Водночас, як встановили господарські суди, відповідачем не було оплачено і вартість залізничних послуг у сумі 4796,99 грн. у відповідності до пункту 3.6 спірного договору.

Отже, в процесі розгляду спору господарськими судами попередніх інстанцій було встановлено, що проведення фактичних робіт з капітального ремонту вагонів за спірним договором не призвело до перевищення визначеної усередненої вартості робіт за ним та зміни суми виконаних робіт позивачем в односторонньому порядку, і така вартість виконаних робіт відповідає умовам договору, що, в свою чергу, спростовує довід касаційної скарги про зворотнє.

Статтею 526 Цивільного кодексу України унормовані загальні умови виконання зобов'язання, за приписами якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги до виконання господарських зобов'язань закріпленні і в статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже зазначалося, сторони у спірному договорі (пункт 7.2) передбачили нарахування пені за прострочення проведення остаточного розрахунку за виконані роботи з капітального ремонту.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Цивільного кодексу України).

У відповідності до приписів статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 названого Кодексу).

Враховуючи те, що господарські суди встановили несплату відповідачем повної вартості виконаних робіт за спірним договором, вимоги позивача про стягнення боргу, інфляційних втрат, 3% річних і пені (з урахуванням здійсненого судами перерахунку) вірно задоволені судами.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Довід скаржника про те, що вагони, які ремонтувалися, є безлюковими, що зменшує обсяг і вартість їх ремонту, не може бути підставою для скасування судових актів у справі, позаяк йому надавалася оцінка судами і він був мотивовано відхилений судами та не знайшов свого підтвердження матеріалами справи.

Інші доводи, викладені у касаційній скарзі, теж визнаються неспроможними, оскільки спростовуються обставинами встановленими судами, їм також надавалася оцінка судами і вони ґрунтуються на переоцінці доказів, яка відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу, розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності відповідно до визначених позивачем предмету та підстав позову, змісту порушеного права; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; належним чином проаналізували спірні правовідносини, правильно застосували норми матеріального та процесуального права.

Судові рішення відповідають положенням статей 43, 84, 105 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення; підстав для їх скасування з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.

З огляду на викладене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових актів у справі судом не виявлено.

Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 р. у справі №922/2382/16 та рішення господарського суду Харківської області від 20.09.2016 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І.Алєєва

Л. Рогач