Рішення

від 03.04.2017 по справі 910/20261/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2017Справа №910/20261/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Ресурс доОСОБА_3 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача відповідача 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Голден Деррік 2. Державної служби геології та надр України 3. Товариства з обмеженою відповідальністю Надрагазресурс 4. Товариства з обмеженою відповідальністю Геотехконсалтинг 5. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів у сумі 4 344 960,64 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Ярещенко В.В. від відповідача: від третьої особи 1: від третьої особи 2: від третьої особи 3: від третьої особи 4: від третьої особи 5:ОСОБА_6 не з'явився не з'явився ОСОБА_6 ОСОБА_6 ОСОБА_6

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Ресурс (позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3 (відповідач) про стягнення грошових коштів у сумі 4 344 960,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що у період з 03.06.2014 р. ОСОБА_3, перебуваючи на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Ресурс , вчинив дії, спрямовані на позбавлення позивача спеціального дозволу на геологічне вивчення надр №4127 від 05.04.2012 р. та його подальшу протиправну передачу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Надрагазресурс , кінцевим бенефіціарним власником якого є відповідач. Як вказує позивач, внаслідок дій відповідача Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Ресурс було заподіяно збитки на загальну суму 4 344 960,64 грн., з яких: 1 509 600 грн. - вартість спеціального дозволу, 1 014 924,64 грн. - вартість геологічної інформації, що обліковувалась на балансі позивача, 1 820 436 грн. - вартість агрегату А50, що обліковувався на балансі позивача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.11.2016 р. порушено провадження у справі, до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Голден Деррік (третя особа 1) та Державну службу геології та надр України (третя особа 2), а на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Надрагазресурс (третя особа 3) та Товариство з обмеженою відповідальністю Геотехконсалтинг (третя особа 4).

30.11.2016 р. третьою особою 2 подано до суду письмові пояснення, в яких Державною службою геології та надр України повідомлено, що зміни до спеціального дозволу №4127 від 05.04.2012 р. на геологічне вивчення надр були внесені наказом Державної служби геології та надр України №48 від 12.03.2015 р., який видано на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Надрагазресурс та листа-згоди Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Ресурс .

13.12.2016 р. відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому ОСОБА_3 проти позову заперечив у повному обсязі, посилаючись на відсутність підстав для застосування матеріальної відповідальності, недоведення позивачем протиправності дій відповідача та розміру заподіяної шкоди, зокрема вартості спеціального дозволу. Крім того, як вказав відповідач, безпідставними є вимоги про стягнення збитків у розмірі вартості агрегату А50, що обліковувався на балансі позивача, оскільки вказане майно є власністю іншої особи.

Третя особа 3 у письмових поясненнях, поданих до суду 13.12.2016 р., проти позову заперечила з підстав необґрунтованості розміру заявлених до стягнення збитків, а саме недоведення позивачем вартості геологічної інформації в сумі 1 014 924,64 грн. та відсутність у позивача права власності на агрегат А50 вартістю 1 820 436 грн.

Третя особа 4 у письмових поясненнях, поданих до суду 13.12.2016 р., надала заперечення проти позову, посилаючись на необґрунтованість тверджень про заподіяння збитків відповідачем, та, навпаки, фінансування Товариством з обмеженою відповідальністю Геотехконсалтинг , власником якого є відповідач, діяльності позивача.

03.01.2017 р. відповідачем подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду з підстав невиконання позивачем вимог суду.

Судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, оскільки в силу приписів частини 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України залишення позову без розгляду є правом суду, а обставини, про які зазначає відповідач, не перешкоджають вирішенню спору.

11.01.2017 р. позивачем подано клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи для підтвердження розміру, заподіяних збитків.

Відповідно до ч.1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

У пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012р. Про деякі питання практики призначення судової експертизи передбачено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Разом з цим, позивачем не було доведено суду потреби у спеціальних знаннях при вирішенні даного спору та неможливості встановлення фактичних даних у справі за допомогою інших засобів доказування, зокрема, залучених до матеріалів справи письмових доказів, у зв'язку з чим судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення судової економічної експертизи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.01.2017 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 (третя особа 5).

10.03.2017 р. третьою особою 5 подано до суду письмові пояснення, в яких фізична особа-підприємець ОСОБА_4 підтвердив наявність у нього права власності на агрегат А50, щодо якого заявлено позов, у зв'язку з чим, за твердженнями третьої особи 5, відсутні підстави для стягнення вартості вказаного агрегату з відповідача на користь позивача.

Розгляд справи відкладався неодноразово, у тому числі, за численними клопотаннями учасників судового процесу, у зв'язку з неявкою сторін та третіх осіб, неподанням витребуваних документів та необхідністю отримання нових доказів.

Щодо строку розгляду спору господарський суд зазначає, що розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006р., Літоселітіс Проти Греції від 05.02.2004р.)

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Одночасно з цим, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989 р.).

За таких обставин, приймаючи до уваги предмет спору та наявність згоди представників учасників судового процесу, з огляду на тривалі намагання суду встановити фактичні обставини справи за допомогою належних та допустимих доказів, за висновками суду, справа розглядалась упродовж розумного строку.

Представник позивача у судове засідання з'явилася, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача та третіх осіб 3, 4, 5 у судовому засідання проти задоволення позову надала заперечення.

Представники третіх осіб 1 та 2 у судове засідання не з'явились.

Згідно з п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на неявку представників третіх осіб 1 та 2, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України у судових засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2012 р. проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Ресурс (ідентифікаційний код 38324386), засновниками якого виступили Товариство з обмеженою відповідальністю Голден Деррік (ідентифікаційний код 35251246) з внеском 600 грн. (60 % статутного капіталу) та Товариство з обмеженою відповідальністю Геотехконсалтинг (ідентифікаційний код 34873935) з внеском 400 грн. (40 % статутного капіталу) згідно з протоколом установчих зборів товариства №1 від 19.06.2012 р.

Керівником Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Ресурс згідно з рішенням установчих зборів товариства (протокол №1 від 19.06.2012 р.) призначено ОСОБА_3, який згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, одночасно, є одноособовим засновником та власником Товариства з обмеженою відповідальністю Геотехконсалтинг (ідентифікаційний код 34873935), одного з засновників позивача.

Відповідно до пункту 3.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Ресурс в редакції, реєстрацію якої проведено 01.08.2012 р., товариство створене в цілях спільного здійснення геологічного вивчення, дослідно-промислової та промислової розробки родовищ корисних копалин, видобування корисних копалин, зокрема з метою здійснення діяльності з користування надрами Морозівської ділянки в Зінківському районі Полтавської області.

На підставі наказу Державної служби геології та надр України №550 від 12.11.2012 р. для здійснення статутної діяльності позивачу було видано дозвіл №4127 від 05.04.2012 р. на користування надрами, попереднім власником якого було Товариство з обмеженою відповідальністю Голден Деррік .

05.08.2014 р. на підставі рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 24.06.2014 р. у справі №554/8297/14-ц, яким відмовлено у визнанні недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Ресурс від 03.06.2014 р. (вказане рішення суду в подальшому було скасовано ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 28.01.2015 р.) та на підставі рішення загальних зборів учасників товариства від 01.08.2014 р. (вказане рішення загальних зборів в подальшому визнано недійсним рішенням господарського суду міста Києва від 16.11.2016 р. у справі №917/577/15, яке набрало законної сили), проведено державну реєстрацію зміни керівника товариства та підписанта з ОСОБА_3 на ОСОБА_7 (запис №15881070002010764 від 05.08.2014 р.), а також реєстрацію зменшення статутного капіталу та зміну складу учасників товариства внаслідок виключення Товариства з обмеженою відповідальністю Голден Деррік зі складу учасників (запис №15881050003010764 від 05.08.2014 р.).

12.08.2014 р. згідно з протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Ресурс №3/2014 від 11.08.2014 р. проведено державну реєстрацію зміни керівника юридичної особи та підписанта з ОСОБА_7 на ОСОБА_3 В подальшому, до відомостей про юридичну особу у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців неодноразово вносились зміни, зокрема, щодо збільшення статутного капіталу товариства.

06.11.2014 р. проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю Надрагазресурс (ідентифікаційний код 39479143), засновниками якого виступили Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Ресурс (ідентифікаційний код 38324386), зі внеском у розмірі 50% статутного капіталу та Товариство з обмеженою відповідальністю Бурінтехсервіс (ідентифікаційний код 37959145) зі внеском у розмірі 50% статутного капіталу.

Керівником Товариства з обмеженою відповідальністю Надрагазресурс з моменту державної реєстрації юридичної особи і до теперішнього часу є відповідач. При цьому, станом на момент розгляду даної справи єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю Надрагазресурс є Товариство з обмеженою відповідальністю Геотехконсалтинг , одноособовим засновником та власником якого також є ОСОБА_3.

11.11.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Ресурс та Товариством з обмеженою відповідальністю Надрагазресурс укладено договір оренди №1, за умовами якого позивачем передано в оренду третій особі 3 агрегат для освоєння та ремонту свердловини А50, вартістю 1 820 436 грн.

На підставі наказу Державної служби геології та надр України №48 від 12.03.2015 р. Товариству з обмеженою відповідальністю Надрагазресурс видано дозвіл №4127 від 05.04.2012 р. на користування надрами, попереднім власником якого було Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Газ ресурс .

31.08.2015 р. на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Ресурс (протокол №3/2015 від 04.06.2015 р.), які проведено за участі єдиного зареєстрованого учасника з часткою 100% статутного капіталу - Товариства з обмеженою відповідальністю Геотехконсалтинг , до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особі (запис №15881110011010764 від 31.08.2015 р.).

Згодом, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2016 р. у справі №816/4679/15, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2016 р., задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю Голден Деррік , зобов'язано відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції скасувати записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проведені 05.08.2014 р., та усі наступні записи, у тому числі, про проведення державної реєстрації припинення Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Ресурс .

10.05.2016 р. на підставі протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Ресурс №2/2016 від 04.05.2016 р. проведено державну реєстрацію, зокрема, зміни керівника юридичної особи та зміни складу учасників товариства внаслідок виключення Товариства з обмеженою відповідальністю Геотехконсалтинг з їх складу.

Станом на теперішній час, відповідно до актуальної інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Ресурс (ідентифікаційний код 38324386) в стані припинення не перебуває. Керівником є ОСОБА_8 Учасником товариства є Товариство з обмеженою відповідальністю Голден Деррік (ідентифікаційний код 35251246) зі внеском 1000 грн., що складає 100% статутного капіталу.

Спір у справі виник на підставі тверджень позивача про заподіяння відповідачем збитків Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Ресурс на суму 4 344 960,64 грн. під час перебування на посаді директора товариства з метою отримання особистої вигоди.

За змістом положень статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Із аналізу наведеної норми вбачається, що однією з підстав виникнення зобов'язання є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від зобов'язань, які виникають із правомірних актів, цей вид зобов'язань виникає із неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Деліктне (позадоговірне) зобов'язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов'язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов'язальних правовідносин.

При цьому, відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства ; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини.

Такі висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 18.03.2015 р. у справі №3-18гс15.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статями 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно зі ст. ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено позов до відповідача як до посадової особи Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Ресурс , якою заподіяно збитків товариству на загальну суму 4 344 960,64 грн. внаслідок вчинення дій з перевищенням службових повноважень та з порушенням порядку попереднього погодження вчинення таких дій, установленого установчими документами, а саме:

- надання 11.11.2014 р. письмової згоди на зміну власника дозволу №4127, вартістю 1 509 600 грн., з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Ресурс на Товариство з обмеженою відповідальністю Надрагазресурс ;

- позбавлення позивача геологічної інформації, вартість якої становить 1 014 924,64 грн. та без якої неможлива видача дозволу;

- укладення 11.11.2014 р. договору оренди №1 агрегату для освоєння та ремонту свердловини А50, вартістю 1 820 436 грн., який позивачу не повернуто.

При цьому, в обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на положення частини 2 статті 89 Господарського кодексу України у чинній редакції, якою передбачено підстави відшкодування збитків, завданих господарському товариству посадовими особами.

Проте, вказана норма внесена до Господарського кодексу України на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів №289-VIII від 07.04.2015 р. та набула чинності 01.05.2016 р. Приймаючи до уваги, що підставою позовних вимог є дії відповідача, вчинені 11.11.2014 р., посилання позивача на положення частини 2 статті 89 Господарського кодексу України у редакції Закону України №289-VIII від 07.04.2015 р. є безпідставними, а відповідні заперечення відповідача приймаються судом до уваги.

Частиною 4 статті 89 Господарського кодексу України в редакції, яка була чинною у спірний період, передбачалось, що посадові особи відповідають за шкоду, заподіяну ними господарському товариству, в межах і порядку, передбачених законом.

Тобто, при розгляді даної справи застосуванню підлягають загальні норми законодавства щодо цивільно-правової відповідальності, зокрема у вигляді відшкодування збитків, для застосування якої необхідно встановлення усіх елементів складу цивільного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Господарського кодексу України підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту.

За змістом частин 2, 3 ст. 65 Господарського кодексу України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства.

Частиною 5 статті 65 Господарського кодексу України визначено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 62 Закону України Про господарські товариства у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

Відповідно до пункту 10.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Ресурс в редакції, зареєстрованій 06.11.2014 р. на підставі протоколу загальних зборів учасників товариства №5/2015 від 06.11.2014 р. (далі - Статут), виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є директор, який призначається загальними зборами учасників.

Пунктом 10.2 Статуту було визначено, що директор вирішує усі питання діяльності товариства за винятком тих, що відносяться до компетенції загальних зборів учасників товариства.

За змістом пункту 10.3 Статуту директор, зокрема, організує всю поточну фінансово-господарську діяльність товариства, приймає рішення з будь-яких питань господарської діяльності в межах наданих йому повноважень; без довіреності діє від імені товариства, представляє його інтереси; розпоряджається майном товариства в межах, встановлених цим статутом та рішеннями загальних зборів учасників.

Повноваження загальних зборів товариства, які, у тому числі, віднесено до їх виключної компетенції, передбачені в пункті 9.3 Статуту в редакції від 06.11.2014 р. та не містять обмежень повноважень директора.

При цьому, посилання позивача на положення пунктів 13.4.1, 13.4.2, 13.4.4, 13.4.14, 13.7.1, 13.7.2 та 13.7.4 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Ресурс в попередній редакції при оцінці дій ОСОБА_3 як директора товариства, які були вчинені 11.11.2014 р., є безпідставними, з огляду на положення частини 4 статті 62 Закону України Про господарські товариства , відповідно до якої дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами .

Відповідно до ч. 2 ст. 87 Цивільного кодексу України установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом

Тобто, дії, які вчинено відповідачем як директором товариства та які відповідали вимогам чинним установчих документів, затверджених учасниками товариства (а не директором), не можуть бути розцінені судом як протиправні.

Одночасно з цим, позивач в позовній заяві зазначає, що 11.11.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Ресурс в особі лише колишнього директора ОСОБА_3 надано письмову згоду на зміну власника дозволу №4127 на Товариство з обмеженою відповідальністю Надрагазресурс .

Разом з цим, всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не надано суду вказаної письмової згоди відповідача, не повідомлено у формі якого документу її надано та який зміст вона має.

Матеріали справи містять надану третьою особою 2 копію спеціального дозволу на користування надрами №4127 від 05.04.2012 р., власником якого вказано Товариство з обмеженою відповідальністю Надрагазресурс .

При цьому, зі змісту дозволу №4127 вбачається, що його було видано на підставі наказу Державної служби геології та надр України №48 від 12.03.2015 р.

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін визначає Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011 р. зі змінами та доповненнями.

Підпунктом 5 пункту 17 вказаного Порядку в редакції, яка діяла на момент видачі наказу Державної служби геології та надр України №48 від 12.03.2015 р., передбачалось, що внесення змін до дозволу здійснюється на підставі заяви та поданих надрокористувачем документів, у разі заснування (створення) надрокористувачем юридичної особи з метою продовження діяльності на наданій йому у користування ділянці надр за умови передачі новоутвореній юридичній особі основних засобів або іншого майна, необхідного для забезпечення та ефективного користування надрами згідно з дозволом, та якщо частка надрокористувача в статутному (складеному) капіталі новоутвореної юридичної особи на час прийняття рішення про внесення змін до дозволу становить не менш як 50 відсотків.

Державною службою геології та надр України в письмових поясненнях по справі від 30.11.2016 р. вказано, що 14.11.2014 р. до Держгеонадр надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Надрагазресурс щодо внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №4127 від 05.04.2012 р. (власником якого на той час було Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Ресурс ). В пакеті документів, який було надано до Держгеокадастр та який зберігається в ДНВП Геоінформ України (що відповідно до пункту 26 Порядку веде облік наданих спеціальних дозволів на користування надрами), є лист-згода від Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Ресурс на внесення змін до цього дозволу, внаслідок чого було змінено його власника.

Таким чином, судом встановлено, що правовою підставою переоформлення (зміни власника) спеціального дозволу на користування надрами №4127 від 05.04.2012 р. на Товариство з обмеженою відповідальністю Надрагазресурс був саме наказ Державної служби геології та надр України №48 від 12.03.2015 р. Вказаний наказ видано уповноваженим органом відповідно до затвердженого Порядку та у встановленому порядку не скасовано.

Доводи позивача про безоплатне протиправне відчуження відповідачем дозволу №4127 на користь третьої особи 3 є необґрунтованими та під час розгляду справи не знайшли свого підтвердження.

Також, позивачем не доведено суду факту позбавлення відповідачем Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Інвест геологічної інформації. В обґрунтування відповідних вимог позивач лише вказав, що без геологічної інформації неможлива видача дозволу, проте не надав жодного доказу на підтвердження вкладеного та не навів нормативного обґрунтування вказаних вимог.

Твердження позивача про те, що відповідач, перебуваючи на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Інвест , одночасно був керівником та кінцевим бенефіціарним власником третіх осіб 3, 4 не спростовують висновків суду та не доводять обґрунтованості позовних вимог, оскільки в силу приписів статей 91, 92 Цивільного кодексу України юридична особа наділена цивільною правоздатністю та дієздатністю, є самостійним суб'єктом цивільних правовідносин та самостійно відповідає за завдану нею шкоду.

Фактично, у даному випадку існує спір між суб'єктами господарювання щодо прав на спеціальний дозвіл на геологічне вивчення надр №4127 від 05.04.2012 р. та пов'язані з ним нематеріальні активи, проте позивачем не доведено наявності протиправних дій відповідача саме як посадової особи.

Крім того, позивачем не було доведено належними та допустимими доказами наявності заподіяних збитків на суму, яку позивач вказує як вартість спеціального дозволу та геологічної інформації.

Фінансовий звіт Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Ресурс (баланс) станом на 31.03.2015 р. судом до уваги не приймається, оскільки вказаний документ не містить доказової інформації.

Надані суду копії платіжних доручень №31 від 26.01.2012 р. на суму 1 509 600 грн. та №41 від 16.02.2012 р. на суму 1 014 924,64 грн. не підтверджують обґрунтованості позовних вимог, враховуючи, що вказані платіжні документи підтверджують лише сплату грошових коштів третьою особою 1 на користь третьої особи 2 та державного бюджету в рахунок виконання зобов'язань за договорами №7/1-11 від 27.12.2011 р. та №26/05 від 03.02.2012 р. (які предмету спору не стосуються). При цьому, вказані документи не доводять вартості спеціального дозволу та геологічної інформації, які належали саме позивачу.

Також, необґрунтованими є посилання на бухгалтерську довідку Товариства з обмеженою відповідальністю Голден Деррік №205 від 10.01.2017 р., оскільки таку довідку складено безпосередньо третьою особою 1 та скріплено її печаткою.

При цьому, пояснення позивача про відсутність на підприємстві бухгалтерських та інших документів внаслідок неправомірного припинення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Ресурс є безпідставними, оскільки вказані обставини не звільняють позивача від обов'язку доказування і подання доказів, встановленого статтею 33 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо тверджень позивача про заподіяння відповідачем збитків у розмірі вартості агрегату А50 в сумі 1 820 436 грн. внаслідок укладення договору оренди №1 від 11.11.2014 р. господарський суд зазначає, що позивачем не було доведено як наявності в діях відповідача перевищення службових повноважень та порушення установчих документів, так і наявності його права власності на такий агрегат.

Зі змісту договору оренди №1 від 11.11.2014 р. вбачається, що відповідач вказаний договір з боку Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Ресурс не підписував. З боку орендодавця договір укладено головним бухгалтером ОСОБА_10 на підставі довіреності №88 від 10.11.2014 р., проте вказана довіреність у матеріалах справи відсутня.

Матеріалами справи спростовуються твердження позивача про набуття Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Ресурс майнових прав на Агрегат А50, який є предметом договору оренди №1 від 11.11.2014 р., від учасника товариства - Товариства з обмеженою відповідальністю Голден Деррік . Жодних доказів на підтвердження таких тверджень ані позивачем, ані третьою особою 1 не надано.

В свою чергу, відповідач в поясненнях від 15.02.2017 р. зазначив, що агрегат А50, який є предметом договору оренди №1 від 11.11.2014 р. (а фактично договору суборенди) перебував в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Ресурс та є власністю фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

На підтвердження вказаних обставин, зокрема наявності права власності на майно, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, якого залучено до участі у справі в якості третьої особи 5, надано суду договір оренди №27-ОР від 05.11.2014 р., акт приймання-передачі від 05.11.2014 р., додаток №1 від 07.05.2015 р. до договору оренди, акт №1 від 07.05.2015 р. про фактичний час користування агрегату А50, акт приймання-передачі №2 від 07.05.2015 р., а також паспорт (дублікат) агрегату для освоєння та ремонту свердловин А50 (заводський №2301, 1983 року випуску) та висновок експертного обстеження від 21.10.2013 р.

Згідно з актом приймання-передачі №2 від 07.05.2015 р. Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Ресурс було повернуто фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 орендоване майно.

При цьому, твердження позивача та третьої особи 1 в судових засіданнях про існування двох різних агрегатів А50, один з яких і був власністю позивача судом визнаються безпідставними з огляду на відсутність в матеріалах справи будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження факту перебування у власності ТОВ Компанія Газ Ресурс іншого агрегату А50, аніж того, що належав ОСОБА_4 та був переданий позивачеві в оренду.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення збитків не було доведено усіх чотирьох умов відповідальності за завдання шкоди, а саме: не доведено протиправної поведінки відповідача, наявності заподіяної шкоди (зокрема, вартості майна, визначеної відповідно до вимог законодавства), причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача як посадової особи товариства та наявністю збитків у позивача, не доведено вини відповідача.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Ресурс до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів у сумі 4 344 960,64 грн. є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд даної справи покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Газ Ресурс відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.04.2017 р.

Суддя В.П. Босий