Рішення

від 04.04.2017 по справі 910/3623/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2017Справа №910/3623/16

За позовом Фермерського господарства "Воля 2008"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотон-Україна"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС-АГРО ЛТД."

про стягнення 510000,00 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Черкез Є.В. (довіреність)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство "Воля 2008" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотон-Україна" (відповідач) про стягнення коштів у сумі 394 000,00 грн., що були сплачені за неякісний товар - сівалку зернову механічну СЗМ-4 п (НІКА-4).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок поставки відповідачем неякісного товару - сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4), на підставі Закону України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин" позивач має право вимагати від відповідача повернення сплачених за товар коштів у розмірі 394000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2016 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі № 910/3623/16, залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС-АГРО ЛТД.", розгляд справи призначено на 17.03.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2016 відкладено розгляд справи №910/3623/16 на 12.04.2016.

Відповідач 11.04.2016 через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги заперечив, посилаючись на наступне:

- відповідач не здійснює технічне обслуговування поставленого позивачу товару; претензії щодо товару задовольняються виробником (третьою особою);

- ТОВ "Фотон-Україна" не здійснювало заміни деталей сівалки; особа, яка як вказано позивачем здійснювала заміну деталей, не являється уповноваженою особою відповідача; недоліки сівалки виникли внаслідок порушення позивачем правил експлуатації, визначених в технічному паспорті та самовільної заміни деталей сівалки;

- позивач не повідомляв відповідача про перевірку технічного стану та проведення експертного дослідження;

- порядку прийняття товару за якістю позивачем дотримано не було;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2016 відкладено розгляд справи №910/3623/16 на 26.04.2016.

26.04.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли: додаткові письмові пояснення по справі (з урахуванням наданого відповідачем відзиву на позов), письмові пояснення працівників позивача, додаткові обґрунтування судових витрат позивача по справі. У своїх додаткових обґрунтуваннях позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотон-Україна" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5910,00 грн., а також витрати на оплату правової допомоги у сумі 10710,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2016 продовжено строк вирішення спору справі № 910/3623/16 на 15 днів, розгляд справи відкладено на 17.05.2016 та зобов'язано сторін надати суду письмові пояснення щодо необхідності призначення у даній справі судової експертизи.

16.05.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява в якій позивач вказує, що для встановлення причин дефектів та поломок можливо призначити у справі судову інженерно-технічну експертизу. Також, у даній заяві позивачем наведено питання, які можуть бути винесені на вирішення судовим експертам.

17.05.2016 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли пояснення по справі та лист КНДІСЕ щодо неможливості надати відповідь на питання про відповідність сівалки зернової СЗМ-4 п (НІКА-4) технічним умовам виробника та якості за умови відсутності (ненадання) її складових, які були замінені.

17.05.2016 третьою особою подано до суду письмові пояснення, в яких ТОВ "ВЕЛЕС-АГРО ЛТД." проти позовних вимог заперечує у повному обсязі, посилаючись на те, що позивач не звертався до виробника з вимогами про заміну деталей сівалки, однак, позивачем самостійно було здійснено заміну деталей сівалки, про що не було відомо заводу-виробнику.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2016 у справі №910/3623/16 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, а провадження у даній справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2016 поновлено провадження у справі № 910/3623/16, надано згоду на проведення судової експертизи у справі в строк, що перевищує 90 календарних днів та зобов'язано позивача оплатити рахунок на оплату експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2016 зупинено провадження у справі №910/3623/16 до закінчення проведення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 поновлено провадження у справі №910/3623/16, клопотання судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Холодової О.Ю. про забезпечення прибуття експерта та безперешкодний доступ до об'єкту дослідження задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 зупинено провадження у справі №910/3623/16 до закінчення проведення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2016 поновлено провадження у справі №910/3623/16, розгляд клопотання експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Холодової О.Ю. призначено на 15.11.2016, провадження у справі №910/3623/16 зупинено.

Враховуючи те, що 15.11.2016 від відповідача надійшла заява про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису, при подальшому розгляді справи №910/3623/16, відповідно до п. 7 ст. 81-1 ГПК України, здійснюється фіксування судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 поновлено провадження у справі №910/3623/16.

Враховуючи те, що 15.11.2016 через відділ діловодства суду відповідач подав клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису, при подальшому розгляді справи №910/3623/16, у відповідності до приписів п. 7 ст. 81-1 ГПК України, здійснюється фіксування судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 задоволено клопотання судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Холодової О.Ю. Залучено до проведення призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2016 експертизи фахівців з конструювання сільськогосподарської техніки та металообробки: ОСОБА_3, місце роботи: Таврійський державний агротехнологічний університет (72310, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. Б. Хмельницького, 18) завідувач кафедри "Сільськогосподарських машин", вчена ступінь, вчене звання - кандидат технічних наук, доцент, науково-педагогічний стаж за спеціальністю 18 років 11 місяців; ОСОБА_4, місце роботи: Таврійський державний агротехнологічний університет (72310, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. Б. Хмельницького, 18) доцент кафедри "Технології конструкційних матеріалів", вчена ступінь, вчене звання - кандидат технічних наук, доцент, науково - педагогічний стаж за спеціальністю 25 років. Зобов'язано ТОВ "Фотон-Україна" та ТОВ "ВЕЛЕС-АГРО ЛТД." для проведення експертного дослідження надати через канцелярію суду технічні умови ТУ У29.3-31427962-022:022:2011, у відповідності до яких виготовлено ТОВ "ВЕЛЕС-АГРО ЛТД." сівалку зернову механічну СЗМ-4 п (НІКА-4), заводський №694. Провадження у справі №910/3623/16 зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2016 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Фотон-Україна" заяву про роз'яснення ухвали від 15.11.2016 без розгляду.

20.03.2017 через відділ діловодства суду від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок складений 27.02.2017 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи та матеріали справи №910/3623/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 поновлено провадження у справі №910/3623/16 та розгляд справи з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини призначено на 04.04.2017.

03.03.2017 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

04.04.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивачем заявлено до стягнення кошти у сумі 510000,00 грн., що були сплачені за неякісний товар - сівалку зернову механічну СЗМ-4 (НІКА-4).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Судом встановлено, що заява позивача про збільшення позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, у зв'язку з чим, подальший розгляд справи буде здійснюватись щодо позовних вимог викладених у даній заяві та відповідно має місце нова ціна позову.

04.04.2017 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшла телеграма про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 04.04.2017 з'явився представник позивача, представники відповідача та третьої особи не з'явились.

В судовому засіданні 04.04.2017, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд зазначає наступне.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Зазначені обставини та підстави оцінюються судом, який розглядає справу з метою реалізації наданого йому права на відкладення розгляду справи.

Так, обґрунтовуючи клопотання про відкладення розгляду справи, представник відповідача посилається на те, що ТОВ "Фотон-Україна" не отримувало висновку експертизи, у зв'язку із чим 30.03.2017 представник відповідача заявив клопотання про ознайомлення з матеріалами справи №910/3623/16 та 31.03.2017 ознайомився з матеріалами справи. Однак, у зв'язку із тим, що для підготовки правової позиції по справі та виконання вимог ухвали суду недостатньо часу, у ТОВ "Фотон-Україна" відсутня можливість належним чином підготуватись до судового засідання та надати письмові пояснення. Крім того, представник відповідача зазначив, що внаслідок технічного пошкодження пристрою, на який здійснювалось фотокопіювання, було втрачено всі фотокопії, зроблені під час ознайомлення, а тому представником відповідача повторно подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

За висновками суду, наведені у клопотанні про відкладення розгляду справи обґрунтування не являються обставинами, які можуть бути підставою для відкладення розгляду справи.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Наведеною нормою сторін наділено процесуальними правами та обов'язками з метою надання їм процесуальних засобів, через використання яких досягається змагальність судового процесу.

Так, згідно із статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії.

Як вбачається із матеріалів справи, 31.03.2017 представник ТОВ "Фотон-Україна" Стуга В.В. ознайомився з матеріалами справи №910/3623/16. При цьому, за висновками суду представник відповідача мав достатньо часу для виконання вимог ухвали суду від 23.03.2017, а саме надання письмових пояснень по справі з урахуванням висновку експертів Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз складений 27.02.2017 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи. Крім того, втрата фотокопій матеріалів справи не являються підставою для відкладення розгляду справи та не може бути перешкодою для надання пояснень на виконання ухвали суду, оскільки представник ТОВ "Фотон-Україна" Стуга В.В. ознайомлювався із матеріалами справи, в тому числі з висновком експертизи, а тому був обізнаний з висновком експертизи та мав можливість надати пояснення на вимогу суду.

При цьому, суд зазначає, що згідно із ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи вищенаведене, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Щодо клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи, то суд також відмовив в його задоволенні, оскільки третя особа у відповідності до приписів ст. 22, ст. 27 Господарського процесуального кодексу України має право на ознайомлення з матеріалами справи, однак зазначеним процесуальним правом третя особа не скористалось. Крім того, посилання на неотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС-АГРО ЛТД." висновку судової експертизи не є обґрунтованою підставою для відкладення розгляду справи.

Представник позивача надав пояснення щодо заявлених вимог у редакції заяви про збільшення та просив суд їх задовольнити.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 04.04.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Фотон-Україна" (відповідачем) виставлено Фермерському господарству "Воля 2008" (позивачу) рахунок-фактуру №ФТ-0000489 від 14.09.2015 на оплату товару - сівалки зернової СЗМ-4, вартість якої становить 394000,00 грн.

Відповідно до видаткової накладної №ФТ-0000431 від 16.09.2015, акту приймання-передавання сівалки від 16.09.2015, відповідачем передано, а позивачем прийнято сівалку зернову механічну СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694 на суму 394 000,00 грн.

Вартість сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) була сплачена позивачем згідно із платіжними дорученнями №511 від 15.09.2015 на суму 25000,00 грн., №514 від 17.09.2015 на суму 130000,00 грн., №513 від 17.09.2015 на суму 239000,00 грн.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги стверджує, що відповідач поставив позивачеві товар неналежної якості, який до використання не придатний, у зв'язку із чим, позивач посилаючись на положення ст. 9 Закону України № 900-IV від 05.06.2003 "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин" має право, протягом гарантійного строку, вимагати від відповідача як продавця сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) повернення коштів у сумі 394000,00 грн.

Згідно із заявою про збільшення, у зв'язку із тим, що ринкова вартість сівалки механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС-АГРО ЛТД." складає 510000,00 грн., позивачем заявлено до стягнення кошти у сумі 510000,00 грн., що були сплачені за неякісний товар - сівалку зернову механічну СЗМ-4 (НІКА-4).

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Часиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно із ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, згідно яких позивач зобов'язався здійснити поставку товару, а відповідач, в свою чергу здійснити оплату поставленого товару.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом, згідно із видатковою накладною №ФТ-0000431 від 16.09.2015, актом приймання-передавання сівалки від 16.09.2015, відповідачем передано, а позивачем прийнято сівалку зернову механічну СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694 на суму 394000,00 грн.

В акті приймання-передавання сівалки від 16.09.2015 вказано, що відповідачем передано позивачу технічний паспорт, сервісну книжку, сертифікат відповідності, рахунок-фактуру та податкову накладну; переданий за актом товар, знаходиться в технічно справному стані та будь-яких недоліків та дефектів в товарі, що передається за актом не виявлено. Комплектність і якість товару відповідає ТУ.

Вартість сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) була сплачена позивачем згідно із платіжними дорученнями №511 від 15.09.2015 на суму 25000,00 грн., №514 від 17.09.2015 на суму 130000,00 грн., №513 від 17.09.2015 на суму 239000,00 грн.

У відповідності до "Паспорта настанови щодо експлуатування" сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4), термін гарантійних зобов'язань становить 12 календарних місяців від дня введення в експлуатацію, але не пізніше 6 місяців з дня отримання споживачем.

Положеннями частини 1 статті 268 Господарського кодексу України передбачено, що якість товарів, які поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Відповідно до частини 5 статті 268 Господарського кодексу України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

07.10.2015 комісією позивача було перевірено та введено в експлуатацію сівалку зернову механічну СЗМ-4 п (НІКА-4), про що складено та підписано акт вводу в експлуатацію сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4). У вказаному акті зазначено, що видимих пошкоджень на сівалці на момент підписання акту не виявлено. Сівалка зернова механічна СЗМ-4 перед експлуатацією підготовлена у точній відповідності до рекомендацій виробника, що вказані у паспорті настанові щодо експлуатування вказаної сівалки.

Згідно із актом №1 від 12.10.2015 технічного стану сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) та поломок і дефектів, що виникли в період гарантійного строку експлуатації, комісією позивача за участі представника відповідача - регіонального директора ТОВ "Фотон-Україна" Артамонова Я.О. було виявлено недоліки та дефекти сівалки.

Як зазначено в акті №1 від 12.10.2015, представником відповідача було здійснено заміну складових сівалки, що вийшли з ладу.

Представник відповідача від підписання акту відмовився, про що в акті здійснено відповідну відмітку.

В подальшому, відповідно до акту №2 від 18.10.2015 комісією позивача було виявлено недоліки та дефекти сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) та визначено, що експлуатація сівалки не можлива.

Статтею 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що торгово-промислові палати мають право, зокрема, проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Відповідно до наданого позивачем висновку №О-102 від 15.02.2016, складеним Запорізькою Торгово-промисловою палатою, експертом зазначено, що значний знос стойок СЗМ-4-01.436 та кронштейну СЗМ-4-01.302 на сівалці зерновій механічній СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694, а саме значний знос металу цих деталей у місцях їх дотику, в процесі експлуатації сівалки в період гарантійного строку при наявності належної якості цих деталей є недопустимим та надана на дослідження сівалка не може бути використана за цільовим призначенням.

Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин" від 05.06.2003 № 900-IV виробники, продавці, виконавці зобов'язані передавати покупцям машини, результати робіт, послуг, які за якістю відповідають вимогам нормативно-правових актів, умовам договорів, а також інформації про них.

Стаття 4 Закону України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин" визначає, що покупці сільськогосподарських машин, які перебувають на території України, під час придбання, замовлення або використання машин, робіт, послуг з технічного сервісу для виробництва сільськогосподарської продукції мають право, зокрема, на належну якість машин та робіт, послуг з технічного сервісу.

У відповідності до ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Згідно із ч. 3 ст. 680 Цивільного кодексу України, якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

Частиною 3 статті 9 Закону України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин" передбачено, що вимоги покупців, встановлені частиною другою цієї статті, пред'являються за вибором покупця виробникові, продавцеві за місцем купівлі машини, виробникові, продавцеві або дилеру (підприємствам, що виконують їх функції) за місцезнаходженням покупця.

Як підтверджено матеріалами справи 30.12.2015 позивачем на адресу відповідача: м. Запоріжжя, вул. Косімічна, 149 було направлено вимогу про розірвання договору та повернення сплаченої позивачем вартості сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) у сумі 394000,00 грн.

При цьому, адреса відповідача: м. Запоріжжя, вул. Косімічна, 149 була зазначена у видатковій накладній №ФТ-000431 від 16.09.2015 як адреса постачальника, а також зазначена на офіційному веб-сайті ТОВ "Фотон-Україна" як адреса Запорізького філіалу, що підтверджується відповідною роздруківкою з сайту відповідача.

За таких обставин, враховуючи приписи ч. 3 ст. 9 Закону України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин" позивачем правомірно направлено вимогу про розірвання договору та повернення сплаченої суми на вищевказану адресу.

Також вказана вимога 17.02.2016 була повторно направлена відповідачу на адресу місцезнаходження юридичної особи.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідач заперечуючи позовні вимоги стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фотон-Україна" не здійснювало заміну складових сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4), а недоліки сівалки виникли внаслідок порушення позивачем правил експлуатації, визначених в технічному паспорті та самовільної заміни деталей сівалки.

З метою встановлення обставин щодо того чи є сівалка зернова механіча СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694 придатною до використання; чи дійсно сівалка містить дефекти та недоліки; які причини виникнення таких дефектів та поломок сівалки; чи спричинені такі дефекти порушенням позивачем правил експлуатації сівалки, суд призначив у даній справі судову експертизу.

У висновку експертизи №17372/15-43/16755/16-43 від 28.02.2017 судовим експертом зазначено, що:

Сільськогосподарська машина - сівалка зернова механічна СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694 знаходиться в технічно не справному та не придатному до використання за призначенням стані.

В результаті дослідження виявлено дефекти:

гофровані сім'япроводи мають значні ушкодження - тріщини, розриви;

стойки СЗМ-4-01.436 мають значний знос металу за всією поверхнею, обриви, деформації та ушкодження;

кронштейни СЗМ-4-01.3 02 мають сковзну зтертість металу, значний знос металу внутрішньої поверхні технологічних отворів, а також у місцях з'єднання зі стойками СЗМ-4-01.436;

гряділі сошників СЗМ-4-01.120-05 мають суцільні тріщини та розрив металу по зварному шву, підводки сошників мають тріщини та злами;

фіксуючі скоби СЗМ-4-01.619 розірвані на дві частини;

болти М12х150ГОСТ7798-70 для кріплення кронштейнів СЗМ-4-01.631 мають пошкодження різьбових з'єднань та розриви металу за різьбовим з'єднанням;

фіксатори СЗМ-4-09691 котушок висіваючого апарату мають суцільні тріщини, на кожній пружині відломлене одне напівкільце;

опірні колеса мають тріщини, спостерігається зміщення валу приводу колеса відносно технологічного отвору у корпусі приводу.

Означені дефекти є прихованими, а сівалка зернова механічна СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694, що має сукупність суттєвих дефектів, є критично суттєвим дефектним товаром.

Виявлені дефекти сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694 є істотними та такими, що не підлягають усуненню.

Причинами виникнення дефектів та помилок сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694, у тому числі наступних механізмів (деталей): стойок СЗМ-4-01.436 (кріпиться в кронштейн), кронштейну СЗМ-4-01.302 (кріпиться до кронштейну СЗМ-4-01.417), гофрованих сім'япроводів, гряділів сошників СЗМ-4-01.120-05, фіксуючих скоб СЗМ-4-01.619, болтів М12ХІ50ГОСТ7798-70 для кріплення кронштейнів СЗМ-4-01.631, фіксаторів СЗМ-4-09691 котушок висіваючого апарату, опірних коліс, є застосування неякісних матеріалів для виробництва частин і конструкцій.

Сівалка зернова механічна СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694 не містить сліди (ознаки) її використання з порушенням правил її експлуатації, вказаних у "Паспорті настанові щодо експлуатування".

Виявлені недоліки та дефекти сівалки механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694 виникли через застосування неякісних матеріалів для виробництва її частин і конструкцій, а також внаслідок заміни деталей згідно із актом № 1 від 12.10.2015 технічного стану сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) та помилок і дефектів, що виникли в період гарантійного строку експлуатації, а не внаслідок порушення покупцем (Фермерським господарством "Воля 2008") правил користування та зберігання товару.

Як свідчать висновки технічної експертизи деталей сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) (додаток А), деталі, що були замінені згідно із актом № 1 від 12.10.2015 технічного стану сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) та помилок і дефектів, що виникли в період гарантійного строку експлуатації, також не відповідають вимогам щодо технології їх виготовлення. Керуючись приписами ст. 7 Закону України "Про захист прав споживачів" не допустимим є надмірний знос стойок СЗМ-4-01.436 (кріпиться в кронштейн) та кронштейну СЗМ-4-01.302 (кріпиться до кронштейну СЗМ-4-01.417) на сівалці механічній СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694, а саме значний знос металу цих деталей у місцях їх дотику, в процесі експлуатації сівалки в період гарантійного стоку при наявності належної якості цих деталей.

Керуючись приписами ст. 7 Закону України "Про захист прав споживачів" не допустимим є надмірний знос або вихід із строю окремих деталей сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694 (гофрованих сім'япроводів, гряділів сошників СЗМ-4-01.120-05, фіксуючих скоб СЗМ-4-01.619, болтів М12х150ГОСТ7798-70 для кріплення кронштейнів СЗМ-4-01.631, фіксаторів СЗМ-4-09691 котушок висіваючого апарату, опірних коліс) в період гарантійного строку при наявності належної якості всіх деталей сівалки.

За змістом ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 ГПК України).

У пункті 18 постанови Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" роз'яснено, що у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства при проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи висновок судової експертизи, складений експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, суд вважає даний висновок таким, що не викликає сумнівів у його правильності, не містить розбіжностей і відповідає вимогам чинного законодавства, в тому числі, стосовно критеріїв повноти, ясності, обґрунтованості.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати недостовірним висновок експерта щодо недоліків та дефектів механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694, та причин їх виникнення.

Враховуючи висновок експертизи, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, недоліки та дефекти сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694 виникли внаслідок застосування неякісних матеріалів для виробництва її частин і конструкцій, а також внаслідок заміни деталей згідно із актом № 1 від 12.10.2015 технічного стану сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4). Поставлений відповідачем товар - сівалка зернова механічна СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694 знаходиться в технічно не справному та не придатному до використання за призначенням стані.

Відповідно до п. "ґ" ч. 2 ст. 9 Закону України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин", покупці при виявленні недоліків у машині протягом гарантійного строку в порядку та строки, встановлені законом чи договором, мають право за своїм вибором вимагати від виробника, продавця машин та виконавця робіт і послуг з технічного сервісу повернення машини неналежної якості, повернення коштів, відшкодування збитків і розірвання договору.

Враховуючи приписи статті Закону України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин", оскільки відповідачем здійснено поставку товару неналежної якості, позивач має право вимагати повернення коштів та розірвання договору.

Як встановлено судом вище, позивачем у відповідності до приписів 9 Закону України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин" направлено вимогу про розірвання договору та повернення сплачених за сівалку коштів у сумі 394000,00 грн.

При цьому, доводи відповідача про те, що у відповідності до "Паспорта настанови щодо експлуатування" особою, якою задовольняються всі претензії по якості товару є Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС-АГРО ЛТД." (виробник) є безпідставними, оскільки в силу положень статті 9 Закону України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин" позивач має право за своїм вибором вимагати від виробника, продавця машин та виконавця робіт повернення сплачених за товар коштів, а згідно із приписів частини 9 статті 15 вказаного Закону, на виробників покладено обов'язок здійснювати відшкодування збитків продавців, підприємств, що виконують їх функції, які розглядали і задовольнили обґрунтовані претензії покупців до вироблених машин.

Посилання відповідача на те, що недоліки сівалки виникли внаслідок порушення позивачем правил експлуатації, визначених в Паспорті та самовільної заміни деталей сівалки, за висновками суду є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Так, частина 2 статті 679 Цивільного кодексу визначає, що якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Відповідно до ч. 6 ст. 269 Господарського кодексу України, постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

Отже, обов'язок по доведенню обставин щодо дотримання/недотримання позивачем належних умов зберігання та експлуатації товару в силу закону покладається саме на постачальника товару (відповідача у даній справі).

Однак, жодних доказів , які б підтверджували недотримання позивачем належних умов зберігання та експлуатації товару, відповідачем суду не подано.

Натомість призначеною у справі судовою експертизою встановлено, що сівалка зернова механічна СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694 не містить сліди (ознаки) її використання з порушенням правил її експлуатації, вказаних у "Паспорті настанові щодо експлуатування" та виявлені недоліки та дефекти сівалки механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694, що виникли не внаслідок порушення позивачем правил користування та зберігання товару.

Доводи відповідача про те, що представник відповідача - регіональний директор ТОВ "Фотон-Україна" Артамонова Я.О. не здійснював заміни деталей сівалки (згідно із актом №1 від 12.10.2015) не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Натомість, у відповідності до акту №1 від 12.10.2015 технічного стану сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) та поломок і дефектів, що виникли в період гарантійного строку експлуатації підписаного, комісією позивача, визначено, що вказаним представником відповідача було здійснено заміну складових сівалки, що вийшли з ладу.

Про здійснення заміни складових сівалки, що вийшли з ладу представником відповідача - регіональним директором ТОВ "Фотон-Україна" Артамоновим Я.О. також зазначено у поясненнях працівників позивача, поданих до суду 26.04.2016 (пояснення від 25.04.2016 працівників ФГ "Воля 2008" ОСОБА_7, ОСОБА_8.).

Крім того, регіональний директор ТОВ "Фотон-Україна" Артамонов Я.О. був уповноваженою особою відповідача на передання сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4), що підтверджується видатковою накладною №ФТ-0000431 від 16.09.2015 та актом приймання-передавання сівалки від 16.09.2015.

Щодо посилань відповідача на порушення позивачем вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю №П-7 від 25.04.1966 року, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 9 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю №П-7 від 25.04.1966 року акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів з моменту виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня поступлення продукції на склад отримувача, який виявив приховані недоліки, якщо інші строки не встановлені обов'язковими для сторін правилами.

Акт про приховані недоліки, виявлені в продукції з гарантійними строками служби чи зберігання, повинен бути складений протягом 5 днів з дня виявлення недоліків, однак в межах встановленого гарантійного строку.

Якщо для участі у складанні акту викликається представник виробника (постачальника), то до встановленого 5-ти денного строку додається час, необхідний для його приїзду.

Прихованими недоліками визнаються недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці та виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання і зберігання продукції.

Однак, акти технічного стану сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) та поломок і дефектів, що виникли в період гарантійного строку експлуатації №1 від 12.10.2015 та №2 від 18.10.2015 складено позивачем в межах строку, передбаченого Інструкцією та в межах встановленого гарантійного строку, а участь представника виробника чи постачальника при складанні акту не є обов'язковою. В даному випадку, представник відповідача був присутній при складенні акту №1 від 12.10.2015, проте відмовся від його підписання, про що міститься відповідна відмітка в акті. Протилежного відповідачем не доведено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення вартості сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) у сумі 394000,00 грн., оскільки, матеріалами справи доведено факт поставки товару неналежної якості, що в силу приписів законодавства та умов договору зумовлює виникнення обов'язку у постачальника здійснити повернення сплачених за товар коштів.

Водночас, згідно із заявою про збільшення позовних вимог, у зв'язку із тим, що ринкова вартість сівалки механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС-АГРО ЛТД." складає 510000,00 грн., позивачем заявлено до стягнення кошти у сумі 510000,00 грн., що були сплачені за неякісний товар - сівалку зернову механічну СЗМ-4 (НІКА-4).

Так, відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин", при розірванні договору розрахунки із покупцем у разі підвищення ціни на машину провадяться виходячи з її вартості на час пред'явлення відповідної вимоги, а у разі зниження ціни - виходячи з вартості машини на час купівлі. Кошти, сплачені за машину, повертаються покупцеві в строк, визначений у договорі, але не пізніше ніж протягом 7 днів.

Згідно із п. 14.1.71. Податкового кодексу України, звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

В пункті 14.1.219. Податкового кодексу України визначено, що ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок виставлення відповідачем рахунку-фактури №ФТ-0000489 від 14.09.2015 та його оплати позивачем сторонами було погоджено вартість товару сівалки зернової СЗМ-4 у сумі 394000,00 грн.

Доказів того, що на час пред'явлення відповідачу вимог від 29.12.2015, від 16.02.2016 про розірвання договору та повернення сплаченої позивачем вартості сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4), ціна вказаного товару змінилась, позивачем не надано.

Натомість, надані позивачем рахунки на оплату №СФ-2197, №26607 аналогічного товару - сівалки зернової механічної СЗМ-4, датовані 31.03.2017, тобто після пред'явлення вказаних вище вимог.

Разом з тим, представник позивача в судовому засіданні 04.04.2017 заперечив щодо призначення експертизи у даній справі для встановлення ринкової вартості товару - сівалки зернової механічної СЗМ-4.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення 116000,00 грн. (510000,00 - 394000,00).

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє частково позовні вимоги Фермерського господарства "Воля 2008" в частині стягнення 394000,00 грн. - суми коштів, що були сплачені за неякісний товар.

Судовий збір за розгляд справи у розмірі 5910,00 грн., відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Також, у відповідності до п. 23 постанови Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Згідно із актом здачі-приймання висновку судового експерта, спеціаліста №3250-16 від 27.02.2017, ціна експертизи становить 4910,40 грн.

У відповідності до рахунку №рах-0736 від 29.06.2016 витрати на проведення експертизи становлять 4933,60 грн.

Позивачем сплачено суму витрат на проведення експертизи у розмірі 4933,60 грн.

За таких обставин, сума фактично понесених витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи становить 4933,60 грн.

На підставі ст. 49 ГПК України, витрати на проведення експертизи покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 4910,40 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату правової допомоги у сумі 10710,00 грн.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Згідно з ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Отже, судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об'єднанню стороною, котрій такі послуги надавались, оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами, і якщо такі послуги надавались адвокатом, а не будь-яким представником.

На підтвердження надання адвокатських послуг, позивачем надано договір про надання правової допомоги від 09.12.2015, укладений між позивачем та адвокатом Черкез Є.В.

У матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №989, виданого Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Запорізької області на ім'я Черкез Євгенії Валентинівни. Інтереси позивача у даній справі представлялись адвокатом Черкез Є.В.

Адвокатом Черкез Є.В. виставлено рахунок №16-02-1 на оплату вартості юридичних послуг відповідно до договору про надання правової допомоги №16-02 від 09.12.2015.

Відповідно до платіжного доручення №572 від 20.01.2016 позивачем на користь адвоката Черкез Є.В. здійснено оплату послуг адвоката у розмірі 10710,00 грн.

Як вбачається із акту приймання-передачі виконаних робіт за договором №16-02 від 09.12.2015, до складу витрат на послуги адвоката включено вартість проїзду до суду у сумі 1037,86 грн., з яких: вартість проїзду адвоката в судові засідання 17.03.2016, 26.04.2016 та на ознайомлення з матеріалами справи, зокрема з відзивом відповідача.

Якщо витрати, понесені стороною у зв'язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в господарському суді, відносяться до судових витрат, то вони відшкодовуються згідно зі статтею 49 ГПК України (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 18.03.2008 № 01-8/164 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році").

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою (п. п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки, ухвалами суду, зокрема від 03.03.2017, від 12.04.2016 явка в судові засідання представників учасників процесу, в тому числі представника позивача, визнавалась обов'язковою, то відшкодуванню підлягають витрати адвоката на придбання проїзних квитків з метою участі судових засіданнях як представника позивача.

Вартість проїзду в судові засідання 17.03.2016, 26.04.2016 у сумі 769,50 грн. підтверджена наявними в матеріалах справи посадочними документами.

Витрати на проїзд до суду з метою ознайомлення з матеріалами справи, зокрема з відзивом відповідача, не підлягають відшкодуванню оскільки, згідно із господарським процесуальним законодавством ознайомлення із матеріалами справи є правом, а не обов'язком учасників процесу.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем підтверджено оплату витрат на правову допомогу, надано докази фактичного перерахування коштів адвокату на підставі договору, приймаючи до уваги співрозмірність винагороди за адвокатські послуги з обсягом наданих послуг та ціною позову, та з огляду на документальне підтвердження розміру понесених витрат адвоката на придбання проїзних квитків з метою участі в судових засіданнях як представника позивача, витрати послуг адвоката підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог за рахунок відповідача у розмірі 9672,14 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотон-Україна" (02088, м. Київ, вулиця Леніна, будинок 31, ідентифікаційний код 35871436) на користь Фермерського господарства "Воля 2008" (71400, Запорізька область, Великобілозерський район, с. Велика Білозерка, вул. Суворова, 60, код ідентифікаційний код 35720149) кошти у сумі 394 000,00 грн., що були сплачені за неякісний товар, витрати зі сплати судового збору у розмірі 5910,00 грн., витрати на проведення експертизи у розмірі 4910,40 грн., витрати на правову допомогу адвоката у сумі 9672,14 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 10.04.2017.

Суддя С.О. Турчин