КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" жовтня 2017 р. Справа№ 910/3623/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Майданевича А.Г.
Корсакової Г.В.
за участю представників сторін:
від позивача : Черкез Є.В. - адвокат за договором №16-02 від 09.12.2005 року, Потапенко О.В. - керівник;
від відповідача : Стуга В.В. - адвокат за дов. №20/03-17 від 12.03.2017 року;
від третьої особи: Федоренко О.П. - представник за дов. б/н від 20.06.2017 року,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотон-Україна"
на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2017 року
у справі №910/3623/16 (суддя: Турчин С.О.)
за позовом Фермерського господарства "Воля 2008"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотон-Україна"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС-АГРО ЛТД."
про стягнення 510 000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Фермерське господарство "Воля 2008" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотон-Україна" (далі - відповідач) про стягнення коштів у сумі 394 000,00 грн, що були сплачені за неякісний товар - сівалку зернову механічну СЗМ-4 п (НІКА-4).
04.04.2017 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивачем заявлено до стягнення кошти у сумі 510000,00 грн, що були сплачені за неякісний товар - сівалку зернову механічну СЗМ-4 (НІКА-4).
Позовні вимоги вмотивовано тим, що внаслідок поставки відповідачем неякісного товару - сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4), на підставі Закону України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин" позивач має право вимагати від відповідача повернення сплачених за товар коштів у розмірі 394000,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2017 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотон-Україна" на користь Фермерського господарства "Воля 2008" кошти у сумі 394 000,00 грн, що були сплачені за неякісний товар, витрати зі сплати судового збору у розмірі 5910,00 грн, витрати на проведення експертизи у розмірі 3811,45 грн, витрати на правову допомогу адвоката у сумі 8066,68 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 04.04.2017 року, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2017 року по справі № 910/3623/16 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, зокрема суд першої інстанції прийняв як належний висновок експертизи, в той час, як у останнього є неузгодженість між дослідницькою частиною висновку та його висновком.
Крім того, скаржник зазначив, що ним було передано сівалку без недоліків та дефектів, комплектність та якість товару відповідала ТУ в момент передачі сівалки, а недоліки сівалки виникли внаслідок порушення позивачем правил експлуатації, визначених в Паспорті та самовільної заміни деталей сівалки
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 року у справі № 910/3623/16 апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотон-Україна" прийнята до провадження.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2017 року розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, даною ухвалою зобов'язано судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Холодову Ольгу Юріївну в строк до 10.08.2017 року надати суду письмові відповіді на запитання щодо висновків експертизи, а саме:
- "Чи проводилось дослідження деталей, які були встановлені на сівалку зернову СЗМ - 4 (НІКА), які були встановлені на момент продажу? Якщо так, то за якими ознаками вони були ідентифіковані (саме ці деталі і саме на цій сівалці)?"
- "На підставі яких досліджень було встановлено, що деталі сівалки зернової СЗМ - 4 (НІКА) виготовлені з пластику та гуми (котушки висівного апарату, гофровані сім'явідводи, опорні колеса), та чим можливе/допускається їх використання на сівалці зерновій СЗМ - 4 (НІКА)?"
Розгляд справи здійснювався різними колегіями суддів та неодноразово відкладався.
27.09.2017 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника третьої особи надійшло клопотання про призначення додаткової інженерно-технічної експертизи сівалки зернової механічної СЗМ -4П (НІКА-4), заводський номер №694, яке не підлягає задоволенню як необґрунтоване та безпідставне.
Відмовляючи в задоволенні клопотанні, Київський апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що заявником та відповідачем не наведено належних доводів на проведення відповідної експертизи, а матеріали справи місять достатньо відповідних доказів для винесення правомірного рішення.
Крім того, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Отже, Київський апеляційний господарський суд зазначає, що розумність тривалості провадження по судовій справі повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів, а також предмет спору. Відповідно до аналізу приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні суди.
Так, клопотання скаржника про призначення додаткової інженерно-технічної експертизи відхиляється судом апеляційної інстанції, оскільки її призначення призведе лише до затягування розгляду справи, що є неприпустимим.
При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що х висновку експерта №3250-16 від 27.02.2017 року вбачається, що експерт відповів на всі запитання, що ставились перед ним судом, а запитання заявника лише дублюють їх. При чому всі відповіді є вичерпними та однозначними та не підлягають роз'ясненню або повторному дослідженню.
03.10.2017 року в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду представники відповідача та третьої особи підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати.
У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2017 року по справі №910/3623/16 залишити без змін а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотон-Україна"- без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2017 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотон-Україна" - без задоволення, з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
14.09.2015 року між Фермерським господарством "Воля 2008" (покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фотон-Україна" (продавцем) був укладений договір купівлі-продажу сівалки зернової СЗМ-4п. ( НІКА-4 ) у кількості 1 шт. за ціною 328333,33 грн за одиницю без ПДВ, відповідно 394000,00 грн - з урахуванням ПДВ, у спрощений спосіб передбачений ст. 181 Господарського кодексу України.
14.09.2015 року продавцем було виставлено покупцю рахунок-фактуру №ФТ-0000489 від 14.09.2015 року на оплату товару - сівалки зернової СЗМ-4, вартість якої становить 394000,00 грн.
Відповідно до видаткової накладної №ФТ-0000431 від 16.09.2015 року, акту приймання-передавання сівалки від 16.09.2015 року, відповідачем передано, а позивачем прийнято сівалку зернову механічну СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694 на суму 394 000,00 грн.
Вартість сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) була сплачена позивачем згідно із платіжними дорученнями №511 від 15.09.2015 року на суму 25000,00 грн, №514 від 17.09.2015 року на суму 130000,00 грн, №513 від 17.09.2015 року на суму 239000,00 грн.
В акті приймання-передавання сівалки від 16.09.2015 року вказано, що відповідачем передано позивачу технічний паспорт, сервісну книжку, сертифікат відповідності, рахунок-фактуру та податкову накладну; переданий за актом товар, знаходиться в технічно справному стані та будь-яких недоліків та дефектів в товарі, що передається за актом не виявлено. Комплектність і якість товару відповідає ТУ.
У відповідності до "Паспорта настанови щодо експлуатування" сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4), термін гарантійних зобов'язань становить 12 календарних місяців від дня введення в експлуатацію, але не пізніше 6 місяців з дня отримання споживачем.
Згідно ч. 1 ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, які поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 Господарського кодексу України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції 07.10.2015 року комісією позивача було перевірено та введено в експлуатацію сівалку зернову механічну СЗМ-4 п (НІКА-4), про що складено та підписано акт вводу в експлуатацію сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4). У вказаному акті зазначено, що видимих пошкоджень на сівалці на момент підписання акту не виявлено. Сівалка зернова механічна СЗМ-4 перед експлуатацією підготовлена у точній відповідності до рекомендацій виробника, що вказані у паспорті настанові щодо експлуатування вказаної сівалки.
Згідно із актом №1 від 12.10.2015 року технічного стану сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) та поломок і дефектів, що виникли в період гарантійного строку експлуатації, комісією позивача за участі представника відповідача - регіонального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотон-Україна" ОСОБА_8 було виявлено недоліки та дефекти сівалки.
Як зазначено в акті №1 від 12.10.2015 року, представником відповідача було здійснено заміну складових сівалки, що вийшли з ладу.
Представник відповідача від підписання акту відмовився, про що в акті здійснено відповідну відмітку.
В подальшому, відповідно до акту №2 від 18.10.2015 року комісією позивача було виявлено недоліки та дефекти сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) та визначено, що експлуатація сівалки не можлива.
Відповідно до наданого позивачем висновку №О-102 від 15.02.2016 року, складеним Запорізькою Торгово-промисловою палатою, експертом зазначено, що значний знос стойок СЗМ-4-01.436 та кронштейну СЗМ-4-01.302 на сівалці зерновій механічній СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694, а саме значний знос металу цих деталей у місцях їх дотику, в процесі експлуатації сівалки в період гарантійного строку при наявності належної якості цих деталей є недопустимим та надана на дослідження сівалка не може бути використана за цільовим призначенням.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислові палати мають право, зокрема, проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.
Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин" від 05.06.2003 року № 900-IV виробники, продавці, виконавці зобов'язані передавати покупцям машини, результати робіт, послуг, які за якістю відповідають вимогам нормативно-правових актів, умовам договорів, а також інформації про них.
Стаття 4 Закону України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин" визначає, що покупці сільськогосподарських машин, які перебувають на території України, під час придбання, замовлення або використання машин, робіт, послуг з технічного сервісу для виробництва сільськогосподарської продукції мають право, зокрема, на належну якість машин та робіт, послуг з технічного сервісу.
У відповідності до ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Згідно із ч. 3 ст. 680 Цивільного кодексу України, якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин" вимоги покупців, встановлені частиною другою цієї статті, пред'являються за вибором покупця виробникові, продавцеві за місцем купівлі машини, виробникові, продавцеві або дилеру (підприємствам, що виконують їх функції) за місцезнаходженням покупця.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2015 позивачем на адресу відповідача: м. Запоріжжя, вул. Косімічна, 149 було направлено вимогу про розірвання договору та повернення сплаченої позивачем вартості сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) у сумі 394000,00 грн.
При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що адреса відповідача: м. Запоріжжя, вул. Косімічна, 149 була зазначена у видатковій накладній №ФТ-000431 від 16.09.2015 як адреса постачальника, а також зазначена на офіційному веб-сайті ТОВ "Фотон-Україна" як адреса Запорізького філіалу, що підтверджується відповідною роздруківкою з сайту відповідача.
За таких обставин та враховуючи приписи ч. 3 ст. 9 Закону України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин", суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивачем було правомірно направлено вимогу про розірвання договору та повернення сплаченої суми на вищевказану адресу.
Крім того, відповідна вимога 17.02.2016 року була повторно направлена відповідачу на адресу місцезнаходження юридичної особи.
З метою встановлення обставин щодо того чи є сівалка зернова механіча СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694 придатною до використання; чи дійсно сівалка містить дефекти та недоліки; які причини виникнення таких дефектів та поломок сівалки; чи спричинені такі дефекти порушенням позивачем правил експлуатації сівалки, суд першої інстанції призначив у даній справі судову експертизу.
У висновку експертизи №17372/15-43/16755/16-43 від 28.02.2017 року судовим експертом зазначено, що:
Сільськогосподарська машина - сівалка зернова механічна СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694 знаходиться в технічно не справному та не придатному до використання за призначенням стані.
В результаті дослідження виявлено дефекти:
гофровані сім'япроводи мають значні ушкодження - тріщини, розриви;
стойки СЗМ-4-01.436 мають значний знос металу за всією поверхнею, обриви, деформації та ушкодження;
кронштейни СЗМ-4-01.3 02 мають сковзну зтертість металу, значний знос металу внутрішньої поверхні технологічних отворів, а також у місцях з'єднання зі стойками СЗМ-4-01.436;
гряділі сошників СЗМ-4-01.120-05 мають суцільні тріщини та розрив металу по зварному шву, підводки сошників мають тріщини та злами;
фіксуючі скоби СЗМ-4-01.619 розірвані на дві частини;
болти М12х150ГОСТ7798-70 для кріплення кронштейнів СЗМ-4-01.631 мають пошкодження різьбових з'єднань та розриви металу за різьбовим з'єднанням;
фіксатори СЗМ-4-09691 котушок висіваючого апарату мають суцільні тріщини, на кожній пружині відломлене одне напівкільце;
опірні колеса мають тріщини, спостерігається зміщення валу приводу колеса відносно технологічного отвору у корпусі приводу.
Означені дефекти є прихованими, а сівалка зернова механічна СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694, що має сукупність суттєвих дефектів, є критично суттєвим дефектним товаром.
Виявлені дефекти сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694 є істотними та такими, що не підлягають усуненню.
Причинами виникнення дефектів та помилок сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694, у тому числі наступних механізмів (деталей): стойок СЗМ-4-01.436 (кріпиться в кронштейн), кронштейну СЗМ-4-01.302 (кріпиться до кронштейну СЗМ-4-01.417), гофрованих сім'япроводів, гряділів сошників СЗМ-4-01.120-05, фіксуючих скоб СЗМ-4-01.619, болтів М12ХІ50ГОСТ7798-70 для кріплення кронштейнів СЗМ-4-01.631, фіксаторів СЗМ-4-09691 котушок висіваючого апарату, опірних коліс, є застосування неякісних матеріалів для виробництва частин і конструкцій.
Сівалка зернова механічна СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694 не містить сліди (ознаки) її використання з порушенням правил її експлуатації, вказаних у "Паспорті настанові щодо експлуатування".
Виявлені недоліки та дефекти сівалки механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694 виникли через застосування неякісних матеріалів для виробництва її частин і конструкцій, а також внаслідок заміни деталей згідно із актом № 1 від 12.10.2015 технічного стану сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) та помилок і дефектів, що виникли в період гарантійного строку експлуатації, а не внаслідок порушення покупцем (Фермерським господарством "Воля 2008") правил користування та зберігання товару.
Як свідчать висновки технічної експертизи деталей сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) (додаток А), деталі, що були замінені згідно із актом № 1 від 12.10.2015 технічного стану сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) та помилок і дефектів, що виникли в період гарантійного строку експлуатації, також не відповідають вимогам щодо технології їх виготовлення. Керуючись приписами ст. 7 Закону України "Про захист прав споживачів" не допустимим є надмірний знос стойок СЗМ-4-01.436 (кріпиться в кронштейн) та кронштейну СЗМ-4-01.302 (кріпиться до кронштейну СЗМ-4-01.417) на сівалці механічній СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694, а саме значний знос металу цих деталей у місцях їх дотику, в процесі експлуатації сівалки в період гарантійного стоку при наявності належної якості цих деталей.
Керуючись приписами ст. 7 Закону України "Про захист прав споживачів" не допустимим є надмірний знос або вихід із строю окремих деталей сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694 (гофрованих сім'япроводів, гряділів сошників СЗМ-4-01.120-05, фіксуючих скоб СЗМ-4-01.619, болтів М12х150ГОСТ7798-70 для кріплення кронштейнів СЗМ-4-01.631, фіксаторів СЗМ-4-09691 котушок висіваючого апарату, опірних коліс) в період гарантійного строку при наявності належної якості всіх деталей сівалки.
За змістом ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.
У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 ГПК України).
У пункті 18 постанови Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" роз'яснено, що у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства при проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи.
Дослідивши наявні у матеріалах справи висновок судової експертизи, складений експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, суд апеляційної інстанції вважає даний висновок таким, що не викликає сумнівів у його правильності, не містить розбіжностей і відповідає вимогам чинного законодавства, в тому числі, стосовно критеріїв повноти, ясності, обґрунтованості.
При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги письмові пояснення судового експерта Холодлової О.Ю. надані на виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2017 року щодо висновку судово-товарознавчої експертизи №3250-16 від 27.02.2017 року, а саме, що експертизу № 3250-16 від 27.02.2017 року було виконано експертом-товарознавцем Холодовою О.Ю. (в межах компетенції товарознавця-експерта) із залученням Господарським судом міста Києва з дотриманням вимог процесуального законодавства України фахівців з конструювання сільськогосподарської техніки та металообробки к.т.н., доц. ОСОБА_10 та к.т.н., доц. ОСОБА_11.
Дослідження деталей, які були встановлені на сівалку зернову механічну СЗМ-4 п (НІКА-4), проведено фахівцями з конструювання сільськогосподарської техніки та металообробки к.т.н., доц. ОСОБА_10 та к.т.н., доц. ОСОБА_11. За результат атами дослідження складено висновок технічної експертизи деталей сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) - Додаток А до висновку за результатами проведення судової товарознавчої експертизи № 3250-16 за матеріалами справи № 910/3623/16.
Відбір деталей відбувався 27.01.2017 року у світлий проміжок часу між 12-00 та 14-00 годинами у присутності: судового експерта ДніпроНДІСЕ Холодової Ольги Юріївни, голови Фермерського господарства Воля 2008 Потапенка Олега Валерійовича; представника Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛЕС-АГРО ЛТД ОСОБА_12; фахівців: завідуючого кафедри сільськогосподарських машин Таврійського державного аграрного університету к.т.н., доц. ОСОБА_10 та доцента кафедри технології конструкційних матеріалів Таврійського державного аграрного університету к.т.н., доц. ОСОБА_11
Таким чином, як у суду першої інстанції так і у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати недостовірним висновок експерта щодо недоліків та дефектів механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694, та причин їх виникнення.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що суд першої інстанції прийняв як належний висновок експертизи, в той час, як у останнього є неузгодженість між дослідницькою частиною висновку та його висновком.
Враховуючи висновок експертизи, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, недоліки та дефекти сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694 виникли внаслідок застосування неякісних матеріалів для виробництва її частин і конструкцій, а також внаслідок заміни деталей згідно із актом № 1 від 12.10.2015 технічного стану сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4). Поставлений відповідачем товар - сівалка зернова механічна СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694 знаходиться в технічно не справному та не придатному до використання за призначенням стані.
Відповідно до п. "ґ" ч. 2 ст. 9 Закону України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин", покупці при виявленні недоліків у машині протягом гарантійного строку в порядку та строки, встановлені законом чи договором, мають право за своїм вибором вимагати від виробника, продавця машин та виконавця робіт і послуг з технічного сервісу повернення машини неналежної якості, повернення коштів, відшкодування збитків і розірвання договору.
Враховуючи приписи статті Закону України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин", оскільки відповідачем здійснено поставку товару неналежної якості, позивач має право вимагати повернення коштів та розірвання договору.
Як встановлено вище, позивачем у відповідності до приписів 9 Закону України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин" направлено вимогу про розірвання договору та повернення сплачених за сівалку коштів у сумі 394000,00 грн.
При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що недоліки сівалки виникли внаслідок порушення позивачем правил експлуатації, визначених в Паспорті та самовільної заміни деталей сівалки, з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 679 Цивільного кодексу якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Відповідно до ч. 6 ст. 269 Господарського кодексу України, постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.
Отже, обов'язок по доведенню обставин щодо дотримання/недотримання позивачем належних умов зберігання та експлуатації товару в силу закону покладається саме на постачальника товару (відповідача у даній справі).
Однак, жодних належних та допустимих в розумінні ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказів , які б підтверджували недотримання позивачем належних умов зберігання та експлуатації товару, відповідачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не подано.
При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що судовою експертизою було встановлено, що сівалка зернова механічна СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694 не містить сліди (ознаки) її використання з порушенням правил її експлуатації, вказаних у "Паспорті настанові щодо експлуатування" та виявлені недоліки та дефекти сівалки механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) заводський номер 694, що виникли не внаслідок порушення позивачем правил користування та зберігання товару.
Доводи скаржника про те, що представник відповідача - регіональний директор ТОВ "Фотон-Україна" ОСОБА_8 не здійснював заміни деталей сівалки (згідно із актом №1 від 12.10.2015) не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
Натомість, у відповідності до акту №1 від 12.10.2015 технічного стану сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) та поломок і дефектів, що виникли в період гарантійного строку експлуатації підписаного, комісією позивача, визначено, що вказаним представником відповідача було здійснено заміну складових сівалки, що вийшли з ладу.
Про здійснення заміни складових сівалки, що вийшли з ладу представником відповідача - регіональним директором ТОВ "Фотон-Україна" ОСОБА_8 також зазначено у поясненнях працівників позивача, поданих до суду першої інстанції 26.04.2016 року (пояснення від 25.04.2016 працівників ФГ "Воля 2008" ОСОБА_13, ОСОБА_14В.).
Крім того, регіональний директор ТОВ "Фотон-Україна" ОСОБА_8 був уповноваженою особою відповідача на передання сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4), що підтверджується видатковою накладною №ФТ-0000431 від 16.09.2015 року та актом приймання-передавання сівалки від 16.09.2015.
Щодо посилань відповідача на порушення позивачем вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю №П-7 від 25.04.1966 року, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 9 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю №П-7 від 25.04.1966 року акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів з моменту виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня поступлення продукції на склад отримувача, який виявив приховані недоліки, якщо інші строки не встановлені обов'язковими для сторін правилами.
Акт про приховані недоліки, виявлені в продукції з гарантійними строками служби чи зберігання, повинен бути складений протягом 5 днів з дня виявлення недоліків, однак в межах встановленого гарантійного строку.
Якщо для участі у складанні акту викликається представник виробника (постачальника), то до встановленого 5-ти денного строку додається час, необхідний для його приїзду.
Прихованими недоліками визнаються недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці та виявлені лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання і зберігання продукції.
Однак, акти технічного стану сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) та поломок і дефектів, що виникли в період гарантійного строку експлуатації №1 від 12.10.2015 року та №2 від 18.10.2015 року складено позивачем в межах строку, передбаченого Інструкцією та в межах встановленого гарантійного строку, а участь представника виробника чи постачальника при складанні акту не є обов'язковою. В даному випадку, представник відповідача був присутній при складенні акту №1 від 12.10.2015 року, проте відмовся від його підписання, про що міститься відповідна відмітка в акті. Протилежного скаржником не доведено.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення вартості сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) у сумі 394000,00 грн.
Водночас, згідно із заявою про збільшення позовних вимог, у зв'язку із тим, що ринкова вартість сівалки механічної СЗМ-4 п (НІКА-4) виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС-АГРО ЛТД." складає 510000,00 грн, позивачем заявлено до стягнення кошти у сумі 510000,00 грн, що були сплачені за неякісний товар - сівалку зернову механічну СЗМ-4 (НІКА-4).
Так, відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин", при розірванні договору розрахунки із покупцем у разі підвищення ціни на машину провадяться виходячи з її вартості на час пред'явлення відповідної вимоги, а у разі зниження ціни - виходячи з вартості машини на час купівлі. Кошти, сплачені за машину, повертаються покупцеві в строк, визначений у договорі, але не пізніше ніж протягом 7 днів.
Згідно із п. 14.1.71. Податкового кодексу України, звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.
В пункті 14.1.219. Податкового кодексу України визначено, що ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.
Як вбачається з матеріалів справи, та правильно встановлено судом першої інстанції, внаслідок виставлення відповідачем рахунку-фактури №ФТ-0000489 від 14.09.2015 року та його оплати позивачем сторонами було погоджено вартість товару сівалки зернової СЗМ-4 у сумі 394000,00 грн.
Доказів того, що на час пред'явлення відповідачу вимог від 29.12.2015 року, від 16.02.2016 року про розірвання договору та повернення сплаченої позивачем вартості сівалки зернової механічної СЗМ-4 п (НІКА-4), ціна вказаного товару змінилась, позивачем не надано.
Натомість, надані позивачем рахунки на оплату №СФ-2197, №26607 аналогічного товару - сівалки зернової механічної СЗМ-4, датовані 31.03.2017 року, тобто після пред'явлення вказаних вище вимог.
При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що представник позивача в суді першої інстанції заперечував щодо призначення експертизи у даній справі для встановлення ринкової вартості товару - сівалки зернової механічної СЗМ-4.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відмови позову в частині стягнення 116000,00 грн (510000,00 - 394000,00).
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.
Згідно з ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".
Відповідно до п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Отже, судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об'єднанню стороною, котрій такі послуги надавались, оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами, і якщо такі послуги надавались адвокатом, а не будь-яким представником.
На підтвердження надання адвокатських послуг, позивачем надано договір про надання правової допомоги від 09.12.2015 року, укладений між позивачем та адвокатом Черкез Є.В.
У матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №989, виданого Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Запорізької області на ім'я Черкез Євгенії Валентинівни. Інтереси позивача у даній справі представлялись адвокатом Черкез Є.В.
Адвокатом Черкез Є.В. виставлено рахунок №16-02-1 на оплату вартості юридичних послуг відповідно до договору про надання правової допомоги №16-02 від 09.12.2015 року.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідно до платіжного доручення №572 від 20.01.2016 року позивачем на користь адвоката Черкез Є.В. здійснено оплату послуг адвоката у розмірі 10710,00 грн.
Як вбачається із акту приймання-передачі виконаних робіт за договором №16-02 від 09.12.2015 року, до складу витрат на послуги адвоката включено вартість проїзду до суду у сумі 1037,86 грн, з яких: вартість проїзду адвоката в судові засідання 17.03.2016 року, 26.04.2016 року та на ознайомлення з матеріалами справи, зокрема з відзивом відповідача.
Якщо витрати, понесені стороною у зв'язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в господарському суді, відносяться до судових витрат, то вони відшкодовуються згідно зі статтею 49 ГПК України (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 18.03.2008 року № 01-8/164 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році").
До інших витрат у розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України відносяться, зокрема, витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою (п. п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки, ухвалами суду, зокрема від 03.03.2017 року, від 12.04.2016 року явка в судові засідання представників учасників процесу, в тому числі представника позивача, визнавалась обов'язковою, то відшкодуванню підлягають витрати адвоката на придбання проїзних квитків з метою участі судових засіданнях як представника позивача.
Вартість проїзду в судові засідання 17.03.2016 року, 26.04.2016 року у сумі 769,50 грн підтверджена наявними в матеріалах справи посадочними документами.
Витрати на проїзд до суду з метою ознайомлення з матеріалами справи, зокрема з відзивом відповідача, не підлягають відшкодуванню оскільки, згідно із господарським процесуальним законодавством ознайомлення із матеріалами справи є правом, а не обов'язком учасників процесу.
Таким чином, враховуючи те, що позивачем підтверджено оплату витрат на правову допомогу, надано докази фактичного перерахування коштів адвокату на підставі договору, приймаючи до уваги співрозмірність винагороди за адвокатські послуги з обсягом наданих послуг та ціною позову, та з огляду на документальне підтвердження розміру понесених витрат адвоката на придбання проїзних квитків з метою участі в судових засіданнях як представника позивача, суд першої інстанції дійшов правомірно висновку, що витрати послуг адвоката підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог за рахунок відповідача у розмірі 8066,68 грн.
Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.
За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2017 року у справі №910/3623/16 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотон-Україна" - задоволенню не підлягає.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.
Щодо клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат позивача на проїзд представника та голови Фермерського господарства Воля 2008 у судові засідання 27.09.2017 року та 03.10.2017 року, колегія суддів відзначає наступне.
Якщо витрати, понесені стороною у зв'язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в господарському суді, відносяться до судових витрат, то вони відшкодовуються згідно зі статтею 49 ГПК України (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 18.03.2008 року № 01-8/164 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році").
До інших витрат у розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України відносяться, зокрема, витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою (п. п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки, явка в судові засідання представників учасників процесу, в тому числі представника позивача, не визнавалась обов'язковою, то відшкодуванню не підлягають витрати адвоката на придбання проїзних квитків та пального на проїзд, з метою участі судових засіданнях як представника позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотон-Україна" - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2017 року у справі №910/3623/16 - залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/3623/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді А.Г. Майданевич
Г.В. Корсакова
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2017 |
Оприлюднено | 18.10.2017 |
Номер документу | 69580382 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Сулім В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні