Рішення

від 14.03.2017 по справі 653/3117/16-ц

ГЕНІЧЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 653/3117/16-ц

Провадження № 2/653/65/17

РІШЕННЯ

іменем України

14.03.2017 року м. Генічеськ

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Крапівіної О.П.

при секретарі Пшеничній В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Генічеської міської ради Херсонської області про визнання недійсними рішень ради та зустрічний позов Генічеської міської ради до ОСОБА_1, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звільнення земельної ділянки комунальної власності,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Генічеської міської ради Херсонської області про визнання недійсними рішень ради, який мотивує тим, що на підставі договору нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 27 листопаду 2007 року їй належить житловий будинок № 49 по вул. Центральна (Леніна) в м. Генічеську. Згідно п.1.2 вказаного договору будівля, що відчужується за даним договором, знаходиться на земельній ділянці площею 498 кв. метри. Відповідно до п.4.4 вказаного договору їй роз'яснені положення ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України щодо переходу прав на земельну ділянку. Раніше вона зверталась до суду з позовом про визначення порядку користування земельною ділянкою на якій розташовано належний їй будинок та сусідній багатоквартирний будинок № 49а по вул. Центральна(Леніна) в м. Генічеську, помилково вважаючи, що будівлі № 49 та 49а, розташовані на одній земельній ділянці площею 1005 кв. метри. Однак, рішенням апеляційного суду Херсонської області від 28 січня 2016 року, яким скасовано рішення Генічеського районного суду від 24 листопада 2015 року встановлені певні факти. що мають істотне значення для розгляду цієї справи. Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 28 січня 2016 року встановлено, що вона є власницею самостійного об'єкту цивільних прав окремого житлового будинку, який має самостійну адресу та придбаний згідно правовстановлюючих документів із визначенням розміру земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт. З метою реалізації своїх земельних прав у відповідності вона двічі зверталась до відповідача з заявами про передачу їй у приватну власність земельної ділянки на якій розташований житловий будинок. Проте рішенням сесії Генічеської міської ради Херсонської області від 27 липня 2016 року № 201 Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 498 кв.метри за адресом м.Генічеськ вул.Центральна буд.49 та пунктом 3 Рішення сесії Генічеської міської ради від 29 серпня 2016 року №211 їй було двічі відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0.0498 та за адресом м. Генічеськ вул. Центральна буд.49.

У зв'язку із вищевикладеним просить визнати протиправними та скасувати вищевказані рішення сесії Генічеської міської ради Херсонської області.

Разом з тим, не погоджуючись із позовними вимогами, Генічеська міська рада звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звільнення земельної ділянки комунальної власності.

Зустрічний позов мотивують тим, що житлові будинки № 49 та 49-а по вул. Центральній в м. Генічеськ від самого початку були двома корпусами дитячого садка Аленушка , на сьогодні один корпус вказаного дитячого садочка № 49 належить на праві власності ОСОБА_1, при цьому було змінено його цільове призначення з нежитлового на житловий будинок, а інший корпус дитячого садка - триквартирний будинок № 49-а. Тобто при розподілі вказаних будівель було змінено конфігурацію ділянки. Треба враховувати, що земельна ділянка колишнього дитячого садка Аленушка на сьогоднішній день не розподілялася між володільцями будинків № 49-А (квартири №№1,2.3) та № 49 по вул. Центральній в м. Генічеськ, земельна ділянка знаходиться у комунальній власності Генічеської міської ради. При розподілі вказаної земельної ділянки Генічеська міська рада повинна буде врахувати при прийняті відповідних рішень права усіх володільців нерухомого майна, розташованого на вказаній земельній ділянці. Так як згідно ст. 140 Конституції України Генічеська міська рада є органом місцевого самоврядування, представляє інтереси територіальної громади, а не окремих громадян. ОСОБА_1 просить виділити їй земельну ділянку площею 498 кв.м що є істотно завищеною вимогою. Враховуючи також і те що ОСОБА_1 порушила правила добросусідства передбачені ст. 103 ЗК України, встановивши самовільно залізобетонну огорожу, ворота, тим самим незаконно поділа двір на дві частини та не прибирає вказану огорожу та ворота ні на вимогу власників триквартирного будинку № 49-а, ні на рекомендації комісії створеною Генічеською міською радою.

Відповідач на підставі пункту 13 рішення Генічеської міської ради № 1410 від 22 жовтня 2010 року, яким земельна ділянка площею 0.0503 га за адресою місто Генічеськ вулиця Центральна. 49 була передана у власність громадянці ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд встановила залізобетонну огорожу з воротами. Вказану огорожу та ворота з земельної ділянки право власності на яку було скасовано Відповідач добровільно не знесла.

Таким чином Відповідач самовільно поділила загальний двір іншого триквартирного будинку №49-а по вул. Центральній в м. Генічеськ, тим самим створила некомфортні умови проживання мешканцям вказаного будинку.

Просить зобов'язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку комунальної власності, яка розташована за адресою м. Генічеськ, вул. Центральна, земельна ділянка 49. від самовільно встановленої нею залізобетонної огорожі та воріт.

В судовому засіданні адвокат позивача за первісним позовом - ОСОБА_5 просив задовольнити позовні вимоги та відмовити у задоволенні зустрічного позову з огляду на необґрунтованість.

Представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_6 просила задовольнити позовні вимоги за зустрічним позовом та відмовити у первісному позові.

Треті особи без самостійних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснили, що раніше на цій території був дитячий садочок, потім переобладнали приміщення на житлові, специфіка двору така, що в різних місцях розташовані об'єкти: туалет, вигрібна яма, доступ до яких зараз обмежений та утруднений доступом огорожею ОСОБА_1 , також на території, яка нею загороджена знаходиться вузол центрального водовідведення, та у разі поломки вони не мають туди доступу. Також прохід, який залишений ОСОБА_1 в загальне користування має вигрібну яму та інші перешкоди для безперешкодного проходу, проїзду до приміщень 3х осіб, тому підтримують позов Генічеської міської ради.

Дослідивши обставини справи, вислухавши думку учасників процесу, суд прийшов до висновку про задоволення вимог первісного та зустрічного позову у повному обсязі з огляду на наступне.

Так, дослідивши інвентаризаційні та реєстраційну справи на нерухоме майно за адресою Херсонська обл., м. Генічеськ, вул. Центральна (Леніна), 49 та 49 а , судом встановлено, що за адресою м. Генічеськ, вул. Леніна, 49 знаходився дитячий садочок прядильно-ткацької фабрики. На території дитячого садочка було розташовано два житлові корпуси та супровідні приміщення. Про цей факт свідчить схематичний план присадибної ділянки за цією адресою, виготовлений станом на 18.02.1979 року.

При цьому загальна площа земельної ділянки складає 1015 кв.м. (інв.справа буд. № 49, арк. 20).

Зі схематичного плану від 30.04.2003 року вбачається, що за адресою: м. Генічеськ, вул. Леніна, 49 один корпус дитячого садочка на земельній ділянці 498 кв.м. залишився у ВАТ Генічеський текстиль , а другий корпус на земельній ділянці 497 кв.м. передано Генічеській міській раді. З окремим в'їздами з вул. Леніна. (інв.справа буд. № 49, арк. 4).

За договором купівлі-продажу від 27.11.2003 року ВАТ Генічеський текстиль продало, а ПП Славянская клиника придбало, нежитлове приміщення, площею 196,8 кв.м. по вул. Леніна, 49. (інв.справа буд. № 49 а.с.36)

Після чого право власності на вказане приміщення перейшло на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу 16.11.2007 року ОСОБА_7 за р. № 1992 до ОСОБА_8. (об'єкт нерухомості був зареєстрований в Генічеському бюро технічної інвентаризації 23.11.2007 року, реєстраційний номер 5799074). (інв.справа буд. № 49 а.с.50)

Із договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Генічеського районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_9 27.11.2007 року вбачається, що ОСОБА_8 та ОСОБА_1 уклали договір, за яким ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_8 нежитлову будівлю, по вул. Леніна, буд. 49, м. Генічеськ, яка розташована на земельній ділянці 498 кв.м. (а.с. 4-5). В подальшому таку будівлю було в законному порядку оформлено як житловий будинок. (2010 рік )

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно сформованої 15.09.2016 року вбачається, що по вул. Леніна, 49 у м. Генічеськ знаходиться земельна ділянка за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 30540865221, кадастровий номер 6522110100:01:001:0014, площею 0,0503 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Відомості про права власності, реєстрацію іншого речового права, державну реєстрацію іпотеки, обтяжень відсутні. (а.с.8)

З інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, сформованої 15.09.2016 року вбачається, що по вул. Леніна, 49 у м. Генічеськ знаходиться житловий будинок - реєстраційний номер майна 5799074, загальною площею 206,4 км.м. Майно розташоване на землях Генічеської міської ради. Власником будинку з 10.03.2010 року є ОСОБА_1. Підстава виникнення права власності - постанова Генічеського районного суду від 17.12.2009 року, справа № 2а-1199/09. (а.с.8-9)

Тобто, наразі ОСОБА_1 перебудовано та переоформлено нежитлову будівлю, що була придбана нею за договором купівлі-продажу в житлову.

При цьому вказаною вище постановою, було зобов'язано Генічеське БТІ повести перереєстрацію права власності ОСОБА_1 з нежитлової будівлі на житловий будинок, по вул. Леніна, 49, м. Генічеськ. Разом з тим, зі змісту вказаної постанови слідує, що будинок має загальну площу 196 кв.м, жилу площу 83,3 кв.м. та знаходиться на земельній ділянці площею 498 кв.м. з лінійними розмірам 20,6 м. на 23,3 м. на 21,2 м. на 24,7 м. (інв. справи буд. № 49, а.с. 25).

Згідно рішення виконавчого комітету Генічеської міської ради №365 від 17.10.2001 року про затвердження схеми та згоди на переобладнання другого корпусу д\с Аленушка по вул. Леніна, 49 а м. Генічеськ у 3-х квартирний житловий будинок, вирішено вважати забудовниками ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_4 (інв.справа буд. 49а а.с. 12-13)

21 липня 2005 року рішенням виконкому Генічеської міської ради № 237 був затверджений акт Державної приймальної комісії щодо прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального житлового будинку у м. Генічеськ по вул. Леніна, 49 а. 3-х квартирний житловий будинок А-1ж ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_4 визначений як такий, що готовий до експлуатації. (а.с. 84-85)

В подальшому вказаними особами були оформлені права власності на квартири. При цьому власник кв. 3 у буд. 49 а по вул. Леніна, м. Генічеськ Михайлов ОСОБА_11 на підставі договору дарування від 28.12.2006 року подарував ОСОБА_3 належну йому квартиру.

З урахуванням вищевикладеного, один корпус дитячого садочка реконструйовано в житловий будинок № 49 - власницею якого є нині ОСОБА_1В,, а будівлю другого корпусу дитячого садочка Аленушка , передану у розпорядження Генічеській міській раді, було реконструйовано, прийнято в експлуатацію, як самостійний триквартирний будинок та присвоєно окрему адресу: буд. № 49 а.

В даному випадку позивачка є власницею окремого жилого будинку, який має самостійну адресу та придбаний нею за договором купівлі-продажу, укладеного із ОСОБА_8

Разом з тим, посилання позивача за первісним позовом про те, що при укладанні договору купівлі-продажу 27.11.2007 року їй були роз'яснені положення ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України щодо переходу прав на земельну ділянку від попереднього власника, про що свідчить п.4.4 вказаного договору - не можуть бути застосовані у спірних правовідносинах, оскільки у попереднього власника ОСОБА_8 не було права користування, власності земельною ділянкою, про що свідчить досліджена технічна документація на будівлі.

Крім того ст. 377 ЦК України (в редакції, яка діяла на момент укладання договору купівлі продажу первісним позивачем) передбачалось, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка

необхідна для їх обслуговування.

Як вбачається такі ж норми містить й ст. 120 ЗК України (в редакції 2007 року на момент укладання договору купівлі продажу нежитлової будівлі позивачем).

Тобто з тих підстав, що попередні власники нежитлової будівлі не мали у власності, або користуванні земельну ділянку(частину) тому й ст.120 ЗК України та 377 ЦК України не може бути застосована. Крім того земельна ділянка загальної площі 1015 кв.м. була відведена для дитячого садочку, а позивач просить надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність для обслуговування житлового будинку.

Тобто змінюється цільове призначення земельної ділянки відповідно до ст. 19,20 ЗК України, тому посилання первісного позивача , що до неї перейшло право на земельну ділянку (частку) від попередніх власників будівель є хибним.

Судом встановлено, що при придбанні ОСОБА_8 у ПП Славянская клиника нежитлового приміщення по вул. Леніна, 49 до нього не перейшло право на земельну ділянку площею 498 кв.м., яка зазначена як належна йому у договорі купівлі-продажу укладеному із ОСОБА_12

Будь-якого рішення власника землі -Генічеської міською радою на площу 498 кв.м. не приймалось, цифра такої площі вбачається тільки з документації на будівлі БТІ, тобто проведений фактичний обмір зайнятої ділянки , а рішення відповідного компетентного органу відсутнє.

Рішенням Генічеської міської ради від 05.02.2004 року № 257 було надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки (частини дитячого садку Аленушка ) площею 473 кв.м по вул. Леніна, 49 для оренди на 5 років ПП Славянская клиника (інв.справа буд № 49, арк. 33). Але таким власником (первісним) будівель документів на земельну ділянку в розумінні ст..125 ЗК України отримано не було. Також таким рішенням не визначено цільове призначення земельної ділянки.

02.09.2004 року до схематичного плану від 30.04.2003 року було внесено відповідну примітку, виконану на підставі рішення Генічеської міської ради від 05.02.2004 року № 257, ПП Славянская клиника виділено земельну ділянку 473 кв.м під земельну ділянку № 49 а. (995-473=522кв.м).

Разом з тим, винесення рішення про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки для передачі в оренду є одним з етапів, що передує набуттю права оренди та виділенню чітко визначеної земельної ділянки для її передачі в оренду. Іншими етапами, з огляду на ст.123 ЗК України, є погодження проекту відведення земельної ділянки з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами та прийняття рішення про надання земельної ділянки.

Ці обставини були встановлені Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2015 року у справі № 653/525/14-а, що набрала законної сили, зокрема те, що відомості, які б підтверджували реалізацію рішення Генічеської міської ради №257 від 05 лютого 2004 року, погодження проекту відведення земельної ділянки з відповідними суб'єктами та інше відсутні, що є необхідною умовою, для виділення земельної ділянки площею 498 кв.м. із земельної ділянки загальною площею 1015 кв.м. Як і встановлена відсутність доказів прийняття компетентним органом рішення про виділення та відведення такої земельної ділянки.

Як слідує з вищевказаного, в матеріалах справи відсутнє рішення про виділення (або інше) земельної ділянки власнику будівель, що передував й власнику ОСОБА_1 - ОСОБА_8

Так, рішенням сесії Генічеської міської ради Херсонської області від 27 липня 2016 року № 201 було надано відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,0498 га за адресою м. Генічеськ вул. Центральна, буд. 49, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, із земель житлової та громадської забудови Генічеської міської ради.

Пунктом 3 рішення сесії Генічеської міської ради від 29 серпня 2016 року № 211 у такому дозволі ОСОБА_1 було повторно відмовлено.

У своїх запереченнях на первісний позов, Генічеська міська рада зазначила, зокрема, що при розподілі вказаної земельної ділянки рада повинна буде врахувати при прийнятті відповідних рішень права усіх володільців нерухомого майна, розташованого на вказаній земельній ділянці. При цьому вважають, що прохання ОСОБА_1 про виділення їй земельної ділянки площею 498 кв.м. є істотно завищеною. Крім того, вказують, що ОСОБА_1 порушила правила добросусідства, передбачені ст. 103 ЗК України, встановивши самовільно залізобетонну огорожу, ворота, тим самим незаконно поділила двір на дві частини та не прибирає вказану огороду та ворота ні на вимогу власників сусіднього триквартирного будинку № 49 а, ні на рекомендації комісії, створеної Генічеською міською радою, обставини про що, викладені в акті обстеження 17 червня 2016 року.

Судом встановлено, що вказана огорожа була встановлена ОСОБА_1В на підставі рішень Генічеської міської ради, яким земельна ділянка пл.0,0503 га по вул. Центральна (Леніна), 49, м. Генічеськ була передана їй у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Не погоджуючись із даними рішеннями, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до Генічеського районного суду із позовом до Генічеської міської ради із позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноваження. Постановою суду від 20.08.2014 року у задоволені таких позовних вимог було відмовлено.

Проте, на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2015 року у справі № 653/525/14-а було визнано неправомірним і скасовано рішення Генічеської міської ради від 22 травня 2010 року № 1283 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право безоплатної власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку ОСОБА_1 за адресою м. Генічеськ, вул. Леніна, 49" та від 22 жовтня 2010 року № 1410 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та надання їх у власність громадянці України ОСОБА_1 площею 0,0503 га за адресою: м. Генічеськ, вул. Леніна, 49. Постанова набрала законної сили 14.01.2015 року та після касаційного оскарження була залишена без змін.

Рішенням Державного реєстратора реєстраційної служби Генічеського районного управління юстиції Херсонської області № 22762791 від 10.07.2015 року на підставі вищезазначеної постанови Одеського апеляційного адміністративного суду скасовано свідоцтво про право власності на земельну ділянку ОСОБА_1, площею 0,0503 га по вул. Леніна, 49, м. Генічеськ.

Таким чином судом встановлено, що після продажу будівель дитячого садочка і їх реконструкції під житло міськрадою не виділялась земельна ділянка в користування окремим власникам і дана земельна ділянка залишалась в загальному користуванні всіх співвласників будівель колишнього дитячого садочка.

Порядок користування земельною ділянкою загального користування до цього часу не встановлювався.

Крім того, на даний час діє постанова Генічеського районного суду від 17 листопада 2009 року, яка ніким не скасована і яка підтверджує, що дана земельна ділянка двору є земельною ділянкою загального користування і що порядок користування і поділ даної земельної ділянки ніким не встановлювався. Ця постанова суду Генічеського району від 17 листопада 2009 року набрала законної сили 25 грудня 2010 року після винесення ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду, якою прийнято відмову відповідача від апеляційної скарги.

При цьому, суд вважає, що відмова Генічеської міської ради гр-ці ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,0498 га за адресою м. Генічеськ вул. Центральна, буд. 49, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, із земель житлової та громадської забудови Генічеської міської ради з підстав, що між співвласниками суміжного домоволодіння № 49-а по вул. Леніна, м. Генічеськ існує спір є незаконною.

Згідно з положеннями частини шостої статті 118 ЗК громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Частиною сьомою вказаної статті ЗК встановлено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно?правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Тобто, суд вважає, що підставами відмови у дозволі громадянину України на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки не можна вважати відсутність домовленості та спірні відносини із суміжними співвласниками, також як і вважати, що рекомендація землекористувачам щодо дотримання правил добросусідства є мотивованим розглядом заяви ОСОБА_1

Посилання відповідача за первісним позовом на те, що площа земельної ділянки у розмірі 498 кв.м. є необґрунтованою, що і зазначено у оскаржуваному п.3 рішення сесії Генічеської міської ради від 29 серпня 2016 року № 211 є протиправним, оскільки Генічеська міська рада повинна визначити розмір земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування будинку № 49, належного ОСОБА_1 та узгодити такий розмір земельної ділянки із заявником з урахуванням прав усіх володільців нерухомого майна, розташованого на вказаній земельній ділянці, з урахуванням норм ДБН, із залученням спеціалістів, або експертів.

Таким чином суд вважає, що первісний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення сесії Генічеської міської ради Херсонської області від 27 липня 2016 року № 201, та пункт 3 рішення сесії Генічеської міської ради від 29 серпня 2016 року № 211 слід визнати протиправними та скасувати.

Щодо вимог зустрічного позову слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю.

Згідно вимог ч. 1 статті 116 Земельного кодексу України, відповідно до якої громадяни га юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель комунальної власності на підставі рішення органу місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 125 та ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на землю або право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації

Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Пунктом 34 ч.1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Це є виключною компетенцією міської ради.

Статтями 212 та 211 Земельного кодексу України передбачені умови повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та відповідальність за порушення земельного законодавства. Так відповідно до ст.212 ЗК України Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, і приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Зустрічний позов Генічеської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки комунальної власності, яка розташована за адресою м. Генічеськ, вул. Центральна, земельна ділянка 49, від самовільно встановленої нею залізобетонної огорожі та воріт підлягає задоволенню, оскільки такі дії порушують права третіх осіб вільно користуватися землею загального користування, яка належить до комунальної власності та порушує права Генічеської міської ради щодо розпорядження землею.

Межі земельних часток визначені в натурі на (місцевості) не були, тож вимоги до ОСОБА_1 є обґрунтованими та законними, а спосіб захисту є співрозмірним із порушенням цих прав.

Керуючись ст. 88 ЦПК України, враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенні в повному обсязі, з виконкому Генічеської міської ради слід стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 551,20 грн.

Разом з тим, з ОСОБА_1 слід стягнути на користь виконкому Генічеської міської ради судові витрати у розмірі 1450 грн., оскільки їх вимоги також задоволенні у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 5-11, 15, 60, 61, 88, 209, 213, 214,215, 218 ЦПК України, ст. 83,116,120,123,212,213 ЗК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Первісний цивільний позов ОСОБА_1 до Генічеської міської ради Херсонської області про визнання недійсними рішень ради - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення сесії Генічеської міської ради Херсонської області від 27 липня 2016 року № 201 Про відмову громадянці України ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,0498 га за адресою м. Генічеськ вул. Центральна, буд. 49, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, із земель житлової та громадської забудови Генічеської міської ради.

Визнати протиправними та скасувати пункт 3 рішення сесії Генічеської міської ради від 29 серпня 2016 року № 211 Про відмову громадянці України ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,0498 га за адресою м. Генічеськ вул. Центральна, буд. 49, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, із земель житлової та громадської забудови Генічеської міської ради.

Стягнути з виконкому Генічеської міської ради (м. Генічеськ, вул. Міська, 8) на користь ОСОБА_1 (яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 551,20 (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 20 копійок).

Зустрічний цивільний позов Генічеської міської ради до ОСОБА_1, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звільнення земельної ділянки комунальної власності - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку комунальної власності, яка розташована за адресою м. Генічеськ, вул. Центральна, земельна ділянка 49, від самовільно встановленої нею залізобетонної огорожі та воріт.

Стягнути з ОСОБА_1 (яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1) на користь виконкому Генічеської міської ради (м. Генічеськ, вул. Міська, 8) судові витрати у розмірі 1450 грн. (одна тисяча чотириста п'ятдесят гривень 00 копійок).

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання ними копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Генічеського районного суду ОСОБА_13