Постанова

від 24.03.2017 по справі 810/3123/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2017 року № 810/3123/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Технополіс-1 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про внесення протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Технополіс-1 звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс великих платників) про визнання протиправним та скасувати рішення Офісу великих платників від 29.07.2016 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що вказаним рішенням відповідач на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування вирішив застосувати до позивача штраф у розмірі 533584 грн. 48 коп. (п'ятсот тридцять три тисячі п'ятсот вісімдесят чотири грн. 48 коп.) та нарахувати пеню у розмірі 77309 грн. 90 коп. (сімдесят сім тисяч триста дев'ять грн. 90 коп.) за період з 21.01.2016 року до 18.02.2016 року, які протягом десяти днів підлягають перерахуванню (сплаті) на рахунки Офісу великих платників податків ДФС в сумі 610894 грн. 38 коп.

Позивач зазначав про відсутність підстав для застосування до нього штрафних санкцій за порушення вимог законодавства, що регулює порядок обліку та сплати єдиного внеску, оскільки ним своєчасно сплачений єдиний внесок за грудень 2015 року.

Відповідач проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що рішення податкового органу є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

09.03.2017 у судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Технополіс-1 , ідентифікаційний код юридичної особи 32498133, місцезнаходження: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Велика Кільцева, будинок 4, зареєстроване як юридична особа 18.04.2003, про що 24.10.2004 внесено запис в Єдиний державний реєстр за № 1 339 120 0000 000388, є платником єдиного внеску з 30.04.2003, номер взяття на облік: 02-3472.

Позивач сплачував єдиний внесок на рахунок ДПІ у Києво-Святошинському р-ні ГУ ДФС у Київській обл., що згідно Акту № 11412-20 № 409 від 04.02.2016 року, яким проведено звірення розрахунків за період 01.01.2015 до 31.12.2015 з єдиного внеску (нарахованого роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договорами ЦПК, допомогою по тимчасовій непрацездатності) склало суму сплаченого єдиного внеску за період 2015 року в розмірі 21939941,13 грн.

Рішенням Державної фіскальної служби від 08 грудня 2015 року №26220/6/99-99-20-04-02-15-ВПЛ про зміну основного місця обліку та переведення на облік до контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, чи іншого контролюючого органу змінено основне місце обліку позивача шляхом переведення його на облік з ДПІ у Києво-Святошинському р-ні ГУ ДФС у Київській обл. до Міжрегіонального головного управління ДФС - ЦО з обслуговування великих платників.

Судом встановлено, що згідно платіжних доручень від 13.01.2016 р. № 124, № 125, від 16.01.2016 р. №№ 294, № 295, № 296, № 297, № 298 позивач сплатив єдиний внесок за грудень 2015 р. загальною сумою 2827944 грн. 27 коп. (два мільйони вісімсот двадцять сім тисяч дев'ятсот сорок чотири грн. 27 коп). на рахунок ДПІ у Київо-Святошинському р-ні до ГУ ДКСУ у Київській області.

Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників (попереднє найменування відповідача) складено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05 лютого 2016 року № Ю-149-11, згідно якої станом на 31 січня 2016 року заборгованість зі сплати єдиного внеску позивача становить 2664489 грн. 58 коп.

Рішенням Державної фіскальної служби № 6439/6/99-99-10-01-07-25 від 24.03.2016 року Про результати розгляду скарги позивача вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05 лютого 2016 року № Ю - 149-11 МГУ ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників визнано такою, що вважається відкликаною, предмет оскарження - відсутній.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 року № 247 Міжрегіональне головне управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників перейменовано в Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби.

Рішенням Офісу великих платників від 29.07.2016 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування вирішено застосувати до позивача штраф у розмірі 533584 грн. 48 коп. (п'ятсот тридцять три тисячі п'ятсот вісімдесят чотири грн. 48 коп.) та нарахувати пеню у розмірі 77309 грн. 90 коп. (сімдесят сім тисяч триста дев'ять грн. 90 коп.) за період з 21.01.2016 року до 18.02.2016 року, які протягом десяти днів підлягають перерахуванню (сплаті) на рахунки Офісу великих платників податків ДФС в сумі 610894 грн. 38 коп.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню суд вважає за необхідне вказати наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, регламентуються Законом України від 08.07.2010 №2464-VІ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Закон 2464).

Підпунктами 1 та 4 частини 2 статті 6 Закону 2464 передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Згідно частини 5 статті 9 Закону 2464 сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Відповідно до частини 6 статті 9 Закону 2464 для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (далі - Казначейство), та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску. Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з вимогами Положення про рух коштів.

У разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Відповідно до пункту 2.1 розділу II Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого спільним наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 19.09.2013 № 493/815 (далі - Положення №493/815) (чинному під час спірних правовідносин, втратило чинності 25.03.2016), Міжрегіональному головному управлінню Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників, територіальним органам доходів і зборів відкривались небюджетні рахунки - балансовий рахунок 3719 Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування для зарахування та розподілу коштів єдиного внеску.

В силу положень розділу ІІІ (Порядок розподілу та розподілу страхових коштів) Положення №493/815, страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім'я територіальних органів Міндоходів в управліннях (відділеннях) Казначейства (пункт 3.1.).

На кінець операційного дня страхові кошти, які надійшли за день на рахунки 3719 територіальних органів Міндоходів, перераховуються Головними управліннями Казначейства на відповідні рахунки головних управлінь Міндоходів (пункт 3.2.).

До 10 год. 00 хв. наступного операційного дня страхові кошти з рахунків 3719 головних управлінь Міндоходів Головними управліннями Казначейства на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім'я Міндоходів у Казначействі України (пункт 3.3.).

Страхові кошти, акумульовані на рахунках 3719 Міндоходів, об 11 год. 00 хв. розподіляються за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до визначених Законом пропорцій (у відсотках) та перераховуються за призначенням - на рахунки, відкриті в Казначействі України за балансовим рахунком 3717 "Рахунки державних позабюджетних фондів" на ім'я фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування (пункт 3.4.).

У відповідності до ч. 4 ст. 45 Бюджетного кодексу України, податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Приписами ч. 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України України передбачено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Аналіз норм цього Кодексу дає підстави суду зробити висновок, що усі податкові надходження, справляння яких передбачено законодавством України, є доходами державного бюджету, які визнаються зарахованими до бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок. Тобто, будь-який податок чи збір, що надійшов до бюджету, відображається на відповідному балансовому рахунку і враховується (обліковується) на єдиному казначейському рахунку, незалежно від того, на який аналітичний рахунок він поступив.

Поняття єдиний казначейський рахунок закріплене в Положенні про єдиний казначейський рахунок, затверджене Наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 №122 (далі - Положення №122), та визначається як консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.

Пунктом 2.1 цього Положення встановлено, що єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Таким чином, зі змісту пунктів Положення №122 слідує, що всі сплачені податки і збори (обов'язкові платежі), єдиних внесків, в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок.

Факт надходження сплаченого позивачем у січні 2016 року суми єдиного внеску за грудень, в сумі 2827944 грн. 27 коп. (два мільйони вісімсот двадцять сім тисяч дев'ятсот сорок чотири грн. 27 коп.), на діючий казначейський рахунок контролюючим органом не заперечується, відтак вимоги закону щодо повноти, своєчасності сплати позивачем виконані, а визначена відповідачем недоїмка не мала місця, що обґрунтовується також наступним:

Відповідно до абзацу першого та другого частини 8 статті 9 Закону 2464, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому, платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Відповідно до підпункту 1 частини 10 статті 9 Закону 2464 днем сплати єдиного внеску вважається, зокрема, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або Казначейством, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Таким чином, зокрема, норма статті 9 Закону 2464 визначає, що днем сплати єдиного внеску є день списання коштів на відповідний рахунок державної фіскальної служби.

Судом встановлено, що на виконання позивачем обов'язку зі сплати єдиного внеску за грудень 2015 року у січні 2016 року на рахунок ДПІ у Київо-Святошинському районі № 37199201011013 відкритий в ГУ ДКСУ у Київській області перераховано 2827944 грн. 27 коп. (два мільйони вісімсот двадцять сім тисяч дев'ятсот сорок чотири грн. 27 коп.) за платіжними дорученнями:

- від 13.01.2016 р. № 124 (на суму 946,78 грн. з призначенням платежу *;101; 32498133;Внески ЄСВ 36,8% за 12.15.Нарах.та перерах.повн.по ТОВ Технополіс-1 . Термін сплати 20.01.2016; )

- від 13.01.2016 р. № 125 (на суму 92,62 грн. з призначенням платежу *;101; 32498133;Внески ЄСВ 3,6% за 12.15.Нарах.та перерах.повн.по ТОВ Технополіс-1 . Термін сплати 20.01.2016; ), - від 16.01.2016 р. № 294 (на суму 2543031,82 грн. з призначенням платежу *;101; 32498133;Внески ЄСВ 36,8% за 12.15.Нарах.та перерах.повн.по ТОВ Технополіс-1 . Термін сплати 20.01.2016; );

- від 16.01.2016 р. № 295 (на суму 5126,56 грн. з призначенням платежу *;101; 32498133;Внески ЄСВ 8,41% за 12.15.Нарах.та перерах.повн.по ТОВ Технополіс-1 . Термін сплати 20.01.2016; );

- від 16.01.2016 р. № 296 (на суму 26590,57 грн. з призначенням платежу *;101; 32498133;Внески ЄСВ 33,2% за 12.15.Нарах.та перерах.повн.по ТОВ Технополіс-1 . Термін сплати 20.01.2016; );

- від 16.01.2016 р. № 297 (на суму 250554,09 грн. з призначенням платежу *;101; 32498133;Внески ЄСВ 3,6% за 12.15.Нарах.та перерах.повн.по ТОВ Технополіс-1 . Термін сплати 20.01.2016; );

- від 16.01.2016 р. № 298 (на суму 1601,83 грн. з призначенням платежу *;101; 32498133;Внески ЄСВ 2,0% за 12.15.Нарах.та перерах.повн.по ТОВ Технополіс-1 . Термін сплати 20.01.2016; ).

Відповідачем не заперечувались факт, строки сплати чи суми єдиного внеску перераховані за вищевказаними платіжними дорученнями.

При цьому, слід зазначити та надати оцінку зауваженням відповідача, про те , що вказані платіжні доручення свідчать про порушення позивачем вимог пункту 9 статті 25 Закону 2464, відповідно до якого передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.

Такі доводи відповідач обґрунтовував тим, що сплата єдиного внеску за вищевказаними платіжними дорученнями здійснювались третьою особою, з рахунку третьої особи, а саме: Луганською філією Товариства з обмеженою відповідальністю Технополіс-1 (ідентифікаційний код 35411631), а не позивачем, ТОВ Технополіс-1 (ідентифікаційний код 32498133).

Суд вважає, даний висновок відповідача необґрунтованим з наступних підстав. Згідно відомостей ЄДРПОУ серед даних про відокремлені підрозділи юридичної особи ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХНОПОЛІС-1" (Ідентифікаційний код юридичної особи 32498133) наявні відомості: ЛУГАНСЬКА ФІЛІЯ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХНОПОЛІС-1" Код ЄДРПОУ ВП: 35411631. Згідно Довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Луганська філія Товариства з обмеженою відповідальністю Технополіс-1 (ідентифікаційний код 35411631) Правовий статус суб'єкта: Без права юридичної особи, Головне підприємство: 32498133 Товариство з обмеженою відповідальністю Технополіс-1 , створена 16.10.2007.

Відповідно до положень ст. 95 Цивільного Кодексу України (далі - ЦКУ), філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Відповідно до пункту 1 частини 2 ст. 55 Господарського кодексу України (далі - ГКУ), суб'єктами господарювання, зокрема, є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Суб'єкти господарювання, зазначені у пункті першому частини другої цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи (ч. 6 ст. 55 ГКУ).

Відповідно до частини 1 статті 58 ГКУ, суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини 2 статті 58 ГКУ, відкриття суб'єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації. Відомості про відокремлені підрозділи суб'єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом.

Відтак, законом внормовано можливість відокремленого підрозділу без статусу юридичної особи (філії) здійснювати всі або частину функцій юридичної особи. При цьому відповідно положень ч.1 с. 80 ЦКУ саме юридична особа як організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Таким чином, відокремлений підрозділ юридичної особи (філія) не має статусу юридичної особи та не є третьою особою по відношенню до юридичної особи, і може здійснювати всі або частину її функцій.

Крім того, відповідно до ч.7 ст. 9 Закону 2464 , єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до ч.4 ст.64 ГКУ, підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Пунктом 6.3 статті 6 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.

Відповідно до пункту 1.2. затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 р. N 492 затверджена Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах (далі - Інструкція № 492), відокремлений підрозділ - філія, представництво, відділення або інший відокремлений підрозділ, що не має статусу юридичної особи і здійснює свою діяльність від імені юридичної особи - резидента.

Юридичні особи - резиденти можуть відкривати поточні та/або вкладні (депозитні) рахунки в банках через свої відокремлені підрозділи (пункт 1.3. Інструкції № 492).

Відтак, відкриття юридичною особою банківського рахунку через свою філію не являється відчуженням чи іншим внормованим відступленням прав на такий банківський рахунок, а є лише одним з внормованих способів відкриття юридичною особою свого, належного цій юридичній особі банківського рахунку.

З системного аналізу зазначених норм слідує, що сплата єдиного внеску юридичною особою зі свого рахунку, відкритого через свій відокремлений підрозділ, не являється передачею обов'язку зі сплати єдиного внеску третій особі, та не являється порушенням пункту 9 статті 25 Закону 2464.

У свої заперечення проти позову, відповідач посилався на порушення позивачем вимог п.4) ч.2 ст.6 Закону 2464 щодо обов'язку сплачувати єдиний внесок за основним місцем обліку платника єдиного внеску. Дане твердження є необґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до п.4) ч.2 ст.6 Закону 2464, платник зобов'язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Однак, на відміну від регламентованого Податковим кодексом України та Порядком обліку платників податків і зборів (затвердженого Наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588, поняття основне місце обліку платників податків та неосновне місце обліку платників податків , Законом 2464 не визначено поняття чи порядку визначення поняття основного місця обліку платника єдиного внеску чи не основного місця обліку платника єдиного внеску .

Визначення платника податків , внормоване Податковим кодексом України та поняття платник єдиного внеску за Законом 2464, - не ототожнюються чинним (та чинним на час спірних правовідносин) законодавством.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1. ст. 1 ПКУ).

Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (п.1.3.ст. 1 ПКУ).

Платники єдиного внеску визначаються виключно Законом 2464 (абз.3 ч.2 ст. ст. 2 Закону 2464).

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону 2464, облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Наказом Мінфіну 24.11.2014 № 1162, відповідно до статей 5, 16, 19 Закону 2464, затверджено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок обліку платників єдиного внеску).

Цим Порядком визначаються питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - платники єдиного внеску) у територіальних органах Державної фіскальної служби України (далі - контролюючі органи), надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01 січня 2016 року, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску (п.2.р.І Порядку обліку платників єдиного внеску).

Зокрема, абзацом другим пункту 6 розділу ІІ Порядку обліку платників єдиного внеску визначено порядок переведення на облік платника єдиного внеску, що змінив місцезнаходження, пов'язане зі зміною територіально-адміністративної одиниці, до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню.

При цьому, Порядком обліку платників єдиного внеску не визначено та не врегульовано питання переведення платника єдиного внеску на облік до іншого контролюючого органу (органу, що здійснює обслуговування великих платників податків) за рішенням контролюючого органу.

З аналізу зазначеного слідує, що припущення відповідача щодо порушення вимог законодавства без внормованого порядку його реалізації та дотримання, не можуть бути прийняті у якості доказів правомірності дій та рішень відповідача у спірних правовідносинах.

Своєчасна та повна сплата самостійно обчисленого та нарахованого платником єдиного внеску за місцем реєстрації платника єдиного внеску, без врегульованого нормами права порядку переведення платника єдиного внеску на облік до контролюючого органу, що здійснює обслуговування великих платників податків, не може бути підставою для застосування до платника заходів стягнення у спірних правовідносинах.

Судом встановлено, що наприкінці лютого 2015 року представника контролюючого органу (відповідача) повідомив за телефоном, що єдиний внесок грудень 2015 року позивачу необхідно сплатити на рахунок 37198201012810.

Листом № 02/70 від 04.02.2016 р. та листом № 02/72 від 04.02.2016 р., позивач звернувся до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області та до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників, відповідно, якими просив вчасно повністю сплачені за вищевказаними платіжними дорученнями кошти в загальній сумі 2827944 грн. 27 коп. з рахунку ДПІ у Київо-Святошинському районі № 37199201011013 перенаправити, та, відповідно, прийняти на рахунок 37198201012810 Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників.

Пунктами 4, 5 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, який затверджений наказом Міндоходів України від 09.09.2013р. №450 (далі - Порядок №450) (чинний станом на момент виникнення спірних правовідносин, втратив чинність 26.02.2016р.), передбачено, що повернення коштів здійснюється у випадках: надміру або помилково сплачених сум єдиного внеску, безпідставно стягнених сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій або інших коштів (далі - кошти) на відповідний рахунок органу доходів і зборів, відкритий в органі Казначейства за балансовим рахунком 3719; помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок органу доходів і зборів.

Повернення коштів здійснюється виключно на підставі заяви платника про повернення надміру або помилково сплачених коштів (далі - заява), яка подається в довільній формі до органу доходів і зборів.

До заяви платник обов'язково додає оригінал або завірену ним копію розрахункового документа (квитанцію, платіжне доручення тощо), який підтверджує сплату коштів на рахунок відповідного органу доходів і зборів.

Пункт 6 Порядку № 450 встановлює, що структурний підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, одержавши від платника заяву, у строк не більше п'яти робочих днів проводить перевірку викладених у ній даних та у разі необхідності вимагає від платника та його посадових осіб надання додаткових документів, інформації та пояснень.

У разі відмови в задоволенні заяви, платнику єдиного внеску структурним підрозділом органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, надається (надсилається) повідомлення за підписом посадової особи органу доходів і зборів із зазначенням причин відмови.

У разі задоволення заяви, заява з відміткою про підтвердження повернення надміру або помилково сплачених коштів структурного підрозділу органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, передається до координаційно-моніторингового підрозділу для підготовки висновку.

Відповідно до п.7 Порядку № 450, координаційно-моніторинговий підрозділ органу доходів і зборів у строк не більше ніж три робочих дні з дня отримання заяви з відміткою структурного підрозділу органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, про підтвердження повернення надміру або помилково сплачених коштів, на підставі даних інтегрованих карток платників готує висновки за формою, наведеною у додатку 1, та два примірники Реєстру висновків про повернення надміру або помилково сплачених коштів (далі - Реєстр висновків) за формою, наведеною у додатку 2. Висновки реєструються в журналі обліку висновків про повернення надміру або помилково сплачених коштів єдиного внеску за формою, наведеною у додатку 3, та протягом одного робочого дня від дати реєстрації передаються до підрозділів фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку органу доходів і зборів згідно з Реєстром висновків для підготовки розрахункових документів.

Відповдіно до п.8 Порядку № 450, на підставі висновку у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня отримання Реєстру, до якого включено такий висновок, підрозділ фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку органу доходів і зборів здійснює повернення надміру або помилково сплачених коштів з рахунку, на який їх було сплачено, шляхом оформлення розрахункових документів та направлення їх відповідним органам Казначейства.

Органи Казначейства на підставі розрахункових документів органу доходів і зборів перераховують кошти за належністю за рахунок поточних надходжень за день з відповідних рахунків органу доходів і зборів.

Повернення коштів здійснюється на рахунки платників єдиного внеску, відкриті в банках або органах Казначейства, зазначені в заяві платника. Платникам, які сплатили кошти готівкою, повернення коштів здійснюється на рахунки, вказані у заяві платника.

Відповідно до положень пункту 9 Порядку № 450, помилково сплачені суми єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок органу доходів і зборів перераховуються шляхом оформлення підрозділом фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку органу доходів і зборів розрахункового документа про перерахування коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів за заявою платника не пізніше двох робочих днів з дня надходження висновку, зазначеного у пункті 7 цього Порядку.

У разі помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок органу доходів і зборів, в якому платник не перебуває на обліку, такі кошти перераховуються шляхом оформлення підрозділом фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку органу доходів і зборів розрахункового документа про перерахування коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів, у якому платник перебуває на обліку, за заявою платника не пізніше двох робочих днів з дня надходження висновку, зазначеного у пункті 7 цього Порядку.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 450, повернення платникам єдиного внеску надміру або помилково сплачених коштів здійснюється підрозділами фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку органу доходів і зборів за рахунок поточних надходжень на рахунок 3719 органу доходів і зборів, на який сплачено кошти, що повертаються.

У разі неможливості здійснення повернення одноразово на загальну суму підрозділ фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку здійснює повернення частковими сумами шляхом оформлення відповідних розрахункових документів.

Згідно листа №2837/10-13-20-01-36 ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області було повідомлено про сформований на підставі Наказу Міндоходів України від 09.09.2013 №450 висновок щодо перекиду коштів ЄСВ на суму 2827944,27 грн. на розрахунковий рахунок МГУ ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

Згідно наданої відповідачем копії, вказаний Висновок ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС №51 щодо перекиду коштів в сумі 2827944 грн. 27 коп. складений 16 лютого 2016р.

Таким чином, згідно визначеної законодавством процедури, сплачений позивачем в січні 2016 року за грудень 2015 року єдиний внесок в сумі 2827944 грн. 27 коп. на рахунок ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС, в вищезазначеному порядку, відповідно до ч 5., 6. ст. 9 Закону 2464, пункту 2.1 розділу II, розділу ІІІ Положення №493/815, ч. 4, 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України, п.2.1. Положення №122 консолідується на єдиному казначейському рахунку, обслуговування якого здійснюється органами Державного казначейства України.

При цьому перерахування на відповідний рахунок (у випадку помилкової сплати на рахунок іншого органу доходів і зборів) здійснюється за рахунок поточних надходжень на рахунок 3719 органу доходів і зборів, на який сплачено кошти, що повертаються.

Тобто фактично не відбувається відволікання або вилучення коштів із обігу цільових фондів та не спричиняє дисбалансу чи порушення цілей, на які кошти єдиного внеску спрямовуються.

Однак, Рішенням Офісу великих платників від 29.07.2016 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування вирішено застосувати до позивача штраф у розмірі 533584 грн. 48 коп. (п'ятсот тридцять три тисячі п'ятсот вісімдесят чотири грн. 48 коп.) та нарахувати пеню у розмірі 77309 грн. 90 коп. (сімдесят сім тисяч триста дев'ять грн. 90 коп.) за період з 21.01.2016 року до 18.02.2016 року, які протягом десяти днів підлягають перерахуванню (сплаті) на рахунки Офісу великих платників податків ДФС в сумі 610894 грн. 38 коп.

Частиною 11 статті 25 Закону 2464 визначений повний перелік штрафних санкцій, які можуть бути застосовані органом доходів і зборів, а саме:

1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум;

3) за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;

4) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

5) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум;

6) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, затверджена Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Інструкція № 449). Статтею 1 розділу VI цієї Інструкції визначено, що до платників, які не виконали визначені Законом 2464 обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Таким чином, виключно Законом №2464 вичерпно визначені правопорушення, за вчинення яких до правопорушника застосовуються штрафні санкції. Зокрема таким порушенням є несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Окрім цього, слід звернути увагу, що підпункт 3, пункту 2 розділу ІV Інструкції № 449 та підпункт 1 частини 10 статті 9 Закону 2464 пов'язує факт сплати єдиного внеску з фактом списання банком або Казначейством, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Отже, виходячи зі змісту вказаних правових норм, визначений законом обов'язок зі сплати єдиного внеску вважається виконаним у зв'язку із настанням факту списання банком або Казначейством, суми платежу з рахунку платника.

Відтак, факт перерахування грошових коштів на неналежний рахунок не може вважатися несплатою (неперерахуванням) або несвоєчасною сплатою (несвоєчасним перерахування) єдиного внеску за що передбачена відповідальність частиною десятою статті 25 та пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону 2464.

Таким чином, факт перерахування позивачем у січні 2016 року на рахунок ДПІ у Київо-Святошинському районі Київської області грошових коштів по сплаті єдиного соціального внеску, який нараховується на суми грошового забезпечення за грудень 2015 року в загальній сумі 2827944 грн. 27 коп. (два мільйони вісімсот двадцять сім тисяч дев'ятсот сорок чотири грн. 27 коп), свідчить про виконання ним обов'язку зі сплати такого внеску та не може бути підставою для застосування штрафних санкцій.

Аналогічну правову позицію виклав і Вищій адміністративний суд України в ухвалі від 19.03.2014 року у справі К/800/30622/13

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідачем (Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби) не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення від 29.07.2016 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , яким вирішено застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю Технополіс-1 штраф у розмірі 533584 грн. 48 коп. (п'ятсот тридцять три тисячі п'ятсот вісімдесят чотири грн. 48 коп.) та нарахувати пеню у розмірі 77309 грн. 90 коп. (сімдесят сім тисяч триста дев'ять грн. 90 коп.) за період з 21.01.2016 року до 18.02.2016 року, у зв'язку із чим слід визнати його протиправність та необхідність скасування.

За приписами ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач за звернення до суду з даним адміністративним позовом сплатив судовий збір у сумі 9163,43 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням №8868 від 28 жовтня 2016 року, тому підлягає стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Технополіс-1 (ідентифікаційний код 32498133, місцезнаходження: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 4) судовий збір у розмірі 9163,43 грн. (дев'ять тисяч сто шістдесят три грн. 43 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (ідентифікаційний код: 39440996; місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дягтерівска, 11 Г ).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 69, 70, 71, 72, 94, 128, 158-163, 167, 244 2 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1 Позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати рішення Офісу великих платників від 29.07.2016 № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

3. Стягнути судовий збір у розмірі 9163,43 грн. (дев'ять тисяч сто шістдесят три грн. 43 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Технополіс-1 (ідентифікаційний код 32498133, місцезнаходження: 08130, Київська область за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В.Р.