Ухвала

від 10.04.2017 по справі 802/403/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

10 квітня 2017 р. Справа № 802/403/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Фурмана В.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про закриття провадження у справі за позовом: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тростянецькому районі Вінницької області до: Агрокооперативу приватних пайовиків "Племзавод"Дружба" про: стягнення капіталізованих платежів

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тростянецькому районі Вінницької області до Агрокооперативу приватних пайовиків "Племзавод"Дружба" про стягнення капіталізованих платежів.

До початку розгляду справи по суті представником позивача заявлено клопотання про закриття провадження у справі з підстав, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. На обґрунтування клопотання зазначено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора, Фонд має звертатися із позовом про оскарження такої відмови в порядку господарського судочинства. Оскільки ліквідаційна комісія АПП Дружба відмовила позивачу у сплаті капіталізованих платежів, які можуть бути стягнуті лише з юридичної особи виключно на стадії ліквідації, то цей спір не є публічно-правовим. За таких обставин та посилаючись на рішення Верховного суду України, представник просив закрити провадження у справі.

Представник позивача заперечив проти закриття провадження у справі, вказуючи, що предметом спору є стягнення капіталізованих платежів для здійснення подальших страхових виплат особам, що мають на них право. Окрім того вказав, що позови Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, чи за його участі підсудні адміністративним судам.

Суд розглянувши клопотання про закриття провадження у справі, дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення виходячи з наступного.

Предметом розгляду даної справи є стягнення капіталізованих платежів у зв'язку із ліквідацією агрокооперативу для подальшого продовження страхових виплат, особам, які мають на них право.

Визначаючись щодо поданого клопотання, суд керується та виходить з наступного.

При визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Завдання адміністративного судочинства кореспондує статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року №475/97, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно зі статтею 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України (п.5 ч.12 ст. 17 КАС України).

Справа адміністративної юрисдикції, в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС України, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, обов'язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства, є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб'єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому, ці функції та повноваження повинні здійснюватись цим суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

У пункті 14 Постанови Пленуму ВАС України №8 від 20.05.2013 р. зазначено наступне. Частина третя статті 17 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 1105-XIV) встановлює, що спори щодо визначення класу професійного ризику виробництва, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.

Статтею 4 Закону № 1105-XIV визначено, що Фонд соціального страхування України (далі - Фонд) є некомерційною самоврядною організацією.

Відповідно до статті 9 Закону № 1105-XIV основними завданнями Фонду та його робочих органів, зокрема, є: віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності; проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання для віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду його економічної діяльності; здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду.

Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань, серед іншого, здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

З огляду на те, що Фонд соціального страхування України наділений контролюючими функціями та правом видання обов'язкових для страхувальників актів, спори за його участі та участі його робочих органів розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №1105, джерелом надходження коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків є капіталізація платежів, що надходять в разі ліквідації страхувальника .

В даному випадку зазначеною нормою законодавець чітко визначає обов'язок страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації, із застосуванням порядку, який передбачений Постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 6 травня 2000 року "Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю".

Із аналізу вище процитованих норм видно, що спори за участі Фонду та його робочих органів розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Як видно позивачем у даній справі є відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Тростянецькому районі Вінницької області яке, в свою чергу, є робочим органом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та, відповідно, суб'єктом владних повноважень, а відтак, даний спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Судом не беруться до уваги посилання представника позивача на позицію ВСУ, викладену у постановах від 22.09.2015 р. у справі №21-2209а11 та від 16.02.2016р. у справі №826/2043/15, оскільки спори, що розглядались у тих справах є не тотожними даному, а відповідна правова позиція стосується інших норм права ніж є предметом застосування у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що вимогу позивача щодо стягнення капіталізованих платежів належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки характер спірних правовідносин має ознаки публічно-правового спору, а відтак, клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 157, 165, 186, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ч. 6 ст. 254 КАС України ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту постановлення.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна