Постанова

від 29.03.2017 по справі 906/1243/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року Справа №906/1243/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Саврій В.А. ,

судді Мамченко Ю.А.

при секретарі Ільчук Н.О.

за участю представників сторін:

прокурора: Бистрицька І.В. (службове посвідчення №041611 від 23.03.2016р.);

відповідача 1 - ОСОБА_1 (довіреність від 10.02.2017р.);

позивача - не з'явився;

відповідача 2 - не з'явився;

третьої особи на стороні відповідача - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області на рішення господарського суду Житомирської області від 13 лютого 2017 року у справі №906/1243/16 (суддя Машевська О.П.)

за позовом керівника Коростенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Коростенської міської ради

до Приватного підприємства "МАХІМА СОМР",

Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Коростенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 Житомирської області

про визнання недійсним договору оренди об'єкту нерухомості від 22.08.2007р., звільнення та повернення нежитлового приміщення площею 41,5 м 2

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ :

13 лютого 2017 року, рішенням господарського суду Житомирської області було відмовлено у задоволенні позову керівника Коростенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Коростенської міської ради до ПП "МАХІМА СОМР", відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Коростенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Житомирської області, про визнання недійсним Договору оренди об'єкту нерухомості від 22 серпня 2007 року, звільнення та повернення нежитлового приміщення площею 41,5 м 2 .

Заступник прокурора Житомирської області у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки судом здійснено помилковий висновок щодо можливості передачі в оренду окремої частини майна, що входить до складу об'єкта освіти, як цілісного майнового комплексу, а саме: приміщень, розташованих у цокольному поверсі будівлі школи, оскільки за приписами п.3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, здача в оренду таких приміщень чи обладнання іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.

ПП "МАХІМА СОМР" у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає дане рішення таким, що прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки Договір оренди об'єкту нерухомості, іншого комунального майна від 22 серпня 2007 року, щодо якого виник спір, укладений відповідно до рішення виконавчого комітету Коростенської міської ради №562 від 22 серпня 2007 року, яке не оскаржувалося, не визнане судом незаконним та не скасоване.

Доводи прокурора про те, що незаконне надання в користування нежитлового приміщення загальноосвітньої школи під автоклас перешкоджає реалізації прав громадян м. Коростеня на доступну освіту, повну реалізацію їх здібностей, таланту, всебічного розвитку є необґрунтованими та безпідставними, так як ним не надано жодних належних та допустимих доказів щодо таких порушень, так як і не надано доказів порушень інтересів держави.

Вважає, що виселення підприємства з приміщення, яке є предметом договору оренди, не є інтересом держави у сфері освіти, більше того рішення про звільнення орендованого приміщення спричинить шкоду суспільним інтересам територіальної громади м . Коростень.

Заявляє, що позов подано з пропуском строку позовної давності, оскільки оспорюваний договір укладено ще 22 серпня 2007 року

Позивач - Коростенська міська рада у своєму відзиві на апеляційну скаргу, також, вважає дане рішення прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Міськрада позов прокурора не підтримує через те, що даний позов подано без згоди Коростенської міської ради.

Пояснює, що на території міста Коростеня діє дві автомобільні школи, що створює конкуренцію на ринку надання даного виду послуг, тому позбавлення ПП "МАХІМА СОМР" приміщення, де проводяться навчання, призведе до монопольного становища на цьому ринку іншої автошколи.

Також, вказує на те, що кошти від оренди надходять до місцевого бюджету, а припинення орендних відносин унеможливить подальше їх надходження.

Коростенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 Житомирської області у своїх поясненнях на апеляційну скаргу вважає її необґрунтованою та такою, що не задоволенню, оскільки приміщення школи, яке розташоване в цокольному поверсі корпусу №1, до передачі його в оренду, не використовувалось школою в навчальних цілях, а слугували для зберігання меблів, підручників. Здаючи в оренду дане приміщення, школа отримує додатковий дохід та має змогу покращувати свою матеріально-технічну базу.

Крім того, зазначає, що орендоване приміщення має окремий вхід, доступу учнів до нього не має, використання його орендарем жодним чином не впливає на навчальний процес, не перешкоджає можливості здобуття учнями повної загальної середньої освіт, більше того, свої обов'язки щодо сплати орендних платежів, відповідач виконує без затримок, за власний рахунок здійснює поточний ремонт приміщення, замінив вхідні двері та двері в приміщеннях, встановив пластикові склопакети, провів благоустрій прилеглої території.

Відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки спірний об'єкт оренди, відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", не відноситься до майна, яке не може бути об'єктом оренди, а договір оренди укладений на підставі домовленостей щодо всіх його істотних умов, як це передбачено у ст. 10 цього Закону.

15 березня 2017 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 29 березня 2017 року.

Прокурор і представник ПП "МАХІМА СОМР", які прибули у судове засідання, підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Також, до початку судового засідання, відділ освіти Коростенської міської ради і Коростенська міська рада, висловивши свою позицію щодо апеляційної скарги у поданих відзивах, просили розглянути спір за відсутності їх представників.

Представник Коростенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Житомирської області у судове засідання не з'явився, хоча і був завчасно повідомлений про час і місце судового розгляду, на що вказує повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності сторін, які не забезпечили явку своїх представників.

Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора і представника ПП "МАХІМА СОМР", обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

22 серпня 2007 року, на підставі рішення виконавчого комітету Коростенської міської ради №562, між відділом освіти виконкому Коростенської міської ради, як орендодавцем, та ПП "МАХІМА СОМР", як орендарем, було укладено Договір оренди об'єкту нерухомості, іншого комунального майна, згідно умов якого орендарю передано в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлове напівпідвальне приміщення, загальною площею 41,5 м 2 в цокольному поверсі корпусу №1 будівлі Коростенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 по вул. 1 Травня, 2 у м. Коростені для використання під школу з підготовки водіїв автотранспортних засобів. (а.с.23-25)

Даний Договір оренди укладено на строк з 01 вересня 2007 року по 31 серпня 2010 року з можливістю продовження його дії.

01 вересня 2007 року, актом прийняття-передачі об'єкту оренди (комунального майна), складеним двосторонньою комісією, орендодавець передав орендарю вказане приміщення в придатному для використання стані. (а.с.26).

08 квітня 2009 року, між відділом освіти виконкому Коростенської міської ради, як орендодавцем, та ПП "МАХІМА СОМР", як орендарем, було укладено Додатковий договір до Договору оренди, яким змінено розмір орендної плати. (а.с.27)

18 вересня 2013 року, між відділом освіти виконкому Коростенської міської ради, як орендодавцем, та ПП "МАХІМА СОМР", як орендарем, було укладено Додаткову угоду до Договору оренди, якою змінено вартість об'єкта оренди, умови продовження дії договору, розмір орендної плати. (а.с.30)

26 серпня 2016 року, між Відділом освіти виконкому Коростенської міської ради, як орендодавцем, та ПП "МАХІМА СОМР", як орендарем було укладено Додаткову угоду до Договору оренди, якою змінено вартість об'єкта оренди, продовжено строк дії договору до 2 років 11 місяців з 01 серпня 2016 року по 30 червня 2019 року, узгоджено розмір орендної плати. (а.с.32).

З 16 червня 2007 року, згідно виписки з ЄДР юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності ПП "МАХІМА СОМР" за КВЕД-2010 (секція 85.53) є діяльність шкіл із підготовки водіїв транспортних засобів. (а.с.36)

З 06 листопада 2015 року ПП "МАХІМА СОМР" здійснює свою діяльність на підставі сертифіката про державну акредитацію закладу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв серії ДДАІ №003237, виданого Міністерством внутрішніх справ України, зі строком дії до 05 листопада 2020 року, у якому зазначено, що місцем розташування класів, зокрема, є будинок 2 по вул. 1 Травня у м. Коростені. (а.с.99)

16 грудня 2016 року, прокурор Коростенської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Житомирської області в інтересах держави в особі Коростенської міської ради з позовом до ПП "МАХІМА СОМР", відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Коростенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Житомирської області, про визнання недійсним Договору оренди об'єкту нерухомості від 22 серпня 2007 року, звільнення та повернення нежитлового приміщення площею 41,5 м 2 . (а.с.3-16)

13 лютого 2017 року, рішенням господарського суду Житомирської області було відмовлено у задоволенні позову керівника Коростенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Коростенської міської ради до ПП "МАХІМА СОМР", відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Коростенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Житомирської області, про визнання недійсним Договору оренди об'єкту нерухомості від 22 серпня 2007 року, звільнення та повернення нежитлового приміщення площею 41,5 м 2 . (а.с.152-156)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою чи інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Відповідно до вимог чинного законодавства, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Пунктом 2 ст. 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно п.2.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29 травня 2013 року, прокурор, звертаючись до господарського суду із заявою про визнання правочину недійсним, виступає позивачем або зазначає у ній позивачем державний чи інший орган або установу, організацію, уповноважені здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, наприклад, управляти майном, що є предметом цього правочину, і визначає відповідачами, як правило, сторони за правочином (договором). Виняток можуть становити випадки, коли однією з сторін є названий орган (установа, організація); у такому разі відповідачем визначається друга сторона.

Таким чином, керівник Коростенської місцевої прокуратури, вважаючи що порушені інтереси держави в особі Коростенської міської ради, вправі був звернутися з позовом до господарського суду на захист інтересів держави в особі Коростенської міської ради.

Як встановлено з матеріалів справи, 22 серпня 2007 року, на підставі рішення виконавчого комітету Коростенської міської ради №562, між відділом освіти виконкому Коростенської міської ради, як орендодавцем, та ПП "МАХІМА СОМР", як орендарем, було укладено Договір оренди об'єкту нерухомості, іншого комунального майна, згідно умов якого орендарю передано в строкове платне користування окреме нежитлове напівпідвальне приміщення, загальною площею 41,5 м 2 в цокольному поверсі корпусу №1 будівлі Коростенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 по вул. 1 Травня, 2 у м. Коростені для використання під школу з підготовки водіїв автотранспортних засобів. (а.с.23-25)

Відповідно до ч.2 ст. 18 Закону України "Про освіту" (станом на 22 серпня 2007 року), навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, є державними навчальними закладами.

Спірне державне майно - нежитлове напівпідвальне приміщення площею 41,5 м 2 , яке закріплене за Коростенською загальноосвітньою школою, не використовувалось школою для навчального процесу або в навчальних цілях, а застосовувалось як складське приміщення для зберігання меблів, підручників і було передано в оренду та використовується ПП "МАХІМА СОМР" для використання під школу з підготовки водіїв автотранспортних засобів.

Відповідно ч.1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Керівник Коростенської місцевої прокуратури в своїй позовній заяві, як на підставу позовних вимог, посилається на ч.1 ст. 207 ГК України, за приписами якої, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладена учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

У п.3.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29 травня 2013 року роз'яснено, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (ч.1 ст. 207 ГК України), є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків. До господарських договорів, що підпадають під ознаки відповідної норми, слід відносити ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства і спрямовані, зокрема, на використання всупереч законові державної або комунальної власності.

Відповідно до ч.1 ст. 63 Закону УРСР «Про освіту" матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

Згідно ч.1 ст. 63 Закону України "Про освіту" визначено, що матеріально-технічна база закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

Також, ч.5 ст. ст. 63 Закону УРСР «Про освіту" встановлено, що об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Проте, за ч.4 ст. 61 Закону України "Про освіту", додатковими джерелами фінансування державних навчальних закладів, можуть бути доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спірного Договору є окреме нежитлове напівпідвальне приміщення, загальною площею 41,5 м 2 в цокольному поверсі корпусу №1 будівлі Коростенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 по вул. 1 Травня, 2 у м. Коростені, яке було надано в оренду ПП "МАХІМА СОМР" для використання під школу з підготовки водіїв автотранспортних засобів

За Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, в редакції станом 22 серпня 2007 року, у будівлях загальноосвітніх шкіл передбачалися такі функціональні групи приміщень: класні кімнати, навчальні кабінети, лабораторії з лаборантськими, кабінети трудового навчання та профорієнтації, продовженого дня, фізкультурно-спортивні, приміщення харчоблоку, медичні, актовий зал, бібліотека, адміністративні, допоміжні приміщення - вестибюль, рекреації, гардероби, санітарні вузли з технічними приміщеннями, тощо (п.3.2).

За п.3.19 ДСанПіН 5.5.2.008-01, здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволялась.

Проте, як вірно було зазначено місцевим господарським судом, що нежитлове напівпідвальне приміщення, загальною площею 41,5 м 2 , яке надано в оренду відповідачу розташоване в цокольному поверсі корпусу №1 будівлі Коростенської загальноосвітньої школи, повністю ізольоване як від навчальних класів i кабінетів школи, так і від приміщення харчоблоку, медичного кабінету, актової зали, бібліотеки тощо та інших допоміжних приміщень (вестибуль, рекреації, гардероби, санітарні вузли з технічними приміщенням), де можуть знаходитись учні школи, не використовувалось і не могло використовуватись школою для навчально-виховного процесу і навчально-виробничої діяльності учнів віком від 6 до 18 років, через своє розташування у цокольному поверсі будівлі, а слугувало для зберігання меблів, підручників.

Водночас орендоване приміщення школи може використовуватися в іншій освітній діяльності, учасниками якої є не учні, а слухачі, та навчальним закладом, який не підпадає під дію Закону України "Про загальну середню освіту", а саме для організації підготовки водіїв автотранспортних засобів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, що при укладенні Договору оренди об'єкту нерухомості, іншого комунального майна від 22 серпня 2007 року не було порушено вимоги ч.2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч.5 ст. 63 Закону України "Про освіту" та п.3.19 ДСанПіН 5.5.2.008-01, оскільки це приміщення не може використовуватися для навчально-виховного процесу і навчально-виробничої діяльності Коростенською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №2, проте може слугувати відповідачу ПП "МАХІМА СОМР" для підготовки водіїв транспортних засобів, для осіб, які досягли 18 років, а тому відсутні підстави для задоволення заявлених прокурором позовних вимог про визнання недійсним зазначеного вище Договору оренди об'єкту нерухомості від 22 серпня 2007 року, а також про звільнення та повернення орендованого нежитлового приміщення площею 41,5 м 2 , оскільки дані позовні вимоги є похідними.

Посилання керівника місцевої прокуратури на те, що незаконне надання в користування нежитлового приміщення загальноосвітньої школи під автоклас перешкоджає реалізації прав громадян України на доступну освіту, повній реалізації здібностей, таланту, всебічного розвитку дітей, колегією суддів оцінюються критично і відхиляються як безпідставні, оскільки, навпаки, використання цього напівпідвального приміщення загальноосвітньою школою для навчально-виховного процесу з учнями віком від 6 до 18 років суперечило би інтересам держави у сфері освіти.

Інші заперечення заступника прокурора Житомирської області, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 13.02.17 р. у справі №906/1243/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №906/1243/16 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Мамченко Ю.А.