Постанова

від 06.04.2017 по справі 803/1810/16

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2017 року Справа № 803/1810/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Фонд до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агро Фонд (далі - ТзОВ Агро Фонд , позивач) звернулося з адміністративним позовом до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Володимир-Волинська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.11.2016 № 0001181400/11310, № 0001201400/11311.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Володимир-Волинською ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ТзОВ Агро Фонд з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 24.05.2016, про що складено акт від 12.09.2016 № 500/14/39137820.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення ТзОВ Агро Фонд :

пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу (далі - ПК України), в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму - 333334,00 грн., в т.ч. за грудень 2014 року - 166667 грн. і січень 2015 року - 166667 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість (далі - ПДВ), що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 333334,00 грн., в. т. січень 2015 року - 333334,00 грн.;

пункту 2 статті 1, пункту 2 статті 3, статті 4, пункту 6 статті 8, пунктів 1-3 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), підпункту 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2, пунктів 2.4, 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 05.06.1995 за № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139 статті 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за 2014 рік на суму 150000,00 грн.;

статті 22, статті 23, підпункту 134.1.1 пункту 134 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України, в результаті чого занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) на загальну суму 150000,00 грн., в т. ч. за 2015 рік в сумі 150000,00 грн.

Позивачем 22.09.2016 були подані заперечення на акт перевірки Володимир-Волинської ОДПІ від 12.09.2016 № 500/14/39137820, за результатами розгляду яких відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка ТзОВ Агро Фонд з питань, що становить предмет заперечення, про що складено акт від 14.11.2016 № 646/14/39137820. Вказаним актом зафіксовані порушення ТзОВ Агро Фонд норм законодавства, аналогічні порушенням, викладеним в акті від 12.09.2016 № 500/14/39137820.

На підставі акту перевірки від 14.11.2016 № 646/14/39137820 Володимир-Волинською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.11.2016 № 0001181400/11310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 333334,00 грн. за основним платежем та 166667,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0001201400/11311, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 300000,00 грн. за основним платежем та 37500,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач не погоджується із висновками актів перевірок від 12.09.2016 № 500/14/39137820, від 14.11.2016 № 646/14/39137820 та податковими повідомленнями-рішеннями від 28.11.2016 № 0001181400/11310, № 0001201400/11311 з тих підстав, що позивач правомірно формував витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток, та податковий кредит по господарських операціях із СТОВ Андріївське , реальність яких підтверджується первинними документами. Крім того, можливі порушення контрагентом позивача податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення ТзОВ Агро Фонд як добросовісного платника податків права на формування податкового кредиту з ПДВ.

У зв'язку із прийняттям Володимир-Волинською ОДПІ рішення від 05.12.2016 № 66/7/03-16-14 про відкликання податкових повідомлень-рішень від 28.11.2016 № 0001181400/11310, № 0001201400/11311 та винесенням на підставі акту від 14.11.2016 № 646/14/39137820 нових податкових повідомлень-рішень від 05.12.2016 № 0005231403/11491, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 300000,00 грн. за основним платежем та 75000,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0005241403/11490, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 333334,00 грн. за основним платежем та 83333,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, позивач подав заяву про зміну предмету адміністративного позову від 30.01.2017 (т. 1, а. с. 205-218), у якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Володимир-Волинської ОДПІ від 05.12.2016 № 0005231403/11491, № 0005241403/11490.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 11.01.2017 (т. 1, а. с. 149-151) представник відповідача ОСОБА_1 адміністративний позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що в ході проведення перевірки ТзОВ Агро Фонд не було можливим встановити факт реального здійснення господарських операцій позивача із СТОВ Андріївське , оскільки не виявлено фактичного відвантаження товару, його реального транспортування та зберігання, не виявлено належним чином складених первинних документів, по яких би відбувався рух товару від продавця (постачальника) до покупця, а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ), а також не встановлено фактичний шлях їх перевезення. Встановлене свідчить про те, що правочини між ТзОВ Агро Фонд та СТОВ Андріївське здійснені без мети настання реальних наслідків. Відтак, висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, та прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення, є правомірними.

В судових засіданнях, які відбулися в даній справі, представник позивача ОСОБА_2 адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про зміну предмету адміністративного позову, просить позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 у тих ж судових засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях, та просить у його задоволенні відмовити повністю.

В подальшому, 06.04.2017 за вх. № 3741/17 представник позивача ОСОБА_2 до початку судового засідання, призначеного на 16:00 06.07.2017, подав до суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності (т. 2, а. с. 185).

Згідно із частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Відповідно до частини першої статті 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відтак, виходячи із приписів частини першої статті 41, частини шостої статті 128 КАС України, у зв'язку із поданням представником позивача ОСОБА_2 клопотання про розгляд справи без його участі, заслуховуванням у попередніх судових засіданнях пояснень осіб, які беруть участь у справі, та одержанням додаткових доказів, за відсутності потреби додатково заслухати інших учасників процесу, судом в судовому засіданні 06.04.2017 ухвалено вирішення справи проводити у письмовому провадженні, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що Володимир-Волинською ОДПІ в період з 15.08.2016 по 05.09.2016 була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТзОВ Агро Фонд з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 24.05.2016, про що складено акт від 12.09.2016 № 500/14/39137820 (т. 1, а. с. 16-73).

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення ТзОВ Агро Фонд :

пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму - 333334,00 грн., в т.ч. за грудень 2014 року - 166667 грн. і січень 2015 року - 166667 грн., що призвело до заниження ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 333334,00 грн., в. т. січень 2015 року - 333334,00 грн.;

пункту 2 статті 1, пункту 2 статті 3, статті 4, пункту 6 статті 8, пунктів 1-3 статті 9 Закону № 996-XIV, підпункту 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2, пунктів 2.4, 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 05.06.1995 за № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139 статті 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за 2014 рік на суму 150000,00 грн.;

статті 22, статті 23, підпункту 134.1.1 пункту 134 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України, в результаті чого занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) на загальну суму 150000,00 грн., в т. ч. за 2015 рік в сумі 150000,00 грн.

Позивачем 22.09.2016 були подані заперечення на акт перевірки Володимир-Волинської ОДПІ від 12.09.2016 № 500/14/39137820 (т. 2, а. с. 7-12), внаслідок чого відповідачем в період з 25.10.2016 по 07.11.2016 була проведена позапланова виїзна перевірка ТзОВ Агро Фонд з питань, що становить предмет заперечення, про що складено акт від 14.11.2016 № 646/14/39137820 (т. 2, а. с. 90-124). Вказаним актом зафіксовані порушення ТзОВ Агро Фонд норм законодавства, аналогічні порушенням, викладеним в акті від 12.09.2016 № 500/14/39137820.

На підставі акту перевірки від 14.11.2016 № 646/14/39137820 Володимир-Волинською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.11.2016 № 0001181400/11310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 333334,00 грн. за основним платежем та 166667,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1, а. с. 125), та № 0001201400/11311, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 300000,00 грн. за основним платежем та 37500,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1, а. с. 126).

Крім того, судом також встановлено, що 05.12.2016 Володимир-Волинською ОДПІ прийнято рішення від 05.12.2016 № 66/7/03-16-14 про відкликання податкових повідомлень-рішень від 28.11.2016 № 0001181400/11310, № 0001201400/11311 (т. 1, а. с. 153), та 05.12.2016 на підставі акту від 14.11.2016 № 646/14/39137820 винесені нові податкові повідомлення-рішення: № 0005231403/11491, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 300000,00 грн. за основним платежем та 75000,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1, а. с. 220), та № 0005241403/11490, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 333334,00 грн. за основним платежем та 83333,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1, а. с. 221).

Як вбачається із розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, згідно із податковим повідомленням-рішенням від 05.12.2016 № 0005241403/11490 позивачу визначено штрафну (фінансову) санкцію за січень 2015 року у розмірі 25%, що становить 83333,50 грн., а податковим повідомленням-рішенням від 05.12.2016 № 0005231403/11491 позивачу донараховані штрафні (фінансові) санкції за 2014 рік у розмірі 50%, що становить 75000,00 грн. (т. 1, а. с. 222).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірності оскаржуваного в даній адміністративній справі податкового повідомлення-рішення, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК (тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із пунктом 198.2 статті 198 цього ж Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, статтею 1 Закону № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.12.2014 між СТзОВ Андріївське (продавець) та ТзОВ Агро Фонд (покупець) було укладено договір поставки № 01/12, згідно з яким продавець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію (зерно) врожаю 2014 року, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити за нього обумовлену ціну (т. 2, а. с. 18-21).

Актами зазначених вище перевірок встановлено, що згідно з наданими для перевірки податковими та видатковими накладним в 2014 році придбавалася пшениця фуражна в кількості 500 т на загальну суму 1000000,00 грн., в т. ч. 166,7 тис. грн., в 2015 році - в кількості 500 т на загальну суму 1000000,00 грн., в т. ч. 166,7 тис. грн., господарські операції щодо поставки пшениці фуражної відображені у бухгалтерському обліку позивача, станом 01.08.2015 заборгованість по розрахунках з СТзОВ Андріївське відсутня.

Вказані господарські операції щодо поставки пшениці оформлені податковими та видатковими накладними, транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними (т. 2, а. с. 22-135), оплата проведена в безготівковій формі згідно із платіжними дорученнями (т. 2, а. с. 136-153).

На думку суду, подані позивачем під час перевірки та в ході судового розгляду справи зазначені вище первинні документи підтверджують реальність господарських операцій із придбання у СТзОВ Андріївське товару (пшениця фуражна) протягом грудня 2014 року - січня 2015 року за договором поставки № 01/12 від 01.12.2014, які мають тісний взаємозв'язок із господарською діяльністю позивача, оскільки придбана пшениця фуражна була реалізована в адресу ДП Укрспирт , що підтверджується поданими суду копіями видаткових та товарно-транспортних накладних (т. 2, а. с. 186-258), що свідчить про ділову мету позивача у таких операціях, його добросовісність, зміну в структурі його активів та зобов'язань. При цьому, суд звертає увагу, що відповідачем при проведенні перевірок позивача взагалі не досліджувалися питання щодо використання у його господарській діяльності придбаного у СТзОВ Андріївське товару (пшениця фуражна) та безпідставно зроблено висновки про неможливість підтвердження реальності операцій.

Суд не бере до уваги покликання відповідача на матеріали кримінального провадження № 12014060020005080 та протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 27.07.2015 (т. 1, а. с. 166-169), з огляду на таке.

В ході судового розгляду справи встановлено, що оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення від 05.12.2016 № 0005231403/11491, № 0005241403/11490 були винесені на підставі акту перевірки Володимир-Волинської ОДПІ від 14.11.2016 № 646/14/39137820, яка у свою чергу була проведена на виконання ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира Колупаєва В.В. від 14.07.2016, що винесена у кримінальному провадженні № 12014060020005080 (т. 1, а. с. 171- 173).

Разом з тим, як вбачається із листа Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 23.02.2017 № 2390/24-2017, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014060020005080 триває, при цьому, у ході розслідування не здобуто доказів фіктивності господарських операцій між ТзОВ Агро Фонд та СТОВ Андріївське з поставки пшениці за договором поставки від 01.12.2014 № 01/12 (т. 2, а. с. 167).

З цього ж листа також вбачається, що у матеріалах вказаного кримінального провадження відсутні інші протоколи допиту свідка ОСОБА_3, окрім протоколу від 27.07.2015.

На думку суду, протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 27.07.2015 не може бути взятий до уваги як беззаперечний доказ безтоварності господарських операцій між СТзОВ Андріївське та ТзОВ Агро Фонд з поставки пшениці за договором поставки від 01.12.2014 № 01/12, оскільки в подальшому ОСОБА_3 звернувся із листом до начальника Головного управління ДФС у Волинській області, яким підтвердив, що з 21.08.2012 по 25.02.2015 був керівником СТОВ Андріївське , у період з 02.12.2014 по 12.01.2015 підприємство поставило ТзОВ Агро Фонд вирощену на орендованих землях пшеницю фуражну (т. 2, а. с. 260). Крім того, суд з метою перевірки показань свідка ОСОБА_3 вживав заходів щодо його виклику та допиту як свідка в судовому засіданні, двічі скеровуючи повістки на адресу свідка (т. 2, а. с. 178, 183, 184), проте, свідок у судове засідання не прибув.

Суд також вважає, що ТзОВ Агро Фонд не може нести відповідальності за дії чи бездіяльність своїх контрагентів. На момент розгляду та вирішення справи судом не встановлено порушень в діях посадових осіб СТОВ Андріївське , оскільки відсутні відповідні судові рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючих обставин), що набрали законної сили. Суд звертає увагу, що можливі порушення вимог податкового законодавства з боку контрагента, а також окремі незначні недоліки в оформленні первинних документів не можуть позбавляти добросовісного платника права на формування податкового кредиту та витрат.

Відтак, на думку суду, позивач правомірно формував витрати та податковий кредит по операціях з СТОВ Андріївське , доводи податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства в ході судового розгляду свого підтвердження не знайшли, тому безпідставним є донарахування грошових зобов'язань (в т. ч. штрафних санкцій) з податку на прибуток та ПДВ по цих операціях згідно із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, у зв'язку із чим позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування підлягають до задоволення.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як передбачено частиною першою статті 3 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року № 3674-VI (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент звернення до суду з цим позовом, далі - Закон № 3674-VI), судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 цього ж Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 зазначеного Закону визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Позивачем при зверненні до суду за подання даного адміністративного позову було сплачено судовий збір в сумі 12562,52 грн. згідно із платіжними дорученнями № 4630 від 06.12.2016 та № 4757 від 21.12.2016 (а. с. 2, 137), який згідно із виписками був зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України (а. с. 138-139). При цьому, позивачем було подано заяву про зміну предмету адміністративного позову, відповідно до якої позивачу необхідно було сплатити судовий збір за позовну вимогу про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Володимир-Волинської ОДПІ від 05.12.2016 № 0005231403/11491, № 0005241403/114 в розмірі 11875,01 грн. згідно із підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI. Тобто, позивач сплатив судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відтак, згідно із частиною першою статті 94 КАС України на користь позивача необхідно присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 11875,01 грн. Решта суми сплаченого судового збору може бути повернута позивачеві в порядку, визначеному статтею 7 Закону № 3674-VI.

Керуючись статтями 41, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 05 грудня 2016 року № 0005231403/11491, № 0005241403/11490.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Фонд за рахунок бюджетних асигнувань Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір у розмірі 11875 гривень 01 копійка (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят п'ять гривень одна копійка).

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 254 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя В.М.Валюх