ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 квітня 2017 року К/800/50251/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий суддя:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2013 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року
у справі № 826/13451/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕХ"
до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТЕХ" (далі - позивач, ТОВ "ІТЕХ") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів в м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів в м. Києві і від 06 червня 2013 року № 0001732260; № 0001742260, а також від 09 липня 2013 року № 0000772230 та № 0000762230.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2013 року залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
У письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.
Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (правонаступником якої є ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів в м. Києві) було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "ІТЕХ" з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податків за квітень 2012 року щодо взаємовідносин з ТОВ "ІБК "Аркон", за листопад 2012 року щодо взаємовідносин з ТОВ "Міжнародна компанія "Інтерпрайм Груп" та за червень - листопад 2012 року щодо взаємовідносин з ТОВ "Метрос", за результатами якої складено акт від 24 травня 2013 року № 1691/22-621/36240476.
В акті перевірки зазначено порушення позивачем положень пп.139.1.9 п . 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.210 року №2755-УІ зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено сплату по податку на прибуток за 2-4 квартали 2012 року на суму 130534,00 грн.; п. 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ зі змінами і доповненнями, що призвело до заниження сплати податку на додану вартість за період з 01 квітня 2012 року по 31 листопада 2012 року на загальну суму 124318,00 грн.
На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, податковим органом 06 червня 2013 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0001742260, яким ТОВ "ІТЕХ" збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 163168,00 грн., у тому числі за основним платежем - 130534,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 32634,00 грн. та № 0001732260, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 155398,00 грн., у тому числі за основним платежем - 124318,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 31080,00 грн.
Крім того, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "ІТЕХ" з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток за придбані товари (роботи, послуги) у ТОВ "Ресурс Еко" та ТОВ "Міжнародна компанія "Інтерпрайм Груп" за період з 01 червня 2012 року по 31 березня 2013 року, за результатами якої складено акт від 19 червня 2013 року № 85/22-30/36240476.
В акті перевірки зазначено порушення позивачем положень пп.139.1.9 п . 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.210 року №2755-УІ зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено сплату по податку на прибуток на загальну суму 26244,00 грн.; п. 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ зі змінами і доповненнями, що призвело до заниження сплати податку на додану вартість за період з 01 червня 2012 року по 31 березня 2013 року на загальну суму 43121,00 грн.
На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, податковим органом 09 липня 2013 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000772230, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 53901,00 грн., у тому числі за основним платежем - 43121,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10780,00 грн. та № 0000762230, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 32805,00 грн., у тому числі за основним платежем - 26244,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6561,00 грн.
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності.
Згідно п.п.138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього ж Кодексу витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу .
Відповідно до п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 цього ж Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .
Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.
Як вбачається з матеріалів справи, у періоді, що перевірявся, ТОВ "ІТЕХ" було укладено наступні договори: з ТОВ "ІБК "Аркон" (постачальник) № 02/04-12 від 02 квітня 2012 року, згідно умов якого постачальник зобов'язується постачати покупцю за його замовленнями у власність комп'ютерну техніку (товар), а покупець зобов'язується приймати товар та здійснювати оплату на умовах і впродовж дії цього договору; з ТОВ "Метрос" (виконавець) № 612/П від 01 червня 2012 року, згідно умов якого замовник замовляє, приймає і сплачує, а виконавець виконує роботи з технічного обслуговування комп'ютерної, офісної техніки замовника (обладнання), її ремонту та постачає запасні частини і витратні матеріали на умовах даного договору; з ТОВ "Міжнародна компанія "Інтерпрайм Груп" (виконавець) № 57-11/П від 01 листопада 2012 року, згідно умов якого замовник замовляє, приймає і сплачує, а виконавець виконує роботи з технічного обслуговування комп'ютерної, офісної техніки замовника (обладнання), її ремонту та постачає запасні частини і витратні матеріали на умовах даного договору; з ТОВ "Міжнародна компанія "Інтерпрайм Груп" (постачальник) № 19/Т від 01 червня 2012 року, згідно умов якого постачальник зобов'язується постачати покупцю за його замовленнями у власність комп'ютерну техніку (товар), а покупець зобов'язується приймати товар та здійснювати оплату на умовах і впродовж дії цього договору; з ТОВ "Ресурс Еко" (виконавець) № 63-12 від 01 грудня 2012 року, згідно умов якого замовник замовляє, приймає і сплачує, а виконавець виконує роботи з технічного обслуговування комп'ютерної, офісної техніки замовника (обладнання), її ремонту та постачає запасні частини і витратні матеріали на умовах даного договору та з ТОВ "Ресурс Еко" (постачальник) № 19/Т від 01 червня 2012 року, згідно умов якого постачальник зобов'язується постачати покупцю за його замовленнями у власність комп'ютерну техніку (товар), а покупець зобов'язується приймати товар та здійснювати оплату на умовах і впродовж дії цього договору.
Фактичний рух активів, з урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку із господарською діяльністю платника податків, підтверджується первинними документами, зокрема, податковими накладними, видатковими накладними, актами здачі-прийняття робіт тощо.
Судами попередніх інстанцій встановлено реальні зміни майнового стану позивача за спірними господарськими операціями.
Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, отримана позивачем комп'ютерна техніка, роботи з технічного обслуговування комп'ютерної та офісної техніки за господарськими операціями ТОВ "ІТЕХ" із ТОВ "ІБК "Аркон", ТОВ "Міжнародна компанія "Інтерпрайм Груп", ТОВ "Метрос" та ТОВ "Ресурс Еко" призначались для подальшого надання замовникам, що є основним видом господарської діяльності ТОВ "ІТЕХ". Подальша реалізація отриманих позивачем товарів та робіт іншим контрагентам підтверджується наявними у матеріалах справи договорами та додатками до них.
Отже, з огляду на вищевказані обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності формування позивачем даних податкового обліку.
Крім того, суди обґрунтовано не прийняли до уваги висновки податкового органу щодо нікчемності правочину, з урахуванням всіх обставин справи та вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.
За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2013 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві відхилити.
2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.В. Вербицька
Судді Н.Є. Маринчак
Ю.І. Цвіркун
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2017 |
Оприлюднено | 14.04.2017 |
Номер документу | 65968254 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Вербицька О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні