Ухвала

від 13.04.2017 по справі 916/591/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 квітня 2017 року Справа № 916/591/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Бондар С.В. і Селіваненко В.П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги державного підприємства "Південно-українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва", м. Одеса,

на рішення господарського суду Одеської області від 06.04.2016

та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2017

зі справи № 916/591/16

за позовом товариство з обмеженою відповідальністю "Госпрозрахунковий центр авто послуг "Полісервіс" (далі - Товариство, правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Велесопт"), м. Київ,

до державного підприємства "Південно-українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" (далі - Підприємство), м. Одеса,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, м. Київ,

про стягнення 3 235 878,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.04.2016 у справі № 916/591/16, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2017, позов Товариства про стягнення з Підприємства 3 235 878,20 грн. заборгованості задоволено повністю.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.07.2016 у справі № 916/591/16 замінено позивача - Товариство на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Велесопт".

Підприємство 10.03.2017 (згідно з реєстраційним штампом Одеського апеляційного господарського суду) звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 10.03.2017 б/н, у якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 у справі № 916/591/16 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

До зазначеної касаційної скарги Підприємством додано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються, зокрема докази сплати судового збору.

Матеріали касаційної скарги не містять доказів, що підтверджували б сплату судового збору за подання касаційної скарги.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674) судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

До касаційної скарги Підприємства додано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до прийняття постанови, яке мотивоване нестачею грошових коштів.

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (частина перша статті 8 Закону № 3674).

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відповідно самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів у скаржника, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Вищий господарський суд України у розгляді клопотання Підприємства враховує, що у розгляді апеляційної скарги Підприємства у даній справі судом апеляційної інстанції було задоволено аналогічне клопотання Підприємства та відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення по справі, проте Підприємством не подано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги як до, так і після прийняття постанови судом апеляційної інстанції.

Підприємством також не надано суду доказів того, що протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги його майновий стан зміниться і скаржник зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

Відтак, наведені скаржником обставини не мають характеру виключних, що свідчить про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Пунктом 4 частини першої статті 111 3 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

На підставі викладеного та керуючись пунктом 4 частини першої статті 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Клопотання державного підприємства "Південно-українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 зі справи № 916/591/16 відхилити.

2. Касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 зі справи № 916/591/16 повернути державному підприємству "Південно-українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва".

Суддя В. Палій

Суддя С. Бондар

Суддя В. Селіваненко