Ухвала

від 13.04.2017 по справі 903/1136/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"13" квітня 2017 р. Справа № 903/1136/15 Суддя господарського суду Волинської області Гарбар І.О., вивчивши матеріали клопотання Василюка Ігоря Миколайовича про скасування арештів (обтяження, оголошення заборони на його відчуження) застосовані щодо майна боржника по справі за заявою ліквідатора ТОВ "Магазин №36" ЛТД про банкрутство ТОВ "Магазин №36" ЛТД,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 28.10.2015 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Магазин № 36" ЛТД, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТОВ "Магазин № 36" ЛТД.

29.10.2015р. оприлюднено на офіційному сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Магазин № 36" ЛТД.

04.11.2015р. судом винесено постанову про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду від 12.04.2017р. зобов'язано Перший та Другий відділ ДВС м. Луцька скасувати арешти, застосовані за зазначеними відділами.

13 квітня 2017 року ліквідатор Василюк Ігор Миколайович звернувся до господарського суду із клопотанням №02-37/88 від 13.04.2017р. про скасування арештів (обтяження, оголошення заборони на його відчуження) застосовані щодо майна боржника, в якому просить суд Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби скасувати арешти (обтяження, оголошення заборони на його відчуження), застосовані щодо майна, належного товариству з обмеженою відповідальністю "Магазин №36" ЛТД ( м. Луцьк, вул. Львівська, 61, код 20148526, в тому числі щодо нежилого приміщення , магазин з кафе, яке знаходиться за адресою м. Луцьк, пр-т. Відродження, 18.

Суд розглянувши клопотання ліквідатора Василюка І.М., надавши оцінку обґрунтованості наведених заявником доводів, вважає за необхідне задовольнити вимогу ліквідатора.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється не лише вказаним Законом, а і Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та, розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

Згідно ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Майно, визначене родовими ознаками, що належить банкруту на праві володіння або користування, включається до складу ліквідаційної маси.

Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, яке воно забезпечує.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута у спосіб, визначений Законом.

В даному випадку, в ході ліквідаційної процедури ліквідатором встановлено, що майнові активи банкрута, які складають ліквідаційну масу останнього, обтяжені рядом арештів та заборон.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, ст. 4-5 ГПК України господарські суди не вправі діяти поза межами наданих їм повноважень, зокрема, шляхом подання заяв до відповідних державних органів, а тільки шляхом прийняття судових рішень (ухвал).

Як визначено ст. 8 Конституції України - Конституція України має найвищу юридичну силу. Статтею 124 Конституції України передбачено поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Обов'язковість виконання рішень, ухвал, постанов господарського суду віднесено також до принципів організації і діяльності названого суду. Статтею 115 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.ст. 4, 4 5 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Таким чином, всі арешти та інші обмеження щодо користування майном банкрута підлягають скасуванню, що з урахуванням зазначених вище обставин справи, на думку господарського суду, є підставою для винесення відповідного судового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 38, 41, 42, 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 4, 4 1 , 4 5 , 86, 87, 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ліквідатора Василюка Ігоря Миколайовича про скасування арештів (обтяження, оголошення заборони на його відчуження) застосовані щодо майна боржника задовольнити.

2. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби (01001, м. Київ, вул. Артема, 73) скасувати арешти (обтяження, оголошення заборони на його відчуження), застосовані щодо майна, належного товариству з обмеженою відповідальністю "Магазин № 36" ЛТД (м. Луцьк, вул. Львівська, 61, код ЄДРПОУ 20148526), в тому числі щодо нежилого приміщення, магазин з кафе, яке знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Відродження, 18.

3. Звільнити з під арешту (обтяження, заборон) майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Магазин № 36" ЛТД (м. Луцьк, вул. Львівська, 61, код ЄДРПОУ 20148526).

4. Ухвалу скерувати до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби (01001, м. Київ, вул. Артема, 73), Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк (43001, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 27а), Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк (43001, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 27а) до виконання.

5. Ухвала господарського суду набирає чинності з дня її винесення судом, тобто 13.04.2017р.

6. Ухвала дійсна для примусового виконання органами державної виконавчої служби до 14.04.2020р.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного господарського суду в порядку ст. 106 ГПК України.

Суддя І. О. Гарбар