Рішення

від 11.04.2017 по справі 704/1284/16-ц

ТАЛЬНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

704/1284/16-ц

11.04.2017 року м. Тальне

Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої-судді: ОСОБА_1

при секретарі судового засідання: Джуській Л.О.

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тальне цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Урочище Журавське", третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ранок", про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним ,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 08.05.2013 року в с. Лоташеве Тальнівського району Черкаської області помер ОСОБА_6. Після смерті ОСОБА_6 залишилася земельна ділянка площею 2,7473 га призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адміністративних межах Лоташівської сільської ради Тальнівського району. 22.05.2014 року позивачкою отримано свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Про те, чи укладав спадкодавець договір оренди землі будь з ким, їй не було відомо. Після оформлення права власності на спадкове майно позивачка 11.07.2014 року уклала договір оренди земельної ділянки з ТОВ "Ранок" строком на 10 років. В лютому 2016 року позивачці стало відомо про те, що 20.02.2013 року між ТОВ "Урочище Журавське" та ОСОБА_6 був укладений договір оренди земельної ділянки, що належала ОСОБА_6 Вважає, що існують сумніви в тому, що договір оренди земельної ділянки від 20.02.2013 року підписував ОСОБА_6, тому є підстави для визнання даного договору недійсним, через що позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 118, укладений 20.02.2013 року між ТОВ "Урочище Журавське" та ОСОБА_6.

В судовому засіданні представник позивачки - ОСОБА_7 позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених в позові, просила їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав з підстав, викладених в письмовому запереченні. Вважає, що договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_6 та ТОВ "Урочище Журавське" підписаний 20.02.2013 року, є укладеним саме з моменту його підписання. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник третьої особи - ОСОБА_4 підтримав позовні вимоги, вважає, що вони підлягають задоволенню.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.02.2013 року між ОСОБА_6 та ТОВ "Урочище Журавське" був укладений договір оренди землі, площею 2,75 га, розташованої в адміністративних межах Лоташівської сільської ради Тальнівського району, строком на 49 років (а.с. 7-8).

ОСОБА_6 помер 08.05.2013 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 10).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_6, який помер 08.05.2013 року є ОСОБА_5 (а.с. 11-12).

11.07.2014 року між ОСОБА_5 та ТОВ "Ранок" був укладений договір оренди землі, площею 2,7473 га, кадастровий номер 7124086200:01:001:0118, розташованої в адміністративних межах Лоташівської сільської ради Тальнівського району, строком на 10 років (а.с. 13-14). Право оренди належним чином зареєстровано (а.с. 15).

Згідно акту про передачу та прийом земельної ділянки 18.07.2014 року ОСОБА_5 передала земельну ділянку орендарю (а.с. 16).

Як вбачається з матеріалів справи, 06.06.2016 року Тальнівським районним судом Черкаської області було ухвалено рішення у справі за позовом ТОВ Урочище Журавське до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору оренди землі та визнання права на оренду земельної ділянки. Предметом дослідження в даній справі серед іншого був договір оренди земельної ділянки № 118 від 20.02.2013 року, укладений між ТОВ "Урочище Журавське" та ОСОБА_6 Рішення суду першої інстанції у даній справі було скасовано 03.08.2016 року Апеляційним судом Черкаської області та ухвалено нове рішення. Як вбачається зі змісту судових рішень, судами встановлена та обставина, що договір оренди землі від 20.02.2013 року укладався та підписувався ОСОБА_6 та ТОВ Урочище Журавське , і сторонами даний факт не оспорювався (а.с. 19-20, 35-36).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Ст. 792 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч. 1 та 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ч. 1, 5 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки договір № 118 від 20.02.2013 року, укладений між ТОВ "Урочище Журавське" та ОСОБА_6, не пройшов відповідну державну реєстрацію, а право оренди земельної ділянки підлягає обов'язковій державній реєстрації відповідно до закону, і лише з моменту такої реєстрації договір оренди землі є вчиненим, тому договір № 118 від 20.02.2013 року не є вчиненим, і не може бути визнаний судом недійсним.

Слід зазначити, що позивачка, звертаючись до суду із даним позовом, обрала неналежний спосіб захисту порушеного, на її думку, права користування належною їй земельною ділянкою. Зазначаючи в позові про обов'язковість державної реєстрації права оренди земельної ділянки та наслідки нездійснення такої реєстрації (зокрема те, що в такому випадку не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, і такий правочин не може бути визнаний недійсним), позивачка та її представник в силу ч. 2 ст. 31 ЦПК України не скористалися своїм правом щодо зміни предмету та підстави позову.

Керуючись ст. 203, 215, 210, 792 ЦК України, ст. 125, 126 ЗК України, ст. 1, 2, 6 Закону України "Про оренду землі", ст. 1, 3, 10, 11, 15, 60, 61, 212-215 ЦПК України, суд ,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Урочище Журавське", третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ранок", про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Тальнівський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлено 14.04.2017 року.

Суддя: І.Г. Воронкова