Ухвала

від 13.04.2017 по справі 2-5374/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ [1]

13 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.

суддів: Рейнарт І.М., Музичко С.Г.,

при секретарі Чумаченко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Публічного акціонерного товариства Дельта Банк про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю Сілвер-М про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства Дельта Банк - Фіногєєва ВолодимираМихайловича на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 23 лютого 2017 року,

встановила:

26.01.2017 р. ПАТ Дельта Банк звернулося до суду з заявою, в якій просило замінити сторону виконавчого провадження у справі про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ Сілвер-М на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості по кредитному договору №11201041000 від 20 серпня 2007 року в сумі 511 904 грн. та судових витрат, а саме первісного стягувача ПАТ УкрСиббанк на його правонаступника - ПАТ Дельта Банк .

Заява обґрунтована тим, що заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 13 грудня 2010 року задоволено позовні вимоги ПАТ УкрСиббанк про стягнення заборгованості за кредитним договором №11201041000 від 20 серпня 2007 року з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ Сілвер-М .

08 грудня 2011 року між ПАТ УкрСиббанк та ПАТ Дельта Банк був укладений договір про купівлю-продаж прав вимоги за кредитами, за умовами якого право вимоги по кредитному договору №11395711000 від 20.08.2007 року, з усіма змінами та доповненнями до нього, перейшло до ПАТ Дельта Банк .

Відповідно до постанови Правління НБУ від 02 жовтня 2015 р. №664 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Дельта Банк виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 р. №181 Про початок процедури ліквідації АТ Дельта Банк та делегування повноважень ліквідатора банку та розпочато процедуру ліквідації ПАТ Дельта Банк . Оскільки новий кредитор віднесений до категорії неплатоспроможних, заяву про заміну сторони виконавчого провадження не було вчасно направлено до суду.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 23 лютого 2017 року в задоволенні вказаної заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПАТ Дельта Банк - Фіногєєв В.М., посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 23 лютого 2017 року та задовольнити заяву про заміну сторони виконавчого провадження.

Свої доводи мотивує тим, що при розгляді заяви судом першої інстанції зроблено два висновки, які суперечать один одному, а саме: рішення набрало законної сили і суд не має права замінювати позивача у справі, а може замінити лише сторону виконавчого провадження; у зв'язку з відсутністю доказів про наявність відкритого виконавчого провадження в проханні про заміну сторони виконавчого провадження також слід відмовити.

Зазначив, що оскільки процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, а примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією, судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про відсутність підстав для задоволення поданої заяви.

В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Заслухавши доповідь по справі, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 13 грудня 2010 року з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ Сілвер-М на користь ПАТ УкрСиббанк стягнуто заборгованість за кредитним договором №11201041000 від 20 серпня 2007 року в сумі 61 215,36 доларів США, що за курсом НБУ станом на 29.04.2010 р. становить 485186 грн. 87 коп. та судові витрати по справі.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29.08.2011 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вищевказане судове рішення визнано неподаною та повернуто.

08 грудня 2011 р. між ПАТ "УкрСиббанк" (продавець) та ПАТ "Дельта Банк" (покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., зареєстрований в реєстрі за № 2949, №2950.

Відповідно до додатку до вказаного договору, право вимоги по кредитному договору №11201041000 від 20 серпня 2007 року з усіма змінами та доповненнями до нього, перейшло до ПАТ "Дельта Банк".

Посилаючись на вказану обставину, 25.12.2012 р. представник ПАТ "Дельта Банк" звернувся до суду з заявою про видачу виконавчих листів (а.с.139 т.1).

Листом від 29.12.2012 р. ПАТ "Дельта Банк" відмовлено у видачі виконавчих листів, оскільки останній не є стороною по справі (а.с.150 т.1)

15.03.2013 р. ПАТ "Дельта Банк" звернулося до суду з заявою про заміну ПАТ "УкрСиббанк" його правонаступником - ПАТ "Дельта Банк", яка 27.03.2013 р. була повернута заявнику без розгляду (а.с.170 т.1).

03.04.2013 р. ПАТ "Дельта Банк" повторно звернувся з заявою про заміну стягувача ПАТ "УкрСиббанк" на ПАТ "Дельта Банк" та про видачу виконавчих листів на підставі заочного рішенням Подільського районного суду м. Києва від 13 грудня 2010 року (а.с.174 т.1).

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 29.05.2013 р. у задоволенні вказаної заяви відмовлено (а.с.196-197 т.1).

05.10.2016 р. ПАТ "Дельта Банк" звернулося до суду з заявою про заміну стягувача ПАТ "УкрСиббанк" на ПАТ "Дельта Банк" (а.с.28 т.2).

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 22 листопада 2016 р. вказану заяву залишено без розгляду (а.с.64 т.2).

В подальшому, ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 20 січня 2017 р. аналогічну заяву ПАТ "Дельта Банк" було визнано неподаною та повернуто заявнику (а.с.83 т.2).

Відмовляючи у задоволенні заяви ПАТ "Дельта Банк" від 26.01.2017 р. про заміну стягувача, суд першої інстанції виходив з того, що ні ПАТ " УкрСиббанк", ні ПАТ "Дельта Банк" не набули такого правового статусу як стягувач, оскільки згідно Закону України "Про виконавче провадження" стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Оскільки виконавчий документ вказаним особам не видавався, доказів існування відкритого виконавчого провадження не має, підстави замінювати сторону відсутні.

Протепогодитися з такими висновками суду не можна з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, чим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ст.15 цього Закону, стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковим тією мірою, якою вони були б обов'язковим для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 378 ЦПК України та ст. 8 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пп. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України Про виконавче провадження , ст.378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі №6-122цс13, яка згідно зі ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання про заміну сторони виконавчого провадження, неправильно витлумачив вищевказані положення закону та дійшов помилкового висновку про те, що заміна сторони виконавчого провадження може відбуватися лише за умови відкритого виконавчого провадження та видачі виконавчого листа, та залишив поза увагою те, що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення і зміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки, або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

За таких підстав посилання суду на те, що відсутні докази існування відкритого виконавчого провадження, а тому неможлива заміна сторони виконавчого провадження є неправильним, так як не замінивши сторону, вона не зможе звернутися до суду з заявою про видачу виконавчого листа та до органів державної виконавчої служби для його виконання.

Отже, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для вирішення питання про заміну стягувача, порушено порядок, встановлений для його вирішення, тому ухвала суду підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись ст. 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

Ухвалила:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Дельта Банк - Фіногєєва Володимира Михайловича задовольнити частково.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 23 лютого 2017 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді:

Справа №2-5374/10

Апеляційне провадження №22-ц/796/5473/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Васильченко О.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.