Ухвала

від 03.04.2017 по справі 810/5928/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №810/5928/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

03 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Левченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Полімершпагат до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Державна фіскальна служба України, про скасування податкового повідомлення - рішення від 15.07.2015 №0008181520, визнання дій неправомірними,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, в якому з урахуванням змін просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.07.2015 №0008181520, визнати протиправними дії відповідача щодо некоректного відображення в АІС Податковий блок в програмі Обробка податкової звітності та платежів показників податкової декларації в рядках 10, 17, 18, 25, 25.1.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представника позивача у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою відповідача проведено перевірку дотримання строків сплати узгоджених сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість; за наслідками перевірки складено акт від 02 липня 2015 року №126/10-04-15-20/34284250.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем строків сплати узгоджених сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а саме грошові зобов'язання із терміном сплати до 30.09.2014 (дата сплати 24.12.2014, 29.12.2014, 03.02.2015, 03.02.2015, 16.04.2015, що призвело до затримки на, відповідно 85, 90, 126, 126 та 198 днів); до 30.10.2014 (дата фактичної сплати 16.04.2015, що призвело до затримки на 168 днів); до 30.12.2014 (дата фактичної сплати 16.04.2015, що призвело до затримки на 107 днів); до 28.02.2015 (дата фактичної сплати 16.04.2015, що призвело до затримки на 47 днів).

15 липня 2015 року відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0008181520, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення до позивача застосований штраф у сумі 70727,12 грн.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення - рішення протиправним позивач звернувся до суду про його скасування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Згідно пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий борг у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 вказаного Кодексу це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, податковим законодавством визначено обов'язок податкового органу здійснювати зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. При цьому, у разі не сплати узгоджених грошових зобов'язань платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19 вересня 2014 року позивачем до контролюючого органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року разом з додатками 1 Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість та 5 Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (т.1 а.с. 104-108).

Згідно квитанції №1 податкову звітність з податку на додану вартість за серпень 2014 року було доставлено до Державної фіскальної служби України 19.09.2014 о 17:48:56 год. та збережено на центральному рівні (т.1, а.с. 208). За результатами обробки податкової декларації з ПДВ за серпень 2014 року на рівні ДФС України, вказана декларація була прийнята та доставлена до Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 19.09.2014 о 19:55:06, зареєстрована за №9054138523, про що підприємству видано квитанцію №2 (т.1, а.с. 109, т.1, а.с. 209)

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року, що надана позивачем, товариством у рядку 9 Усього податкових зобов'язань визначено 359157,00 грн; у рядку 10.1 Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою - 1696186,00 грн. (колонка А обсяги придбання (без ПДВ)) та 339237,00 грн (колонка Б Дозволений податковий кредит); у рядку 17 Усього податкового кредиту - 339237,00 грн.; у рядку 18 Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17) - 19920,00 грн; у рядку 25.1 Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету - 56,00 грн.

Разом з тим, порівнюючи податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року, що надана позивачем (т.1, а.с. 104-108), та примірник (копію) податкової декларації за серпень 2014 року, що роздрукована з АІС Податковий блок та надана органами фіскальної служби (т.1, а.с. 204-207; т.2, а.с. 32-41), судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що числові значення окремих рядків, а саме 10.1, 17, 18 та 25.1, у таких деклараціях різняться.

Так, як вбачається з податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року, що надана контролюючими органами:

- у рядку 10.1 у колонці А обсяги придбання (без ПДВ) - міститься прочерк, в той час як за даними декларації позивача визначено 1696186,00 грн; у колонці Б Дозволений податковий кредит - 0, за даними позивача 339237,00; - у рядку 17 Усього податкового кредиту - 0 (за даними позивача 339237,00 грн);

- у рядку 18 Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17) - 359157,00 грн. (за даними позивача 19920,00 грн)

- у рядку 25.1 сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету - 339293,00 грн (за даними позивача - 56,00 грн.)

У судовому засіданні сторони не заперечували, що податкова звітність за серпень 2014 року була подана ТОВ Полімершпагат засобами телекомунікаційного зв'язку. Між сторонами також відсутній спір щодо наявності у ТОВ Полімершпагат чинного договору про визнання електронних документів, чинних посилених сертифікатів відкритих ключів, технічної можливості складання, надсилання звітності в електронній формі.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15011 (далі - Інструкція №233).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції №233 платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу криптографічного захисту інформації (далі - засіб КЗІ), керуючись цією Інструкцією та договором.

Пунктом 2 розділу ІІ Інструкції №233 встановлено, що для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати:

- спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті);

- доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті;

- засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС);

- чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІ Інструкції №233 у спеціалізованому програмному забезпеченні повинно бути реалізовано:

- формування податкового документа в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту);

- контроль за введенням даних відповідно до встановлених вимог;

- зберігання відправлених податкових документів в електронному вигляді та одержаних квитанцій у вигляді електронних даних у системі подання податкових документів в електронному вигляді;

- експортування податкових документів в електронному вигляді на електронні носії;

- візуальне відображення податкових документів в електронному вигляді електронними засобами та на папері у формі, встановленій для цих податкових документів.

Загальний порядок дій платника податку та податкового органу при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку закріплено у пункті 7 розділу ІІІ Інструкції №233.

Згідно з підпунктом 7.1 розділу ІІІ Інструкції №233 платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.

Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків. За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

Після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали зв'язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків (пункт 7.2 розділу ІІІ Інструкції №233).

Після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту) (пункт 7.3 розділу ІІІ Інструкції №233)

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції (пункт 7.5 розділу ІІІ Інструкції №233).

У відповідності до пунктів 4.9, 5.1-5.4 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012 №516, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється, а дані податкової звітності вносяться до електронної бази районного рівня.

Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію.

Для уникнення помилок вводу при перенесеннi показникiв бюджетних нарахувань з паперових носiїв до електронної бази податкової звiтностi пiдроздiлами приймання та обробки виконується режим верифiкацiї окремих звiтних показникiв.

Часткова верифiкацiя стосується звiтних показникiв, якi iмпортуються до КОР, та виконується шляхом їх подвiйного введення.

За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.

Наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 №1197 Про введення в експлуатацію інформаційної системи Податковий блок з 01.01.2013 було введено в експлуатацію автоматизовану інформаційну систему Податковий блок в органах державної податкової служби всіх рівнів.

Зазначена інформаційна система включає чотири підсистеми-сегменти операційної діяльності органів податкової служби, такі як: реєстрація платників податків; обробка податкової звітності та платежів; облік платежів; податковий аудит.

Отже, із системного аналізу зазначених норм вбачається, що обов'язок платника податків щодо подання податкової декларації за звітний період кореспондується з обов'язком податкового органу щодо прийняття такої декларації та, у випадку відсутності зауважень до її оформлення, відображення показників декларації у відповідних базах податкової звітності, зокрема, в автоматизованій інформаційній системі Податковий блок підсистемі Обробка податкової звітності і платежів .

При цьому до електронної бази податкової звітності органу ДФС посадовими особами податкового органу вносяться задекларовані показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків. Тобто, показники підсистеми Обробка податкової звітності і платежів автоматизованої інформаційної системи Податковий блок формуються на підставі даних, задекларованих платниками податків у податкових декларацій з ПДВ, та повинні їм відповідати.

Як встановлено судом першої інстанції, для формування податкової звітності відповідно до затвердженого формату та її надсилання засобами телекомунікаційного зв'язку до органів ДФС позивачем використовується спеціалізоване програмне забезпечення M.E.DOC , розроблене (виготовлене) ТОВ ІТ Експерт (далі - ПЗ M.E.DOC).

Для використання ПЗ M.E.DOC та надсилання податкової звітності в електронній формі директором та головним бухгалтером ТОВ Полімершпагат були отримані посилені сертифікати відкритих ключів, сформовані Центром сертифікації ключів України, що підтверджується заявками на формування посиленого сертифіката підписувала ЕЦП та актами виконаних робіт про визнання сертифіката ЕЦП (т. 2 а.с. 70-75).

Під час розгляду справи у судовому засіданні судом першої інстанції було оглянуто системний блок комп'ютера PentiumG620/2GB/500GB/DVD-RW/AT400W з монітором LG E2241S Black, на який встановлено ПЗ M.E.DOC та який був доставлений позивачем до зали судового засідання на вимогу суду для огляду. На вказаному персональному комп'ютері було завантажено ПЗ M.E.DOC та відкрито сформований у ньому файл податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року. Оглянувши вказану декларацію та порівнявши її з примірником податкової декларації ТОВ Полімершпагат за серпень 2014 року, доданим до позовної заяви (т.1, а.с. 104-108), судом першої інстанції встановлено, що вони є тотожними (т.2 а.с. 44-54).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до пункту 4 розділу ІІ Інструкції №233 податкові документи в електронному вигляді з обов'язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків (його посадових осіб)), подані відповідно до цієї Інструкції, згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів.

Відповідно до статті 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис .

Згідно статті 12 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг перевірка цілісності електронного документа може проводитися шляхом перевірки електронного цифрового підпису.

Таким чином, матеріалами справи та оглянутими у судовому засіданні доказами підтверджується, що позивачем у графі 25 та 25.1 податкової декларації з ПДВ за серпень 2014 року було задекларовано суму податкового зобов'язання у розмірі 56,00 грн, погашення якої забезпечувалось наявною у позивача переплатою в розмірі 93,00 грн.

З цих підстав, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що не підлягають прийняттю до уваги посилання відповідача на те, що до ДФС України надійшов примірник декларації з іншими показниками, зокрема, із визначеною сумою до сплати у рядках 25 та 25.1 у розмірі 339293,00 грн.

Як пояснив у судовому засіданні в суді першої та апеляційної інстанції представник позивача, для направлення податкової декларації до органу ДФС на неї необхідно накласти 3 (три) електронні цифрові підписи: бухгалтера, директора та печатки ТОВ Полімершпагат .

Наведені пояснення узгоджуються з вимогами пункту 7 розділу ІІІ Інструкції №233. При цьому, після накладення на податкову звітність ЕЦП та направлення її примірника на електронну адресу органу ДФС коригування будь-яких параметрів чи показників податкової звітності є неможливим.

У випадку виявлення помилок, їх виправлення здійснюється шляхом повторення повного циклу складання і направлення нової податкової декларації, якій податковий орган присвоює статус нова звітна (у випадку коли не закінчились строки для подачі податкової звітності), або ж шляхом подачі уточнюючого розрахунку.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, будь-яких зауважень до електронного цифрового підпису, яким скріплена податкова декларація ТОВ Полімершпагат з ПДВ за серпень 2014 року, а відтак і до цілісності документа, у податкового органу не виникло, що підтверджується квитанцією №2 про прийняття податкової звітності, її обробку та внесення її показників до бази даних ДФС (т.1 а.с. 109).

Також, не виникло таких сумнівів і в Державної фіскальної служби України, яка здійснювала процедуру приймання податкової декларації з ПДВ за серпень 2014 року, про що позивач отримав квитанцію №1.

Відповідно до вимог Порядку виконання робіт в інформаційній системі Податковий блок , затвердженого наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 №1197 Про введення в дію тимчасового регламенту експлуатації інформаційної системи Податковий блок , процедура приймання та обробки податкової звітності здійснюється автоматично на центральному рівні Державною фіскальною службою України, за результатами подання платником податків декларацій, звітів, розрахунків, тощо до територіального органу ДФС.

Тобто, функції з приймання та обробки податкової звітності здійснюються Державною фіскальною службою України як адміністратором інформаційної системи Податковий блок та її підсистеми Обробка податкової звітності та платежів .

Судом першої інстанції в судовому засіданні було допитано у якості свідка ОСОБА_2, яка проводила перевірку, результати якої оформлені актом від 02.07.2015 №126/10-04-15-20/34284250. З приводу обставин визначення недоїмки та нарахування штрафних санкцій свідок пояснила, що облік податкової звітності та платежів здійснюється автоматично за допомогою програмного забезпечення АІС Податковий блок . Зокрема, на уточнююче запитання щодо підстав, з яких АІС Податковий блок містить інші, відмінні дані про суму самостійно визначеного податкового зобов'язання з ПДВ за серпень 2014 року, свідок пояснила, що перенесення даних податкової звітності до інформаційних баз здійснюється в автоматичному режимі, тому їй невідомо про факт та причини таких розбіжностей.

Крім цього, під час апеляційного розгляду справи, колегією суддів було витребувано у відповідача інформацію щодо проведення службового розслідування з приводу зазначених вище розбіжностей по сумі самостійно визначеного позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2014 року.

Листом Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 09.03.2017 суду повідомлено, що відповідно до інформації Бориспільського відділення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області службове розслідування не проводилося.

Отже, відповідачем не було спростовано з посиланням на належні докази факту отримання податкової декларації ТОВ Полімершпагат за серпень 2014 року із самостійно визначеною сумою грошового зобов'язання у розмірі 56,00 грн.

За викладених обставин дії Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, які полягають у некоректному відображенні в АІС Податковий блок в програмі Обробка податкової звітності та платежів показників податкової декларації ТОВ Полімершпагат з податку на додану вартість за серпень 2014 року в рядках 10.1, 17, 18, 25, 25.1, є протиправними.

Як вірно зазначено судом першої інстанції та вбачається з витягу з облікової картки платника податку, зазначені дії відповідача потягнули за собою утворення податкового боргу та його послідовне збільшення на суму самостійно визначених податкових зобов'язань згідно декларацій з ПДВ за вересень, листопад 2014 року та січень 2015 року. При цьому платежі, спрямовані на погашення самостійно задекларованих податкових зобов'язань з ПДВ за вересень, листопад 2014 року та січень 2015 року відповідачем зараховувались в рахунок сплати зобов'язання за серпень 2014 року з одночасним нарахуванням штрафних санкцій по факту сплати неіснуючого податкового боргу.

Разом з тим, копіями платіжних доручень, даними інтегрованої картки ТОВ Полімершпагат підтверджується, що суми самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на додану вартість за серпень, вересень, листопад 2014 року та січень 2015 року позивачем були сплачені своєчасно та у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про неправомірне застосування штрафу оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням, та як наслідок, про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 10.04.2017 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Федотов І.В.

Губська Л.В.