Постанова

від 12.04.2017 по справі 906/208/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2017 р. Справа № 906/208/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Розізнана І.В.

судді Мельник О.В. ,

судді Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Берун О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю "Кіаксар" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 10.03.2017р. у справі №906/208/17 (суддя Машевська О.П.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Турсервіс" (м. Дніпро)

до відповідачів: 1) Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області (м. Житомир); 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Кіаксар" (м. Вишгород, Київської обл.)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1) приватного нотаріуса Коростишівського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_1 (м. Коростишів); 2) державного підприємства "Сетам" (м.Київ); 3) Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (м.Київ)

про визнання недійсними електронних торгів з реалізації комплексу загальною площею 6061,1 кв.м.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, представник за довіреністю №2303/17-1 від 23.03.2017р.;

відповідача-1 - не з'явився;

відповідача-2 - ОСОБА_3 (засновник);

третя особа-1 - не з'явився;

третя особа-2 - не з'явився;

третя особа-3 - ОСОБА_4, представник за довіреністю від 29.12.2016р. №1019/203-03;

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

В судовому засіданні здійснюється технічна фіксація судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу «Діловодство спеціалізованого суду» .

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Турсервіс" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до відповідачів, в якому просить визнати недійсними електронні торги з реалізації комплексу загальною площею 6061,1 кв.м.

Також, товариством з обмеженою відповідальністю "Турсервіс" подана до суду першої інстанції заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову, зокрема, шляхом накладення арешту на нерухоме майно - комплекс, розташований за адресою: Житомирська область, Коростишівський р-н, м. Коростишів, вул. Різдвяна, буд. 97, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1118986418225, загальною площею 6061,1 кв.м., який зареєстрований на праві власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Кіаксар", код ЄДРПОУ 34586949.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 10.03.2017р. у справі №906/208/17 заяву задоволено; накладено арешт на комплекс загальною площею 6061,1 кв.м., розташований за адресою :Житомирська область, Коростишівський район, м. Коростишів, вул. Різдвяна (колишня ОСОБА_5), 97, придбаний товариством з обмеженою відповідальністю "Кіаксар" з електронних торгів в межах зведеного ВП № 38465569 ( запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 18051349; дата державної реєстрації - 15.12.2016р.; державний реєстратор - приватний нотаріус Коростишівського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_1; підстава виникнення права власності - Свідоцтво про придбання майна з електронних торгів №1237 від 15.12.2016р.; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 32943783 від 15.12.2016р.) до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Кіаксар" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, якою накладено арешт на нерухоме майно.

Мотивуючи апеляційну скаргу скаржник зазначає, що судом першої інстанції безпідставно прийнято в якості доказу на підтвердження вчинення ТОВ "Кіаксар" дій, спрямованих на відчуження комплексу, розташованого за адресою: Житомирська обл., Коростишівський р-н, м.Коростишів, вул. Рози Люксембург, 97 публікації оголошень про продаж, які знаходяться на сайті в мережі Інтернет, оскільки скаржник не розміщував такі оголошення. Скаржник зазначає, що розміщення на сайтах в Інтернеті оголошень будь-якого характеру в тому числі і щодо відчуження комплексу, може будь-яка особа, в тому числі і позивач для створення та підроблення доказів, якими може скористатися зацікавлена особа. Позивачем не надано будь-яких документальних підтверджень вчинення з боку ТОВ "Кіаксар" дій спрямованих на відчуження майна. Більше того, скаржник навпаки вчиняв дії, які спрямовані на використання придбаного комплексу в господарській діяльності, зокрема ініціював укладення договорів з постачальниками енергоносіїв та оформлення у користування земельної ділянки, що знаходиться під комплексом; звернувся в міську раду про надання дозволу на виготовлення технічної документації землеустрою, тощо. Скаржник вказує, що наявність арешту на комплекс та заборона ТОВ "Кіаксар" розпоряджатися комплексом не дає можливості продовжувати інвестувати кошти в ремонт та поліпшення комплексу для його використання в господарській діяльності. Суд першої інстанції безпідставно задовольнив заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки позивачем не надано належних доказів, що невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Турсервіс" надіслало та подало до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. №10045/17 від 10.04.2017р. та вх. №10441/17 від 12.04.2017р.), а також доповнення до відзиву на апеляційну скаргу (вх. №10419/17 від 11.04.2017р. та вх. №10442/17 від 12.04.2017р.) в яких позивач заперечує доводи апеляційної скарги, вважає її безпідставною та необґрунтованою, тому просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Приватний нотаріус Коростишівського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_1 надіслав до суду лист (вх. №10213/17 від 10.04.2017р.) в якому просить розгляд справи провести без його участі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіаксар" подало до суду письмові пояснення до апеляційної скарги (вх. №10606/17 від 12.04.2017р.) в яких скаржник просить суд задоволити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу суду першої істанції про накладення арешту на майно. Також скаржником подане до суду клопотання (вх. №10604/17 від 12.04.2017р.) в якому він просить витребувати у Телекомунікаційної групи "VEGA" відомості про особу абонента, якому була надана ІР-адреса 93.127.103.168, уповноважити на одержання відомостей про особу абонента, якому було надано вказану ІР-адресу скаржника.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.03.2017р. скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши в судовому засіданні клопотання скаржника про витребування доказів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Однією з необхідних умов задоволення клопотання про витребування доказів є неможливість самостійно подати необхідні для розгляду справи докази. При цьому, обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку, всупереч вказаних процесуальних вимог, скаржником не було обґрунтовано неможливість самостійного отримання відповідного доказу та вказаної інформації, тому судова колегія приходить до висновку, що клопотання передчасне та необґрунтоване, тому в його задоволенні слід відмовити.

Представник скаржника в судовому засіданні 12.04.2017р. підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задоволити, ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні 12.04.2017р. заперечив доводи апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Представник третьої особи-3 зазначив, що при вирішенні апеляційної скарги покладається на думку суду.

Представники відповідача-1 та третіх осіб-1,2 в судове засідання 12.04.2017р. не з'явились, про день, час та місце судового засідання повідомлялись у встановленому законом порядку.

Враховуючи положення ст.102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення представника відповідача-2, позивача та третьої особи-3, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як встановлено апеляційним судом, рішенням Богунського районного суду м. Житомира прийнято рішення від 22.05.2009р. у справі №2- 2059/09, яке залишено без змін ухвалою Житомирського апеляційного суду від 05.10.2009р. про стягнення в солідарному порядку з ВАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів", ЗАТ "Торговий дім "Гудвілл", ТОВ "Гудвілл-Агро", ВАТ "Андрушівське хлібоприймальне підприємство", ВАТ "Зарудинецьке хлібоприймальне підприємство", ВАТ "Коростишівське хлібоприймальне підприємство", ОСОБА_6 на користь ВАТ "Житомирхліб" грошових коштів у розмірі 14614980, 97 грн., а також по 242,86 грн. судового збору та по 4,29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з кожного.

12.10.2009р. Богунським районним судом м. Житомира було видано виконавчий лист №2-2059/09 від 12.10.2009р. про стягнення з ВАТ "Коростишівське хлібоприймальне підприємство" солідарно з іншими на користь ВАТ "Житомирхліб" 14614980,97 грн. боргу, 242,86 грн. судового збору та 4,29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

27.10.2009р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби ОСОБА_7 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №15779509 за виконавчим листом №2-2059/09 від 12.10.2009р. стосовно боржника ВАТ "Коростишівське хлібоприймальне підприємство" про стягнення солідарно з іншими 14614980,97 грн. боргу, а також 242,86 грн. судового збору та 4,29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

17.11.2009р. до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено запис про обтяження: реєстраційний номер 9253913, тип обтяження: арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження: невизначене майно, все майно в межах суми стягнення 14615288,12 грн., що належить ВАТ "Коростишівське хлібоприймальне підприємство" код: 00953958, Житомирська обл., Коростишівський р-н, м. Коростишів, вул. Р.Люксембург,97, заявник: Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС.

Виконавче провадження тривало з жовтня 2009р. по січень 2017р., в тому числі у межах виконавчого провадження №15779500 було проведено опис та арешт майна боржника, призначено оцінювача, проведена оцінка майна з метою його реалізації в примусовому порядку, тощо.

18.09.2014р. позивачем з аукціону (електронних торгів) в процедурі ліквідації у зв'язку із банкрутством ВАТ "Житомирхліб" було викуплено право вимоги ВАТ "Житомирхліб" до ВАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів", ЗАТ "Торговий дім "Гудвілл", ТОВ "Гудвілл-Агро", ВАТ "Андрушівське хлібоприймальне підприємство", ВАТ "Зарудинецьке хлібоприймальне підприємство", ВАТ "Коростишівське хлібоприймальне підприємство", ОСОБА_6, що виникло на підставі рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22.05.2009р. у справі № 2-2059/09 на суму 10333008,71 грн.

23.09.2014р. між ВАТ "Житомирхліб" та ТОВ "Турсервіс" укладено договір купівлі-продажу права вимоги підприємства-банкрута, а 24.09.2014р. за актом приймання-передачі передані права вимоги.

Серед ліквідного майна на яке було звернуто стягнення у виконавчих провадженнях, відкритих на виконання виконавчих листів №2-2059/09 від 12.10.2009р. був комплекс ВАТ "Коростишівське хлібоприймальне підприємство", розташований за адресою: м. Коростишів, вул. Рози Люксембург, 97, загальною площею 6061,1 кв.м., який був описаний, арештований та оцінений з метою подальшого продажу у виконавчому провадженні № 15779500.

26.12.2014р. повторно був накладений арешт на усе нерухоме майно боржника - ВАТ "Коростишівське хлібоприймальне підприємство" номер обтяження: 8272162, 26.12.2014р.; підстава виникнення обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №15779500 від 25.12.2014р. відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, інд. номер 18394887 від 26.12.2014, а також на рухоме майно боржника номер обтяження 14705374 від 25.12.2014р.; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №15779500 від 25.12.2014р. відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 25.08.2015р. у справі №295/20064/14-ц, яка залишена в силі ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 13.10.2015р., здійснено заміну стягувача у виконавчому провадженні за виконавчими листами №2-2059/09, виданими 12.10.2009р., про стягнення заборгованості, зокрема з ВАТ "Коростишівське хлібоприймальне підприємство" на ТОВ "Турсервіс".

29.10.2015р. заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МУЮ України ОСОБА_8 у виконавчому провадженні №15779500 винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження з ВАТ "Житомирхліб" на ТОВ "Турсервіс".

27.01.2017р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МУЮ України ОСОБА_9 у виконавчому провадженні №15779500 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у зв'язку із тим, що за боржником ВАТ "Коростишівське хлібоприймальне підприємство" не зареєстровано будь-яке рухоме та нерухоме майно, на яке може бути звернуте стягнення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що комплекс загальною площею 6061,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Коростишів, вул. Р.Люксембург, 97, було реалізовано товариству з обмеженою відповідальністю "Кіаксар" у зведеному виконавчому провадженні ВП №38465569 Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області, що підтверджується протоколом проведення електронних торгів № 213904 від 21.11.2016р.

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно комплекс, розташований за адресою: Житомирська область, Коростишівський район, м. Коростишів, вулиця Рози Люксембург, 97 зареєстрований на праві власності за ТОВ "Кіаксар" на підставі свідоцтва про придбання майна з електронних торгів, серія та номер: 1237, виданого 15.12.2016р. приватним нотаріусом Коростишівського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_1

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник подав до суду докази на підтвердження юридичного факту виникнення у ТОВ "Кіаксар" права власності на комплекс загальною площею 6061,1 кв.м., розташований за адресою: Житомирська область, Коростишівський район, м. Коростишів, вул. Різдвяна (колишня ОСОБА_5), 97, який придбаний ним з електронних торгів в межах зведеного ВП №38465569, а також докази на підтвердження вчинення ТОВ "Кіаксар" дій, спрямованих на відчуження вказаного комплексу шляхом публікації оголошень про продаж, які знаходяться за посиланням (зазначеним заявником) в мережі Інтернет.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду, умовою застосування якого є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як встановлено апеляційним судом, комплекс загальною площею 6061,1 кв.м., що розташований за адресою: Житомирська область, Коростишівський район, м. Коростишів, вул. Різдвяна (колишня ОСОБА_5), 97 зареєстрований на праві власності за ТОВ "Кіаксар", яке придбало вказане майно з електронних торгів в межах зведеного ВП№ 38465569.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Кіаксар" вчинено дії, які спрямовані на відчуження комплексу шляхом публікації оголошень про продаж, які знаходяться за посиланням (зазначеним заявником) в мережі Інтернет.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає що наявні підстави припускати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову майно, що було предметом електронних торгів, вибуде з власності відповідача-2 та перейде у власність іншої особи, яка не є учасником спірних правовідносин та набуде статусу добросовісного набувача, що зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову та знівелює сенс даного позову про визнання електронних торгів недійсними, який має на меті захист порушених майнових інтересів позивача.

Отже, беручи до уваги те, що виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов'язки суб'єктів матеріальних правовідносин, а прилюдні торги - це правочин, у якому продавцем майна боржника є або державний виконавець, або організатор торгів, залежно від укладеного договору, а покупцем - переможець торгів, застосування реституційного механізму полягає в обов'язку покупця повернути майно, а продавця - повернути отримані кошти, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що накладення арешту на комплекс загальною площею 6061, 1 кв. м., що складається із будівель майнового комплексу, споруд та обладнання є адекватним заходом до забезпечення позову у спорі про визнання недійсними електронних торгів.

При цьому, суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (п. 66 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії"). У п. 98 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Бурдов проти Росії" зазначено, що будь-який засіб юридичного захисту, який дозволяє запобігти порушенню шляхом забезпечення вчасного виконання рішення, є в принципі найціннішим. У п. 83 рішення "ОСОБА_10 проти України" від 15.10.2009р. Європейський суд з прав людини констатував наявність численних порушень Конвенції у зв'язку з невиконанням або надмірною тривалістю виконання в Україні остаточних рішень національних судів та дійшов висновку, що будь-яка особа, яка домоглася від національного органу остаточного рішення, за виконання якого несуть відповідальність органи влади України, наражається на ризик бути позбавленою можливості скористатися вигодами від такого рішення відповідно до Конвенції.

Колегія суддів вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування винесеної у справі ухвали.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 102, 103, 105, 106, 112, 113 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кіаксар" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 10.03.2017р. у справі №906/208/17 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Матеріали оскарження ухвали господарського суду Житомирської області від 10.03.2017р. у справі №906/208/17 повернути до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.